Блог Тараса ДУХОВНОГО
Є що згадати...
25.04.2012
Минулий тиждень мого життя увінчався двома особливими рідкісними подіями. Насправді, ми часто нарікаємо, коли чогось хорошого, дійсно приємного нам – мало. Відтак, доводиться багато працювати, чекати, сподіватися задля отримання бажаного. Та, власне, саме подібне й цінується нами завдяки усвідомленню унікальности та непересічности. У той час, коли б здавалось довкола тебе є маса людей, як же таки бракує спілкування. Живого, природного, невимушеного та щирого спілкування. Бо саме останнє ти й пригадуєш собі подекуди перед сном, у тривалій дорозі, працюючи на полі.
VII Великодній дощ (із циклу \"Подих духовної весни Великого посту року 2012\"
15.04.2012
Як наголосив мій харківський брат по вірі Ігор Капустянський, Великий піст завершився 08.04, а далі тривав Страсний тиждень, котрий увінчався Великоднем.
VI Потреба у любови (із циклу \"Духовна весна Великого посту року 2012\")
07.04.2012
"Бог мій від лона матері моєї"
V Рішення бути Братом (із циклу \"Духовна весна Великого посту року 2012\")
01.04.2012
35 діб Великого посту, а власне 5-ий тиждень добігає свого логічного завершення. Попереду Благовіщеня, Вербна неділя і сам Великдень. Зростає трепет від усвідомлення скорого приходу Свята над Святами. Той трепет підсилює гелготіння качок, котрі поступово повертаються додому. Природа вказує на таке рішення, котрому сумирно коряться птахи, від чого щасливі. Людина ж, непоодиноку приймає рішення всупереч природі. Зокрема, часто біжить за тим, що просто подобається. Їсть смажену картоплю, псуючи шлунок. Гуляє нічними клубами, обмежуючи здоровий сон. Зависає перед телевізором чи у інтернеті, псуючи зір та притуплюючи інтелект. Пригадав декалог, який тлумачив якось для Катюши Мормило. Заповідь: «Не вкради» – стосується чужого часу, сил, терпіння. Як же ми часто, біжучи за своїми безглуздими уподобаннями, крадемо чуже життя. А всьому причина – наші рішення.