МАНТРИ

08.05.2009

Привіт малята. В автокатастрофі загинув Ігор Пелех. Лишив Україну і троє дітей. Талановитий хлопчина, який не збувся у своїй країні тільки тому, що українець і не приховував цього. Він, звичайно, відбувся у якихось локальних проектах. Але кардинально -- ні. Прикро. Сумно. Непоправимо. Політична консерва викликає страшну огиду. Це телегівно вже їсти неможливо. У столиці країни-переможця проводять марш антифашисти, яких фінансують фашистські режими Росії і Ізраїлю. Виникає питання -- а фашисти хто? Ми? Українці? А де СБУ? А ОУН? А УПА? Там, де їм і належить бути. А в Криму акція -- в кождому вікні російський прапор. А міністр молоді і спорту набив морду директору готелю. А міністр усіх ментів відзначився за кордоном. Джулька і ЮЩ наввипередки вітають Ахмєтова. З чим? Три українці в команді -- це український футбол? Не смішіть мої яйці, вони й так смішні. З кожним днем усе більше знаментитостей заявляють про прибрання російського громадянства. Бог виганяє українців з раю, бо вони не цінують його, бо вони ліниві, боязливі і толерантні. Де брати силу для руху вперед? Де брати силу просто бути? Не знаю. Треба шукати силу знову в собі -- в собі за рахунок нездійснених діточих мрій, за рахунок свого мозку, крові, нервів. І здохнути десь на дорозі -- в движении як люблять казати в ҐРУ. Але я не маю вибору. На жаль.

За одну митьвеликі серця подекуди переживають в гострім пориві усю ту суму дрібних страждань, які ц слабкої людини бувають милостиво розтягнуті на ціле життя. Герман МЕЛВІЛЛ