14062009528.jpg

МАНДРИ

15.06.2009

Привіт, малята. Тиждень не дуже добрий. Але нічо. Ловили карасів і окуня на НАШОМУ озері. Ось веселка над ним. Це супер. Юшка з диму. Зірки. Володя з псами. Супер. Потім день у роботі. А вечеря -- у Миколи Дударя, нашого однодумця. Вирішили -- починаючи з липня проводити день поезії у Хотянівці щочетвертої суботи. Бачили свою жидівочку, що розпиналась проти українського телебачення. Прикро. І несправедливо. Ми ж не їдемо в Єрушалаїм і не качаємо права жидівському тіві. А це останній мій коментар на Інліті: заспокоїлись? чудово. Опубліковано Anonymous в пн, 06/15/2009 - 23:37. Я добре зробив. що розмістив свою добірку тут. Почув усе що почув. Інгу Кейван дуже добре знаю -- і давно. Вона чудова дівчинка і чудовий поет. Тільки коли піарить посередніх поетів -- сумно. Микола Рачук колись мав щастя поручкатись з Василем Симоненком -- і все життя про це мовить у своїх біографіях. Це сумно. І прикро. Істерика остапчука смішна. Який ти вчитель після всього сказаного? Я таких вчителів посилав туди, куди треба, бо такі вчителі калічать наших дітей своєю тупістю і бездарністю. Той, що гавкав про прихлєбатєлєй СДПУ (о) -- пріхлєбатєль і є. і не важливо, кого пріхлєбатєль -- Юща, Юлі чи Яворівського. Ніколи-м прихлєбатєлєм нічиїм не був. Саме за це мене виключили з НСПУ у 2000-му (мої гонителі на 50 відсотків уже в землі, а ті що лишились -- тяжко покутують свої гріхи), саме тому я у 2003- му зі своїми однодумцями створив Літфорум, який діє дотепер -- проводить заходи, вручає премії, видає книжки. Зробіть краще і вагоміше -- я не перечу. Але не гавкайте мені услід, бо караван іде, а пес, як відомо, гавкає, а вітер, як відомо, несе. Уроки з цієї дискусії виніс. дякую Сліві за можливість а опонентам -- за злість. Що б я без вас, мудрагелі мої, робив? Успіхів усім. Роман Кухарук. P.S. Заспокійтеся, я пішов у політику -- буду мати справу з парламентом і в парламенті. Літературу полишаю вам, нещасні. Тримайте марку. добраніч. мені поталанило з родиною і з Олексієм.

Ти маєш, жебраче, брата І навіть чомусь щасливий, Бо маєш із ким ділити Півнеба і чорний чай І раптом і ненароком Роман КУХАРУК