коментар з Літакценту

28.04.2009

Мені геть не сподобалось те, що Ліна Костенко мовить “Там Україна вмерла”. Великий подарунок ворогам нашим. Беруть, вирізають — “Україна вмерла”. Ліна Костенко. Мені не подобається й те, що Ліна Костенко відмовляється від висунення на Нобелівську премію. Українцям взагалі не дуже з тим таланить. Висунули Франка. А у Львові руська інтелігенція мовила: Франко? Коректор НТШ? Потім Винниченко, Багряний. Потім асоціація британських вчителів висунула Павла Тичину. Відмовився. Потім Омелян Пріцак висунув Миколу Бажана. Відмовився. Потім Генріх Бьоль висунув Стуса. Стус помер. Нині реально є два поети, які варті тої премії — Ліна Костенко і Станіслав Вишенський. І це потрібно не їм особисто, це потрібно Україні і українській літературі. Взагалі нам варто критичніше ставитись до кумирів попередніх епох. Не боятись авторитетів, магії імен, поціновуючи зроблене ними за принципом Юрія Шевельова: при оцінці того чи іншого письменника розділяти три речі — політичні погляди, особисте життя, творчість. Прочитав в “Макулатурній Україні” статтю Стусенка про “Літакцент”. Не гоже автору сайту так йому славословити — це правило поганого виховання. І геть зовсім не правда, що це єдиний ресурс в неті, який адекватно оцінює українську літературу. Добрий, якісний, але ж не єдиний.

Всі українські Президенти виконують програму Руху зразка 1990 року. Демократичних партій багато, демократів мало. Роман БЕЗСМЕРТНИЙ.