Голос ранішньої молитви II (цикл)
13.03.2012
Молитва 2, св. Макарія Великого
«Вставши від сну,ранішню пісню приношу Тобі, Спасе, і, благаючи кличу до Тебе: не дай мені заснути в гріховній смерті, але будь щедрим до мене, Ти, що з волі Своєї розп’явся, і мене, що в лінощах лежу, спонукай швидше встати і спаси, мене в стоянні, й молитві перед Тобою,і після ночі осяй мені день безгрішний, Христе Боже, і спаси мене».
Напротивагу першій молитві, ця уже більше собою конкретизує час та актуалізацію сказаного. Пригадаймо собі ті дні, коли особливо тяжко встати із ложа. Для мене у ці дні подібне неабияк актуальне, адже насичений ритм сесії у колегії патріярха Мстислава неабияк виснажує, тому сну замало, а тим паче сил змусити себе встати. І у такі моменти важливо для себе уміти розрізняти слабкість із лінню. Думаю, що святий Макарій міг не обов’язково промовляти до Бога буквально. Спробую сполучити докупи підкреслені моменти: «Будь щедрим до мене, що в лінощах лежу і після ночі осяй мені день безгрішний».
Як нам часто хочеться, щоб усі довкола були привітними до нас: рідні, кондуктор, продавець, вчитель, лікар. Тою привітністю вони виражатимуть ніщо інше, як свою душевну щедрість. Але виникає питання: на яких підставах буде та щедрість? Маємо ненайутішнішу відповідь: «в лінощах лежу». Коли нам щось зовсім не до душі, то намагаємося придумати усілякі аргументи щоби виправдати себе. Часто ті аргументи є словами збайдужіння, щодо певної справи. У цьому людина принципово протистоїть Слову Божому: «Поставив Бог людину, щоби мудро керувала усим створеним». Лінощами людина ігнорує Бога. Але ця молитва відкриває перед нами світлу перспективу «день безгрішний». Здавалось би. Зовсім не поєднані речі. Після повного ігнору – халявний день. І тут варто пригадати, що у Бога все під контролем. Є різні діти: алкозалежні, наркозалежні, злодії. Коли ж такі приходять додому, то люблячі батьки нагодують, пригріють, створять максимум умов для комфорту. Яскраво це бачимо у притчі про блудного сина. Тим самим можемо виправдати слова про «день безгрішний», бо Творець постійно дарує Свою ласку, а вже за нами лишається завдання прийняти ту ласку. Та нагадаймо собі, що для прийняття чогось варто перебороти у собі лінь. Світський світ дає нам щодень чимало: нові фільми у кінотеатрах, музейні виставки, концерти оркестрів та співаків, певні масові гуляння вуличного типу. Щоби це побачити, відчути та збагнути, варто бороти лінь. Для людини це важливо, щоби уникнути неприємного стану повної апатії. Особисто мені доводилося зустрічати таких людей у житті. Особливо страшно, коли від цього страждає молода, цілком здібна особа. А все починалося із ліні помитися, вивчити урок, помити посуд. Як ракові клітини, лінь швидко поширюється на всю діяльність людини, заганяючи у депресію – відключення від життєвої активности. Такі люди будь-що роблять задля потреби дихати, їсти, зігрітися, спати. Врешті-решт, через лінь людина не відчуває потребу любити. У цьому всьому спрацьовує фактор якогось чуда – Божого провидіння, коли особа помічає певну перспективу свого життя, задля чого змінюється, долаючи згубний опір лінощів. Власне, «день безгрішний» – це саме життя без ліні та у повній любови. Життя кожного варте саме такого!
03.02.12р.Б. Максима сповідника, мч. Євгенія
(Харків)