Голос ранішньої молитви X
08.05.2012
Молитва 10, до пресвятої Богородиці
«Пресвята Владичиця моя, Богородице, святими Твоїми і всесильними мольбами віджени від мене, смиренного й неприкаяного раба твого, зажуру, забуття, нерозумність, недбалість, і всі бридкі, лукаві та огудливі думки від неприкаяного мого серця й від мого затьмареного розуму, і згаси полум’я моїх пристрастей, бо я знесилений і нерозкаяний. І позбав мене від численних і лютих спогадів та заходів, і звільни мене від усіх лихих дій. Бо Ти благословенна від усіх родів, і славиться пре чесне ім’я Твоє на віки вічні. Амінь».
Декалог ранішніх молитов завершується звертанням до Богородиці. Найперше хочу спинити увагу на постаті самої Марії. Її образ як жінки, матері, побожної людини, лишається взірцевим для усих представниць слабкої статі та й не лише. Ніхто уже не повторить місію Марії, але наслідувати у багато чому можна і варто Богородицю. Як на мене, неабияк суголосною із Марією стала свого часу Матір Тереза. Перевага обох була у дещо іншому вираженні світогляду – способу освоєння довкілля. Сам термін «світогляд» виник у XV ст. та у перекладі із німецької звучить як – погляд на світ. Глибше у цю сферу згодом занурився філософ Кант, поставивши питання: «Якою потрібно бути, щоб бути людиною?» Прикладом власного життя Богоматір просвітила відповідний шлях самопізнання. Власне тому ми й прохаємо у Марії ранкової молитвою: «Віджени від мене зажуру, забуття, нерозумність та недбалість». Не так давно я розмовляв по телефону із однією розумною людиною, котра обіруч стоїть за розвиток українського надбання. Відкидаючи моменти світової конкуренції, особа радіє тому, що бодай у чомусь ми таки розвиваємося. Я ж вважаю, що розвиток має бути комплексним. Як вчить шкільний курс геометрії – тіло рухається у площині: широта, довжина, висота. Потрібно створити середовище розвитку, а відтак ретельно попрацювати над власним світоглядом. Богородиця й Тереза відкинули міфологічний спектр світогляду (наділення усього довколишнього духами). Вони освоювали світ духовною площиною. Можна писати чорнильним пером, але ми вдаємося до кулькової ручки, що не менш перспективно та вдало. Оті зажура, забуття та ряд подібного – наслідок писання пером, наслідок міфологізації світу. Спинемося на моментові міфології. Коли детальніше звернемося до самих міфів, то пересвідчимося, що вони переслідують собою результат, а не його оцінку. У побуті людина почасти женеться за результатом, ігноруючи побіжні моменти. Натомість, свідомість духовної площини покликана бачити у інших людях не засіб, а мету. Дійти до відповідного стану світосприйняття є клопіткою роботою, але утриматися на відповідному щаблі не так легко. Клички здобули світову славу у боксі, але зобов’язані доводити це. Аби не розпочався зворотній процес, молимо у Богородиці: «позбав лютих спогадів та заходів». Особливо у час скорботи ми замислюємося про те, що колись нам приносило псевдо радість, псевдо щастя. Такі думки провокують відповідні дії. Для прикладу людина, котра бачить відраду у пляшці, готова на будь-яку лютість задля задоволення. Або мені якось довелося спостерігати за однією із племінниць, котра ладна була на все, аби лишень пульт від телевізора був під її контролем.
Життя дає нам уроки – більш та менш вдаліші. Кожен урок навчає чомусь. Урок щоденної ранкової молитви спонукає дивитися на світ та людей у Божественній площині. Апостол Павло про це пише так: «Немічного у вірі приймайте без суперечок про погляди».
Нехай Богородиця, усі свята та Сам Господь скеровує вас у цім світі на добрі діла, сповнені любови.
Щасти!
18.03.12р.Б. прп. Марка
(с. В.Павлівка Зінківського р-ну Полтавської обл.)