Блог Тараса ДУХОВНОГО

Молитва 4, святого Макарія Великого

По завершенню четвертої неділі Великого посту поговоримо про зміни у житті людини, обумовлені природою. Можливо, коли кому доводилося займатися садівництвом квітів та дерев, то знає, що в одному випадкові здійснюється окультурення рослин руками садівника, а у другому – сад так само росте, але вже лише за поштовхом природи. Зміни є завше, але чи впливає на це мудра діяльність людини, чи процес відбувається самим собою – різні питання. Щоправда, у другому випадкові непоодиноку відбувається процес самознищення. Насправді, усі ці процеси так само відбуваються із людиною. Що ж і як впливає на людину? Про це і поговоримо нині.

!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} ![endif]-- Молитва 3, святого Макарія Великого             «До Тебе, Владико Людинолобче, вставши після сну, вдаюся і до праці своєї стаю з ласки Твоєї, і молюся Тобі: допоможи мені повсякчасно і в усякому ділі, і захисти мене від усього лихого, що є на світі, і від диявольської спокуси, і спаси мене, і введи у Царство Твоє вічне. Бо Ти мене створив і дбаєш про мене, щоб обдарувати мене всяким добром; на Тебе вся моя надія і Тебе я щиро славлю, нині і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.»             Чомусь пригадав як до одного вузу потрапляють найрізноманітніші люди з кардинально протилежними поглядами. Як правило, неабияку роль у цім відіграють батьки та родичі. При виборі професії керуються не тим, що лежить до душі чи на що є попит, а зиском з отриманої освіти.

!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} ![endif]-- Молитва 2, св. Макарія Великого «Вставши від сну,ранішню пісню приношу Тобі, Спасе, і, благаючи кличу до Тебе: не дай мені заснути в гріховній смерті, але будь щедрим до мене, Ти, що з волі Своєї розп’явся, і мене, що в лінощах лежу, спонукай швидше встати і спаси, мене в стоянні, й молитві перед Тобою,і після ночі осяй мені день безгрішний, Христе Боже, і спаси мене».     Напротивагу першій молитві, ця уже більше собою конкретизує час та актуалізацію сказаного. Пригадаймо собі ті дні, коли особливо тяжко встати із ложа. Для мене у ці дні подібне неабияк актуальне, адже насичений ритм сесії у колегії патріярха Мстислава неабияк виснажує, тому сну замало, а тим паче сил змусити себе встати. І у такі моменти важливо для себе уміти розрізняти слабкість із лінню. Думаю, що святий Макарій міг не обов’язково промовляти до Бога буквально.

!--[if gte mso 9] Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE ![endif]--!--[if gte mso 9] ![endif]--!--[if gte mso 10] /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} ![endif]-- Із загальним розвитком цивілізації людство набуло здатности словесно виражати свої міркування, почуття, потреби. І в той час, коли все це відбулося з волі Бога, саме Слово Боже лише подекуди виходить з уст людини. Власне, причина у тому, про що влучно зазначає апостол Павло: «Чим серце повниться – те й уста промовляють». Я не кажу про буквальне промовляння фраз типу: «Боже допоможи. Господь з тобою» та подібних. Слово Боже – це слова любови одне до одного. Дуже вдалою є історія про те, як до античного філософа прийшов чоловік із потребою пожалітися на когось. Філософ одразу перебив чоловіка, питаннями: «А чи дійсно варто казати те, що ти хочеш казати? Чи допоможе комусь, сказане тобою? Чи принесе це радість у світ?» Недоліки мала і продовжує мати кожна людина. Але коли ми говоримо лише про недоліки, як почасти і буває, то все наше життя стає суцільним недоліком.

I Безкрає море Можливо комусь доводилось запливати на судні достатньо далеко від берега чи ж то спостерігати із літака на безкраї простори моря. У той момент відчуваєш присутність особливої свободи, безмежних можливостей. Коли у човні, то гребеш з усих сил веслами, розтинаючи морські пінні хвилі, долаючи новий і новий метр морських просторів. Або ж нерухомо стоїш, погойдуючись на воді та ловлячи на своїм обличчі відблиски сонця. І все було б добре, якби не вітри, котрі здатні здіймати шторм. Зовнішнє втручання має силу непокоїти морські простори. У той же час саме шторм перевіряє нашу витривалість, стійкість та покору. Послух перед капітаном. Важливим є те, хто якого капітана собі обрав? У колегії патріярха Мстислава є один незамінний капітан – Бог. Мушу визнати, що цю сесію нас штормило і чи не вперше у такій силі, як то воно було. Чи то від холоду, чи бажання навчити, чи навпаки від упертости. Кидало добряче по всім судні, але щоразу біля борту стримувало, не даючи випасти у морські простори. Хоча там відбуваються чи не найбільші випробування, ризики, перевірки. Але ми це оминули й натомість надбали чимало, про що далі мова.IIВчитися любови До нашої колегіантської родини долучилося два брати-першокурсники Микола й Юрій.

Людський розум призвичаївся усе неприємне для себе усіляко ізолювати, відсторонити. Але якби не гіркущі ліки, то чимало людей не вижило. Якби не гидкий риб’ячий жир, то тисячі дітей загинуло у роки війни. Якби не лой з різким запахом, то моє горло давно перестало б функціонувати. Завершуючи свій цикл мовою про Юду Іскаріота, я хотів аби ми поглянули на нього із дещо нетрадиційного боку. Я не побоявся назвати заключний матеріал “Особлива місія”, бо саме така була покладена на плечі Юди Іскаріота. Чуючи імена – Каїн, Хам, Ірод, Юда, ми призвичаїлися негативно реагувати на них. Але якби не помилки цих постатей, то ми б взагалі мало що розуміли у цьому світові. Не дарма ж існує вислів: “Ліпше вчитися на помилках інших людей”. Чимало з тих помилок є доленосними. Поговоримо про ціну вчинку людини та два підходи до цього: матеріальний і духовний.