Блог Романа КУХАРУКА
Література -- моє покликання, політика -- мій обов'язок
МАНТРИ
09.07.2009
Життя триває. Приносить нове, старе, світле і темне.
Людина прагне збутися у своїх діточих мріях. Поки мені цього не вдається, але вже недалеко.
Дуже хочу писати романи.
Але політика забирає море часу і здоров'я.
Треба виходити з кола.
отаково.
МАНТРИ
05.07.2009
Василя Червонія убила блискавка. Бог посилає свої знаки, набої лягають все ближче, забирають людей, яких знав, каже Бог -- пам'ятай про смерть і не запитуй по кому подзвін, він -- по тобі.
Василя убила не блискавка. Його убив Ющенко, який забрав у нього посаду керівника області. Його убив Матчук, який не дав йому стати мером Рівного. Його убив Костенко, який не дав йому очолити УНП.
Василь Червоній стояв на березі озера і благав блискавку -- вбий мене і забери звідси.
Земля йому пухом.
Хто замінить його?
Хто піде дорогою, ним розпочатою?
Ми.
І хай вороги не тішаться і не радіють.
Життя триває і множить нас.
МАНТРИ
03.07.2009
Спека спала. Злидні вирішили відпочити. Дуже цікаво займатись розвитком свого політичного проекту, який має сорокарічну перспективу.
Вельми добре мати багаторічну практику реальної роботи з реальними людьми, коли знаєш чого від кого чекати, тоді легше заповнювати вакансії в правлінні Українського клубу.
Добрим механізмом цієї роботи стали такі проекти, як телепрограми. Люди проходять через реальне випробування мідними трубами. Дрободан перший, хто вирішив скочити зі своїх коротких штанців через нашу голову. Це геть не порядно і геть не личить людині, яка декларує всебічну роботу з молоддю.
Дєшовка розпочав війну з власними осередками -- тут йому й смерть.
Дармовис хоче відректися від мене. Ну-ну. Досвід показує, що всі, хто відрікався в той чи інший спосіб програвали життєвий простір.
Бачив Яцканина з його другом Качаном. Постарів, похмурий. Посміхнувся як мене побачив. Гірке життя, а смерть не тітка. Солодкі миті -- мед густий. Отак, Іване, чорна сітка Покрила світ, де плачеш ти Своїми чистими сльозами В душі своєї самоти. У сні біжиш за коровами. Спиває Ряшів сніг сльоти І щось находить, щось тотемне, І кличе знову до пера -- Палке, жадане, світле, темне У душу гаряче -- Пора. Минає, друже, все на світі -- І світ, і Ряшів, тільки ми Допоки княжий Київ світить, Не смієм...
МАНТРИ
24.06.2009
Страшенна спека.
Море подій. Люди. Злидні. Подив. Жлобство.
Оксана Бєлякова -- головний ідеолух Народної партії. Литвин далеко піде. На х...
Дмитро Чистяк відрікся від нас ще раз. Уже член. НСПУ. Шкода. Гарний хлопець, певно торує свій шлях. Але оце непереборне бажання збутись ув офіційній системі координат приведе тільки до розчарувань. Чому? Бо різна культурна орієнтація і різні цінності. Метерлінк і Яворівський? Жід і Шкляр? Та тю на вас, капосні.
До речі, Яворівський виключив з Ради НСПУ Мушкета. Круто. Добре, що хоч Ліна вийшла з НСПУ сама, а то б і її ув расход.
Помер Микола Серунець, що відіграв головну підступну скрипку у моєму виключенні з НСПУ. І земля прийняла? А небо? Ото ж бо й воно.
Добре пахне липа коло кнесету.
Сексоти і провокатори хочуть загнати українську націю в резервацію. Не дамо. Не бути цьому.
Отаке.
Завтра буде завтра.
Чешч.
коментар на Літакценті
15.06.2009
роман кухарук каже:
16.06.2009 о 00:40Вибач, пане Панченко, але кругляк вельми слабкий.
Уляна Глібчук прогортала кілька нещасних газет і зробила дивовижні висновки:
1. у нас нема високої прози.
2. у нас нема високого критика, який би повів українську літературу у світле майбуття.
По-перше, українські газети — тупі, бездарні і непрофесійні. І це безмовно довів Панченко, красномовно викладаючи суху статистику: на заході є книжковий ринок, що спонукає ЗМІ до уваги до ринку, а в нас — зероу.
По-друге, у нас є висока проза. Перелічити? Нема питань: “Лукянівка” Бориса Гуменюка, “Мілонгера” Нани Куликової, “Повзе змія” Андрія Кокотюхи, “Кляса” Павла Вольвача, “Херем” Марини Соколян, “Киня” Артема Чеха, “Мізерія”, “Тіло і доля” Тараса Антиповича, “Інфекція” Степана Процюка, “Червоний борщ” Олеся Бережного, “Славка” Галини Ткачук, “Пухнаста” Ярослави Литвин, “Танці в масках” Лариси Денисенко, “Говорити” Тані Малярчук, “Сад пяних вишень”, “Нічний імператор” Ярослава Павлюка, “Вороття немає” Володимира Сердюка, “Смерть — сестра моєї самотності” Галини Тарасюк, “Амінь” Михалка Скаліцкі, “Мій роман” Тетяни Каплунової, “Перший гріх Ізабелли” Насті Байдаченко, “Квітослава” Отара Довженка, “Сорок вагонів узбецьких наркотиків” Сергія Жадана, “Кохання глухого Леля” Михайла Прилуцького, “Поцілунок лева” Михайла Яворського, “Гра в піжмурки” Василя Зими, “Поріг” Сергія Соловйова… Вам мало? Це все висока проза.
МАНДРИ
15.06.2009
Привіт, малята.
Тиждень не дуже добрий.
Але нічо. Ловили карасів і окуня на НАШОМУ озері. Ось веселка над ним. Це супер. Юшка з диму. Зірки. Володя з псами. Супер.
Потім день у роботі. А вечеря -- у Миколи Дударя, нашого однодумця. Вирішили -- починаючи з липня проводити день поезії у Хотянівці щочетвертої суботи.
Бачили свою жидівочку, що розпиналась проти українського телебачення. Прикро. І несправедливо. Ми ж не їдемо в Єрушалаїм і не качаємо права жидівському тіві.
А це останній мій коментар на Інліті:
заспокоїлись? чудово.
Опубліковано Anonymous в пн, 06/15/2009 - 23:37.
Я добре зробив. що розмістив свою добірку тут. Почув усе що почув. Інгу Кейван дуже добре знаю -- і давно. Вона чудова дівчинка і чудовий поет. Тільки коли піарить посередніх поетів -- сумно. Микола Рачук колись мав щастя поручкатись з Василем Симоненком -- і все життя про це мовить у своїх біографіях. Це сумно. І прикро.
Істерика остапчука смішна. Який ти вчитель після всього сказаного? Я таких вчителів посилав туди, куди треба, бо такі вчителі калічать наших дітей своєю тупістю і бездарністю.
Той, що гавкав про прихлєбатєлєй СДПУ (о) -- пріхлєбатєль і є. і не важливо, кого пріхлєбатєль -- Юща, Юлі чи Яворівського.
Ніколи-м прихлєбатєлєм нічиїм не був.
МАНДРИ
06.06.2009
Сьогодні Вячеслав Неволько досягнув своєї мети -- очолив УРП. Молодець.
Дєшовка метушилась.
Мойсик переконував Юща.
Хотянівка вітала український клуб. Петро Синиця, Усачов, Світлана Касьяненко, Микола Дудар, Світлана Макаренко. супер.
все.
МАНТРИ
05.06.2009
Провели 26 Український історичний клуб. Доповідав Тарас Чухліб. У дискусії брали участь Тарас Рондзістий, Олександр Нарбут, Антон Варварич, Юрій Рудницький та інші. Вів Олексій Усачов.
Працюємо політично.
Країна в передчутті антиукраїнської диктатури.
Спілка просякнута нетерпимістю -- звільнили з Макулатурки Сидоржевського, викинули зі спілки Галю Тарасюк.
Нетерпимістю просякнутий Інліт -- нема з ким не те що край боронити, а й до розмови стати.
Нетерпимістю до імен просякнутий і Літакцент -- запровадили драконівську реєстрацію і фільтрують.
Нетерпимістю просякнутий ГАРТ.
Тільки ми, блін, демократишні.
І це супер.
Здаю в друк книжку поезій "Сухі а мокрі дороги". Там буде три розділи:
Сонетослов
Прощальне вино
Зарінок.
Одразу по тому беруся за три книжки критики:
Чужі шедеври
Слово на склі
Себе знайти не загубити
по тому 4 книжки прози:
Масло на хлібі
Відчуваючи сніг
Похорон віри
Пригоди Котамури
щоб не жвинділи, що я не здалий письмака.
Іван Яцканин надіслав два номери "Дуклі". Значить в нього все налагодилось. Радий за його.
Прихильника Українського клубу Юрія Костенка призначили послом до Китаю. Це добрий для нас знак.
все.
МАНТРИ
02.06.2009
Привіт, малята.
Подій чимало.
Лекція Качковського про Кирила і Мефодія. Зустріч з Василем Довжиком. Всіх наших він назива романтиками. Дуже український автор -- напрочуд пронизливо український. Здивували мої автори -- закликали Довжика видавати книжки, Довжика, відомого і перевідомого, виданого і перевиданого. Смішно а невігласно.
Український клуб з приводу відставок у вищих ешелонах влади -- шок для посполитих. Ніхто не чекав відставки Балоги, мало хто у неї вірив, у тім числі і сам Балога, а ми знали, що так буде, та й по всьому.
Лекція Анатолія Новикова з Харкова про Марка Кропивницького. Мало людей, але безмежно цікаво.
Український клуб присвячений кадровій політиці Президента Ющенка. Провідна думка -- призначення Ульянченко і її гра в публічність -- велика кадрова помилка Президента.
Київський клуб -- тема українства у столиці. Викликала неабиякий резонанс. Дуже добре і вартісно. Здивував Жовніренко своїм настроєм на конструктивну програмову роботу. Дебютував у нас Юрій Сорока. Вельми вартісно вже втретє виступає Віталій Чернявський.Зустріч з Миколою Тимошиком нічим не вразила. Самозакохане тупе чмо, що робить на приватизованому особисто Огієнкові особисту кар'єру. Огидно.
Моя лекція про українську класику і хазарську цензуру викликала і реакцію поспільства, і хазарську цензуру УНІАН у сенсі невиходу анонса, і зацікавлення слухачів.
МАНТРИ
25.05.2009
Коли день починаєш з сонця, вогню і води, робиться тепло, там -- у душі. Нечуй-Левицький таки великий мастак у літературі. Гарні в його "Старі гультяї" та "Київські прохачі". Ціла галерея портретів, характерів, людських пристрастей. Дуже добре.
МАНТРИ
24.05.2009
залишки істерики з інліту:
Роман Кухарук повівся нечемно. Так не можна реагувати. Тим більше, що спілкувалися Ви з Жінкою - Інгою. Думаю краще було Вам не публікувати вірші, не заводити зарозумних розмов, не дратувати себе та інших. У всіх випадках від даної сторінки Ви втратили. Це я в людському розумінні. Пропоную для виправлення ситуації усім потиснути руки і тому, хто відчуває лукавство за собою - вибачитися. Ось так. Миріться, шановні!
»
відповісти
По-перше - я не
Опубліковано Anonymous в пт, 05/22/2009 - 13:18.
По-перше - я не сільський голова з Вінничини, що бореться з корупцією. Наскільки я зрозумів, то на Літфорумі це сказалося Вами про мене. Не все можна знайти у пошуковій системі. Якщо Вас так цікавить, то я вчитель з Житомирщини.
По-друге. Судячи з того, як Ви, шановний, реагуєте на цілком нормальні, здорові критичні зауваження і об'єктивну критику, то саме сільським є Ви, навіть не рівня голови.
По-третє. Переводити балачку на літфорум, тобто запрошувати додому, і там на правах господаря обливати брудом гостей - не вельми етично. Тим паче, що на тих блогах нема як відповісти, а форуми у Вас не вельми... Дуже зручно - обпаскуджувати когось, щоби Вам не могли відповісти.
коментарі
21.05.2009
шматок гістерики з інліту:
Ха, а відколи це
Опубліковано Anonymous в чт, 05/21/2009 - 10:26.
Ха, а відколи це буковинський молдаван став українським князем та ще й духовним, блін... Чи то у всіх, хто колись у СДПУо-ківських прихлєбатєлях ходив зараз стало модно себе українцями називати. Не треба зараз героїчних поз і "пісень про війну". Не треба було тоді (2002, 2003) робити шумок і тіпа робити тіпа з'їзди тіпа українських тіпа пісатєлів, активно залучаючи туди молодих провінційних початківців студентів, які десь там вірші трохи пописували і нічого не розуміли в тому, що діється. Хотів створити альтернативу НСПУ?... Што лі?...
Якщо не
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 23:48.
Якщо не стосується публікації віршів, то стосується форуму, на якому ведеться обговорення. Чи то коментарі інших людей читати не можна? Чи то думку свою з цього приводу висловлювати не можна? Чи то раніші твори Кухарука читати не можна? В особисте не вдавався - не знаю Вашої біографії. Про що знаю - про те пишу.
Л.О.
Що на це сказати? Люблю українців за "правду" і "толерантність" до таких саме українців. Але альтернатива НСПУ -- ось вона. Порівняйте наші сайти, наших авторів, наші книжки.
МАНТРИ
20.05.2009
День-у-день життя триває.
Перемовини--люди--зміни політичні.
Вже ніхто не гавкає, що ми не то робимо.
Тепер молю Бога, жеби дав мені силу написатитри романні цикли і трохи пєсів. Та й тогди вже можна вмирати.
Айо.
Все.
ІНГА КЕЙВАН ЯК ПРОВОКАЦІЯ
20.05.2009
таке селяві.
давно не чув про себе гидоти. Інга Кейван допомогла. І якийсь сільський голова, що бореться з корупцією на вінничині (якщо це він). Але нічо, не сахарний. Отже:
А я найбільше
Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 14:00.
А я найбільше не люблю надмірного пафосу і жовчності. Не слухаю, що кажуть по базарах, бо, якби мудрим був, то зрозумів би, що мала на увазі, коли казала, що не заглиблююся у написи на стінах. Я до того, що дурне і неприйнятне треба публічно перекривати тим, що вважаєш правдою. Можливо, і провінція тут, але браку в інформації ніколи не було (хіба для глухих чи сліпих). І хочеться запитати: хто ще стане в чергу спекулянтів іменем Кожелянка, якого, здається не ти популяризував, і який на провінції перебуваючи, був і залишається письменником європейським? Класику, повір, знаю і ціную не гірше від тебе. Йдеться про те, що на все свій час. Та якщо ти не можеш без надриву та істерики сприймати те, що тобі відверто кажуть, краще не відповідай. Залишайся єдино правим на віки вічні. І ще: вибач, але ти таки не Бог, аби вирішувати, що від лихого. І ще: та "цензура" дуже давня, і не лише про сьогодення йдеться...
БУКОВИНА РОЗЧАРУВАЛА
19.05.2009
нА ІНЛІТІ:
Прикольно що?..
Опубліковано Anonymous в сб, 05/16/2009 - 16:17.
Якась цікава тенденція: з усіх боків мені говорять про те, що я щось не те мовлю про літпроцес. Напевно, все-таки я закінчений маргінал. Невже між глямуром і грунтовиками немає нічого і нікого? Видається мені, що багато залежить від того, хто яким бачить призначення літератури (чи не-призначення). А якою має бути "золота середина"? Чи взагалі вона повинна бути? Саме такий літпроцес на часі, саме така твоя реакція на нього - теж. Особисто мені не подобається поділ на сих - на тих. Але в українській літературі він звичне явище. Те, що на когось не реагують? З одного боку, не встигається, бо, по-перше, занадто насичений простір інформаційний, по-друге, герметизм (ось, напевно, він найбільше і призводить до відсутності дискусії, про яку ти говориш, але широкої дискусії). З іншого боку, те, що має залишитися, залишиться, стане потрясінням. (До речі, знову про Свиридюка: хочу в майбутньому знати твою думку). Можливо, занадто багато фаталізму у тому, що я говорю. Та це моє сприйняття. І від цього - моє сприйняття літературного процесу і багатьох інших явищ. А скільки ще існує різних поглядів. Стосовно твоїх творів. Де вони? У книгарнях їх нема.
Буковина порадувала
15.05.2009
Привіт, Романе.
Опубліковано Anonymous в пн, 05/11/2009 - 14:19.
Привіт, Романе. Справді, спілкування тобі бракує, бо, можливо, ти не помітив, що люди і спілкуються, і правду кажуть, і мислять, і літературне середовище існує, живе своїм нормальним життям (хтось приходить, хтось іде, хтось залишається назавжди), твори друкуються, і їх слухають (як бачиш, і на твої відгуків чимало). То правда, що не завжди чують, але ж і це далеко не нове явище для літературного процесу. Приміром, був у Вижниці такий поет Аніфатій Свиридюк. У нього не доводиться вишукувати рядки і образи, які є справді поетичними - у нього все на диво досконало! Ніяких неврозів, ніякої претензійності, засмиканості - чиста Поезія. У Свиридюка не було свого літературного середовища. Якби Бог не звів його в останній рік життя з Миколою Рачуком, то, напевно, так його поезія і залишилася б десь на маргінесах і не муляла б око та совість тих, хто свого часу не захотів (не зумів, побоявся) почути Свиридюка. То до чого це все я так довго і нудно? А до того, що, як видається мені, є поети, для яких важливо, аби їх читали, знали, а є поети, яких, не прочитавши, втратиш щось дуже важливе, тобто саме для людей важливо їх читати і...
ще нечто
15.05.2009
літакцент:
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:36дарма літакцент затіяв цю дискусію. Дискутувати треба вміти з усіма. Літакцент і деякі його автори хочуть для себе комфорту. але літературна діяльність — річ публічна. автор пише у своїй тиші твір, але потім його виносить на публіку. і це самогубство. але без нього куди ж ти дінешся? треба шанувати всіх і кожного і мати терпіння вислухати і почути. гординя — найбільший гріх.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 18:50і ще дві речі. зараз ми спокутуємо гріх української радянської літератури, яка своєю зневагою до читача як співрозмовника відбила в цього читача охоту до літератури. ті, що писали за гроші і премії ,перестали писати одразу ж, як тільки перестали за це платити і давати премії. може, перестаньте і ви платити і буде більше добрих матеріалів? а ще можна увести цензуру на імена. поцікавтесь в “”Макулатурній Україні і вам розкажуть, як то гарно мати чорний список заборонених імен.
роман кухарук каже:
14.05.2009 о 19:02Дуже добрий текст. Метерлінк би втішився неабияк. Було б добре, якби українські театри мали доступ до текстів, перекладених Дмитром, і поставили кращі пєси у себе. А то мучаться, сердешні, велосипед вигадують.
ще трохи дискусії
10.05.2009
на літакценті
роман кухарук каже:
08.05.2009 о 22:32Перечитав море текстів Ільницького, але не пригадую чогось видатного чи вартісного — гострої думки, відкриття, розкриття. А Василя Івашка — шкода. Загавкали і викинули. Є ув Ільницького тільки один поетичний рядок, який запам’ятався: “Так, був Франко, але й були обставини, в стократ сильніші за Франка”.
Відповідь тетянка каже:
08.05.2009 о 23:29Ільницький - радянщина! Він - стара гвардія, що товчеться на одному місці. Хоча й Роман Кухарук - теж радянський поет, не український сучасний, а саме радянський. Його вірші спочатку подобалися П. Загребельному, а потім і покійний пан Павло назвав Кухарука й інших ,,купка київських графоманів”.
Відповідь Cергій Вінницький каже:
09.05.2009 о 00:32Йду купувати книги Миколи Ільницького, бо в кінці цієї розмови, він нічого мені не порадив. Дякую. Мудра людина - за словом до кишені не полізе…
Відповідь МиколаСлавинський каже:
09.05.2009 о 10:19Пане Романе! Вельми шаную тебе, але навіщо ти, не шануючи Ільницького, прочитав море його текстів? Зокрема і про Богдана-Ігоря Антонича? А Тетянка як жіноче створіння знає щось таке, чого не дано знати чоловікам. МиколаСлависнський.
Відповідь тетянка каже:
09.05.2009 о 10:52Пане Славинський, Загребельний так сказав на Кухарука, коли Роман збунтувався проти Мушкетика і його...
МАНТРИ
08.05.2009
Привіт малята.
В автокатастрофі загинув Ігор Пелех. Лишив Україну і троє дітей. Талановитий хлопчина, який не збувся у своїй країні тільки тому, що українець і не приховував цього. Він, звичайно, відбувся у якихось локальних проектах. Але кардинально -- ні.
Прикро. Сумно. Непоправимо.
Політична консерва викликає страшну огиду. Це телегівно вже їсти неможливо.
У столиці країни-переможця проводять марш антифашисти, яких фінансують фашистські режими Росії і Ізраїлю. Виникає питання -- а фашисти хто? Ми? Українці? А де СБУ? А ОУН? А УПА? Там, де їм і належить бути.
А в Криму акція -- в кождому вікні російський прапор. А міністр молоді і спорту набив морду директору готелю. А міністр усіх ментів відзначився за кордоном. Джулька і ЮЩ наввипередки вітають Ахмєтова. З чим? Три українці в команді -- це український футбол? Не смішіть мої яйці, вони й так смішні.
З кожним днем усе більше знаментитостей заявляють про прибрання російського громадянства.
Бог виганяє українців з раю, бо вони не цінують його, бо вони ліниві, боязливі і толерантні.
Де брати силу для руху вперед? Де брати силу просто бути?
Не знаю.
Треба шукати силу знову в собі -- в собі за рахунок нездійснених діточих мрій, за рахунок свого мозку, крові, нервів.
ну це вопше
06.05.2009
Усачов двинанув у своєму блозі пародію на мене і замовк.
Блог -- це інструмент спілкування і дисциплінування своєї мислительної діяльності.
а це ще з дискасу на літакценті:
Чипелик каже:
06.05.2009 о 11:37Заспіваєш на майдані,
одержиш від стражника.
Слухайте Кухарука -
не тогО Купражника.
Купражник каже:
06.05.2009 о 13:45Шановний пане Романе! Ваше авторське право - клянуся життям своїх дітей - ніхто ніколи не порушував і не порушуватиме! А те, що ви поет, то це вже ваші проблеми, бо поезія у наш час, справа пустотлива та неприбуткова. Якщо пишете таке, значить література - це не ваше, займайтеся журналістикою. На прикладі Дереша можу сказати, що за один роман цей хлопчик отримує від Заходу 7 тис.ойре чистого прибутку, без посередництва Фоліо, а до того нечесна Кальварія забирала в нього майже все, поки він із нею не порвав. Ну й ще ось що: у вас, певно, виникали думки, щоб хтось за вас замовив слово на Заході - та ж сама Карпа, той же Жадан, але ж ви - великий патріот, тому не будете так принижуватися перед якимись там письмаками, які за віком є вашими дітьми.
Не ображайтеся на мене! але це чесно.
Вічність каже:
06.05.2009 о 13:57Мабуть, у вас нема дітей.