Шкільний твір
31.08.2012
Завершився Успенський піст, а з ним й фінішує літо. Нова пора року – нові плани, але істотною мірою вони залежать від попередніх передумов, а відтак – літа. Тож я знову пишу, бо маю що писати. Як мовить мій духовний наставник отець Ігор Литвин: « Говори тоді, коли маєш що сказати».
Це літо, як і багато чого у світі загалом повнилося масою подій. Хвиля «Євро 2012» плавно перейшла у активну передвиборчу агітацію, у дечому здивувавши народ запропонованими кандидатами, зокрема «зіркового» зразка. Як на мене, то ті «зірки» одразу згасли, прийнявши відповідний крок. Подібні та ряд інших перепитій я мав змогу спостерігати з свого любого Полісся, де насолоджувався щоденними читаннями «Сповіді» Августина, створенням нового оповідання «Перший сніг» та спогляданням проливних дощів, що дихали осінньою прохолодою.
Перші дні на Поліссі я часто згадував недавні шлюбні святкування сестри Валі, котра нарешті узгодила стосунки зі своїм чоловіком Леонідом. Формальність, котра особливо не вплинула на їхнє життя, адже любов не потребує паспортних штампів.
З неабиякою напругою я чекав результатів вступу маси своїм знайомих до вузів України. Багато хто мене порадував, але неабияк потішила Марія Мацицька. З Марією свого часу ми зробили виставу «Шляхами непокори» за романом Етель-Ліліан Войнич «Овід», котру успішно зіграли у Полтаві, Львові. А тепер Марія студентка одного із вузів Польщі, за що я неабияк радий.
Нажаль болюче мовне питання вкотре нагадало про себе у 21-у річницю Незалежности України. Зізнаюся, що особливого святкового настрою не мав, але ціную ту волю у котрій зростав і яку ще маю.
Великою радістю для мене стала столична зустріч із Богданом Жукевичем. Вражає його ентузіазм, цілеспрямованість та впевненість. Приємно, що є люди, котрі тримають національно-свідому позицію.
Не менш прекрасним було завершення літа, котре пощастило провести у прекрасній компанії із психологом Мариною Фесенко (на світлині). «Нова хвиля» спілкування розпочалася між нами і це дарує радість, оповиту цими осінніми дощами.
Якби я писав шкільний твір про літо, то неодмінно зазначив би, що з Божої ласки мав чудовий час, котрий дарували мені люди, так само дані Богом!
29.08.12р.Б. Перенесення Нерукотворного Образа
Полтава