duxovniy.jpg

Блог Тараса ДУХОВНОГО


yabluka_ta_grush_z_vlasnogo_sadu_25586724_3_F1.jpg

Три яблука

20.10.2011

Три яблука змінило світ…

2423491.jpg

Вчинки та наслідування

20.10.2011

Очистімо себе від усілякої скверни

1313164324_krest1.jpg

Ганебний стовп

20.10.2011

Свідомість людини непоодиноко піддається загальному впливові оточення. Часто наші дії є ідентичними діям інших, що звуть стадним інстинктом. Як правило, відповідні дії ґрунтуються під керівництвом лідера, котрий авторитарно всим керує, дозволяючи робити будь-що, окрім нанесення шкоди самому лідеру. Водночас всі розуміють, що є, так звані, винятки – мислячі люди. У психології це зветься – не сугістивністю. Тобто, на певному етапі під впливом зовнішніх чинників, особа переживає підсвідомо психологічний збій і дуже легко піддається навіюванню – стає сугестивною. Мисляча ж людина усіляко запобігає подібному, маючи чіткі переконання. Причина появи сугістивности у страхові лишитися на самоті. Генетика людини скеровує її до колективу, а як відомо “кожен монастир має свій устав”, тож доводиться підлаштовуватися під загальні правила. Здавалось би, що це і не так погано з позиції братньої любови, адже пріоритети інших ми маємо ставити понад особисті цілі. Але поглянемо на реальну картину сьогодення. Все більше й більше виникає, особливо серед молоді, усіляких культур підозрілого зразка. Так само кожна культура обумовлює собою певні правила, котрі контролює лідер. Це плекає сугістивність. Копаємо далі. Що зумовило пошук особою певної культури? Потреба реалізуватися повноцінно, стати певним цілим з рештою. І тут спрацьовує правило: “Щоб прилучитися – варто вникнути”.

y_1bc16062.jpg

Добрі ЛЮДИ

18.10.2011

Спустившись зі сцени, я став біля фортепіано і уважно слухав хлопчину, років 8-10, котрий спитав:


Oko.jpg

Демократія, націоналізм, патріотизм

16.09.2011

!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 9] Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;} ![endif]-- У ці дні зазначені три якости стають по-особливому актуальними, адже нині маємо день пам’яти українських націоналістів, котрих 70 років тому масово ув’язнювали працівники гестапо. Вочевидь, неспроста накладається завтрашній день –  11-ліття відтоді, як зник Георгій Гонгадзе та вшанування журналістів, знищених за патріотизм.             Усі ці речі не можуть лишати байдужими, адже щоразу питання демократії, патріотизму та націоналізму загострюється не лише серед еліти, а й загалові народу. Важливим є уміння адекватно сприймати тат реагувати на подібні речі. Дуже доречною є згадка про журналістів, котрі авторськими матеріалами здатні вплинути на загальносуспільну позицію цінностей і вартостей. У всьому є свої “за” і свої “проти”, котрі я спробую розглянути нині. Демократія за досконалих умов плекає цілі: –    спиратися на інтегральну концепцію людської особи; –    справедливе та мирне співжиття; –    актуальність засобів, а не мети; –    опора на Божий закон; –        протистояння поняттю “цивілізація смерти”; –       ...


F8C02822-D5B2-4353-A280-5E0586A18AEC_mw800_mh600_s.jpg

Незрячі до правди та німі до любови

10.09.2011

!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 9] Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;} ![endif]-- Малознані та пересічні люди. На них рідко звертають увагу, мало хто переймається їхнім життям, вони часто лишаються проігнорованими. Наразі ж, спробуємо собі уявити роботу крана на будівництві. За подібними особливо полюбляє спостерігати малеча із неабияким захопленням. Перш за все в очі впадає кабіна управління всією машиною та гак, на котрий чіпляю усілякі вантажі. Але щоб усе взаємодіяло, потрібно долучити троси, струм, деталі та ряд інших моментів. Малознані та пересічні люди і є тими суттєвими складовими, котрі об’єднують певні деталі життя у одне ціле.             Здебільшого, у своїх роздумах я спрямовую увагу на узагальнені речі буденности. Цьогораз я вирішив зіслатися на образ людини, котра так само не є досконалою, але всупереч всьому має риси, котрих так не вистачає багатьом людям.             Тож вчора я вийшов із певною установи і побачив попереду себе знайому постать. Олена Шевченко – вчитель за фахом.


fireworks1.gif

20 років

24.08.2011

Звісно мова піде про нинішнє свято – Незалежність України. Якщо чесно, то у душі жодної радости. І ось пояснення цьому.

64701.jpg

Десь була осінь… (оповідання)

23.08.2011

Олені Ковальській присвячую

D189D0B0D181D182D18F11.jpg

Запобігаючи деградації

22.08.2011

Світ не змінився, але щастя стало менше.

71333221_p1.jpg

“П’ять мов любови”

17.08.2011

“Я знаю у чому справа,

1758941.jpg

Успенський піст

17.08.2011

Нині маємо четвертий день Успенського посту, котрий триватиме до 28 серпня. Нагадаю, що у пості обмежене вживання їжі – похідне. Першооснова – любов до ближнього, чому сприяє спокій та роздуми. Тут доречно пригадати слова із Апостола, котрі лунали по всіх православних храмах минулої неділі: “… ніхто не може покласти іншої основи, окрім уже покладеної, а нею є Ісус Христос… Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Божий Дух живе у вас? Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви”. (I Кор. 3:9-17) Так як діти є часткою своїх батьків й тому саме до них виражають свою довіру, так і всі люди є часткою Творця, тому вають виражати віру до Бога. Апостол Павло вдало сказав: “Віра без діл мертва”. Той, хто живе забобонами, поняттями про випадковости, марновірством – духовно мертві. Випадок, коли Ісус пройшовся по воді – є метафорою у противагу духовно мертвим. Як правило це люди, котрих у Церкві цікавить особистий зиск – налагодження приватного життя у всіх сферах: сімейне, робота, господарство. Але діла за апостолом Павлом – вияв братньої любови. І тут варто збагнути, що це дещо інше від гуманізму.



4422447_516f2d21.jpg

Один із ТИХ

24.06.2011

От уже й практично минув четвертий день Апостольського посту. Можу сказати, що цей тиждень, у своїй неповноті, видався достатньо насичений найрізноманітнішими подіями. Домінує напруження. Чи є воно негативним? Я б не сказав. Швидше, це напруга певної втоми. Але насправді на перепочинок зовсім немає часу, адже життя – нетривала мить. Все це відносно…


866763_kritika-eto-horosho.jpg

Критика

22.06.2011

!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 9] Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;} ![endif]-- Не так давно в одному із попередніх дописів я уже дотично торкався цієї теми, де зокрема мовив про манеру подачі критики у тих випадках, коли особа нам практично не знайома. Критика неабияк перегукується із осудом, про що знову ж таки достатньо глибоко я писав в окремих матеріалах. Тому цього раз безпосередньо спинюся саме на явищі критики як такої. До відповідних роздумів мене спонукала недавня чергова зустріч з моїм психологом Мариною Фесенко. З поміж усього Марина сказала: “Ти не любиш, коли тебе критикують”. Тобто, я не визнаю критику в свою адресу. Неоднозначне твердження. Осуд я ділив на поверхнєвий та глибинний – таку аналогію можу провести й до критики. Вірно виражена критика – обдумана та зважена критика. Достатньо часто та різноманітно мене критикували у житті, але й різноманітною була моя реакція. Все залежало від людини та форми подачі нею критики.

jesus_stukae_ru10.jpg

Інклюзія

17.06.2011

!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 9] Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;} ![endif]-- Можливо, читачу маловідоме це слово, тому спершу дещо розтлумачу. Мова іде про об’єднану форму освітнього виховання, адже про освіту зокрема далі й піде мова. Тож інклюзивна форма освіти включає у себе поєднання навчання осіб здорових та осіб з особливими потребами. Щодо останніх, то до їхнього переліку належать практично всі форми захворювання, окрім вад розумового та психічного профілю. Тобто, такі особи жодним чином не становлять а ні перешкод, а ні загрози решті “нормальних” дітей. У напрямкові інклюзії безпосередньо чимало працювала Марія Монтессорі, котра розробила цілу систему освітньо-виховного розвитку з першого дня життя й до зрілого віку. На прикладі Західного світу бачимо яскраве втілення цієї методики у сам навчально-виховний процес. Радує також західний рубіж нашої держави, де спогляаємо аналогічну ситуацію. Однак, чимала територія, зокрема пострадянських країн, донині не вдалася до відповідного наслідування.