XII
Особлива місія
(цикл "12 днів до Різдва")

06.01.2012

Людський розум призвичаївся усе неприємне для себе усіляко ізолювати, відсторонити. Але якби не гіркущі ліки, то чимало людей не вижило. Якби не гидкий риб’ячий жир, то тисячі дітей загинуло у роки війни. Якби не лой з різким запахом, то моє горло давно перестало б функціонувати. Завершуючи свій цикл мовою про Юду Іскаріота, я хотів аби ми поглянули на нього із дещо нетрадиційного боку. Я не побоявся назвати заключний матеріал “Особлива місія”, бо саме така була покладена на плечі Юди Іскаріота. Чуючи імена – Каїн, Хам, Ірод, Юда, ми призвичаїлися негативно реагувати на них. Але якби не помилки цих постатей, то ми б взагалі мало що розуміли у цьому світові. Не дарма ж існує вислів: “Ліпше вчитися на помилках інших людей”. Чимало з тих помилок є доленосними. Поговоримо про ціну вчинку людини та два підходи до цього: матеріальний і духовний.

Радіючи появі у родині дитини, ми зрідка замислюємося над тим, наскільки вдало зможуть виховати дитину та з яким підходом до життя. Сучасну молоду сім’ю хвилюють питання житла, безробіття, щоденного комфорту. Усе це чує і баче дитина, котра зростає із матеріальним зиском до життя. Забезпечені сім]ї – це теж не альтернатива. Юда непогано жив, а тут ще й 30 срібняків підігнали, однак душа його від того не заспокоїлась. Я знаю сім’ї, котрі живуть у гуртожитку по 5 осіб у кімнаті. Не мають телевізора, а тимпаче ПК. Отримують мізерні статки та елементарне харчування. Але водночас читають Біблію, ходять до Церкви та живуть у любові одне до одного. Особисто мене вкрай дратує, коли сам іще нічого не досяг, а вже вимагає бенкет на свої 18, сучасну модель телефону, подекуди авто і житло. Ні сенс, ні цінність життя далеко не у цьому. Коли надходить Різдво, Великдень, то люди планують  день: “1. Запросити друзів. 2. Скупитися у магазині. 3. Вилазка на шашлики. 4. Ну і до церкви заскочити”. Навідмінну від Юди, у цих людей місія зовсім не особлива. Здавалось би, яке то зухвальство оцінити духовне матеріально, котре зовсім не є оціненим? Такий хід свідчить про вузьке мислення Юди. З одного боку він так само ходив 3 роки пліч о пліч з Ісусом – переймав усі ті дивовижні знання. Але внутрішня боротьба між матеріальним та духовним постійно не давали спокою. Як то бути у ситуації, коли тобі докоряють за те, про що ти гадаєш ніхто не знає? Яка ж сила волі мала бути у Юди, коли Ісус на Тайній Вечері говорив про його зраду?

Зрада духовним цінностям – страшна зрада. Нажаль у подібному потопає мільйони людей. Але завтра таки народ піде до церкви. Для чого? Данина традиції чи щось більше? У передмові до цього циклу я писав: “Кожен апостол – це свій неповторний образ. Кожна людина – це індивідуальність”. Вбираючи у себе позитив, ми у повноті наближаємося до Різдва – появи Світла у нашому житті.

Дорогі мої читачі, друзі, знайомі, бажаю усим вам мати потребу приймати у свої серця тепло, поблажливість, терпіння та любов!

 

Христос народився!

Славимо Його!

 

 06.01.12р.Б.