Блог Романа КУХАРУКА
Література -- моє покликання, політика -- мій обов'язок
МАНДРИ
16.08.2009
Зранку Малий полишив мені гарні подарунки і подався у світи у свої осібні мандри до своєї дівчини і своїх вражень.
А мене закидали бальончиками і подарунками.
Було вельми приємно.
Потому був баль. Шашлики, вино.
Файно.
Хоча мав-єм ріжні дні народження: і самотні, і бучні, і радісні, і сумні. Мало радості, коли кожен такий день наближає тебе до ями.
Але що ж.
Я як той пень серед води, з якого тече зелена душа свободи і твого -- тільки твого -- єства.
Квітка віддає насіння і сохне, паде до землі.
Моє насіння росте, мислить, творить -- і це прекрасно.
Привітали Надія Красножон, Володя Оваденко, Віталік Мельничук, Сергій Лучканин... Дякую всім.
МАНДРИ
16.08.2009
В неділю рано зілля копала...
А я встав пізно -- сонце добре пекло у вікно і шукало очі і губи, лоскотало шию і зазирало там, де не варто...
Наломили з Миколою шульків дітям на радість.
Олексій дивився картини, а я книжки.
Домовились, що у вересні робимо у будинку актора виставку Миколи. І це буде подія.
Супер.
Мама мучить Миколу господарством, а він хоче малювати. Не так вже й часу багато залишилось. Але вона не тямить того. Кози годуй, кропиву ріж ножем пацєтам. Овва, як це мені знайомо все... Але що ж, родичі завше є найбільші тирани. І треба або тікати світ за очі, або терпіти їх.
Окей.
Далі заїхали у ліси до Міхнів.
Володя гордо показав коропину ферму. Мільйон мальків чмакають кукрудзяну потеруху. З того мільйона тільки 200 000 виросте і стане повноцінним товаром на ринок.
Приїхав якийсь Олег Луцик -- куштували його горівчину на меду, огірки і сало -- мочене і звичайне. З добрим хлібцем то добре йшло.
Потому Олег пішов ґальоп рибу лапати, а прийшли двоє поважних типів. Частували цікавим пивом (з домішком якогось трунку) і пекли рибу на вогні.
Мовили з усіма про партійні справи і про політику загалом.
МАНДРИ
16.08.2009
Гільче -- між Острогом і Здолбуновом. Там міститься джерело святого Миколая. Вода дуже добра, помічна для очей. Вже там через дорогу зробили озеро і продають живу рибу.
Запалив свічки.
Набрали води.
Отакої.
МАНДРИ
16.08.2009
Привіт.
Пахла мандрівочка пахла та й потягнула світами.
У п'ятницю зранку записали міністра ЖКГ. Був розлючений тим, що пресцуха не нагадала йому зранку, що йде не на радіо а таки на тілівізір. Але нічо -- обійшлосі.
Потім Усачов мав де фачири з двома молодіжними лідерами Олегом Куявським і Степаном Барною. Мовили про участь молодіжи у наступних виборах. Усачов мовив про молодіж, а ті двоє про свої успіхи ув молодіжній політиці. Кождому своє.
Потому Усачов відпсячив у прямому етері на Ері якогось Шевченку з Союза лівих сіл. Ключова фраза -- "Читайте теорію". Тарасик Березовець засцав -- не прийшов.
У суботу зранку виїхали на Рівне. По дорозі купив дітям кераміки в подарунки, а тещі -- плетений кошик, що закривається на обабоки.
У Миколи Пашковського -- природа, риба, кози, картини, білоруські книжки. Взяв три на переклад. Пили медовуху, їли молодого півня і юшку. Зловили линка, рака і коропа. Щось не йшла нам риба та й уже.
Про Гільче напишу далі окроме.
МАНТРИ
07.08.2009
Привіт, малята.
У Сліви народився третій син Богодар. Вітаєме. Бажаєме і чекаєме на стограм.
Славний Славко Плішкін відгуляв черговий день народження. Слава йому і слава. Нєх жиє й пасецця.
Розпочинаємо кілька нових потужних проектів. Ми надовго, бо ми неодноразові.
Потрохи збираємо команду професіоналів, які мають своє місце в команді і матимуть вагоме місце у суспільстві і в політикумі.
Кожен день відкриваєш собі щось позитивне, нове і незнане. Навіть живий бумеранг, що залетів у твій город з підступної руки ворога мого, можна перепрограмувати і не повернути або повернути отруєним порозумінням.
Дармовис здрис.
Дєшовка калєсіт по городам і вєсям.
Дрободан працює з молоддю.
Отаке.
Треба перепочити.
Не дармуйте себе і не живіть ілюзіями.
І читайте Шевченка, бо в нього правдива програма розвитку української нації.
МАНТРИ
02.08.2009
Прожив чотири дні як настоящий пісатєль -- лектура, набір старих текстів, розмисли.
В самоті і в злиднях легше мислити. Нема гордині. Гординя вивітрилась.
Думаю про тих, хто обплював міфічного кухарука на буквоїді. Знаю кожного, хто писав, по топоніміці, лексиці, злості. Але прикро не це, а те, що порядні люди, яких шаную, мовчать. Прочитали і пішли далі. Тому й суспільство гниле. Порядні мовчать, а негідники пруть танком.
Та менше з тим.
Бог милував від порожнечі ґлямуру, літературної суєти, гонитви за успіхом. Маєш більше часу на сомоусвідомлення, на духовну працю, на розмисли.
Звичайно, було б добре спілкуватися з мудрими людьми, рівними тобі за талантом і рівнем мислення, але на каву нема грошей, а збиратись десь в окремому місці раз в тиждень -- треба докладати організаційних зусиль. Мало би то бути природно. Як зароблю трохи грошей політикою, відкрию цілодобове літературне кафе. Буде привід до спілкування.
Проштудіював Чижевського. Перечитую хазарські праці Ґумільова. Розанова підчитав. Істинне християнство мені все більше подобається. Не тупий обряд з попом і кадилом, а істинна віра -- у Слово і через Слово.
Наступну книжку есеїв назову образом Сковороди "Потопні води". Супер.
Вчора плакав. По НТВ показали історію про дивака з російської глибинки, що поїхав з села, вивчився у Московській...
МАНТРИ
31.07.2009
Привіт, малята.
Спочатку глянем на коменти в буквоїді що там ще наквецяли. Нема. Заглохли. Ну і клас. Вичахли до решти.
Записали програму політичну -- Олександр Палій цікаво уповів про уряд і кризу, а Андрій Войтенко дебютував. Досить добре. Побачимо, як буде далі.
Вероніка записала пісатілів -- Олексу Ганзенка і Наталю Тучинську.
Сліва цікавиться, чи я на нього не образився. Та ні, чого б то я мав так чинити.
Спека і свобода -- дві речі несумісні, але що ж.
Все.
Па.
ОГИДА
30.07.2009
В чому полягає суть політичної роботи? В роботі з людьми. Люди -- це головне. Білак, Суслов, Черненко, Мойсик, Даневич, Розсоха, Мяктінов, Аржевітін, Аваков, Оніщук, Гайдамаха, Романів -- ріжні, але відкриті і чесні.
А є гинша китегорія -- хитрі, скупі і дурні.
А є ще гинша -- стукачі і провокатори.
А є ще гинші -- в очі він твій друг і товариш. А поза тим гниль свою проявляє анонімно. підступно, невдячно. Такий Бібісі. Знищити його можна одним порухом мізинця -- але нащо? Все ж таки талановите падло, щось може зробити вартісного для української культури.
Інфузор йому вправить мізки і дещо інше.
Але коли бачиш поруйновище на полі української справи -- хапаєшся за голову, з ким же працювати і йти далі?
А йти треба.
Дєшовка питає мене -- чому Остапчук у правлінні Українського клубу, а ми з Дроботенком ні. Бо Остапчук українець і людина -- з усіма негативами і помилками. А з вами, хлопці, треба бути завше напоготові.
А це складно.
Та й нє магчима.
Що, власне, відбувається?
Ми рухаємося своєю дорогою -- Український клуб, Українська громада, Нація. Ця дорога приведе нас до влади, до торжества українських цінностей, до вершини самореалізації.
А стукачі, провокаториі і дебіли залишаться в минулому як сміття історії.
...
ЦВІТ НАЦІЇ?
30.07.2009
0 липня 2009, 12:55|Олег:
заберіть цього муділу з БУКВОЇДА!
30 липня 2009, 11:11|olena:
кроме романа его не любит никто. ему нужно собрать деньги на психлечение.
30 липня 2009, 10:12|поп:
ромко себе дуже любить... аж страшно... буде відтак українським героєм... як микола славинський... фух...
30 липня 2009, 10:06|timlit:
Вам не соромно друкувати таку продажну скотину на ваших сторінках?
30 липня 2009, 08:58|андрухович:
король помер, хай живе кухарчук? чи не забагато чести?
Ось ще одна порція ненависті, глупства, нетерпимості. Після цього ці з дозволу сказати українські і з дозволу сказати інтєлєхтуали їдуть до Польщі, Гамерики, Парижу, Маскви і Пітірбурха освоювати ґранти, потім сідають за письмові столи і ноут-буки, пишуть про високе і красіве.
Яка психологічна характеристика цих духовних покручів? Сикливі, глухі, тупі і недоладні.
Але чи для них я писав ту статтю? І для них теж. Як не парадоксально. Аби відчути звірячий оскал, злість від того, що я просто існую -- ходжу, дихаю, люблю, виховую дітей, пишу книжки, реалізую політичну програму україноцентричного середовища.
Боже мій, скільки талановитих, відвертих і україноцентричних знищили отакі горлопани -- словом, зневагою, злістю, підступами. Їм несть числа.
Але треба бути сильним, якщо хочеш бути -- собою і збутися як людина.
Але ця лайка у мій бік...
ПЕРЕВІРКА БОЄМ
30.07.2009
Авторська колонка
29.07.2009|11:00|Роман Кухарук
Свята душа літератури:Інтернет – великий ідейно-вербальний смітник. Там багато всього. Але нарікати на ресурс – глупо. Треба нарікати на самого себе, якщо щось не так з тобою у тому інтернеті.
Але вельми цікаво спостерігати за текстами в часі. Час – немилосердний. Він робить своє – і з текстами, і з людьми.
Далекого 2003 року гурт молодих письменників, яким остогидли і околітенківці, і яворівці з яворівками скористалися з ситуації і створили свою творчу Спілку – Літературний форум. Було чимало інтерпретацій цього історичного факту. Серед них і ця публікація у газеті «Україна молода»:
Дороговказ початківцю чи Сонне царство?
«Літературний форум творчої молоді» готуватиме кандидатів на Євробачення. I не тільки...
Аліна СТРИЖАК
«Україна молода» вже повідомляла: у нашій країні з´явилась чергова альтернативна спілка письменників — Всеукраїнська спілка «Літературний форум творчої молоді». 250 молодих літераторів, яким набридло просиджувати стільці у кабінетах НСПУ, об´єдналися, щоб «вивести українську літературу на світовий ринок». Очолює цей письменницький осередок блудний син НСПУ, вилучений з її лав Роман Кухарук ( «Любити хлопчика», «Коїтус на руїнах», «Муха з цукром», «Мумуари, повні яблук», «Пригоди Котамури»).
МАНТРИ
28.07.2009
Прогноз на будущее
navigator » 03 май 2009, 18:23
Я написал Кухаруку Роману, сюда http://www.litforum.org/diskurs.php?essay=1232905387, по пункту 11 там
Что ж, посмотрим.navigator
Проездом
Сообщения: 10
Зарегистрирован: 30 апр 2009, 05:07
ПрофильEmailВернуться к началу
--------------------------------------------------------------------------------
Re: Контурная литература
navigator » 03 май 2009, 18:24
О самом Романе можно посмотреть здесь http://www.litforum.org/kuxaruk.htmnavigator
Проездом
Сообщения: 10
Зарегистрирован: 30 апр 2009, 05:07
ПрофильEmailВернуться к началу
--------------------------------------------------------------------------------
Re: Контурная литература
Zonderr » 03 май 2009, 20:48
Писал ему на украинском? Судя по вышиванке с русским могут быть неоднозначности.
Zonderr
Коренной обитатель
Сообщения: 550
Зарегистрирован: 07 июн 2008, 09:42
Откуда: Коростень
Медали: 1
ПрофильEmailВернуться к началу
--------------------------------------------------------------------------------
Re: Контурная литература
navigator » 05 май 2009, 08:14
Между прочим. когда появится возможность, я тоже куплю вышиванки (я имею в виду несколько, подобно обычным рубашкам), и буду в них ходить.
Что касается проблем, то их нет, и даже наоборот:
http://www.litforum.org/diskurs.php?essay=1241432261
Всё опубликовано, а примеры контурных рассказов опубликованы на том сайте в руслитеnavigator
Проездом
Сообщения: 10
Зарегистрирован: 30 апр 2009, 05:07
ПрофильEmailВернуться к началу
--------------------------------------------------------------------------------
Re: Контурная литература
Zonderr » 06 май 2009, 20:35...
МАНТРИ
28.07.2009
Набираю свої поетичні книжки -- "Вдень і вночі" і "Скорца". Найгірше -- найти автентичне зображення скорци. Нема.
Маю багато музики.
Музика -- це єдина умова життя людської душі. До і Після душі людські живуть в океані музики. Або в болоті занудства.
Дармовис вступив до Києва. Княжий Київ здригнувся і прийняв у себе це мале вовченя з палючими очима і вразливою душею.
Дай Боже.
МАНТРИ
27.07.2009
Привіт, малята.
1. Добре пройшов кругляк. Жодної жінки (повна гендерна поразка). Але чимало думок, формул, порівнянь. Цікаві люди -- Андрій Войтенко, Вадим Гагарін, Сергій Лавренюк, Руслан Морозовський, Юрій Штепа, Костянтин Мадей, Гнатко та інші. Отже, караван іде.
2. Молдовська формація Етно зафігачила композицію "Кинте ромине" (румунська пісня) -- на мелодію -- чого б ви думали?
-- української повстанської пісні "Гей ви стрільці січовії":
Гей, ви, стрільці січовії, раз, два, три!
Ваших дівчат серце мліє, раз, два, три!
Ви вперед все поступайтесь,
Ні на що не оглядайтесь,
Раз, два, раз, два, раз, два, три!
Попереду сотник їде, раз, два, три!
Він до пекла з нами піде, раз, два, три!
Сам із себе хлопець бравий,
Під ним коник дуже жвавий,
Раз, два, раз, два, раз, два, три!
Пане сотник, що то стало, раз, два, три!
Що в нас грошей дуже мало, раз, два, три!
Три дні хліба вже не їли,
Лиш холодну воду пили,
Раз, два, раз, два, раз, два, три!
Не кажіть же нам у очі, раз, два, три!
Що ми вкрали ваші гроші, раз, два, три!
За чиї ж ви гроші пили,
І циганочок любили?
Раз два, раз, два, раз, два, три!
...
МАНТРИ
19.07.2009
привіт, малята.
Були з Оксасею в церкві. Рибу здибали. Малий все більше схожий на його дружину. У ПР нема манів на їхню ж ґазету. Прикольно.
Записався на радіо Ера. Тетяна Хмельницька дуже відповідальна. Молодець. Голобуцький -- пофігіст як завше.
Нормально.
Через три роки у новій якості прийти на це радіо -- добре.
Набираю дві поетичні книжки -- "Вдень і вночі" і еґороман "Скорца". А "Сухі а мокрі дороги" урешті мають вийти друком.
Конь педальний повернувся з-за кордону.
Відзавтра -- хуртовина подій. перемовин, пропозицій і звершень.
чао.
ВИЛОВИВ ВОШКУ
18.07.2009
Український Ульянов на совїм сайті містить таке:
Автор: МракКухарук - это новый тип приспособленца. Он там, где ему хорошо и ему плевать на совесть и мораль. Решил он покорить литературу. Как альпинист гору. Но как взобраться на вершину - ему это не дано знать. Поэтому он решил гору обойти правдами и неправдами и взобраться туда во чего бы это не стоило. С веселой компашкой они организовали маленький переворот в Союзе писателей, Но ГКЧП не прошло - их просто выбросили на помойку. А будь он каким -нибудь секретарем Союза писателей, тогда на головы наших детей полилась бы канализациоонная грязь его так называемого творчества. Не зря этого малого называют маленьким фюрером. Он никого не пощадит ради себя любимого. Его девиз: если не я, то никто. И штампует в газетах и в интернете свои кривоглазые отзывы-рецензии на литераторов всех жанров. Кухарук даже не сомневается в том, что его оценка - это как приговор прокурора. Жаль, что некоторые газеты питаются этой чернухой. Используя патриотизм как щит Кухарук проникает во все щели патриотических организаций, после чего те чувствуют себя изнасиловаными...
Но время кухарчуков не прошло. Возглавляя свой Литературный форум, где он царь бог, говорят на деньги партии регионов, он надеется, что бандюковичи возвратятся к власти...
МАНТРИ
18.07.2009
привіт, малята.
Вчора зіграв на барабані дубовим паличком -- нині буде у телеетері. Завтра пензлюю на радіо "Ера" -- після трирічної перерви. Андрій Деркач пошикував своїх менеджерят.
Фесенко проситься на УТР -- ще там його бракує. Юлька помпує в очко -- херово працюєш, Вовушка.
Юлька позиціонує себе як саламандру у вогні, забувши, що саламандрами називали фашистів.
На телепрограмі були Сердюк і Богуславська.
Бедрик менжується іти на тілівізор -- то Лубни, то відсутність книжки свіжонької, кае, же остання вийшла п'ять років тому. І це каже чувак, у якого є власне видавецтво.
Тучинська працює у видавецтві "Країна мрій".
Видавництво "ГраніТ" хоче з нами дружити. Чого б то?
Відкрив для себе музику Діми Кадная і Прохора Шаляпіна. Класно. Це не формат жидівської потерухи, того їм тяжко пробиватись. Але це сутність. Вони співають не тільки сильним голосом, але й всерозуміючим серцем.
Качнув собі композиції Валерія Ободзінського і Яака Йоли. Дуже сильно. Дужже.
Перечитав Єсєніна. Русь одвічна і Русь московська -- дві ріжні Русі.
все.
МАНТРИ
17.07.2009
Кнесет закрився до вересня. Литвин іде у президенти -- новина. Супруниха і Скіпальський про своє претндентство на президента заявили чомусь у Москві -- знайшли місце. Прихильники Гриценка сердяться, що ми його не вписуємо в основні претенденти на президентську посаду. Сєня у страшну спеку, коли спудеї ся роз'їхали, а хлібороби жнивують, проводить свої дебільні презентації -- у Дніпропетровську. А сенс? Міг би публічно скласти мандат депутата -- і це було б справедливо. На хіра числитись у парламенті?
Фюрер шукає гоші. Кае, теба 20 мільйонів долярів. Виписав собі жида з Гамерики -- і той у його політтехнолухом.
Дивне ставлення деяких громадян до мого блогу як до ЗМІ. Це моя приватна думка. Відкрий свій і апелюй та заперечуй. До того ж невзабарі кожен дійсний член Українського клубу матиме таку можливість на сайті Українського клубу.
Скачав музику Надії Чепраґи та Олександра Рибака. Рибак -- непопсовий зовсім. Дуже класні речі. Сергій Лункевич, керівник народного ансамблю "Флуєраш" помер ще у 1995 році. Чув його в "Україні" у 1986. Особливо вразила "Прощальна мелодія", коли море скрипок плачуть, а найглибше -- його.
Читаю Генрі Джеймса. Тяжко але цікаво. Це не Івлін Во і не Герман Мелвілл, проте він має свій стиль, своїх героїв і свою тему -- американчі...
МАНТРИ
16.07.2009
Привіт, Малята.
Дрободан читає мій блог. Цікаво.
13 липня у власній квартирі убили письменника Юрія Каплана. Дико. Леоніда Вишеславського убили на вулиці -- у снігу.
Ми не були друзями чи однодумцями, але знайомими були. Всі ще й досі пам'ятають "Турнір поетів" у Спілці, де з одного боку виступали члени центру Свобода слова, з іншого -- літератори зі студії Каплана.
Потім спілчанська епопея.
Шкода.
Дуже і дуже шкода.
Щокожен день якась смерть. Аж страшно.
Відкрив для себе оперу Верстовського "Аскольдова могила". дуже добрий концерт для фно з оркестром Бориса Чайковського 1971 року.
Нарешті маю повного Ободзінського. Це супер. Золотий злиток у горлі -- як про його казали.
Ми за крок до початку великої дороги.
Дай мені, Боже, сили волі і просто людського везіння.
Благослови, душе моя, Господа..
Чешч.
МАНДРИ
13.07.2009
Привіт, малята.
Невеликі мандри -- у Мар'янівку до Козловського. Але гарно. Попри нехарапуття організаторів, музей, мальви, хор Дніпро, дівчинка Леся Голуб з Хотова, що чудово прочитала спогад Івана Козловського, сестри Степанченко з чудовими голосами, чудова українська музика під куполами місцевої церкви -- вогонь музики Максима Березовського, Артемія Веделя, Олександра Кошиця і Кирила Стеценка. Це щось неймовірне.
Наїлися з Оксаною морвів, морелів, вишень. До траси від села ішли пішкома.
Наталка Поклад має до мене якісь претензії. Вони комічні, бо я уже давно не хлопченя з розумними очима, що ходить по Спілці і шукає самореалізації. Так само смішно виглядають інвективи якогось Олеся Барлога у його лів-журналі про те, що, мовляв, Василь-Роман-Велимчий-Кухарук вельми заздрить Стронґовському і ще там комусь. Та я, Олесю, нікому не заздрю, бо маю свою дорогу -- в житті, в суспільстві, в літературі, в бізнесі, у політиці. За сорок років свого життя мав-єм усього -- і зрад, і зневаг, і помилок, і звершень, і поразок. Але життя триває. Дякую Богові за рідних мені людей, за любов, за музику, малярство, театр, кіно, поезію і прозу, за визначення мого місця там, де я зараз є. "Бути життєрадісним -- щастя". Генрі Джеймс.
МАНТРИ
09.07.2009
Привіт, малята.
Слухаю румунську музику і шизію від неї.
Чекаю великих перемін від когось, проте ніхто опріч мене самого не здатен перемінити мене.
Годі чекати.
Пора готуватись до смерті.
Написати.
Здійснити діточі мрії.
Лишити після себе сад, книжки, дітей, щасливу і вічну країну.
Хто ми?
Тінь від листя і сонця на корі вікового дерева.
Відкинь ілюзію величі, забудь про ілюзію вічного -- і будь собою.
Чешч.
МАНТРИ
09.07.2009
Життя триває. Приносить нове, старе, світле і темне.
Людина прагне збутися у своїх діточих мріях. Поки мені цього не вдається, але вже недалеко.
Дуже хочу писати романи.
Але політика забирає море часу і здоров'я.
Треба виходити з кола.
отаково.
МАНТРИ
05.07.2009
Василя Червонія убила блискавка. Бог посилає свої знаки, набої лягають все ближче, забирають людей, яких знав, каже Бог -- пам'ятай про смерть і не запитуй по кому подзвін, він -- по тобі.
Василя убила не блискавка. Його убив Ющенко, який забрав у нього посаду керівника області. Його убив Матчук, який не дав йому стати мером Рівного. Його убив Костенко, який не дав йому очолити УНП.
Василь Червоній стояв на березі озера і благав блискавку -- вбий мене і забери звідси.
Земля йому пухом.
Хто замінить його?
Хто піде дорогою, ним розпочатою?
Ми.
І хай вороги не тішаться і не радіють.
Життя триває і множить нас.
МАНТРИ
03.07.2009
Спека спала. Злидні вирішили відпочити. Дуже цікаво займатись розвитком свого політичного проекту, який має сорокарічну перспективу.
Вельми добре мати багаторічну практику реальної роботи з реальними людьми, коли знаєш чого від кого чекати, тоді легше заповнювати вакансії в правлінні Українського клубу.
Добрим механізмом цієї роботи стали такі проекти, як телепрограми. Люди проходять через реальне випробування мідними трубами. Дрободан перший, хто вирішив скочити зі своїх коротких штанців через нашу голову. Це геть не порядно і геть не личить людині, яка декларує всебічну роботу з молоддю.
Дєшовка розпочав війну з власними осередками -- тут йому й смерть.
Дармовис хоче відректися від мене. Ну-ну. Досвід показує, що всі, хто відрікався в той чи інший спосіб програвали життєвий простір.
Бачив Яцканина з його другом Качаном. Постарів, похмурий. Посміхнувся як мене побачив. Гірке життя, а смерть не тітка. Солодкі миті -- мед густий. Отак, Іване, чорна сітка Покрила світ, де плачеш ти Своїми чистими сльозами В душі своєї самоти. У сні біжиш за коровами. Спиває Ряшів сніг сльоти І щось находить, щось тотемне, І кличе знову до пера -- Палке, жадане, світле, темне У душу гаряче -- Пора. Минає, друже, все на світі -- І світ, і Ряшів, тільки ми Допоки княжий Київ світить, Не смієм...
МАНТРИ
24.06.2009
Страшенна спека.
Море подій. Люди. Злидні. Подив. Жлобство.
Оксана Бєлякова -- головний ідеолух Народної партії. Литвин далеко піде. На х...
Дмитро Чистяк відрікся від нас ще раз. Уже член. НСПУ. Шкода. Гарний хлопець, певно торує свій шлях. Але оце непереборне бажання збутись ув офіційній системі координат приведе тільки до розчарувань. Чому? Бо різна культурна орієнтація і різні цінності. Метерлінк і Яворівський? Жід і Шкляр? Та тю на вас, капосні.
До речі, Яворівський виключив з Ради НСПУ Мушкета. Круто. Добре, що хоч Ліна вийшла з НСПУ сама, а то б і її ув расход.
Помер Микола Серунець, що відіграв головну підступну скрипку у моєму виключенні з НСПУ. І земля прийняла? А небо? Ото ж бо й воно.
Добре пахне липа коло кнесету.
Сексоти і провокатори хочуть загнати українську націю в резервацію. Не дамо. Не бути цьому.
Отаке.
Завтра буде завтра.
Чешч.
коментар на Літакценті
15.06.2009
роман кухарук каже:
16.06.2009 о 00:40Вибач, пане Панченко, але кругляк вельми слабкий.
Уляна Глібчук прогортала кілька нещасних газет і зробила дивовижні висновки:
1. у нас нема високої прози.
2. у нас нема високого критика, який би повів українську літературу у світле майбуття.
По-перше, українські газети — тупі, бездарні і непрофесійні. І це безмовно довів Панченко, красномовно викладаючи суху статистику: на заході є книжковий ринок, що спонукає ЗМІ до уваги до ринку, а в нас — зероу.
По-друге, у нас є висока проза. Перелічити? Нема питань: “Лукянівка” Бориса Гуменюка, “Мілонгера” Нани Куликової, “Повзе змія” Андрія Кокотюхи, “Кляса” Павла Вольвача, “Херем” Марини Соколян, “Киня” Артема Чеха, “Мізерія”, “Тіло і доля” Тараса Антиповича, “Інфекція” Степана Процюка, “Червоний борщ” Олеся Бережного, “Славка” Галини Ткачук, “Пухнаста” Ярослави Литвин, “Танці в масках” Лариси Денисенко, “Говорити” Тані Малярчук, “Сад пяних вишень”, “Нічний імператор” Ярослава Павлюка, “Вороття немає” Володимира Сердюка, “Смерть — сестра моєї самотності” Галини Тарасюк, “Амінь” Михалка Скаліцкі, “Мій роман” Тетяни Каплунової, “Перший гріх Ізабелли” Насті Байдаченко, “Квітослава” Отара Довженка, “Сорок вагонів узбецьких наркотиків” Сергія Жадана, “Кохання глухого Леля” Михайла Прилуцького, “Поцілунок лева” Михайла Яворського, “Гра в піжмурки” Василя Зими, “Поріг” Сергія Соловйова… Вам мало? Це все висока проза.
МАНДРИ
15.06.2009
Привіт, малята.
Тиждень не дуже добрий.
Але нічо. Ловили карасів і окуня на НАШОМУ озері. Ось веселка над ним. Це супер. Юшка з диму. Зірки. Володя з псами. Супер.
Потім день у роботі. А вечеря -- у Миколи Дударя, нашого однодумця. Вирішили -- починаючи з липня проводити день поезії у Хотянівці щочетвертої суботи.
Бачили свою жидівочку, що розпиналась проти українського телебачення. Прикро. І несправедливо. Ми ж не їдемо в Єрушалаїм і не качаємо права жидівському тіві.
А це останній мій коментар на Інліті:
заспокоїлись? чудово.
Опубліковано Anonymous в пн, 06/15/2009 - 23:37.
Я добре зробив. що розмістив свою добірку тут. Почув усе що почув. Інгу Кейван дуже добре знаю -- і давно. Вона чудова дівчинка і чудовий поет. Тільки коли піарить посередніх поетів -- сумно. Микола Рачук колись мав щастя поручкатись з Василем Симоненком -- і все життя про це мовить у своїх біографіях. Це сумно. І прикро.
Істерика остапчука смішна. Який ти вчитель після всього сказаного? Я таких вчителів посилав туди, куди треба, бо такі вчителі калічать наших дітей своєю тупістю і бездарністю.
Той, що гавкав про прихлєбатєлєй СДПУ (о) -- пріхлєбатєль і є. і не важливо, кого пріхлєбатєль -- Юща, Юлі чи Яворівського.
Ніколи-м прихлєбатєлєм нічиїм не був.
МАНДРИ
06.06.2009
Сьогодні Вячеслав Неволько досягнув своєї мети -- очолив УРП. Молодець.
Дєшовка метушилась.
Мойсик переконував Юща.
Хотянівка вітала український клуб. Петро Синиця, Усачов, Світлана Касьяненко, Микола Дудар, Світлана Макаренко. супер.
все.
МАНТРИ
05.06.2009
Провели 26 Український історичний клуб. Доповідав Тарас Чухліб. У дискусії брали участь Тарас Рондзістий, Олександр Нарбут, Антон Варварич, Юрій Рудницький та інші. Вів Олексій Усачов.
Працюємо політично.
Країна в передчутті антиукраїнської диктатури.
Спілка просякнута нетерпимістю -- звільнили з Макулатурки Сидоржевського, викинули зі спілки Галю Тарасюк.
Нетерпимістю просякнутий Інліт -- нема з ким не те що край боронити, а й до розмови стати.
Нетерпимістю до імен просякнутий і Літакцент -- запровадили драконівську реєстрацію і фільтрують.
Нетерпимістю просякнутий ГАРТ.
Тільки ми, блін, демократишні.
І це супер.
Здаю в друк книжку поезій "Сухі а мокрі дороги". Там буде три розділи:
Сонетослов
Прощальне вино
Зарінок.
Одразу по тому беруся за три книжки критики:
Чужі шедеври
Слово на склі
Себе знайти не загубити
по тому 4 книжки прози:
Масло на хлібі
Відчуваючи сніг
Похорон віри
Пригоди Котамури
щоб не жвинділи, що я не здалий письмака.
Іван Яцканин надіслав два номери "Дуклі". Значить в нього все налагодилось. Радий за його.
Прихильника Українського клубу Юрія Костенка призначили послом до Китаю. Це добрий для нас знак.
все.
МАНТРИ
02.06.2009
Привіт, малята.
Подій чимало.
Лекція Качковського про Кирила і Мефодія. Зустріч з Василем Довжиком. Всіх наших він назива романтиками. Дуже український автор -- напрочуд пронизливо український. Здивували мої автори -- закликали Довжика видавати книжки, Довжика, відомого і перевідомого, виданого і перевиданого. Смішно а невігласно.
Український клуб з приводу відставок у вищих ешелонах влади -- шок для посполитих. Ніхто не чекав відставки Балоги, мало хто у неї вірив, у тім числі і сам Балога, а ми знали, що так буде, та й по всьому.
Лекція Анатолія Новикова з Харкова про Марка Кропивницького. Мало людей, але безмежно цікаво.
Український клуб присвячений кадровій політиці Президента Ющенка. Провідна думка -- призначення Ульянченко і її гра в публічність -- велика кадрова помилка Президента.
Київський клуб -- тема українства у столиці. Викликала неабиякий резонанс. Дуже добре і вартісно. Здивував Жовніренко своїм настроєм на конструктивну програмову роботу. Дебютував у нас Юрій Сорока. Вельми вартісно вже втретє виступає Віталій Чернявський.Зустріч з Миколою Тимошиком нічим не вразила. Самозакохане тупе чмо, що робить на приватизованому особисто Огієнкові особисту кар'єру. Огидно.
Моя лекція про українську класику і хазарську цензуру викликала і реакцію поспільства, і хазарську цензуру УНІАН у сенсі невиходу анонса, і зацікавлення слухачів.
МАНТРИ
25.05.2009
Коли день починаєш з сонця, вогню і води, робиться тепло, там -- у душі. Нечуй-Левицький таки великий мастак у літературі. Гарні в його "Старі гультяї" та "Київські прохачі". Ціла галерея портретів, характерів, людських пристрастей. Дуже добре.
МАНТРИ
24.05.2009
залишки істерики з інліту:
Роман Кухарук повівся нечемно. Так не можна реагувати. Тим більше, що спілкувалися Ви з Жінкою - Інгою. Думаю краще було Вам не публікувати вірші, не заводити зарозумних розмов, не дратувати себе та інших. У всіх випадках від даної сторінки Ви втратили. Це я в людському розумінні. Пропоную для виправлення ситуації усім потиснути руки і тому, хто відчуває лукавство за собою - вибачитися. Ось так. Миріться, шановні!
»
відповісти
По-перше - я не
Опубліковано Anonymous в пт, 05/22/2009 - 13:18.
По-перше - я не сільський голова з Вінничини, що бореться з корупцією. Наскільки я зрозумів, то на Літфорумі це сказалося Вами про мене. Не все можна знайти у пошуковій системі. Якщо Вас так цікавить, то я вчитель з Житомирщини.
По-друге. Судячи з того, як Ви, шановний, реагуєте на цілком нормальні, здорові критичні зауваження і об'єктивну критику, то саме сільським є Ви, навіть не рівня голови.
По-третє. Переводити балачку на літфорум, тобто запрошувати додому, і там на правах господаря обливати брудом гостей - не вельми етично. Тим паче, що на тих блогах нема як відповісти, а форуми у Вас не вельми... Дуже зручно - обпаскуджувати когось, щоби Вам не могли відповісти.
коментарі
21.05.2009
шматок гістерики з інліту:
Ха, а відколи це
Опубліковано Anonymous в чт, 05/21/2009 - 10:26.
Ха, а відколи це буковинський молдаван став українським князем та ще й духовним, блін... Чи то у всіх, хто колись у СДПУо-ківських прихлєбатєлях ходив зараз стало модно себе українцями називати. Не треба зараз героїчних поз і "пісень про війну". Не треба було тоді (2002, 2003) робити шумок і тіпа робити тіпа з'їзди тіпа українських тіпа пісатєлів, активно залучаючи туди молодих провінційних початківців студентів, які десь там вірші трохи пописували і нічого не розуміли в тому, що діється. Хотів створити альтернативу НСПУ?... Што лі?...
Якщо не
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 23:48.
Якщо не стосується публікації віршів, то стосується форуму, на якому ведеться обговорення. Чи то коментарі інших людей читати не можна? Чи то думку свою з цього приводу висловлювати не можна? Чи то раніші твори Кухарука читати не можна? В особисте не вдавався - не знаю Вашої біографії. Про що знаю - про те пишу.
Л.О.
Що на це сказати? Люблю українців за "правду" і "толерантність" до таких саме українців. Але альтернатива НСПУ -- ось вона. Порівняйте наші сайти, наших авторів, наші книжки.
МАНТРИ
20.05.2009
День-у-день життя триває.
Перемовини--люди--зміни політичні.
Вже ніхто не гавкає, що ми не то робимо.
Тепер молю Бога, жеби дав мені силу написатитри романні цикли і трохи пєсів. Та й тогди вже можна вмирати.
Айо.
Все.
ІНГА КЕЙВАН ЯК ПРОВОКАЦІЯ
20.05.2009
таке селяві.
давно не чув про себе гидоти. Інга Кейван допомогла. І якийсь сільський голова, що бореться з корупцією на вінничині (якщо це він). Але нічо, не сахарний. Отже:
А я найбільше
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 14:00.
А я найбільше не люблю надмірного пафосу і жовчності. Не слухаю, що кажуть по базарах, бо, якби мудрим був, то зрозумів би, що мала на увазі, коли казала, що не заглиблююся у написи на стінах. Я до того, що дурне і неприйнятне треба публічно перекривати тим, що вважаєш правдою. Можливо, і провінція тут, але браку в інформації ніколи не було (хіба для глухих чи сліпих). І хочеться запитати: хто ще стане в чергу спекулянтів іменем Кожелянка, якого, здається не ти популяризував, і який на провінції перебуваючи, був і залишається письменником європейським? Класику, повір, знаю і ціную не гірше від тебе. Йдеться про те, що на все свій час. Та якщо ти не можеш без надриву та істерики сприймати те, що тобі відверто кажуть, краще не відповідай. Залишайся єдино правим на віки вічні. І ще: вибач, але ти таки не Бог, аби вирішувати, що від лихого. І ще: та "цензура" дуже давня, і не лише про сьогодення йдеться...
БУКОВИНА РОЗЧАРУВАЛА
19.05.2009
нА ІНЛІТІ:
Прикольно що?..
Опубліковано Anonymous в сб, 05/16/2009 - 16:17.
Якась цікава тенденція: з усіх боків мені говорять про те, що я щось не те мовлю про літпроцес. Напевно, все-таки я закінчений маргінал. Невже між глямуром і грунтовиками немає нічого і нікого? Видається мені, що багато залежить від того, хто яким бачить призначення літератури (чи не-призначення). А якою має бути "золота середина"? Чи взагалі вона повинна бути? Саме такий літпроцес на часі, саме така твоя реакція на нього - теж. Особисто мені не подобається поділ на сих - на тих. Але в українській літературі він звичне явище. Те, що на когось не реагують? З одного боку, не встигається, бо, по-перше, занадто насичений простір інформаційний, по-друге, герметизм (ось, напевно, він найбільше і призводить до відсутності дискусії, про яку ти говориш, але широкої дискусії). З іншого боку, те, що має залишитися, залишиться, стане потрясінням. (До речі, знову про Свиридюка: хочу в майбутньому знати твою думку). Можливо, занадто багато фаталізму у тому, що я говорю. Та це моє сприйняття. І від цього - моє сприйняття літературного процесу і багатьох інших явищ. А скільки ще існує різних поглядів. Стосовно твоїх творів. Де вони? У книгарнях їх нема.
Буковина порадувала
15.05.2009
Привіт, Романе.
Опубліковано Anonymous в пн, 05/11/2009 - 14:19.
Привіт, Романе. Справді, спілкування тобі бракує, бо, можливо, ти не помітив, що люди і спілкуються, і правду кажуть, і мислять, і літературне середовище існує, живе своїм нормальним життям (хтось приходить, хтось іде, хтось залишається назавжди), твори друкуються, і їх слухають (як бачиш, і на твої відгуків чимало). То правда, що не завжди чують, але ж і це далеко не нове явище для літературного процесу. Приміром, був у Вижниці такий поет Аніфатій Свиридюк. У нього не доводиться вишукувати рядки і образи, які є справді поетичними - у нього все на диво досконало! Ніяких неврозів, ніякої претензійності, засмиканості - чиста Поезія. У Свиридюка не було свого літературного середовища. Якби Бог не звів його в останній рік життя з Миколою Рачуком, то, напевно, так його поезія і залишилася б десь на маргінесах і не муляла б око та совість тих, хто свого часу не захотів (не зумів, побоявся) почути Свиридюка. То до чого це все я так довго і нудно? А до того, що, як видається мені, є поети, для яких важливо, аби їх читали, знали, а є поети, яких, не прочитавши, втратиш щось дуже важливе, тобто саме для людей важливо їх читати і...
ще нечто
15.05.2009
літакцент:
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:36дарма літакцент затіяв цю дискусію. Дискутувати треба вміти з усіма. Літакцент і деякі його автори хочуть для себе комфорту. але літературна діяльність — річ публічна. автор пише у своїй тиші твір, але потім його виносить на публіку. і це самогубство. але без нього куди ж ти дінешся? треба шанувати всіх і кожного і мати терпіння вислухати і почути. гординя — найбільший гріх.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:50і ще дві речі. зараз ми спокутуємо гріх української радянської літератури, яка своєю зневагою до читача як співрозмовника відбила в цього читача охоту до літератури. ті, що писали за гроші і премії ,перестали писати одразу ж, як тільки перестали за це платити і давати премії. може, перестаньте і ви платити і буде більше добрих матеріалів? а ще можна увести цензуру на імена. поцікавтесь в “”Макулатурній Україні і вам розкажуть, як то гарно мати чорний список заборонених імен.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 19:02Дуже добрий текст. Метерлінк би втішився неабияк. Було б добре, якби українські театри мали доступ до текстів, перекладених Дмитром, і поставили кращі пєси у себе. А то мучаться, сердешні, велосипед вигадують.
ще трохи дискусії
10.05.2009
на літакценті
роман кухарук каже:
08.05.2009 о 22:32Перечитав море текстів Ільницького, але не пригадую чогось видатного чи вартісного — гострої думки, відкриття, розкриття. А Василя Івашка — шкода. Загавкали і викинули. Є ув Ільницького тільки один поетичний рядок, який запам’ятався: “Так, був Франко, але й були обставини, в стократ сильніші за Франка”.
Відповідь тетянка каже:
08.05.2009 о 23:29Ільницький - радянщина! Він - стара гвардія, що товчеться на одному місці. Хоча й Роман Кухарук - теж радянський поет, не український сучасний, а саме радянський. Його вірші спочатку подобалися П. Загребельному, а потім і покійний пан Павло назвав Кухарука й інших ,,купка київських графоманів”.
Відповідь Cергій Вінницький каже:
09.05.2009 о 00:32Йду купувати книги Миколи Ільницького, бо в кінці цієї розмови, він нічого мені не порадив. Дякую. Мудра людина - за словом до кишені не полізе…
Відповідь МиколаСлавинський каже:
09.05.2009 о 10:19Пане Романе! Вельми шаную тебе, але навіщо ти, не шануючи Ільницького, прочитав море його текстів? Зокрема і про Богдана-Ігоря Антонича? А Тетянка як жіноче створіння знає щось таке, чого не дано знати чоловікам. МиколаСлависнський.
Відповідь тетянка каже:
09.05.2009 о 10:52Пане Славинський, Загребельний так сказав на Кухарука, коли Роман збунтувався проти Мушкетика і його...
МАНТРИ
08.05.2009
Привіт малята.
В автокатастрофі загинув Ігор Пелех. Лишив Україну і троє дітей. Талановитий хлопчина, який не збувся у своїй країні тільки тому, що українець і не приховував цього. Він, звичайно, відбувся у якихось локальних проектах. Але кардинально -- ні.
Прикро. Сумно. Непоправимо.
Політична консерва викликає страшну огиду. Це телегівно вже їсти неможливо.
У столиці країни-переможця проводять марш антифашисти, яких фінансують фашистські режими Росії і Ізраїлю. Виникає питання -- а фашисти хто? Ми? Українці? А де СБУ? А ОУН? А УПА? Там, де їм і належить бути.
А в Криму акція -- в кождому вікні російський прапор. А міністр молоді і спорту набив морду директору готелю. А міністр усіх ментів відзначився за кордоном. Джулька і ЮЩ наввипередки вітають Ахмєтова. З чим? Три українці в команді -- це український футбол? Не смішіть мої яйці, вони й так смішні.
З кожним днем усе більше знаментитостей заявляють про прибрання російського громадянства.
Бог виганяє українців з раю, бо вони не цінують його, бо вони ліниві, боязливі і толерантні.
Де брати силу для руху вперед? Де брати силу просто бути?
Не знаю.
Треба шукати силу знову в собі -- в собі за рахунок нездійснених діточих мрій, за рахунок свого мозку, крові, нервів.
ну це вопше
06.05.2009
Усачов двинанув у своєму блозі пародію на мене і замовк.
Блог -- це інструмент спілкування і дисциплінування своєї мислительної діяльності.
а це ще з дискасу на літакценті:
Чипелик каже:
06.05.2009 о 11:37Заспіваєш на майдані,
одержиш від стражника.
Слухайте Кухарука -
не тогО Купражника.
Купражник каже:
06.05.2009 о 13:45Шановний пане Романе! Ваше авторське право - клянуся життям своїх дітей - ніхто ніколи не порушував і не порушуватиме! А те, що ви поет, то це вже ваші проблеми, бо поезія у наш час, справа пустотлива та неприбуткова. Якщо пишете таке, значить література - це не ваше, займайтеся журналістикою. На прикладі Дереша можу сказати, що за один роман цей хлопчик отримує від Заходу 7 тис.ойре чистого прибутку, без посередництва Фоліо, а до того нечесна Кальварія забирала в нього майже все, поки він із нею не порвав. Ну й ще ось що: у вас, певно, виникали думки, щоб хтось за вас замовив слово на Заході - та ж сама Карпа, той же Жадан, але ж ви - великий патріот, тому не будете так принижуватися перед якимись там письмаками, які за віком є вашими дітьми.
Не ображайтеся на мене! але це чесно.
Вічність каже:
06.05.2009 о 13:57Мабуть, у вас нема дітей.
ну і ішо
06.05.2009
літакцент
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 21:59Література — не бізнес. Добра література. Добра література — це вічне. Дай Боже, би кождий бомж у Києві мав таку душу і талант як в Андрусяка. А вигляд письменника — абсолютна муйня, він же не звізда ґлямуру.
Що ж до посполитих в дискусіях — мусимо з ними рахуватися. це як в політиці. кождого маєш сприймати як потенційний електорат. тут гординя — гріх, панове письмаки.
Купражник каже:
05.05.2009 о 22:16Добра література, пане Романе, це та, що продається, якщо вона ,добра’, але лежить мертво по крамницях, це література погана.
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 23:10Найкраще продається макулатура, упаковка, посібник, як украсти,уникнути податків, отримати сексуальне задоволення і туалетний папір. Я кажу про справжню, художню літературу. Справжня художня література — у великому сенсі — не продається. А про продаж давайте не будем. Коли авторське право не діє, коли митні кордони для чужої дешевої книжки відкриті, коли ринку нема, коли ЗМІ ворожо настроєні до української літератури — про що ви мову ведете? Це чудо, що в таких умовах маємо велику літературу.
Відповідь
Купражник каже:
05.05.2009 о 23:23Пане Романе, не перебільшуйте!
Хто не ледачий, то й за таких умов непогано заробляє на літературі. Українській.
і ще малость
05.05.2009
літпроцесія триває:
про інтервю кононовича на інліті.
Сумне інтерв'ю. Є золоте правило літератури -- "Можеш не писати -- не пиши". А як не можеш не писати -- то або графоманія, або професія. Здається, і у Вольвача, і у Герасимюка, і ось у Кононовича надто завищені вимоги до сучасної української літератури. Коли виголошуються категоричні присуди, варто додавати: на мій погляд, на мою думку, на мій смак. От зараз дочитую "Мобі Діка" Мелвілла -- нарешті за 25 років дозрів до цього твору як читач. Читаю, вдумуюсь і запитую себе -- а чи є щось подібного в літературі українській? Виявляється, є -- роман "Зорі й оселедці" Віктора Міняйла. Про вічність українськими очима з української душі. Ми, як читачі, тлумачі, видавці, державники, націоналісти -- недостойні своєї літератури. Вона не осмислена, не видана, не прокоментована, не визнана своєю. Чому? Нехудожня? Та ні, високохудожня. Неактуальна? Та ні, про українську душу, українськими очима дивиться на світ, таїть у обі незглибимі вартості українських цінностей. Непотрібна нам? Та ні, без неї наша національна і загальнолюдська самоідентифікація неповна, а то й маломожлива. Нетолерантна? Ото ж бо й воно. Наша література нетолерантна до зайд і ворогів нашої української нації.
ну це вже повноцінна дискусія
04.05.2009
Це правда?
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 15:40.
А правда, що Ви рими підбираєте за допомогою компьютера, як вказав нижче один "доброзичник"? В житті - на вулиці, з друзями - Ви розмовляєте українською чи "как все" по русски?
»
відповісти
мій компютер на небесі
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 16:12.
я тільки записую. Маючи досвід літературної роботи, вмію то робити вправно. Маю з того насолоду. люблю читати свої вірші на публіку -- тоді бачиш реакцію безпосередньо, відчуваєш її.
На компютер пишу рецензії, статті.
Все художнє -- від руки.
Кожда річ має рік відлежатись. потім вирішую, пускати в друк чи у смітник.
дуже допомагають поради сторонніх. Колись мені дуже помагав Бедрик -- чи не найуїдливіша людина у цілім Києві. Але й талановита. зараз його не видко а грюкати в закриті двері не маю звички.
багато давало спілкування з Іваном Андрусяком, Кожелянком, Римаруком, Герасимюком, Оксаною Шалак, Вишенським, Рубаном, Коверзнєвим, Пашковським, Цибульком.
Але зараз не маю такого спілкування. нема коли, нема порозуміння, нема потреби, мабуть. Вже декого з перелічених і нема по цей бік великого порога.
Нам треба спілкуватись, казати правду, мислити, творити літературне середовище, друкувати твори, вміти не тільки говорити а й слухати.
у ванди ландовської є...
ще трохи
04.05.2009
КУХАРУК-ПОЕТ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:48.
Є НЕДОГЛЯДИ (СКАЖІМО, "ПРИЗАХІДНЕ ДНІПРО"), КОСТРУБАТОСТІ, ЗУМИСНА БРУТАЛЬНІСТЬ, АЛЕ Є Й СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ. І ЦЕ ГОЛОВНЕ! МИКОЛА СЛАВИНСЬКИЙ.
»
відповісти
до Шановного Автора
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:41.
думаю, що якщо відкрию Вам своє лице - це нічого не змінить. Ні Ви мене, ні я Вас не знаю. Я просто читаю цей сайт та іноді дозволяю собі написати коментар. "кленовий сад суховіє на патик..." - це для мене просто незбагненний образ. Можливо, щоб збагнути - чогось мені бракує. Якби я повірила у нашу з Вами зустріч через 200 років - може б і одразу збагнула, а так...
"тільки випивши з ріки мовчання, заспіваєте ви насправді,
тільки досягнувши вершини гори, почнете ви здиратися вгору.
І тільки, коли земля забере ваші члени, справді підете ви в танець..." Дай Вам, Боже...
Ярина.
Я теж не з лопуцька
04.05.2009
ДЯКУЮ ВСІМ ЗУБАТИМ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 12:18.
Найперше Сліві за публікацію.
Відтак всім іншим за критику. Був молодий, покинув би писати. Був би дурний, кинувся б захищати свої вірші.
Але, направду, мені стільки компліментів давно ніхто не казав.
І добре воно.
Давайте ще. І побільше, і різкіше. Лиш лиця свої не ховайте. Бо смішно.
Нещодавно читав прозу Процюка і там прийшла мені одна проста істина: Поезія -- це молитва. Між поетом і Богом нема посередника.
А чи вмер Кухарук, чи вродився, чи здох не вродившись, о, то прерогатива ката по імені Час.
Як мовив колись Маяковський, зустрінемось через років 200 і погомонимо на цю тему.
Чешч
а це мій чат на буквоїді:
10:13:31
Чи є у вас фінансові борги перед окремими людьми, які ви ще досі не повернули?
Moderator
12:04:28
Як сказав великий Олексій Кононенко: Мы все по кругу должны друг другу. Але мені винні більше, ніж я комусь. Як мовить один мудрий єврей: прощаю всім, кому винен.
Mekola_cola
Русокоса
12:08:45
У Президенти балотуватиметеся?
Moderator
12:08:35
Ні. Я не божевільний. Колись був президентом центру Свобода слова. Зараз дуже обережно ставлюсь до цього слова.
піраньї на інліті
04.05.2009
Привіт малята.
Найбагатша країна світу святкує. Нація благоденсвує. І добре.
Читаю Мобі Діка геніального Мелвілла. Це супер.
Сліва кинув своїм піраньям мою добірчину нещасних віршів. Ото вже накинулись. Як герої оповідання Чехова "Злобний мальчік". Але це добре. Це ж комплімент, що то є набір слів, підібраний при допомозі комп'ютера. Ага. Тільки комп на небесі. І що то їм нецікаво. А що ж вам цікаво, нещасні мої?
Та ладно.
Ось прямий текст:
"А попіл зірки – як галас гною" - таке може сказати лише справжній поет (шикарна рима "ГНОЮ-ТОБОЮ")!
"Кленовий сад не плодоносить.
Він суховіє на патик." - це поетично?
"Моє слово – мій український язик. Доки буде на землі хоч один українець – мене будуть читати. ... Я не боюся смерті."
Автору не треба боятися смерті. Особливо як поету. Бо вмерти може те, що народилося і живе. Рифмач - це ще не поет. Поет Р.Кухарук не народився. А тому і не вмерти не може. Як мабуть не народився ще той "хоч один українець", який добровільно захоче читати нагромадження слів, підібраних з допомогою комп'ютера.
о, ось і опублікували. так, гарні вірші, часом, ну не немічні, бо це вже буде занадто, а ... нецікаві.
МАНТРИ
30.04.2009
Привіт, малята.
Сьогодні зранку мене вразив оцей бузок на Хрещатику. Яким чудом він зберігся на вулиці торгашів, дегенератів і скоробагатьків? Бог так схотів. Бузок мусить цвісти і пахнути саме тут і саме зараз.
Записався на телепрограму. Драйвово.
Вчора була сустреча з Лук'яненком. Цікаво було поглянути на його з погляду вічности. Слабонький він. І зв'зки зі службою перервати несила. Йому.
Нині кругляк добре провела Вероніка Конончук. Вона молодець. Трохи металу в голосі і певності у собі -- і справа піде.
Микола Дроботенко відходить у свій фонд. Олійник нервує. Дарма.
Добре виглядає Чернявський. Якщо його відділити від мудака Гатушного -- все буде добре.
Гатушний летить до Хранції. Жабоїдом став? Україна йому дружно заспіває словами Юрка Позаяка:
Якщо ти летиш в літаку,
І падає твій літак,
То всратись в годину таку
Не соромно аж ніяк.
У спілці страшна війна. За майно. Про літературу, сердешну, жадного слова ні з того, ні з іншого боку.
Приємно сидіти на березі Дніпра, попивати авторське і дивитися, як пропливають трупи бойовиків.
Чешч.
коментар на інліті
29.04.2009
Подекуди немічно. але вигадливо. авторка добре себе почуває як у верлібрі так і у римованому вірші.
варто видавати книжкою.
Роман Кухарук
Ну, у нас Роман Кухарук завжди вважає себе корифеєм світового письменства і Він надав собі ексклюзивне право оцінити на "подекуди немічно", але тут же захотів видати книжкою, бо треба якось пробитися на Харків?
Барбата Копіла
Ні... Просто Кухарук любить симпатичних поетес. І давно вже...
Кухарук не вважає себе ні корифеєм, ні класиком, ні підкласиком. просто висловив свою думку. це не істина в останній інстанції. просто думка професійного письмака. справа автора зважати на неї чи ні.
щодо книжки -- вона не обовязково має вийти у нас. просто буде добре, якщо вийде. книжка дисциплінує і дає привід і змогу спілкуватися з читачами. ось коцарев і любка гасають зі своїми книжками україною -- і правильно роблять.
щодо того, що кухарук хоче в харків -- сміхи. двічі виступав у харкові в УКЦ ЮНІСТЬ, один раз на зїзді Поступу. співпрацюємо з аваковим та його структурами. харківський літфорум нещодавно очолив тарас самелюк -- талановитий письменник-фантаст. співпрацюємо з багатьма середовищами і культурними діячами. так що пояснювати мою увагу до когось на інліті прагненням кудись потрапити чи когось до нас затягнути -- смішне.
інша...
коментар з Літакценту
28.04.2009
Мені геть не сподобалось те, що Ліна Костенко мовить “Там Україна вмерла”. Великий подарунок ворогам нашим. Беруть, вирізають — “Україна вмерла”. Ліна Костенко.
Мені не подобається й те, що Ліна Костенко відмовляється від висунення на Нобелівську премію. Українцям взагалі не дуже з тим таланить. Висунули Франка. А у Львові руська інтелігенція мовила: Франко? Коректор НТШ? Потім Винниченко, Багряний. Потім асоціація британських вчителів висунула Павла Тичину. Відмовився. Потім Омелян Пріцак висунув Миколу Бажана. Відмовився. Потім Генріх Бьоль висунув Стуса. Стус помер. Нині реально є два поети, які варті тої премії — Ліна Костенко і Станіслав Вишенський. І це потрібно не їм особисто, це потрібно Україні і українській літературі. Взагалі нам варто критичніше ставитись до кумирів попередніх епох. Не боятись авторитетів, магії імен, поціновуючи зроблене ними за принципом Юрія Шевельова: при оцінці того чи іншого письменника розділяти три речі — політичні погляди, особисте життя, творчість. Прочитав в “Макулатурній Україні” статтю Стусенка про “Літакцент”. Не гоже автору сайту так йому славословити — це правило поганого виховання. І геть зовсім не правда, що це єдиний ресурс в неті, який адекватно оцінює українську літературу. Добрий, якісний, але ж не єдиний.
МАНТРИ
27.04.2009
День минув нормально. Сонячно. Цікаво.
Шлапак у секретаріаті Президента розказував, що він думає про економічну кризу. Начеб когось хвилює чи цікавить, що про щось думає Шлапак. Такі діячі садять Президента. І його дурнувата прес-служба, що є дозвільною системою, а не службою для преси. Пер на уряд, а не пояснив, чому Президент не відкликає міністрів від НУНСу з уряду. Так само не пояснив Шлапак, чому в Японії, Німеччині, Америці міністерств від 7 до 9 а унас аж понад 20. І це при тому, що у світі нема країни, де нема міністерства торгівлі. Крім, звичайно, України. А зачєм? Жиди й так добре торгують.
Іван Яцканин надіслав дві книзі. Прикро, я в Україні не можу видати ніякої книжки, а він -- у Словаччині -- видає гарні. Але що зробиш. Дякую тобі, Іване, же згадав про раба Божого Романа...
Галелюк знову поліз у єцівську залупу. Ризикована річ, але що ж. Людина, яка дивиться на Україну баньками укгаінской пгавди -- не тямить істинної України. Шкода хлопця, з нього міг би стати добрий політик.
Артем Захарченко так осмілів, же підписав собою матеріал на УП про майнові оборудки Яворівського--Крима. Тільки не написав, що за розміщення цього матеріалу УП взяла 7000 умовних одиниць. Така такса.