Блог Романа КУХАРУКА
Література -- моє покликання, політика -- мій обов'язок
МАНТРИ
24.05.2009
залишки істерики з інліту:
Роман Кухарук повівся нечемно. Так не можна реагувати. Тим більше, що спілкувалися Ви з Жінкою - Інгою. Думаю краще було Вам не публікувати вірші, не заводити зарозумних розмов, не дратувати себе та інших. У всіх випадках від даної сторінки Ви втратили. Це я в людському розумінні. Пропоную для виправлення ситуації усім потиснути руки і тому, хто відчуває лукавство за собою - вибачитися. Ось так. Миріться, шановні!
»
відповісти
По-перше - я не
Опубліковано Anonymous в пт, 05/22/2009 - 13:18.
По-перше - я не сільський голова з Вінничини, що бореться з корупцією. Наскільки я зрозумів, то на Літфорумі це сказалося Вами про мене. Не все можна знайти у пошуковій системі. Якщо Вас так цікавить, то я вчитель з Житомирщини.
По-друге. Судячи з того, як Ви, шановний, реагуєте на цілком нормальні, здорові критичні зауваження і об'єктивну критику, то саме сільським є Ви, навіть не рівня голови.
По-третє. Переводити балачку на літфорум, тобто запрошувати додому, і там на правах господаря обливати брудом гостей - не вельми етично. Тим паче, що на тих блогах нема як відповісти, а форуми у Вас не вельми... Дуже зручно - обпаскуджувати когось, щоби Вам не могли відповісти.
коментарі
21.05.2009
шматок гістерики з інліту:
Ха, а відколи це
Опубліковано Anonymous в чт, 05/21/2009 - 10:26.
Ха, а відколи це буковинський молдаван став українським князем та ще й духовним, блін... Чи то у всіх, хто колись у СДПУо-ківських прихлєбатєлях ходив зараз стало модно себе українцями називати. Не треба зараз героїчних поз і "пісень про війну". Не треба було тоді (2002, 2003) робити шумок і тіпа робити тіпа з'їзди тіпа українських тіпа пісатєлів, активно залучаючи туди молодих провінційних початківців студентів, які десь там вірші трохи пописували і нічого не розуміли в тому, що діється. Хотів створити альтернативу НСПУ?... Што лі?...
Якщо не
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 23:48.
Якщо не стосується публікації віршів, то стосується форуму, на якому ведеться обговорення. Чи то коментарі інших людей читати не можна? Чи то думку свою з цього приводу висловлювати не можна? Чи то раніші твори Кухарука читати не можна? В особисте не вдавався - не знаю Вашої біографії. Про що знаю - про те пишу.
Л.О.
Що на це сказати? Люблю українців за "правду" і "толерантність" до таких саме українців. Але альтернатива НСПУ -- ось вона. Порівняйте наші сайти, наших авторів, наші книжки.
МАНТРИ
20.05.2009
День-у-день життя триває.
Перемовини--люди--зміни політичні.
Вже ніхто не гавкає, що ми не то робимо.
Тепер молю Бога, жеби дав мені силу написатитри романні цикли і трохи пєсів. Та й тогди вже можна вмирати.
Айо.
Все.
ІНГА КЕЙВАН ЯК ПРОВОКАЦІЯ
20.05.2009
таке селяві.
давно не чув про себе гидоти. Інга Кейван допомогла. І якийсь сільський голова, що бореться з корупцією на вінничині (якщо це він). Але нічо, не сахарний. Отже:
А я найбільше
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 14:00.
А я найбільше не люблю надмірного пафосу і жовчності. Не слухаю, що кажуть по базарах, бо, якби мудрим був, то зрозумів би, що мала на увазі, коли казала, що не заглиблююся у написи на стінах. Я до того, що дурне і неприйнятне треба публічно перекривати тим, що вважаєш правдою. Можливо, і провінція тут, але браку в інформації ніколи не було (хіба для глухих чи сліпих). І хочеться запитати: хто ще стане в чергу спекулянтів іменем Кожелянка, якого, здається не ти популяризував, і який на провінції перебуваючи, був і залишається письменником європейським? Класику, повір, знаю і ціную не гірше від тебе. Йдеться про те, що на все свій час. Та якщо ти не можеш без надриву та істерики сприймати те, що тобі відверто кажуть, краще не відповідай. Залишайся єдино правим на віки вічні. І ще: вибач, але ти таки не Бог, аби вирішувати, що від лихого. І ще: та "цензура" дуже давня, і не лише про сьогодення йдеться...
БУКОВИНА РОЗЧАРУВАЛА
19.05.2009
нА ІНЛІТІ:
Прикольно що?..
Опубліковано Anonymous в сб, 05/16/2009 - 16:17.
Якась цікава тенденція: з усіх боків мені говорять про те, що я щось не те мовлю про літпроцес. Напевно, все-таки я закінчений маргінал. Невже між глямуром і грунтовиками немає нічого і нікого? Видається мені, що багато залежить від того, хто яким бачить призначення літератури (чи не-призначення). А якою має бути "золота середина"? Чи взагалі вона повинна бути? Саме такий літпроцес на часі, саме така твоя реакція на нього - теж. Особисто мені не подобається поділ на сих - на тих. Але в українській літературі він звичне явище. Те, що на когось не реагують? З одного боку, не встигається, бо, по-перше, занадто насичений простір інформаційний, по-друге, герметизм (ось, напевно, він найбільше і призводить до відсутності дискусії, про яку ти говориш, але широкої дискусії). З іншого боку, те, що має залишитися, залишиться, стане потрясінням. (До речі, знову про Свиридюка: хочу в майбутньому знати твою думку). Можливо, занадто багато фаталізму у тому, що я говорю. Та це моє сприйняття. І від цього - моє сприйняття літературного процесу і багатьох інших явищ. А скільки ще існує різних поглядів. Стосовно твоїх творів. Де вони? У книгарнях їх нема.
Буковина порадувала
15.05.2009
Привіт, Романе.
Опубліковано Anonymous в пн, 05/11/2009 - 14:19.
Привіт, Романе. Справді, спілкування тобі бракує, бо, можливо, ти не помітив, що люди і спілкуються, і правду кажуть, і мислять, і літературне середовище існує, живе своїм нормальним життям (хтось приходить, хтось іде, хтось залишається назавжди), твори друкуються, і їх слухають (як бачиш, і на твої відгуків чимало). То правда, що не завжди чують, але ж і це далеко не нове явище для літературного процесу. Приміром, був у Вижниці такий поет Аніфатій Свиридюк. У нього не доводиться вишукувати рядки і образи, які є справді поетичними - у нього все на диво досконало! Ніяких неврозів, ніякої претензійності, засмиканості - чиста Поезія. У Свиридюка не було свого літературного середовища. Якби Бог не звів його в останній рік життя з Миколою Рачуком, то, напевно, так його поезія і залишилася б десь на маргінесах і не муляла б око та совість тих, хто свого часу не захотів (не зумів, побоявся) почути Свиридюка. То до чого це все я так довго і нудно? А до того, що, як видається мені, є поети, для яких важливо, аби їх читали, знали, а є поети, яких, не прочитавши, втратиш щось дуже важливе, тобто саме для людей важливо їх читати і...
ще нечто
15.05.2009
літакцент:
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:36дарма літакцент затіяв цю дискусію. Дискутувати треба вміти з усіма. Літакцент і деякі його автори хочуть для себе комфорту. але літературна діяльність — річ публічна. автор пише у своїй тиші твір, але потім його виносить на публіку. і це самогубство. але без нього куди ж ти дінешся? треба шанувати всіх і кожного і мати терпіння вислухати і почути. гординя — найбільший гріх.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:50і ще дві речі. зараз ми спокутуємо гріх української радянської літератури, яка своєю зневагою до читача як співрозмовника відбила в цього читача охоту до літератури. ті, що писали за гроші і премії ,перестали писати одразу ж, як тільки перестали за це платити і давати премії. може, перестаньте і ви платити і буде більше добрих матеріалів? а ще можна увести цензуру на імена. поцікавтесь в “”Макулатурній Україні і вам розкажуть, як то гарно мати чорний список заборонених імен.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 19:02Дуже добрий текст. Метерлінк би втішився неабияк. Було б добре, якби українські театри мали доступ до текстів, перекладених Дмитром, і поставили кращі пєси у себе. А то мучаться, сердешні, велосипед вигадують.
ще трохи дискусії
10.05.2009
на літакценті
роман кухарук каже:
08.05.2009 о 22:32Перечитав море текстів Ільницького, але не пригадую чогось видатного чи вартісного — гострої думки, відкриття, розкриття. А Василя Івашка — шкода. Загавкали і викинули. Є ув Ільницького тільки один поетичний рядок, який запам’ятався: “Так, був Франко, але й були обставини, в стократ сильніші за Франка”.
Відповідь тетянка каже:
08.05.2009 о 23:29Ільницький - радянщина! Він - стара гвардія, що товчеться на одному місці. Хоча й Роман Кухарук - теж радянський поет, не український сучасний, а саме радянський. Його вірші спочатку подобалися П. Загребельному, а потім і покійний пан Павло назвав Кухарука й інших ,,купка київських графоманів”.
Відповідь Cергій Вінницький каже:
09.05.2009 о 00:32Йду купувати книги Миколи Ільницького, бо в кінці цієї розмови, він нічого мені не порадив. Дякую. Мудра людина - за словом до кишені не полізе…
Відповідь МиколаСлавинський каже:
09.05.2009 о 10:19Пане Романе! Вельми шаную тебе, але навіщо ти, не шануючи Ільницького, прочитав море його текстів? Зокрема і про Богдана-Ігоря Антонича? А Тетянка як жіноче створіння знає щось таке, чого не дано знати чоловікам. МиколаСлависнський.
Відповідь тетянка каже:
09.05.2009 о 10:52Пане Славинський, Загребельний так сказав на Кухарука, коли Роман збунтувався проти Мушкетика і його...
МАНТРИ
08.05.2009
Привіт малята.
В автокатастрофі загинув Ігор Пелех. Лишив Україну і троє дітей. Талановитий хлопчина, який не збувся у своїй країні тільки тому, що українець і не приховував цього. Він, звичайно, відбувся у якихось локальних проектах. Але кардинально -- ні.
Прикро. Сумно. Непоправимо.
Політична консерва викликає страшну огиду. Це телегівно вже їсти неможливо.
У столиці країни-переможця проводять марш антифашисти, яких фінансують фашистські режими Росії і Ізраїлю. Виникає питання -- а фашисти хто? Ми? Українці? А де СБУ? А ОУН? А УПА? Там, де їм і належить бути.
А в Криму акція -- в кождому вікні російський прапор. А міністр молоді і спорту набив морду директору готелю. А міністр усіх ментів відзначився за кордоном. Джулька і ЮЩ наввипередки вітають Ахмєтова. З чим? Три українці в команді -- це український футбол? Не смішіть мої яйці, вони й так смішні.
З кожним днем усе більше знаментитостей заявляють про прибрання російського громадянства.
Бог виганяє українців з раю, бо вони не цінують його, бо вони ліниві, боязливі і толерантні.
Де брати силу для руху вперед? Де брати силу просто бути?
Не знаю.
Треба шукати силу знову в собі -- в собі за рахунок нездійснених діточих мрій, за рахунок свого мозку, крові, нервів.
ну це вопше
06.05.2009
Усачов двинанув у своєму блозі пародію на мене і замовк.
Блог -- це інструмент спілкування і дисциплінування своєї мислительної діяльності.
а це ще з дискасу на літакценті:
Чипелик каже:
06.05.2009 о 11:37Заспіваєш на майдані,
одержиш від стражника.
Слухайте Кухарука -
не тогО Купражника.
Купражник каже:
06.05.2009 о 13:45Шановний пане Романе! Ваше авторське право - клянуся життям своїх дітей - ніхто ніколи не порушував і не порушуватиме! А те, що ви поет, то це вже ваші проблеми, бо поезія у наш час, справа пустотлива та неприбуткова. Якщо пишете таке, значить література - це не ваше, займайтеся журналістикою. На прикладі Дереша можу сказати, що за один роман цей хлопчик отримує від Заходу 7 тис.ойре чистого прибутку, без посередництва Фоліо, а до того нечесна Кальварія забирала в нього майже все, поки він із нею не порвав. Ну й ще ось що: у вас, певно, виникали думки, щоб хтось за вас замовив слово на Заході - та ж сама Карпа, той же Жадан, але ж ви - великий патріот, тому не будете так принижуватися перед якимись там письмаками, які за віком є вашими дітьми.
Не ображайтеся на мене! але це чесно.
Вічність каже:
06.05.2009 о 13:57Мабуть, у вас нема дітей.
ну і ішо
06.05.2009
літакцент
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 21:59Література — не бізнес. Добра література. Добра література — це вічне. Дай Боже, би кождий бомж у Києві мав таку душу і талант як в Андрусяка. А вигляд письменника — абсолютна муйня, він же не звізда ґлямуру.
Що ж до посполитих в дискусіях — мусимо з ними рахуватися. це як в політиці. кождого маєш сприймати як потенційний електорат. тут гординя — гріх, панове письмаки.
Купражник каже:
05.05.2009 о 22:16Добра література, пане Романе, це та, що продається, якщо вона ,добра’, але лежить мертво по крамницях, це література погана.
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 23:10Найкраще продається макулатура, упаковка, посібник, як украсти,уникнути податків, отримати сексуальне задоволення і туалетний папір. Я кажу про справжню, художню літературу. Справжня художня література — у великому сенсі — не продається. А про продаж давайте не будем. Коли авторське право не діє, коли митні кордони для чужої дешевої книжки відкриті, коли ринку нема, коли ЗМІ ворожо настроєні до української літератури — про що ви мову ведете? Це чудо, що в таких умовах маємо велику літературу.
Відповідь
Купражник каже:
05.05.2009 о 23:23Пане Романе, не перебільшуйте!
Хто не ледачий, то й за таких умов непогано заробляє на літературі. Українській.
і ще малость
05.05.2009
літпроцесія триває:
про інтервю кононовича на інліті.
Сумне інтерв'ю. Є золоте правило літератури -- "Можеш не писати -- не пиши". А як не можеш не писати -- то або графоманія, або професія. Здається, і у Вольвача, і у Герасимюка, і ось у Кононовича надто завищені вимоги до сучасної української літератури. Коли виголошуються категоричні присуди, варто додавати: на мій погляд, на мою думку, на мій смак. От зараз дочитую "Мобі Діка" Мелвілла -- нарешті за 25 років дозрів до цього твору як читач. Читаю, вдумуюсь і запитую себе -- а чи є щось подібного в літературі українській? Виявляється, є -- роман "Зорі й оселедці" Віктора Міняйла. Про вічність українськими очима з української душі. Ми, як читачі, тлумачі, видавці, державники, націоналісти -- недостойні своєї літератури. Вона не осмислена, не видана, не прокоментована, не визнана своєю. Чому? Нехудожня? Та ні, високохудожня. Неактуальна? Та ні, про українську душу, українськими очима дивиться на світ, таїть у обі незглибимі вартості українських цінностей. Непотрібна нам? Та ні, без неї наша національна і загальнолюдська самоідентифікація неповна, а то й маломожлива. Нетолерантна? Ото ж бо й воно. Наша література нетолерантна до зайд і ворогів нашої української нації.
ну це вже повноцінна дискусія
04.05.2009
Це правда?
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 15:40.
А правда, що Ви рими підбираєте за допомогою компьютера, як вказав нижче один "доброзичник"? В житті - на вулиці, з друзями - Ви розмовляєте українською чи "как все" по русски?
»
відповісти
мій компютер на небесі
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 16:12.
я тільки записую. Маючи досвід літературної роботи, вмію то робити вправно. Маю з того насолоду. люблю читати свої вірші на публіку -- тоді бачиш реакцію безпосередньо, відчуваєш її.
На компютер пишу рецензії, статті.
Все художнє -- від руки.
Кожда річ має рік відлежатись. потім вирішую, пускати в друк чи у смітник.
дуже допомагають поради сторонніх. Колись мені дуже помагав Бедрик -- чи не найуїдливіша людина у цілім Києві. Але й талановита. зараз його не видко а грюкати в закриті двері не маю звички.
багато давало спілкування з Іваном Андрусяком, Кожелянком, Римаруком, Герасимюком, Оксаною Шалак, Вишенським, Рубаном, Коверзнєвим, Пашковським, Цибульком.
Але зараз не маю такого спілкування. нема коли, нема порозуміння, нема потреби, мабуть. Вже декого з перелічених і нема по цей бік великого порога.
Нам треба спілкуватись, казати правду, мислити, творити літературне середовище, друкувати твори, вміти не тільки говорити а й слухати.
у ванди ландовської є...
ще трохи
04.05.2009
КУХАРУК-ПОЕТ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:48.
Є НЕДОГЛЯДИ (СКАЖІМО, "ПРИЗАХІДНЕ ДНІПРО"), КОСТРУБАТОСТІ, ЗУМИСНА БРУТАЛЬНІСТЬ, АЛЕ Є Й СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ. І ЦЕ ГОЛОВНЕ! МИКОЛА СЛАВИНСЬКИЙ.
»
відповісти
до Шановного Автора
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:41.
думаю, що якщо відкрию Вам своє лице - це нічого не змінить. Ні Ви мене, ні я Вас не знаю. Я просто читаю цей сайт та іноді дозволяю собі написати коментар. "кленовий сад суховіє на патик..." - це для мене просто незбагненний образ. Можливо, щоб збагнути - чогось мені бракує. Якби я повірила у нашу з Вами зустріч через 200 років - може б і одразу збагнула, а так...
"тільки випивши з ріки мовчання, заспіваєте ви насправді,
тільки досягнувши вершини гори, почнете ви здиратися вгору.
І тільки, коли земля забере ваші члени, справді підете ви в танець..." Дай Вам, Боже...
Ярина.
Я теж не з лопуцька
04.05.2009
ДЯКУЮ ВСІМ ЗУБАТИМ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 12:18.
Найперше Сліві за публікацію.
Відтак всім іншим за критику. Був молодий, покинув би писати. Був би дурний, кинувся б захищати свої вірші.
Але, направду, мені стільки компліментів давно ніхто не казав.
І добре воно.
Давайте ще. І побільше, і різкіше. Лиш лиця свої не ховайте. Бо смішно.
Нещодавно читав прозу Процюка і там прийшла мені одна проста істина: Поезія -- це молитва. Між поетом і Богом нема посередника.
А чи вмер Кухарук, чи вродився, чи здох не вродившись, о, то прерогатива ката по імені Час.
Як мовив колись Маяковський, зустрінемось через років 200 і погомонимо на цю тему.
Чешч
а це мій чат на буквоїді:
10:13:31
Чи є у вас фінансові борги перед окремими людьми, які ви ще досі не повернули?
Moderator
12:04:28
Як сказав великий Олексій Кононенко: Мы все по кругу должны друг другу. Але мені винні більше, ніж я комусь. Як мовить один мудрий єврей: прощаю всім, кому винен.
Mekola_cola
Русокоса
12:08:45
У Президенти балотуватиметеся?
Moderator
12:08:35
Ні. Я не божевільний. Колись був президентом центру Свобода слова. Зараз дуже обережно ставлюсь до цього слова.
піраньї на інліті
04.05.2009
Привіт малята.
Найбагатша країна світу святкує. Нація благоденсвує. І добре.
Читаю Мобі Діка геніального Мелвілла. Це супер.
Сліва кинув своїм піраньям мою добірчину нещасних віршів. Ото вже накинулись. Як герої оповідання Чехова "Злобний мальчік". Але це добре. Це ж комплімент, що то є набір слів, підібраний при допомозі комп'ютера. Ага. Тільки комп на небесі. І що то їм нецікаво. А що ж вам цікаво, нещасні мої?
Та ладно.
Ось прямий текст:
"А попіл зірки – як галас гною" - таке може сказати лише справжній поет (шикарна рима "ГНОЮ-ТОБОЮ")!
"Кленовий сад не плодоносить.
Він суховіє на патик." - це поетично?
"Моє слово – мій український язик. Доки буде на землі хоч один українець – мене будуть читати. ... Я не боюся смерті."
Автору не треба боятися смерті. Особливо як поету. Бо вмерти може те, що народилося і живе. Рифмач - це ще не поет. Поет Р.Кухарук не народився. А тому і не вмерти не може. Як мабуть не народився ще той "хоч один українець", який добровільно захоче читати нагромадження слів, підібраних з допомогою комп'ютера.
о, ось і опублікували. так, гарні вірші, часом, ну не немічні, бо це вже буде занадто, а ... нецікаві.
МАНТРИ
30.04.2009
Привіт, малята.
Сьогодні зранку мене вразив оцей бузок на Хрещатику. Яким чудом він зберігся на вулиці торгашів, дегенератів і скоробагатьків? Бог так схотів. Бузок мусить цвісти і пахнути саме тут і саме зараз.
Записався на телепрограму. Драйвово.
Вчора була сустреча з Лук'яненком. Цікаво було поглянути на його з погляду вічности. Слабонький він. І зв'зки зі службою перервати несила. Йому.
Нині кругляк добре провела Вероніка Конончук. Вона молодець. Трохи металу в голосі і певності у собі -- і справа піде.
Микола Дроботенко відходить у свій фонд. Олійник нервує. Дарма.
Добре виглядає Чернявський. Якщо його відділити від мудака Гатушного -- все буде добре.
Гатушний летить до Хранції. Жабоїдом став? Україна йому дружно заспіває словами Юрка Позаяка:
Якщо ти летиш в літаку,
І падає твій літак,
То всратись в годину таку
Не соромно аж ніяк.
У спілці страшна війна. За майно. Про літературу, сердешну, жадного слова ні з того, ні з іншого боку.
Приємно сидіти на березі Дніпра, попивати авторське і дивитися, як пропливають трупи бойовиків.
Чешч.
коментар на інліті
29.04.2009
Подекуди немічно. але вигадливо. авторка добре себе почуває як у верлібрі так і у римованому вірші.
варто видавати книжкою.
Роман Кухарук
Ну, у нас Роман Кухарук завжди вважає себе корифеєм світового письменства і Він надав собі ексклюзивне право оцінити на "подекуди немічно", але тут же захотів видати книжкою, бо треба якось пробитися на Харків?
Барбата Копіла
Ні... Просто Кухарук любить симпатичних поетес. І давно вже...
Кухарук не вважає себе ні корифеєм, ні класиком, ні підкласиком. просто висловив свою думку. це не істина в останній інстанції. просто думка професійного письмака. справа автора зважати на неї чи ні.
щодо книжки -- вона не обовязково має вийти у нас. просто буде добре, якщо вийде. книжка дисциплінує і дає привід і змогу спілкуватися з читачами. ось коцарев і любка гасають зі своїми книжками україною -- і правильно роблять.
щодо того, що кухарук хоче в харків -- сміхи. двічі виступав у харкові в УКЦ ЮНІСТЬ, один раз на зїзді Поступу. співпрацюємо з аваковим та його структурами. харківський літфорум нещодавно очолив тарас самелюк -- талановитий письменник-фантаст. співпрацюємо з багатьма середовищами і культурними діячами. так що пояснювати мою увагу до когось на інліті прагненням кудись потрапити чи когось до нас затягнути -- смішне.
інша...
коментар з Літакценту
28.04.2009
Мені геть не сподобалось те, що Ліна Костенко мовить “Там Україна вмерла”. Великий подарунок ворогам нашим. Беруть, вирізають — “Україна вмерла”. Ліна Костенко.
Мені не подобається й те, що Ліна Костенко відмовляється від висунення на Нобелівську премію. Українцям взагалі не дуже з тим таланить. Висунули Франка. А у Львові руська інтелігенція мовила: Франко? Коректор НТШ? Потім Винниченко, Багряний. Потім асоціація британських вчителів висунула Павла Тичину. Відмовився. Потім Омелян Пріцак висунув Миколу Бажана. Відмовився. Потім Генріх Бьоль висунув Стуса. Стус помер. Нині реально є два поети, які варті тої премії — Ліна Костенко і Станіслав Вишенський. І це потрібно не їм особисто, це потрібно Україні і українській літературі. Взагалі нам варто критичніше ставитись до кумирів попередніх епох. Не боятись авторитетів, магії імен, поціновуючи зроблене ними за принципом Юрія Шевельова: при оцінці того чи іншого письменника розділяти три речі — політичні погляди, особисте життя, творчість. Прочитав в “Макулатурній Україні” статтю Стусенка про “Літакцент”. Не гоже автору сайту так йому славословити — це правило поганого виховання. І геть зовсім не правда, що це єдиний ресурс в неті, який адекватно оцінює українську літературу. Добрий, якісний, але ж не єдиний.
МАНТРИ
27.04.2009
День минув нормально. Сонячно. Цікаво.
Шлапак у секретаріаті Президента розказував, що він думає про економічну кризу. Начеб когось хвилює чи цікавить, що про щось думає Шлапак. Такі діячі садять Президента. І його дурнувата прес-служба, що є дозвільною системою, а не службою для преси. Пер на уряд, а не пояснив, чому Президент не відкликає міністрів від НУНСу з уряду. Так само не пояснив Шлапак, чому в Японії, Німеччині, Америці міністерств від 7 до 9 а унас аж понад 20. І це при тому, що у світі нема країни, де нема міністерства торгівлі. Крім, звичайно, України. А зачєм? Жиди й так добре торгують.
Іван Яцканин надіслав дві книзі. Прикро, я в Україні не можу видати ніякої книжки, а він -- у Словаччині -- видає гарні. Але що зробиш. Дякую тобі, Іване, же згадав про раба Божого Романа...
Галелюк знову поліз у єцівську залупу. Ризикована річ, але що ж. Людина, яка дивиться на Україну баньками укгаінской пгавди -- не тямить істинної України. Шкода хлопця, з нього міг би стати добрий політик.
Артем Захарченко так осмілів, же підписав собою матеріал на УП про майнові оборудки Яворівського--Крима. Тільки не написав, що за розміщення цього матеріалу УП взяла 7000 умовних одиниць. Така такса.