Блог Тараса ДУХОВНОГО

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 ![endif]--

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} ![endif]-- Подих вітру… він здатен чимало змінити. Нехай ті зміни миттєві, але, непомітно на перший погляд, вони вибудовують вервечку нових емоцій, відчуттів, думок, слів.             Нинішній вітер здіймав спідницю Катюши Мормило дорогою до кав’ярні по вулиці Першотравневій міста Полтава, на що Катюша лише сказала: «Вдягла навмисно для тебе спідницю, а тут…»             А тут відбулася наша чергова зустріч: традиційні кава та капучіно, емоційно забарвлена розмова, глибокі погляди ввічі одне одному…             З якою ж насолодою Катюша оповідала про свою роботу флористом. Одна за іншою зринали з тонких уст Катюши розповіді про усілякі композиції, букети. «Яка то радість, коли твоя робота дарує миті щастя іншим» – підсумувала дівчина. Справді, порух думок, рук здатні творити чимало див. Руки Катюши творять маленькі дива, що справді тішить серце та гріє душу.             Здавалось би, як би не дув поривисто вітер, але він ніколи не дасть собі права знищити усю ту красу,...

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} ![endif]-- Яка міра та межа людських зусиль? Як часто ловимо себе на думці, що насправді здатні на значно більше у цім житті, але лінуємося. Лінуємося нести власний хрест у його повноті. Часткове відречення від самого себе, власної долі – загибель людині.             Багато хто надає надмірної уваги натільному хрестикові, приписуючи йому певні магічні якости. Так склалося, що я маю три хрестики, але то все – вияв любови до певних людей. І ось минулої ночі я бачив сон, де з поміж усього чиясь рука вішала мені на шию ще один – четвертий чорний хрест зі словами: «Ти можеш більше». Я пригадав собі притчу про сіяча, зерно котрого падало на тернину, камінь, землю. Як же мало тією родючої землі, але хтось має й на камінь сіяти. Адже людина покликана дбати не про своє, а Господнє.

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} ![endif]-- Моя кума Каріна поцікавилась чи писатиму я щось про наше спільне життя, тривалістю у кілька тижнів, мандруючи Україною? Ще далеко наперед я вірив у те, що черговий аркуш паперу вбере у себе мої спогади та роздуми щодо даної поїздки. Гадаю, саме час поділитися ними з вами, любі читачі. Озираючись у власне минуле та аналізуючи різні ситуації, зокрема тривалі поїздки, все ж я вкотре схиляюся до думки, що тими процесами керує Господь. Відтак, що б не ставалося у період певної подорожі, усе покликано чомусь навчити мене, розкрити переді мною чергові тайни Божого одкровення про «Дивовижні діла Господа, котрі премудро створив Він».   I Простір любови (Дніпропетровськ) Ще не сповна оговтавшись після презентації книги «Сім», я сідав у автобус до Дніпропетровська, де на мене чекало подружжя Голубів та хрещениця Мілана. У дверях салону я зіткнувся із середнього віку жінкою, котра намагалася своїми тендітними руками позакидати велетенські валізи.