II
Обман
(із циклу \"Духовна весна Великого посту року 2012\")

11.03.2012

Весна – це така пора, коли тебе можуть спіткати непередбачувані труднощі. Визираючи у вікно, бачимо яскраве сонце, але коли виходимо на вулицю, то відчуваємо мороз на щоках, пориви вітру, слизоту доріг. Природа обманює собою. Перебороти обман можна лише тоді, коли ти станеш понад ним, адже часто люди вдаються до обману у відповідь. Виробляється тактика взаємного зла. Лише поступившись комусь, тобто стерпівши чужий обман, можемо припинити подібний коловорот.

            У моєму житті було чимало випадків з обманом. Сам я обманював у дитинстві, бо мав страх перед незаслуженим на мою думку покаранням. Чимало обману я отримав у відповідь. Обман стрічається у моїм житті й тепер. Як правило, я намагаюся зрозуміти дії людини, котра обманює. Бо дуже легко просто викрити і засудити. Важливо ж збагнути для себе, що обман витісняє довіру. Довіра не виникає авансом – її варто заробити. Не менш важливим є уміння не втратити довіри у очах інших людей. Веду мову про ці речі, бо нинішньої великопісної неділі згадуємо Григорія Паламу – візантійського православного святого, ісихаста-практика. Багато людей вважало Паламу обманщиком, адже Григорій зводив акцент людського життя на молитві – повній абстракції. Мовляв, у такий спосіб відбувається повне єднання із Богом. Траплялися ті, хто відверто заперечував подібне учення та практику. Але стійкість та щирість Палами врешті увінчалися перемогою. Власне тому ми і маємо чудову щиру молитовну практику. Жити вічно може той, хто не містить у собі обману.

            Як на мене, практично обману не ніс у собі Тарас Шевченко, роковини народження та смерти якого мали цього тижня. Кобзар казав, писав та робив усе те, що відчувала його душа. Так, доля була далеко не завше милосердною до нього, але Шевченко рухався далі шляхом любови до свого народу та краю. Подібні приклади так само стимулюють до руху вперед та утвердження у цьому світі. Важливо збагнути, що цей світ – світ добра, світла, любови, правди, довіри. Але багато хто робить усе можливе, щоби відкинути подібні якости цього світу. Усе більше я чую слова, особливо молодих: «Любови немає – є прив’язаність. Життя лише для кар’єри. Коли хто перешкоджає – його варто прибирати, не задумуючись». Шевченко однозначно був супроти подібної позиції. Саме з поваги до позиції Кобзаря, моїм завданням було донести черговий раз, а декому й вперше ідею життя геніального Тараса Шевченка. Тому 09.03 у музеї-садибі В.Г.Короленка (м. Полтава) відбувся мистецький захід «Погляди Тарасів». Буквально, зала була оснащена барельєфом Шевченка та моїм портретом. Сам же захід був про життєві бунтарські погляди обох Тарасів. Родзинкою заходу став Час – лялька на зап’ясті під керуванням Віталія Голуба, котрий грав роль Мандрівника. Чимало серйозної роботи було зроблено молодшою групою зразкового театру масових видовищ «Полтавські балаболки». Музичним супроводом живої гри на фортепіано завідувала Наталія Омельницька. Як на мене, вдалою видалася ідея малювання усіма присутніми приходу весни. Сюрпризом та новинкою для глядача стала театралізована сцена з роману К.Маккалоу «Ті, що співають у терені». Неабияк вдало та професійно роль Меггі втілила у життя Катюша Мормило, а я вже зіграв роль отця Ральфа (на фото). Доречно стало завершити захід піснею Шевченка та піснею народною. Підсумовуючи, мушу визнати, що було різне: як обман, так і щирість. Я не беруся будь-кого засуджувати чи то висміювати. Кожен зробив так, як відчув і вважав за потрібне. Звісно, я неабияк завдячую привітному колективу музею за надане приміщення та усі зручности. Ще ж хочу згадати про трьох жінок, котрі цьогораз прикрасили захід. Вкотре першою відгукнулася на мою ідею Світлана Долженко – режисер та ведуча дійства. Надзвичайно порадувала своєю рідкісною присутністю моя Мама. А особливу підтримку за весь захід я відчув від Мирослави Войтенко – співавторки моєї другої книги «Два береги». Мирослава була з першої та до останньої хвилини заходу.

            У час смутку та й у пору радости Григорій Палама закликав не до обману, а до щирої молитви Ісуса: «Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене грішного». Амінь.

 

10.03.12р.Б. свт. Порфирія