Блог Романа КУХАРУКА
Література -- моє покликання, політика -- мій обов'язок
МАНТРИ
09.07.2009
Життя триває. Приносить нове, старе, світле і темне.
Людина прагне збутися у своїх діточих мріях. Поки мені цього не вдається, але вже недалеко.
Дуже хочу писати романи.
Але політика забирає море часу і здоров'я.
Треба виходити з кола.
отаково.
МАНТРИ
05.07.2009
Василя Червонія убила блискавка. Бог посилає свої знаки, набої лягають все ближче, забирають людей, яких знав, каже Бог -- пам'ятай про смерть і не запитуй по кому подзвін, він -- по тобі.
Василя убила не блискавка. Його убив Ющенко, який забрав у нього посаду керівника області. Його убив Матчук, який не дав йому стати мером Рівного. Його убив Костенко, який не дав йому очолити УНП.
Василь Червоній стояв на березі озера і благав блискавку -- вбий мене і забери звідси.
Земля йому пухом.
Хто замінить його?
Хто піде дорогою, ним розпочатою?
Ми.
І хай вороги не тішаться і не радіють.
Життя триває і множить нас.
МАНТРИ
03.07.2009
Спека спала. Злидні вирішили відпочити. Дуже цікаво займатись розвитком свого політичного проекту, який має сорокарічну перспективу.
Вельми добре мати багаторічну практику реальної роботи з реальними людьми, коли знаєш чого від кого чекати, тоді легше заповнювати вакансії в правлінні Українського клубу.
Добрим механізмом цієї роботи стали такі проекти, як телепрограми. Люди проходять через реальне випробування мідними трубами. Дрободан перший, хто вирішив скочити зі своїх коротких штанців через нашу голову. Це геть не порядно і геть не личить людині, яка декларує всебічну роботу з молоддю.
Дєшовка розпочав війну з власними осередками -- тут йому й смерть.
Дармовис хоче відректися від мене. Ну-ну. Досвід показує, що всі, хто відрікався в той чи інший спосіб програвали життєвий простір.
Бачив Яцканина з його другом Качаном. Постарів, похмурий. Посміхнувся як мене побачив. Гірке життя, а смерть не тітка. Солодкі миті -- мед густий. Отак, Іване, чорна сітка Покрила світ, де плачеш ти Своїми чистими сльозами В душі своєї самоти. У сні біжиш за коровами. Спиває Ряшів сніг сльоти І щось находить, щось тотемне, І кличе знову до пера -- Палке, жадане, світле, темне У душу гаряче -- Пора. Минає, друже, все на світі -- І світ, і Ряшів, тільки ми Допоки княжий Київ світить, Не смієм...
МАНТРИ
24.06.2009
Страшенна спека.
Море подій. Люди. Злидні. Подив. Жлобство.
Оксана Бєлякова -- головний ідеолух Народної партії. Литвин далеко піде. На х...
Дмитро Чистяк відрікся від нас ще раз. Уже член. НСПУ. Шкода. Гарний хлопець, певно торує свій шлях. Але оце непереборне бажання збутись ув офіційній системі координат приведе тільки до розчарувань. Чому? Бо різна культурна орієнтація і різні цінності. Метерлінк і Яворівський? Жід і Шкляр? Та тю на вас, капосні.
До речі, Яворівський виключив з Ради НСПУ Мушкета. Круто. Добре, що хоч Ліна вийшла з НСПУ сама, а то б і її ув расход.
Помер Микола Серунець, що відіграв головну підступну скрипку у моєму виключенні з НСПУ. І земля прийняла? А небо? Ото ж бо й воно.
Добре пахне липа коло кнесету.
Сексоти і провокатори хочуть загнати українську націю в резервацію. Не дамо. Не бути цьому.
Отаке.
Завтра буде завтра.
Чешч.
коментар на Літакценті
15.06.2009
роман кухарук каже:
16.06.2009 о 00:40Вибач, пане Панченко, але кругляк вельми слабкий.
Уляна Глібчук прогортала кілька нещасних газет і зробила дивовижні висновки:
1. у нас нема високої прози.
2. у нас нема високого критика, який би повів українську літературу у світле майбуття.
По-перше, українські газети — тупі, бездарні і непрофесійні. І це безмовно довів Панченко, красномовно викладаючи суху статистику: на заході є книжковий ринок, що спонукає ЗМІ до уваги до ринку, а в нас — зероу.
По-друге, у нас є висока проза. Перелічити? Нема питань: “Лукянівка” Бориса Гуменюка, “Мілонгера” Нани Куликової, “Повзе змія” Андрія Кокотюхи, “Кляса” Павла Вольвача, “Херем” Марини Соколян, “Киня” Артема Чеха, “Мізерія”, “Тіло і доля” Тараса Антиповича, “Інфекція” Степана Процюка, “Червоний борщ” Олеся Бережного, “Славка” Галини Ткачук, “Пухнаста” Ярослави Литвин, “Танці в масках” Лариси Денисенко, “Говорити” Тані Малярчук, “Сад пяних вишень”, “Нічний імператор” Ярослава Павлюка, “Вороття немає” Володимира Сердюка, “Смерть — сестра моєї самотності” Галини Тарасюк, “Амінь” Михалка Скаліцкі, “Мій роман” Тетяни Каплунової, “Перший гріх Ізабелли” Насті Байдаченко, “Квітослава” Отара Довженка, “Сорок вагонів узбецьких наркотиків” Сергія Жадана, “Кохання глухого Леля” Михайла Прилуцького, “Поцілунок лева” Михайла Яворського, “Гра в піжмурки” Василя Зими, “Поріг” Сергія Соловйова… Вам мало? Це все висока проза.
МАНДРИ
15.06.2009
Привіт, малята.
Тиждень не дуже добрий.
Але нічо. Ловили карасів і окуня на НАШОМУ озері. Ось веселка над ним. Це супер. Юшка з диму. Зірки. Володя з псами. Супер.
Потім день у роботі. А вечеря -- у Миколи Дударя, нашого однодумця. Вирішили -- починаючи з липня проводити день поезії у Хотянівці щочетвертої суботи.
Бачили свою жидівочку, що розпиналась проти українського телебачення. Прикро. І несправедливо. Ми ж не їдемо в Єрушалаїм і не качаємо права жидівському тіві.
А це останній мій коментар на Інліті:
заспокоїлись? чудово.
Опубліковано Anonymous в пн, 06/15/2009 - 23:37.
Я добре зробив. що розмістив свою добірку тут. Почув усе що почув. Інгу Кейван дуже добре знаю -- і давно. Вона чудова дівчинка і чудовий поет. Тільки коли піарить посередніх поетів -- сумно. Микола Рачук колись мав щастя поручкатись з Василем Симоненком -- і все життя про це мовить у своїх біографіях. Це сумно. І прикро.
Істерика остапчука смішна. Який ти вчитель після всього сказаного? Я таких вчителів посилав туди, куди треба, бо такі вчителі калічать наших дітей своєю тупістю і бездарністю.
Той, що гавкав про прихлєбатєлєй СДПУ (о) -- пріхлєбатєль і є. і не важливо, кого пріхлєбатєль -- Юща, Юлі чи Яворівського.
Ніколи-м прихлєбатєлєм нічиїм не був.
МАНДРИ
06.06.2009
Сьогодні Вячеслав Неволько досягнув своєї мети -- очолив УРП. Молодець.
Дєшовка метушилась.
Мойсик переконував Юща.
Хотянівка вітала український клуб. Петро Синиця, Усачов, Світлана Касьяненко, Микола Дудар, Світлана Макаренко. супер.
все.
МАНТРИ
05.06.2009
Провели 26 Український історичний клуб. Доповідав Тарас Чухліб. У дискусії брали участь Тарас Рондзістий, Олександр Нарбут, Антон Варварич, Юрій Рудницький та інші. Вів Олексій Усачов.
Працюємо політично.
Країна в передчутті антиукраїнської диктатури.
Спілка просякнута нетерпимістю -- звільнили з Макулатурки Сидоржевського, викинули зі спілки Галю Тарасюк.
Нетерпимістю просякнутий Інліт -- нема з ким не те що край боронити, а й до розмови стати.
Нетерпимістю до імен просякнутий і Літакцент -- запровадили драконівську реєстрацію і фільтрують.
Нетерпимістю просякнутий ГАРТ.
Тільки ми, блін, демократишні.
І це супер.
Здаю в друк книжку поезій "Сухі а мокрі дороги". Там буде три розділи:
Сонетослов
Прощальне вино
Зарінок.
Одразу по тому беруся за три книжки критики:
Чужі шедеври
Слово на склі
Себе знайти не загубити
по тому 4 книжки прози:
Масло на хлібі
Відчуваючи сніг
Похорон віри
Пригоди Котамури
щоб не жвинділи, що я не здалий письмака.
Іван Яцканин надіслав два номери "Дуклі". Значить в нього все налагодилось. Радий за його.
Прихильника Українського клубу Юрія Костенка призначили послом до Китаю. Це добрий для нас знак.
все.
МАНТРИ
02.06.2009
Привіт, малята.
Подій чимало.
Лекція Качковського про Кирила і Мефодія. Зустріч з Василем Довжиком. Всіх наших він назива романтиками. Дуже український автор -- напрочуд пронизливо український. Здивували мої автори -- закликали Довжика видавати книжки, Довжика, відомого і перевідомого, виданого і перевиданого. Смішно а невігласно.
Український клуб з приводу відставок у вищих ешелонах влади -- шок для посполитих. Ніхто не чекав відставки Балоги, мало хто у неї вірив, у тім числі і сам Балога, а ми знали, що так буде, та й по всьому.
Лекція Анатолія Новикова з Харкова про Марка Кропивницького. Мало людей, але безмежно цікаво.
Український клуб присвячений кадровій політиці Президента Ющенка. Провідна думка -- призначення Ульянченко і її гра в публічність -- велика кадрова помилка Президента.
Київський клуб -- тема українства у столиці. Викликала неабиякий резонанс. Дуже добре і вартісно. Здивував Жовніренко своїм настроєм на конструктивну програмову роботу. Дебютував у нас Юрій Сорока. Вельми вартісно вже втретє виступає Віталій Чернявський.Зустріч з Миколою Тимошиком нічим не вразила. Самозакохане тупе чмо, що робить на приватизованому особисто Огієнкові особисту кар'єру. Огидно.
Моя лекція про українську класику і хазарську цензуру викликала і реакцію поспільства, і хазарську цензуру УНІАН у сенсі невиходу анонса, і зацікавлення слухачів.
МАНТРИ
25.05.2009
Коли день починаєш з сонця, вогню і води, робиться тепло, там -- у душі. Нечуй-Левицький таки великий мастак у літературі. Гарні в його "Старі гультяї" та "Київські прохачі". Ціла галерея портретів, характерів, людських пристрастей. Дуже добре.
МАНТРИ
24.05.2009
залишки істерики з інліту:
Роман Кухарук повівся нечемно. Так не можна реагувати. Тим більше, що спілкувалися Ви з Жінкою - Інгою. Думаю краще було Вам не публікувати вірші, не заводити зарозумних розмов, не дратувати себе та інших. У всіх випадках від даної сторінки Ви втратили. Це я в людському розумінні. Пропоную для виправлення ситуації усім потиснути руки і тому, хто відчуває лукавство за собою - вибачитися. Ось так. Миріться, шановні!
»
відповісти
По-перше - я не
Опубліковано Anonymous в пт, 05/22/2009 - 13:18.
По-перше - я не сільський голова з Вінничини, що бореться з корупцією. Наскільки я зрозумів, то на Літфорумі це сказалося Вами про мене. Не все можна знайти у пошуковій системі. Якщо Вас так цікавить, то я вчитель з Житомирщини.
По-друге. Судячи з того, як Ви, шановний, реагуєте на цілком нормальні, здорові критичні зауваження і об'єктивну критику, то саме сільським є Ви, навіть не рівня голови.
По-третє. Переводити балачку на літфорум, тобто запрошувати додому, і там на правах господаря обливати брудом гостей - не вельми етично. Тим паче, що на тих блогах нема як відповісти, а форуми у Вас не вельми... Дуже зручно - обпаскуджувати когось, щоби Вам не могли відповісти.
коментарі
21.05.2009
шматок гістерики з інліту:
Ха, а відколи це
Опубліковано Anonymous в чт, 05/21/2009 - 10:26.
Ха, а відколи це буковинський молдаван став українським князем та ще й духовним, блін... Чи то у всіх, хто колись у СДПУо-ківських прихлєбатєлях ходив зараз стало модно себе українцями називати. Не треба зараз героїчних поз і "пісень про війну". Не треба було тоді (2002, 2003) робити шумок і тіпа робити тіпа з'їзди тіпа українських тіпа пісатєлів, активно залучаючи туди молодих провінційних початківців студентів, які десь там вірші трохи пописували і нічого не розуміли в тому, що діється. Хотів створити альтернативу НСПУ?... Што лі?...
Якщо не
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 23:48.
Якщо не стосується публікації віршів, то стосується форуму, на якому ведеться обговорення. Чи то коментарі інших людей читати не можна? Чи то думку свою з цього приводу висловлювати не можна? Чи то раніші твори Кухарука читати не можна? В особисте не вдавався - не знаю Вашої біографії. Про що знаю - про те пишу.
Л.О.
Що на це сказати? Люблю українців за "правду" і "толерантність" до таких саме українців. Але альтернатива НСПУ -- ось вона. Порівняйте наші сайти, наших авторів, наші книжки.
МАНТРИ
20.05.2009
День-у-день життя триває.
Перемовини--люди--зміни політичні.
Вже ніхто не гавкає, що ми не то робимо.
Тепер молю Бога, жеби дав мені силу написатитри романні цикли і трохи пєсів. Та й тогди вже можна вмирати.
Айо.
Все.
ІНГА КЕЙВАН ЯК ПРОВОКАЦІЯ
20.05.2009
таке селяві.
давно не чув про себе гидоти. Інга Кейван допомогла. І якийсь сільський голова, що бореться з корупцією на вінничині (якщо це він). Але нічо, не сахарний. Отже:
А я найбільше
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 14:00.
А я найбільше не люблю надмірного пафосу і жовчності. Не слухаю, що кажуть по базарах, бо, якби мудрим був, то зрозумів би, що мала на увазі, коли казала, що не заглиблююся у написи на стінах. Я до того, що дурне і неприйнятне треба публічно перекривати тим, що вважаєш правдою. Можливо, і провінція тут, але браку в інформації ніколи не було (хіба для глухих чи сліпих). І хочеться запитати: хто ще стане в чергу спекулянтів іменем Кожелянка, якого, здається не ти популяризував, і який на провінції перебуваючи, був і залишається письменником європейським? Класику, повір, знаю і ціную не гірше від тебе. Йдеться про те, що на все свій час. Та якщо ти не можеш без надриву та істерики сприймати те, що тобі відверто кажуть, краще не відповідай. Залишайся єдино правим на віки вічні. І ще: вибач, але ти таки не Бог, аби вирішувати, що від лихого. І ще: та "цензура" дуже давня, і не лише про сьогодення йдеться...
БУКОВИНА РОЗЧАРУВАЛА
19.05.2009
нА ІНЛІТІ:
Прикольно що?..
Опубліковано Anonymous в сб, 05/16/2009 - 16:17.
Якась цікава тенденція: з усіх боків мені говорять про те, що я щось не те мовлю про літпроцес. Напевно, все-таки я закінчений маргінал. Невже між глямуром і грунтовиками немає нічого і нікого? Видається мені, що багато залежить від того, хто яким бачить призначення літератури (чи не-призначення). А якою має бути "золота середина"? Чи взагалі вона повинна бути? Саме такий літпроцес на часі, саме така твоя реакція на нього - теж. Особисто мені не подобається поділ на сих - на тих. Але в українській літературі він звичне явище. Те, що на когось не реагують? З одного боку, не встигається, бо, по-перше, занадто насичений простір інформаційний, по-друге, герметизм (ось, напевно, він найбільше і призводить до відсутності дискусії, про яку ти говориш, але широкої дискусії). З іншого боку, те, що має залишитися, залишиться, стане потрясінням. (До речі, знову про Свиридюка: хочу в майбутньому знати твою думку). Можливо, занадто багато фаталізму у тому, що я говорю. Та це моє сприйняття. І від цього - моє сприйняття літературного процесу і багатьох інших явищ. А скільки ще існує різних поглядів. Стосовно твоїх творів. Де вони? У книгарнях їх нема.
Буковина порадувала
15.05.2009
Привіт, Романе.
Опубліковано Anonymous в пн, 05/11/2009 - 14:19.
Привіт, Романе. Справді, спілкування тобі бракує, бо, можливо, ти не помітив, що люди і спілкуються, і правду кажуть, і мислять, і літературне середовище існує, живе своїм нормальним життям (хтось приходить, хтось іде, хтось залишається назавжди), твори друкуються, і їх слухають (як бачиш, і на твої відгуків чимало). То правда, що не завжди чують, але ж і це далеко не нове явище для літературного процесу. Приміром, був у Вижниці такий поет Аніфатій Свиридюк. У нього не доводиться вишукувати рядки і образи, які є справді поетичними - у нього все на диво досконало! Ніяких неврозів, ніякої претензійності, засмиканості - чиста Поезія. У Свиридюка не було свого літературного середовища. Якби Бог не звів його в останній рік життя з Миколою Рачуком, то, напевно, так його поезія і залишилася б десь на маргінесах і не муляла б око та совість тих, хто свого часу не захотів (не зумів, побоявся) почути Свиридюка. То до чого це все я так довго і нудно? А до того, що, як видається мені, є поети, для яких важливо, аби їх читали, знали, а є поети, яких, не прочитавши, втратиш щось дуже важливе, тобто саме для людей важливо їх читати і...
ще нечто
15.05.2009
літакцент:
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:36дарма літакцент затіяв цю дискусію. Дискутувати треба вміти з усіма. Літакцент і деякі його автори хочуть для себе комфорту. але літературна діяльність — річ публічна. автор пише у своїй тиші твір, але потім його виносить на публіку. і це самогубство. але без нього куди ж ти дінешся? треба шанувати всіх і кожного і мати терпіння вислухати і почути. гординя — найбільший гріх.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:50і ще дві речі. зараз ми спокутуємо гріх української радянської літератури, яка своєю зневагою до читача як співрозмовника відбила в цього читача охоту до літератури. ті, що писали за гроші і премії ,перестали писати одразу ж, як тільки перестали за це платити і давати премії. може, перестаньте і ви платити і буде більше добрих матеріалів? а ще можна увести цензуру на імена. поцікавтесь в “”Макулатурній Україні і вам розкажуть, як то гарно мати чорний список заборонених імен.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 19:02Дуже добрий текст. Метерлінк би втішився неабияк. Було б добре, якби українські театри мали доступ до текстів, перекладених Дмитром, і поставили кращі пєси у себе. А то мучаться, сердешні, велосипед вигадують.
ще трохи дискусії
10.05.2009
на літакценті
роман кухарук каже:
08.05.2009 о 22:32Перечитав море текстів Ільницького, але не пригадую чогось видатного чи вартісного — гострої думки, відкриття, розкриття. А Василя Івашка — шкода. Загавкали і викинули. Є ув Ільницького тільки один поетичний рядок, який запам’ятався: “Так, був Франко, але й були обставини, в стократ сильніші за Франка”.
Відповідь тетянка каже:
08.05.2009 о 23:29Ільницький - радянщина! Він - стара гвардія, що товчеться на одному місці. Хоча й Роман Кухарук - теж радянський поет, не український сучасний, а саме радянський. Його вірші спочатку подобалися П. Загребельному, а потім і покійний пан Павло назвав Кухарука й інших ,,купка київських графоманів”.
Відповідь Cергій Вінницький каже:
09.05.2009 о 00:32Йду купувати книги Миколи Ільницького, бо в кінці цієї розмови, він нічого мені не порадив. Дякую. Мудра людина - за словом до кишені не полізе…
Відповідь МиколаСлавинський каже:
09.05.2009 о 10:19Пане Романе! Вельми шаную тебе, але навіщо ти, не шануючи Ільницького, прочитав море його текстів? Зокрема і про Богдана-Ігоря Антонича? А Тетянка як жіноче створіння знає щось таке, чого не дано знати чоловікам. МиколаСлависнський.
Відповідь тетянка каже:
09.05.2009 о 10:52Пане Славинський, Загребельний так сказав на Кухарука, коли Роман збунтувався проти Мушкетика і його...
МАНТРИ
08.05.2009
Привіт малята.
В автокатастрофі загинув Ігор Пелех. Лишив Україну і троє дітей. Талановитий хлопчина, який не збувся у своїй країні тільки тому, що українець і не приховував цього. Він, звичайно, відбувся у якихось локальних проектах. Але кардинально -- ні.
Прикро. Сумно. Непоправимо.
Політична консерва викликає страшну огиду. Це телегівно вже їсти неможливо.
У столиці країни-переможця проводять марш антифашисти, яких фінансують фашистські режими Росії і Ізраїлю. Виникає питання -- а фашисти хто? Ми? Українці? А де СБУ? А ОУН? А УПА? Там, де їм і належить бути.
А в Криму акція -- в кождому вікні російський прапор. А міністр молоді і спорту набив морду директору готелю. А міністр усіх ментів відзначився за кордоном. Джулька і ЮЩ наввипередки вітають Ахмєтова. З чим? Три українці в команді -- це український футбол? Не смішіть мої яйці, вони й так смішні.
З кожним днем усе більше знаментитостей заявляють про прибрання російського громадянства.
Бог виганяє українців з раю, бо вони не цінують його, бо вони ліниві, боязливі і толерантні.
Де брати силу для руху вперед? Де брати силу просто бути?
Не знаю.
Треба шукати силу знову в собі -- в собі за рахунок нездійснених діточих мрій, за рахунок свого мозку, крові, нервів.
ну це вопше
06.05.2009
Усачов двинанув у своєму блозі пародію на мене і замовк.
Блог -- це інструмент спілкування і дисциплінування своєї мислительної діяльності.
а це ще з дискасу на літакценті:
Чипелик каже:
06.05.2009 о 11:37Заспіваєш на майдані,
одержиш від стражника.
Слухайте Кухарука -
не тогО Купражника.
Купражник каже:
06.05.2009 о 13:45Шановний пане Романе! Ваше авторське право - клянуся життям своїх дітей - ніхто ніколи не порушував і не порушуватиме! А те, що ви поет, то це вже ваші проблеми, бо поезія у наш час, справа пустотлива та неприбуткова. Якщо пишете таке, значить література - це не ваше, займайтеся журналістикою. На прикладі Дереша можу сказати, що за один роман цей хлопчик отримує від Заходу 7 тис.ойре чистого прибутку, без посередництва Фоліо, а до того нечесна Кальварія забирала в нього майже все, поки він із нею не порвав. Ну й ще ось що: у вас, певно, виникали думки, щоб хтось за вас замовив слово на Заході - та ж сама Карпа, той же Жадан, але ж ви - великий патріот, тому не будете так принижуватися перед якимись там письмаками, які за віком є вашими дітьми.
Не ображайтеся на мене! але це чесно.
Вічність каже:
06.05.2009 о 13:57Мабуть, у вас нема дітей.
ну і ішо
06.05.2009
літакцент
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 21:59Література — не бізнес. Добра література. Добра література — це вічне. Дай Боже, би кождий бомж у Києві мав таку душу і талант як в Андрусяка. А вигляд письменника — абсолютна муйня, він же не звізда ґлямуру.
Що ж до посполитих в дискусіях — мусимо з ними рахуватися. це як в політиці. кождого маєш сприймати як потенційний електорат. тут гординя — гріх, панове письмаки.
Купражник каже:
05.05.2009 о 22:16Добра література, пане Романе, це та, що продається, якщо вона ,добра’, але лежить мертво по крамницях, це література погана.
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 23:10Найкраще продається макулатура, упаковка, посібник, як украсти,уникнути податків, отримати сексуальне задоволення і туалетний папір. Я кажу про справжню, художню літературу. Справжня художня література — у великому сенсі — не продається. А про продаж давайте не будем. Коли авторське право не діє, коли митні кордони для чужої дешевої книжки відкриті, коли ринку нема, коли ЗМІ ворожо настроєні до української літератури — про що ви мову ведете? Це чудо, що в таких умовах маємо велику літературу.
Відповідь
Купражник каже:
05.05.2009 о 23:23Пане Романе, не перебільшуйте!
Хто не ледачий, то й за таких умов непогано заробляє на літературі. Українській.
і ще малость
05.05.2009
літпроцесія триває:
про інтервю кононовича на інліті.
Сумне інтерв'ю. Є золоте правило літератури -- "Можеш не писати -- не пиши". А як не можеш не писати -- то або графоманія, або професія. Здається, і у Вольвача, і у Герасимюка, і ось у Кононовича надто завищені вимоги до сучасної української літератури. Коли виголошуються категоричні присуди, варто додавати: на мій погляд, на мою думку, на мій смак. От зараз дочитую "Мобі Діка" Мелвілла -- нарешті за 25 років дозрів до цього твору як читач. Читаю, вдумуюсь і запитую себе -- а чи є щось подібного в літературі українській? Виявляється, є -- роман "Зорі й оселедці" Віктора Міняйла. Про вічність українськими очима з української душі. Ми, як читачі, тлумачі, видавці, державники, націоналісти -- недостойні своєї літератури. Вона не осмислена, не видана, не прокоментована, не визнана своєю. Чому? Нехудожня? Та ні, високохудожня. Неактуальна? Та ні, про українську душу, українськими очима дивиться на світ, таїть у обі незглибимі вартості українських цінностей. Непотрібна нам? Та ні, без неї наша національна і загальнолюдська самоідентифікація неповна, а то й маломожлива. Нетолерантна? Ото ж бо й воно. Наша література нетолерантна до зайд і ворогів нашої української нації.
ну це вже повноцінна дискусія
04.05.2009
Це правда?
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 15:40.
А правда, що Ви рими підбираєте за допомогою компьютера, як вказав нижче один "доброзичник"? В житті - на вулиці, з друзями - Ви розмовляєте українською чи "как все" по русски?
»
відповісти
мій компютер на небесі
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 16:12.
я тільки записую. Маючи досвід літературної роботи, вмію то робити вправно. Маю з того насолоду. люблю читати свої вірші на публіку -- тоді бачиш реакцію безпосередньо, відчуваєш її.
На компютер пишу рецензії, статті.
Все художнє -- від руки.
Кожда річ має рік відлежатись. потім вирішую, пускати в друк чи у смітник.
дуже допомагають поради сторонніх. Колись мені дуже помагав Бедрик -- чи не найуїдливіша людина у цілім Києві. Але й талановита. зараз його не видко а грюкати в закриті двері не маю звички.
багато давало спілкування з Іваном Андрусяком, Кожелянком, Римаруком, Герасимюком, Оксаною Шалак, Вишенським, Рубаном, Коверзнєвим, Пашковським, Цибульком.
Але зараз не маю такого спілкування. нема коли, нема порозуміння, нема потреби, мабуть. Вже декого з перелічених і нема по цей бік великого порога.
Нам треба спілкуватись, казати правду, мислити, творити літературне середовище, друкувати твори, вміти не тільки говорити а й слухати.
у ванди ландовської є...
ще трохи
04.05.2009
КУХАРУК-ПОЕТ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:48.
Є НЕДОГЛЯДИ (СКАЖІМО, "ПРИЗАХІДНЕ ДНІПРО"), КОСТРУБАТОСТІ, ЗУМИСНА БРУТАЛЬНІСТЬ, АЛЕ Є Й СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ. І ЦЕ ГОЛОВНЕ! МИКОЛА СЛАВИНСЬКИЙ.
»
відповісти
до Шановного Автора
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:41.
думаю, що якщо відкрию Вам своє лице - це нічого не змінить. Ні Ви мене, ні я Вас не знаю. Я просто читаю цей сайт та іноді дозволяю собі написати коментар. "кленовий сад суховіє на патик..." - це для мене просто незбагненний образ. Можливо, щоб збагнути - чогось мені бракує. Якби я повірила у нашу з Вами зустріч через 200 років - може б і одразу збагнула, а так...
"тільки випивши з ріки мовчання, заспіваєте ви насправді,
тільки досягнувши вершини гори, почнете ви здиратися вгору.
І тільки, коли земля забере ваші члени, справді підете ви в танець..." Дай Вам, Боже...
Ярина.
Я теж не з лопуцька
04.05.2009
ДЯКУЮ ВСІМ ЗУБАТИМ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 12:18.
Найперше Сліві за публікацію.
Відтак всім іншим за критику. Був молодий, покинув би писати. Був би дурний, кинувся б захищати свої вірші.
Але, направду, мені стільки компліментів давно ніхто не казав.
І добре воно.
Давайте ще. І побільше, і різкіше. Лиш лиця свої не ховайте. Бо смішно.
Нещодавно читав прозу Процюка і там прийшла мені одна проста істина: Поезія -- це молитва. Між поетом і Богом нема посередника.
А чи вмер Кухарук, чи вродився, чи здох не вродившись, о, то прерогатива ката по імені Час.
Як мовив колись Маяковський, зустрінемось через років 200 і погомонимо на цю тему.
Чешч
а це мій чат на буквоїді:
10:13:31
Чи є у вас фінансові борги перед окремими людьми, які ви ще досі не повернули?
Moderator
12:04:28
Як сказав великий Олексій Кононенко: Мы все по кругу должны друг другу. Але мені винні більше, ніж я комусь. Як мовить один мудрий єврей: прощаю всім, кому винен.
Mekola_cola
Русокоса
12:08:45
У Президенти балотуватиметеся?
Moderator
12:08:35
Ні. Я не божевільний. Колись був президентом центру Свобода слова. Зараз дуже обережно ставлюсь до цього слова.
піраньї на інліті
04.05.2009
Привіт малята.
Найбагатша країна світу святкує. Нація благоденсвує. І добре.
Читаю Мобі Діка геніального Мелвілла. Це супер.
Сліва кинув своїм піраньям мою добірчину нещасних віршів. Ото вже накинулись. Як герої оповідання Чехова "Злобний мальчік". Але це добре. Це ж комплімент, що то є набір слів, підібраний при допомозі комп'ютера. Ага. Тільки комп на небесі. І що то їм нецікаво. А що ж вам цікаво, нещасні мої?
Та ладно.
Ось прямий текст:
"А попіл зірки – як галас гною" - таке може сказати лише справжній поет (шикарна рима "ГНОЮ-ТОБОЮ")!
"Кленовий сад не плодоносить.
Він суховіє на патик." - це поетично?
"Моє слово – мій український язик. Доки буде на землі хоч один українець – мене будуть читати. ... Я не боюся смерті."
Автору не треба боятися смерті. Особливо як поету. Бо вмерти може те, що народилося і живе. Рифмач - це ще не поет. Поет Р.Кухарук не народився. А тому і не вмерти не може. Як мабуть не народився ще той "хоч один українець", який добровільно захоче читати нагромадження слів, підібраних з допомогою комп'ютера.
о, ось і опублікували. так, гарні вірші, часом, ну не немічні, бо це вже буде занадто, а ... нецікаві.
МАНТРИ
30.04.2009
Привіт, малята.
Сьогодні зранку мене вразив оцей бузок на Хрещатику. Яким чудом він зберігся на вулиці торгашів, дегенератів і скоробагатьків? Бог так схотів. Бузок мусить цвісти і пахнути саме тут і саме зараз.
Записався на телепрограму. Драйвово.
Вчора була сустреча з Лук'яненком. Цікаво було поглянути на його з погляду вічности. Слабонький він. І зв'зки зі службою перервати несила. Йому.
Нині кругляк добре провела Вероніка Конончук. Вона молодець. Трохи металу в голосі і певності у собі -- і справа піде.
Микола Дроботенко відходить у свій фонд. Олійник нервує. Дарма.
Добре виглядає Чернявський. Якщо його відділити від мудака Гатушного -- все буде добре.
Гатушний летить до Хранції. Жабоїдом став? Україна йому дружно заспіває словами Юрка Позаяка:
Якщо ти летиш в літаку,
І падає твій літак,
То всратись в годину таку
Не соромно аж ніяк.
У спілці страшна війна. За майно. Про літературу, сердешну, жадного слова ні з того, ні з іншого боку.
Приємно сидіти на березі Дніпра, попивати авторське і дивитися, як пропливають трупи бойовиків.
Чешч.
коментар на інліті
29.04.2009
Подекуди немічно. але вигадливо. авторка добре себе почуває як у верлібрі так і у римованому вірші.
варто видавати книжкою.
Роман Кухарук
Ну, у нас Роман Кухарук завжди вважає себе корифеєм світового письменства і Він надав собі ексклюзивне право оцінити на "подекуди немічно", але тут же захотів видати книжкою, бо треба якось пробитися на Харків?
Барбата Копіла
Ні... Просто Кухарук любить симпатичних поетес. І давно вже...
Кухарук не вважає себе ні корифеєм, ні класиком, ні підкласиком. просто висловив свою думку. це не істина в останній інстанції. просто думка професійного письмака. справа автора зважати на неї чи ні.
щодо книжки -- вона не обовязково має вийти у нас. просто буде добре, якщо вийде. книжка дисциплінує і дає привід і змогу спілкуватися з читачами. ось коцарев і любка гасають зі своїми книжками україною -- і правильно роблять.
щодо того, що кухарук хоче в харків -- сміхи. двічі виступав у харкові в УКЦ ЮНІСТЬ, один раз на зїзді Поступу. співпрацюємо з аваковим та його структурами. харківський літфорум нещодавно очолив тарас самелюк -- талановитий письменник-фантаст. співпрацюємо з багатьма середовищами і культурними діячами. так що пояснювати мою увагу до когось на інліті прагненням кудись потрапити чи когось до нас затягнути -- смішне.
інша...
коментар з Літакценту
28.04.2009
Мені геть не сподобалось те, що Ліна Костенко мовить “Там Україна вмерла”. Великий подарунок ворогам нашим. Беруть, вирізають — “Україна вмерла”. Ліна Костенко.
Мені не подобається й те, що Ліна Костенко відмовляється від висунення на Нобелівську премію. Українцям взагалі не дуже з тим таланить. Висунули Франка. А у Львові руська інтелігенція мовила: Франко? Коректор НТШ? Потім Винниченко, Багряний. Потім асоціація британських вчителів висунула Павла Тичину. Відмовився. Потім Омелян Пріцак висунув Миколу Бажана. Відмовився. Потім Генріх Бьоль висунув Стуса. Стус помер. Нині реально є два поети, які варті тої премії — Ліна Костенко і Станіслав Вишенський. І це потрібно не їм особисто, це потрібно Україні і українській літературі. Взагалі нам варто критичніше ставитись до кумирів попередніх епох. Не боятись авторитетів, магії імен, поціновуючи зроблене ними за принципом Юрія Шевельова: при оцінці того чи іншого письменника розділяти три речі — політичні погляди, особисте життя, творчість. Прочитав в “Макулатурній Україні” статтю Стусенка про “Літакцент”. Не гоже автору сайту так йому славословити — це правило поганого виховання. І геть зовсім не правда, що це єдиний ресурс в неті, який адекватно оцінює українську літературу. Добрий, якісний, але ж не єдиний.
МАНТРИ
27.04.2009
День минув нормально. Сонячно. Цікаво.
Шлапак у секретаріаті Президента розказував, що він думає про економічну кризу. Начеб когось хвилює чи цікавить, що про щось думає Шлапак. Такі діячі садять Президента. І його дурнувата прес-служба, що є дозвільною системою, а не службою для преси. Пер на уряд, а не пояснив, чому Президент не відкликає міністрів від НУНСу з уряду. Так само не пояснив Шлапак, чому в Японії, Німеччині, Америці міністерств від 7 до 9 а унас аж понад 20. І це при тому, що у світі нема країни, де нема міністерства торгівлі. Крім, звичайно, України. А зачєм? Жиди й так добре торгують.
Іван Яцканин надіслав дві книзі. Прикро, я в Україні не можу видати ніякої книжки, а він -- у Словаччині -- видає гарні. Але що зробиш. Дякую тобі, Іване, же згадав про раба Божого Романа...
Галелюк знову поліз у єцівську залупу. Ризикована річ, але що ж. Людина, яка дивиться на Україну баньками укгаінской пгавди -- не тямить істинної України. Шкода хлопця, з нього міг би стати добрий політик.
Артем Захарченко так осмілів, же підписав собою матеріал на УП про майнові оборудки Яворівського--Крима. Тільки не написав, що за розміщення цього матеріалу УП взяла 7000 умовних одиниць. Така такса.
МАНТРИ
26.04.2009
Привіт, малята.
Відтарабанив лекцію-порівнялку. Цікаво.
Потім свої твори читали Надія Красножон, Лідія Стрельченко і Ольга Мирончик. Вероніка Конончук здивувала усіх геть чисто своїм вишитим костюмом. Дуже їй пасує.
Божевільна трибуна перетворилась на трибуну божевільних.
Галелюк вимагає все і від усіх, хоча його покоління ще нічого не витворило і не зробило. Треба вчитися робити і думати, і мислити, і творити. Вимагати є кому і без Галелюка.
Щодо заварухи в НСПУ є в мене коромольна думка: Явір-Крим прокрались і тепер готові віддати НСПУ комусь, хто готовий сидіти за них у тюрмі. Як відомо, всю відповідальність за господарчі справи несе останній голова. Пантюку треба добре подумати, пам'ятаючи долю Пенчука. Не вірю, аби Баранов і Слабошпицький були сміливі своїм розумом.
Все.
МАНТРИ
25.04.2009
Привіт, малята.
День був хоч і безгрішний -- в обидвох сенсах цього слова, але ваговитий і вартісний.
Дуже вразив Дмитро Чистяк. І то у той сам спосіб, що й Волошин.
Єбанули з дрободаном медовухи. Навіть не знаю, з якого приводу. Та просто так. Чому б і ні? Дрободан показав класний проект готелю-кургану. Ну це просто супер.
Пресуха "Відкритий Жданов". Цікаво, хоч і ґлямурно. Журналісти тупі як пробки -- ні спитати, ні поцікавитись, ні виєбти цих драних політологів. Повне професійне виродження в політичній журналістиці. Це сумно.
Думки недурних хлопців (найдурніший, як не дивно, сам ведучий сего дійства -- ющененависник і юлелюб):
Жданов: коаліція ПРиБЮТ -- факт. але ймовірність цього факту -- 50%. Базове положення повинно бути поклацене. Я ідеологічно не сходжуся ні з Президентом, ні з Безсмертним.
Юрій Рубан: головне -- еокномічна криза. Сухі цифри будуть формувати виборчий результат. Єдиний позитивний антикризовий захід в країні -- девальвація гривні. У нас зараз уряд меншості. А нам потрібна реальна коаліція, що має осмислену програму уряду і спроможна її зреалізувати.
Володимир Фесенко: ми досягли першого дна економічної кризи. Головна проблема Президента -- відсутність політичних союзників і різких кроків у політичній грі.Тигіпко -- альтернатива Януковичу на президентських виборах. Треба чітко визначити національні інтереси.
МАНТРИ
23.04.2009
Дуже втомлений.
Було гарно і тепло.
Здибав у метрі Неду Неждану. Видала книжку п'єс. У середу матиме презенташку.
Прес-конференція Ліни Костенко. Вона грає багато, зумисне вибудовує свою значущість. Це неприємно. Але розумієш, чого вона так не любить публічність -- бо чиниться нездоровий ажіотаж довкола неї, а вона того не тямить любити. Ну справді, навіщо Ніна Гнатюк і Люба Голота прифігачили квіти? Це ж не ювілей, і не день народження, і не похорон, а проста прес-конференція.
Пресуха Романа Безсмертного убога, як Лариса Мудрак і зал пресух після рехворми. Просто жах. Несмак у кольорах. Чисто якийсь занюханий красний угалок некращих часів Брежнєва. Ромчик тямущий хлопець. Зізнався, що в політику варто іти після сорока. То істина.
На стіні в секретаріаті -- президент з обмеженою відповідальністю (Шльоня -- пунь-пунь) на тлі справжнього Президента. Прикольно.
З'їв усі крашанки в подневольній.
Отаке.
Все.
па.
МАНТРИ
22.04.2009
Привіт, малята.
День геть напружений і цікавий.
Невдатний інвестор партії погодився на відмову від своїх посягань і домагань. Йому комфортно в політичній консерві і там йому місце. У нас з'явився широкий сяг для маневру.
Спочатку пресуха "Літакценту" в Укрінформі. Володимир Сердюк показав клас, як треба представляти письмаків.
Володимир Панченко: У постановці питання є своя драматургія. "Літакцент" -- майданчик для естетичного плюралізму. Наше завдання -- назвати все своїми іменами.
Іван Андрусяк: Література була, є і буде. Інтернет -- можливість швидко доносити інформацію. Книжку нічого не замінить. Поки що не бульканутий Дереш. Най нормальна українська попса добре функціонує, але подалі від мене.
Артем Захарченко, як і слід було сподіватися, порожній і дрімучий. Покоління пластикових одноразових хлопчиків.
ЄЦівський кругляк -- стидоба. Ось до чого призводить жлобство і економія ресурсів.
Пресуха Зоряна Шкіряка багато про що говорить.
Пресуха Юща не говорить ні про що як про одне -- він міцний східняк і йух вам його побороти. Але команда на чолі з туалєтним утьонком працює геть похабно. Тут треба міняти. Все.
Читаю чудовного Макушинського.
МАНТРИ
22.04.2009
МАЄМО ПРАВО ЗНАТИ!
Газета "Україна молода" (ч. 60 від 2 квітня 2009 року) опублікувала статтю Василя Тавра "Спілка "Я-вор"івка". Ця публікація неабияк сколихнула письменницьку громаду. Ще б пак: у ній на адресу керівництва Національної спілки письменників України висунуті напрочуд серйозні звинувачення, пов'язані з незаконним привласненням, відчуженням, розбазарюванням, розкраданням спілчанського майна, нажитого кількома поколіннями українських письменників!
Такі звинувачення не можуть нас не тривожити. Що це – викриття чи наклеп? Гірка правда чи політична авантюра?
Особливо непокоїть те, що керівники Спілки, насамперед голова НСПУ Володимир Яворівський, наразі ніяк не відреагували на ці звинувачення.
Вочевидь ми, як і всі члени НСПУ, як і вся українська громада, маємо право знати, наскільки ефективно використовується спілчанське майно. Тому вимагаємо від голови і Президії НСПУ публічної, докладної й аргументованої відповіді на кожен пункт звинувачень "України молодої". Бо якщо це наклеп – треба давати відсіч, але якщо це правда – необхідно робити висновки.
Іван Андрусяк, Євген Баран, Станіслав Вишенський, Василь Герасим'юк, Борис Гуменюк, Леся Воронина, Олег Жупанський, Олесь Ільченко, Маріанна Кіяновська, Андрій Курков, Дмитро Лазуткін, Ростислав Мельників, Зірка Мензатюк, Павло Мідянка, Костянтин Москалець, Сергій Пантюк, Василь Портяк, Степан Процюк, Максим Розумний, Мар'яна Савка, Володимир Цибулько
(Газета "Літературна Україна" N15 (5303) від 16.04.2009...
МАНДРИ
21.04.2009
привіт, малята.
Поїхав на Франківщину до тещі. Ліс. Зеленина. Діти. Мотилі. Бджоли. Джмелі. Квіти. Трава.
Зранку в неділю -- до церкви.
Найшов у траві яйце шпачине.
М'ясиситий червак ліз собі у траву.
А я подивився на сонце і збагнув, що сонце і тільки сонце -- Бог. Це одкровення мене спопелило.
Франик слабенький, засмічений, провінційний, закритий на всі ґудзики.
Прочитав "Авірон" Гната Хоткевича, поезію Олега Чухонцева, "Чорну раду" Куліша, "Українську культуру" Огієнка.
Сліва не ставить мої стихи но свему сайті. Цензура?
Все.
Працюю.
па.
МАНТРИ
15.04.2009
Прикільно.
Зранку вся країна уздроґнула. Президент Ющенко виконав перший пункт заяви Українського клубу від 22 квітня 2008 року -- проявив політичну волю. Він оголосив, що іде на президентські вибори, що іде на президентські вибори базуючись на українських цінностях і на політиці україноцентризму, що не вестиме у політику численні політичні трупи, а натомість -- нову політичну силу як нову світоглядно політичну кров.
Політикум переклинило.
Істерика Тимошенко.
Стретович читає заяву ХДС про захист тварин.
Щурі з НУНС шоковані.
Підневільний Андрія Ляшенка порадив Ющу залишитись в історії. А ти, гнида, хто? І ти, забудовнику х... де?
Зробили порівнялку Тимошенко -- Катерина Вторая. Ідею підкинув дідок у Харкові після мого виступу на конференції місцевого Поступу. Файно.
Українська політика -- це колективна народна творчість.
Черговий Великдень зустрічаю у чергових великих злиднях і в невідомості.
Ростислав Галелюк вчергове коротко відвідав Київ. Не бачив його.
Зате бачив Коверзнєва -- потюпали з ним на програму Слабошпицького, де записали Емму Андієвську і Григорія Гусейнова. Ну це вже клініка. Чувак бігає по залі, роздає запрошення на фуршет -- номерки в бугенвальді.
Жулинський поре х... про Андієвську, плутаючи її поезію з її картинами.
Драч плете несусвітенну чуш.
МАНТРИ
14.04.2009
Привіт малята.
День чудовий. У кнессеті жиди не можуть поділити владу і гоші.
Партійні перемовини -- з перемінним успіхом.
Відзначення десятиріччя фонду Дрободана --- з розмахом.
Федір Млинченко щось хоче, але я не тямлю.
Волошин мене вельми вразив. Вельми.
Вечір Коцарева цікавий. Олег апелює до дебільного Лазуткіна, а сам читає фігню. Але два тексти були шикарні -- серйозні, аґлямурні, посутні. Подарував йому низку книжок, а він мені -- йух, не подарив.
Ну і йух з ним.
Пережиєм.
Па.
МАНТРИ
13.04.2009
День розпочався прикро -- у ґазеті, заснованій Бандерою, Віктор Рог оприлюднив брудненьку статейку дрібного політичного авантюриста Ратушного з його самовдоволеною парсуною на тлі церков, де він звинувачує Гоголя в колаборантстві --- мовному і не тільки. Одним махом цей з дозволу сказати мислитель дарує москалям нашого Гоголя. Та заберіть його собі, у нас є неколаборант Ратушний. Свої думки я виклав у статті "Гоголь -- це Україна", яку Віктор Рог ніколи не надрукує. Але в нас є де друкувати такі статті. Наголошу тільки Ратушному, Гоголь ніколи жодного поганого слова ні друком, ні усно не мовив про Україну а українців. Гоголь не сидів в українському парламенті і не закладав підвалини тої злодійської держави, яку маємо. Гоголь ніколи не носився з Українською партією, як з писаною торбою, а потім її кинув як Ратушний. Цей ряд можна продовжувати. Ратушний протиставляє Гоголя Шевченкові і клянеться останььому в страшенній любові. Але Шевченко теж того всього не чинив, що чинить Ратушний. А чи готовий Ратушний піти на 10 років у солдати без права писати й малювати -- це ще питання. Ратушний ще й не заповідався, а Гоголь вже про нього написав -- Манілов.
Увечері у будинку вчителя було збіговисько під претензійною назвою УПА.
МАНТРИ
13.04.2009
Мусив рано прокидатись і попрощати Харків. Було приємно тут бути, збагнути істину -- не штука взяти владу, штука її якісно втримати у своїх міцних руках. Почав осягати цей український материк -- Харків. Тут треба бути Сергієнком -- і все вийде.
Ранковий експрес до Києва -- мука. Немиті вікна, задуха, сміття за вікном. Країна сміття і нечупарності.
У Києві -- шутка. Дівки мої мене чекали, набили мене тою шуткою і повели на ґлювайн до крокодила. Крокодайл втішився неабияк.
Дискусії з Волошиним цікаві -- психологія корінного киянина -- це щось.
Написав рецензію на "Інфекцію" Процюка. Добрі вірші Миколи Руденка, і, як не дивно, Василя Махна.
Все.
МАНДРИ
13.04.2009
Привіт малята.
До Харкова їхав з шиком у чудовому потязі українського виробництва. Дорого але зі смаком.
Перший захід -- конференція "Поступу". Виступав одразу після Авакова. Трохи стрьомно перед тисячною авдиторією, але нічого. Що мав сказати -- сказав. Дуже цікавий Анатолій Сергієнко. Толерантний, поміркований, хитрий, глибинно український.
Дуже гарна художня солома -- вироби з неї. Виступали також гості зі Львова, Петербурга, Іван Белебеха, Сергій Кузан, Ігор Розсоха і інші офіційні особи.
Другий захід -- ґламурний і адмінресурсний форум "За Україну" у чудовому палаці студентів Юракадемії імені Ярослава Мудрого. Все розписано, і блоха не пропхаєсь. Виступи:
Поважна солідна пані з якоїсь РДА -- за Україну, але проти націоналізму.
Кумедний герой України з Бугаївки переплюнув кроликів і вєрку сердючку разом узятих. Мабуть, так задумано -- показати дурнуватих хохлів-гречкосіїв.
Качур геть недоречний у тім антуражі.
Якась мажорка з Юракадемії на чістам русскааам нааарєчії пропищала, що 50 тисяч українських юнаків і дівчат щороку тікають з цієї України. Але вона за Украину.
Жид Черняк пройшовся по всьому, нам вельми дорогому -- і по Ющенку, і по помаранчевій революції, і по Шухевичу, і по українізації, і по попсованій нами Росії. Його, правда, заганьбили, затюкали, затупали ногами. І жид злякався.
МАНТРИ
10.04.2009
Привіт малята.
Записали телепрограму -- Олександер Лалак, Володимир Омельчук і азмь грішний. Відпрацювали на двісті. Тепер би лиш цензура ув етер пустила.
Пуща-Водиця. Семінар фонду "З000". Дуже розумні люди. В України є майбутнє. Тільки нема там ні МНК, ні Сумів обидвох, ні Пласту, що зажадав відписки від розсилки інформації інформцентру НАЦІЯ. Чому? Бо треба докласти зусиль, помислити. подумати. зметикувати. Вони копошаться у своєму вузьколобому просторі і здають свій життєвий простір без бою. Сумно.
Їду на Харків.
Все.
Па.
МАНДРИ
09.04.2009
Напрочуд соняшний день. Блукання Житомиром. Михайло Пасічник а Василь Сташук видали по книжці інтимної лірики. Ріжниця: перший дав на обкладинку здольні груденята незвестної дами, а другий -- себе любімого в капелюсі. Журнал "Тет-а-Тетерів" досить пристойний. Васильчук неспокійний, вічно кудись поспіша, балакун, фанат кактусів і любитель весняних дівчат. На вулиці здибали Анатолія Сірика. Упізнав. У дешевому ганделику в оточенні місцевої богеми відзначили лавреятство Василя Сташука -- йому дали місцеву премію Івана Огієнка. З горем навпіл провели подобу круглого стола у вигляді спілкування зі студентами -- істориками і журналістами. Цікаво. Біда, що до них ніхто не хоче їхати в пору невиборів. А вони чекають слова до себе і слово від себе хочуть мовити. Дуже цікавий дядько Анатолій Близнюк. Гарна задумка нового ректора -- запровадити малярську виставку в стінах універу. Записались з Олексієм на радіо. Цікаві враження і від ведучого, і від запису, і від студії.
По тому дременули на наше озеро. Відкрили сезон двома пічкуриками і великим коропом, зловленим на вудку. Хотів забратися з вудкою геть у воду, але ми не дали йому такої приємності. Юшка була смачна, ситна і приємна. А ніч місячна -- "видно, хоч голки збирай".
МАНТРИ
07.04.2009
Привіт, малята.
День проминув у перемовинах і перебігах. Якось Усачов з подивунком мовив -- ніколи не думав, що політика складається з безкінечних і не завжди плідних перетрактацій. Але так є.
Чигирин каже, що я багато роблю злого і недоброго для української справи. Цікава думка. Але це мене вже не проймає. "Стою, мов скеля, непорушний". Не тому, що тупий, а тому, що впевнений у собі. Багато хто мислить, же самовпевнений. Ні, панове-товариші.
Шльоня вродив дитину. Дай Боже їй здоров'я і щастя, а татові -- сили волі перестати бути потворною прислугою бєні коломойського і хаїма трєтякова.
Віктор Рог вперто не йде на співпрацю і це шкодить українській справі. Шкода. З нього міг би бути дуже добрий публічний політик.
"Інфекція" Процюка -- геть добре написаний твір. Вже нема себе, пише про болюче,пише своїм неповторним стилем -- і це добре сприймається, бо добре воно.
Євген Пашковський дав низку своїх статей-актуалок. Трохи поговорили про непрестиж Шевченківської премії та її лавріятів. І він має рацію.
Маю двох юлелюбів -- Кудер'явого на Черніговнянщині і Рубана під Києвом. Як цих збочених духовно українців переконати, що ця жидівка нічого доброго ні їм, ні їх народові ніколи не принесе? Тільки практика таких людей приведе до тями.
МАНТРИ
05.04.2009
День сонячний і теплий. Проводити такі чудові дні в абсолютних злиднях -- прикро. Але що поробиш, така доля українського діяча. Менше з тим.
Канали обсіли рибачки ва всіаружії -- вудочки, черпала, ятері. Божечку ж ти мій милий та красний, що там тільки нема. А бідна риба й не тямить того. Взяти б цю армію рибаків та сміття визбирати -- ото би було круто.
Переговорив з Пашковськими -- обома -- оден малює, а другий спілкується з бджолами.
Набрав учора єдиним махом давнє інтерв'ю Євгена Пашковського. Це чисто моє розуміння літератури і Києва. І я так думаю і так відчуваю. Але треба було трохи часу, аби мисленно подорослішати і дозріти до того всього. Вчора також писанув реценжку на роман Процюка. Він відкрив мені важливу річ -- істину: Поезія -- це молитва. І це правда. Вона нікому не треба опріч Бога і твоєї душі.
Нині зранку єдиним подихом написав статтю "Гоголь -- це Україна". Перегодом прочитав однойменну лекцію. Добре.
Читаю в дорозі роман Процюка "Інфекція", а вдома -- роман "Гора" Рабіндраната Таґора.
Отакево.
Па.
МАНТРИ
01.04.2009
Привіт, малята.
Українська політика -- гівно, перемішане з болотом. Українські політики -- так само.
З яким щастям в очах, трепетом в голосах і піонерським вогнем у дупах Омелько, Стретович, Москаль -- політичні нікчеми і рівночасно банкрути -- урізали термін президентства Президента, який їм дав усе -- кар'єру, гроші, вагу у суспільстві, місце у парламенті. Добра подяка. І добрий урок для наступних Президентів.
Парламент сьогодні -- повний кретин-парад-аллє.
Яворівський згадав кучмівську молодість -- пише листи вже до нового Президента. "Ющ -- це не український Президент" -- кричить ларіс кірес на всеньке своє обрізане горло. А разом з ним -- його мама, вчителька російської мови а літератури в штецлі, його тато-бухгалтір, якого за крадіжки їхньої зарплатні селяни просто заорали у ріллю, його численні помічники, і численні письмаки, які несуть весь тягар моральної відповідальності за свого лідера. Тіштеся, члени і членкині, ви його варті.
А що плетуть нардупки і нардупики -- це вершина філологічної думки:
Вони завалили мільйони громадян. Сергій СОБОЛЄВ.
Три О от Тимошенко -- обмани, обвини, обложи. Ірина АКІМОВА.
Украина -- самая бедная страна в Європейском государстве. Олександр ЄФРЕМОВ.
Скрипуча правда на тіві -- це щось нове. Звізда знову на ті-ві.
З Волошиним щось сталося -- якась позитивна людська реінкарнація.
МАНДРИ
31.03.2009
Почули Президента у парламенті. Слабо. Це піар, а не політика сильного.
Керівники облдержадміністрацій прикольні тіпи.
Забрали Івана Ященка і поїхали ув його рідну Митницю. Гарна зустріч. Розумні діти. Зважені запитання, добре почуття гумору.
Були на Озері за Таращею. Нарубав вербових котиків Оксанусі.
Все.
МАНТРИ
31.03.2009
Привіт малята.
Відчуваю, же до кінця року книжка "Мандри і мантри" буде чи не на 300 сторінок. Але це прикольно.
Тиждень розпочався добре -- почерез два мости, качки, чайки. Весна.
Орос приварґанив свою книжку. Читати тяжко.
Дроботенко бігає з фондом 3000. Метушиться.
Прикольний вечір Мушкетика. Баранов (з румунської ов -- яйці, отже баранячі яйці) біга по залу гучномовно роздає запрошення на фуршет. Жлобство вищої міри. І це керівник Київської міської організації НСПУ.
Зал будинку вчителя напівпорожній. З молодих письменників тільки я. І у вишиванці теж тільки я.
Виступаючі: Дмитро Павличко у своєму псевдоклекотанні проти братовбивчої політики геть забув про ювіляра, тільки використав його. Іван Драч з одвічними дачними манерами і придибасами. Борис Олійник полемізував з Павличком. Жулік прочитав якусь з останніх книжку Мушкета і розтікався мисію по древу. Осадчук клекотав про комсомол. Базилевський у позі глибинного філософа просторікував про вічне -- мабуть, направду дума жидечок кіровоградський, же його холодний дощ історії опріч його дурної голови ще комусь чимось є, якимось одкровенням. Йух в тачку.
Микола Луків продався Юхниці, приніс гарний букет квітів і привів юну відповідальну секретарку. Але що Мушкету з неї. 80 год як не як.
Лесика Довгоносика засвистали і заганьбили. Супер.
МАНТРИ
29.03.2009
Життя триває.
Весна увіходить у свої права.
Перемовини з майбутнім політиком.
Повитання з днем народження одного з політиків діючих -- віскарь, теплі розмови і холодне прощання.
Перемовини з Денисом Маном з Ужгорода, що обіцяє кругляк у Мукачевім.
Марія Баліцька видала у Тернополі книжку про Володимира Вихруща і мріє про НСПУ.
Читаю книжку Кредісова. Дуже багато цікавого там є.
Нині приїхають мої сонечка. Дай Боже світла і краси.
Усім.
МАНТРИ
28.03.2009
Привіт.
Привіт Балозі, Крілю і прочим ідіотам української політики.
Якщо Ви, панове-товариші, маєте намір мене залякати, дарма.
Я не вчорашній і не пальцем роблений.
Подумайте про своє майбутнє.
Якщо Валік за мною слідкує -- прапор йому в руки. Але не забувай, вуйку, я закінчив той же вуз, що і ти. Не був стукачем, але навики лінґвістичного аналізу маю. Потелефонуй Овсяннікову в Яготин, він тобі пояснить, хто ти і що ти.
Ми переможем одним своїм фактом присутності, а ви згинете як роса на сонці. Зникати боляче, але що ж...
Нема на то ради.
Чешч.