Запобігаючи деградації
22.08.2011
Світ не змінився, але щастя стало менше.
Джек Горобець
(Пірати карибського моря – 3)
Минулої неділі, тобто вчора, чимало людей слухало читання Євангелія про причинного парубка. Мова найперше стосується зневіри у всьому, коли людина не бачить шляхів вираження свого потенціалу, не бачить майбутнього. Відбувається втрата сенсу у всьому, що призводить до самогубств. Люди у світі дуже різні за характерами, поглядами, інтересами, впливами на інших. З одного боку хтось може вести аморальний спосіб життя й водночас бути неабияк обдарованою особистістю. Саме цей дар стає стимулом життя шанувальників. Адже шанувальник бачить переваги, а не недоліки, чим полюбляє займатися пан Бузина. Безумовно, розкритикувати можна кожного, але який сенс у цьому? Коли не стало співака Віктора Цоя, то у перший же день 48 осіб наклало на себе руки, бо втратили сенс життя. Аби збагнути подібні дії, варто звернутися до психології. У світогляді перших людей чаша символізувала долю. Раніше та й дотепер багато хто п’є з однієї чаші – одна доля на багатьох. Спільність долі виражається у постійній любові – розумінні та підтримці. Митець пише, малює, грає, а шанувальник усіляко підтримує його. Усе це творить гармонію життя. Але є ті, хто руйнує цю гармонію. Це так звані державні письменники, державні співаки, державні художники і т.п. У третьому столітті виникло слово “предатель”. Зумовило його появу гоніння на християн, серед котрих були ті, хто віддавав владі чашу для причастя. Передавав, а тож предавав. Тобто те, що є надбанням та цінуванням одних, віддають особам вандальського зразка. В такий спосіб виникають державні установи, більшість з котрих бореться з чимось. Але ж саме ці установи сприяють розбрату та деградації суспільства, бо інакше не матимуть роботи. Я пригадую свою останню поїздку на Полісся у прикордонну зону. Наприкінці кожного місяця прикордонники надають звітні протоколи про кількість спійманих порушників, що впливає на їхню заробітню плату та звання. Фактично більшу частину місяця військові нічого не роблять і лише п’ють, а вже останні дні ловлять місцевих жителів та змушують підписувати відповідні протоколи. Отак і працює держава. Всяка державна установа лише погіршує ситуацію. Бодай порівняти операції у державних та приватних клініках. Скільки люди мають горя через це. Варто зауважити іще один момент. Держава керується правилом: “Хто не з нами – той проти нас”. Так виникає ворожнеча, погрози, розправи. Якщо ти популярний, але не з нами, то тобі одразу знайдуть місце у дурці чи ще якому спецоргані. Саме в цьому розкривається мораль християн, котрими вважає себе більшість людей. А мораль у тім, що християнин не стане нищити брата: ні морально, ні психологічно, ні фізично. Християнин збуджує віру – впевненість у невидимому та здійснення майбутнього. Християнин наслідуватиме Ісуса Христа.
19 серпня мали свято Преображення Ісуса Христа, що у народі звуть яблучним Спасом. Зміст Преображення у тому, що Ісус таки Син Божий, котрий ділив свою чашу з учнями, тобто тими, кого неабияк любив. А Бог любить всих. У католиків є такий святий Падре Піо. Ще за життя люди дивувалися його здібностям, на що Піо казав: “Бог дає мені читати Свого щоденника”.
Я вважаю, що той щоденник може прочитати ледь не кожен, але доклавши зусиль – виплекавши у собі віру. Віра дозволяє розвинути власний талант, за котрим потягнуться інші. І вже разом ви будете ділити чашу свого життя, уподібнюючись одне одному у любові.
Апостол Павло у першому посланні до Коринтян сказав: “Ставайте подібні мені, як я Христу”…