Блог Романа КУХАРУКА
Література -- моє покликання, політика -- мій обов'язок
ну і ішо
06.05.2009
літакцент
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 21:59Література — не бізнес. Добра література. Добра література — це вічне. Дай Боже, би кождий бомж у Києві мав таку душу і талант як в Андрусяка. А вигляд письменника — абсолютна муйня, він же не звізда ґлямуру.
Що ж до посполитих в дискусіях — мусимо з ними рахуватися. це як в політиці. кождого маєш сприймати як потенційний електорат. тут гординя — гріх, панове письмаки.
Купражник каже:
05.05.2009 о 22:16Добра література, пане Романе, це та, що продається, якщо вона ,добра’, але лежить мертво по крамницях, це література погана.
роман кухарук каже:
05.05.2009 о 23:10Найкраще продається макулатура, упаковка, посібник, як украсти,уникнути податків, отримати сексуальне задоволення і туалетний папір. Я кажу про справжню, художню літературу. Справжня художня література — у великому сенсі — не продається. А про продаж давайте не будем. Коли авторське право не діє, коли митні кордони для чужої дешевої книжки відкриті, коли ринку нема, коли ЗМІ ворожо настроєні до української літератури — про що ви мову ведете? Це чудо, що в таких умовах маємо велику літературу.
Відповідь
Купражник каже:
05.05.2009 о 23:23Пане Романе, не перебільшуйте!
Хто не ледачий, то й за таких умов непогано заробляє на літературі. Українській.
і ще малость
05.05.2009
літпроцесія триває:
про інтервю кононовича на інліті.
Сумне інтерв'ю. Є золоте правило літератури -- "Можеш не писати -- не пиши". А як не можеш не писати -- то або графоманія, або професія. Здається, і у Вольвача, і у Герасимюка, і ось у Кононовича надто завищені вимоги до сучасної української літератури. Коли виголошуються категоричні присуди, варто додавати: на мій погляд, на мою думку, на мій смак. От зараз дочитую "Мобі Діка" Мелвілла -- нарешті за 25 років дозрів до цього твору як читач. Читаю, вдумуюсь і запитую себе -- а чи є щось подібного в літературі українській? Виявляється, є -- роман "Зорі й оселедці" Віктора Міняйла. Про вічність українськими очима з української душі. Ми, як читачі, тлумачі, видавці, державники, націоналісти -- недостойні своєї літератури. Вона не осмислена, не видана, не прокоментована, не визнана своєю. Чому? Нехудожня? Та ні, високохудожня. Неактуальна? Та ні, про українську душу, українськими очима дивиться на світ, таїть у обі незглибимі вартості українських цінностей. Непотрібна нам? Та ні, без неї наша національна і загальнолюдська самоідентифікація неповна, а то й маломожлива. Нетолерантна? Ото ж бо й воно. Наша література нетолерантна до зайд і ворогів нашої української нації.
ну це вже повноцінна дискусія
04.05.2009
Це правда?
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 15:40.
А правда, що Ви рими підбираєте за допомогою компьютера, як вказав нижче один "доброзичник"? В житті - на вулиці, з друзями - Ви розмовляєте українською чи "как все" по русски?
»
відповісти
мій компютер на небесі
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 16:12.
я тільки записую. Маючи досвід літературної роботи, вмію то робити вправно. Маю з того насолоду. люблю читати свої вірші на публіку -- тоді бачиш реакцію безпосередньо, відчуваєш її.
На компютер пишу рецензії, статті.
Все художнє -- від руки.
Кожда річ має рік відлежатись. потім вирішую, пускати в друк чи у смітник.
дуже допомагають поради сторонніх. Колись мені дуже помагав Бедрик -- чи не найуїдливіша людина у цілім Києві. Але й талановита. зараз його не видко а грюкати в закриті двері не маю звички.
багато давало спілкування з Іваном Андрусяком, Кожелянком, Римаруком, Герасимюком, Оксаною Шалак, Вишенським, Рубаном, Коверзнєвим, Пашковським, Цибульком.
Але зараз не маю такого спілкування. нема коли, нема порозуміння, нема потреби, мабуть. Вже декого з перелічених і нема по цей бік великого порога.
Нам треба спілкуватись, казати правду, мислити, творити літературне середовище, друкувати твори, вміти не тільки говорити а й слухати.
у ванди ландовської є...
ще трохи
04.05.2009
КУХАРУК-ПОЕТ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:48.
Є НЕДОГЛЯДИ (СКАЖІМО, "ПРИЗАХІДНЕ ДНІПРО"), КОСТРУБАТОСТІ, ЗУМИСНА БРУТАЛЬНІСТЬ, АЛЕ Є Й СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ. І ЦЕ ГОЛОВНЕ! МИКОЛА СЛАВИНСЬКИЙ.
»
відповісти
до Шановного Автора
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 13:41.
думаю, що якщо відкрию Вам своє лице - це нічого не змінить. Ні Ви мене, ні я Вас не знаю. Я просто читаю цей сайт та іноді дозволяю собі написати коментар. "кленовий сад суховіє на патик..." - це для мене просто незбагненний образ. Можливо, щоб збагнути - чогось мені бракує. Якби я повірила у нашу з Вами зустріч через 200 років - може б і одразу збагнула, а так...
"тільки випивши з ріки мовчання, заспіваєте ви насправді,
тільки досягнувши вершини гори, почнете ви здиратися вгору.
І тільки, коли земля забере ваші члени, справді підете ви в танець..." Дай Вам, Боже...
Ярина.
Я теж не з лопуцька
04.05.2009
ДЯКУЮ ВСІМ ЗУБАТИМ
Опубліковано Anonymous в пн, 05/04/2009 - 12:18.
Найперше Сліві за публікацію.
Відтак всім іншим за критику. Був молодий, покинув би писати. Був би дурний, кинувся б захищати свої вірші.
Але, направду, мені стільки компліментів давно ніхто не казав.
І добре воно.
Давайте ще. І побільше, і різкіше. Лиш лиця свої не ховайте. Бо смішно.
Нещодавно читав прозу Процюка і там прийшла мені одна проста істина: Поезія -- це молитва. Між поетом і Богом нема посередника.
А чи вмер Кухарук, чи вродився, чи здох не вродившись, о, то прерогатива ката по імені Час.
Як мовив колись Маяковський, зустрінемось через років 200 і погомонимо на цю тему.
Чешч
а це мій чат на буквоїді:
10:13:31
Чи є у вас фінансові борги перед окремими людьми, які ви ще досі не повернули?
Moderator
12:04:28
Як сказав великий Олексій Кононенко: Мы все по кругу должны друг другу. Але мені винні більше, ніж я комусь. Як мовить один мудрий єврей: прощаю всім, кому винен.
Mekola_cola
Русокоса
12:08:45
У Президенти балотуватиметеся?
Moderator
12:08:35
Ні. Я не божевільний. Колись був президентом центру Свобода слова. Зараз дуже обережно ставлюсь до цього слова.
піраньї на інліті
04.05.2009
Привіт малята.
Найбагатша країна світу святкує. Нація благоденсвує. І добре.
Читаю Мобі Діка геніального Мелвілла. Це супер.
Сліва кинув своїм піраньям мою добірчину нещасних віршів. Ото вже накинулись. Як герої оповідання Чехова "Злобний мальчік". Але це добре. Це ж комплімент, що то є набір слів, підібраний при допомозі комп'ютера. Ага. Тільки комп на небесі. І що то їм нецікаво. А що ж вам цікаво, нещасні мої?
Та ладно.
Ось прямий текст:
"А попіл зірки – як галас гною" - таке може сказати лише справжній поет (шикарна рима "ГНОЮ-ТОБОЮ")!
"Кленовий сад не плодоносить.
Він суховіє на патик." - це поетично?
"Моє слово – мій український язик. Доки буде на землі хоч один українець – мене будуть читати. ... Я не боюся смерті."
Автору не треба боятися смерті. Особливо як поету. Бо вмерти може те, що народилося і живе. Рифмач - це ще не поет. Поет Р.Кухарук не народився. А тому і не вмерти не може. Як мабуть не народився ще той "хоч один українець", який добровільно захоче читати нагромадження слів, підібраних з допомогою комп'ютера.
о, ось і опублікували. так, гарні вірші, часом, ну не немічні, бо це вже буде занадто, а ... нецікаві.
МАНТРИ
30.04.2009
Привіт, малята.
Сьогодні зранку мене вразив оцей бузок на Хрещатику. Яким чудом він зберігся на вулиці торгашів, дегенератів і скоробагатьків? Бог так схотів. Бузок мусить цвісти і пахнути саме тут і саме зараз.
Записався на телепрограму. Драйвово.
Вчора була сустреча з Лук'яненком. Цікаво було поглянути на його з погляду вічности. Слабонький він. І зв'зки зі службою перервати несила. Йому.
Нині кругляк добре провела Вероніка Конончук. Вона молодець. Трохи металу в голосі і певності у собі -- і справа піде.
Микола Дроботенко відходить у свій фонд. Олійник нервує. Дарма.
Добре виглядає Чернявський. Якщо його відділити від мудака Гатушного -- все буде добре.
Гатушний летить до Хранції. Жабоїдом став? Україна йому дружно заспіває словами Юрка Позаяка:
Якщо ти летиш в літаку,
І падає твій літак,
То всратись в годину таку
Не соромно аж ніяк.
У спілці страшна війна. За майно. Про літературу, сердешну, жадного слова ні з того, ні з іншого боку.
Приємно сидіти на березі Дніпра, попивати авторське і дивитися, як пропливають трупи бойовиків.
Чешч.
коментар на інліті
29.04.2009
Подекуди немічно. але вигадливо. авторка добре себе почуває як у верлібрі так і у римованому вірші.
варто видавати книжкою.
Роман Кухарук
Ну, у нас Роман Кухарук завжди вважає себе корифеєм світового письменства і Він надав собі ексклюзивне право оцінити на "подекуди немічно", але тут же захотів видати книжкою, бо треба якось пробитися на Харків?
Барбата Копіла
Ні... Просто Кухарук любить симпатичних поетес. І давно вже...
Кухарук не вважає себе ні корифеєм, ні класиком, ні підкласиком. просто висловив свою думку. це не істина в останній інстанції. просто думка професійного письмака. справа автора зважати на неї чи ні.
щодо книжки -- вона не обовязково має вийти у нас. просто буде добре, якщо вийде. книжка дисциплінує і дає привід і змогу спілкуватися з читачами. ось коцарев і любка гасають зі своїми книжками україною -- і правильно роблять.
щодо того, що кухарук хоче в харків -- сміхи. двічі виступав у харкові в УКЦ ЮНІСТЬ, один раз на зїзді Поступу. співпрацюємо з аваковим та його структурами. харківський літфорум нещодавно очолив тарас самелюк -- талановитий письменник-фантаст. співпрацюємо з багатьма середовищами і культурними діячами. так що пояснювати мою увагу до когось на інліті прагненням кудись потрапити чи когось до нас затягнути -- смішне.
інша...
коментар з Літакценту
28.04.2009
Мені геть не сподобалось те, що Ліна Костенко мовить “Там Україна вмерла”. Великий подарунок ворогам нашим. Беруть, вирізають — “Україна вмерла”. Ліна Костенко.
Мені не подобається й те, що Ліна Костенко відмовляється від висунення на Нобелівську премію. Українцям взагалі не дуже з тим таланить. Висунули Франка. А у Львові руська інтелігенція мовила: Франко? Коректор НТШ? Потім Винниченко, Багряний. Потім асоціація британських вчителів висунула Павла Тичину. Відмовився. Потім Омелян Пріцак висунув Миколу Бажана. Відмовився. Потім Генріх Бьоль висунув Стуса. Стус помер. Нині реально є два поети, які варті тої премії — Ліна Костенко і Станіслав Вишенський. І це потрібно не їм особисто, це потрібно Україні і українській літературі. Взагалі нам варто критичніше ставитись до кумирів попередніх епох. Не боятись авторитетів, магії імен, поціновуючи зроблене ними за принципом Юрія Шевельова: при оцінці того чи іншого письменника розділяти три речі — політичні погляди, особисте життя, творчість. Прочитав в “Макулатурній Україні” статтю Стусенка про “Літакцент”. Не гоже автору сайту так йому славословити — це правило поганого виховання. І геть зовсім не правда, що це єдиний ресурс в неті, який адекватно оцінює українську літературу. Добрий, якісний, але ж не єдиний.
МАНТРИ
27.04.2009
День минув нормально. Сонячно. Цікаво.
Шлапак у секретаріаті Президента розказував, що він думає про економічну кризу. Начеб когось хвилює чи цікавить, що про щось думає Шлапак. Такі діячі садять Президента. І його дурнувата прес-служба, що є дозвільною системою, а не службою для преси. Пер на уряд, а не пояснив, чому Президент не відкликає міністрів від НУНСу з уряду. Так само не пояснив Шлапак, чому в Японії, Німеччині, Америці міністерств від 7 до 9 а унас аж понад 20. І це при тому, що у світі нема країни, де нема міністерства торгівлі. Крім, звичайно, України. А зачєм? Жиди й так добре торгують.
Іван Яцканин надіслав дві книзі. Прикро, я в Україні не можу видати ніякої книжки, а він -- у Словаччині -- видає гарні. Але що зробиш. Дякую тобі, Іване, же згадав про раба Божого Романа...
Галелюк знову поліз у єцівську залупу. Ризикована річ, але що ж. Людина, яка дивиться на Україну баньками укгаінской пгавди -- не тямить істинної України. Шкода хлопця, з нього міг би стати добрий політик.
Артем Захарченко так осмілів, же підписав собою матеріал на УП про майнові оборудки Яворівського--Крима. Тільки не написав, що за розміщення цього матеріалу УП взяла 7000 умовних одиниць. Така такса.
МАНТРИ
26.04.2009
Привіт, малята.
Відтарабанив лекцію-порівнялку. Цікаво.
Потім свої твори читали Надія Красножон, Лідія Стрельченко і Ольга Мирончик. Вероніка Конончук здивувала усіх геть чисто своїм вишитим костюмом. Дуже їй пасує.
Божевільна трибуна перетворилась на трибуну божевільних.
Галелюк вимагає все і від усіх, хоча його покоління ще нічого не витворило і не зробило. Треба вчитися робити і думати, і мислити, і творити. Вимагати є кому і без Галелюка.
Щодо заварухи в НСПУ є в мене коромольна думка: Явір-Крим прокрались і тепер готові віддати НСПУ комусь, хто готовий сидіти за них у тюрмі. Як відомо, всю відповідальність за господарчі справи несе останній голова. Пантюку треба добре подумати, пам'ятаючи долю Пенчука. Не вірю, аби Баранов і Слабошпицький були сміливі своїм розумом.
Все.
МАНТРИ
25.04.2009
Привіт, малята.
День був хоч і безгрішний -- в обидвох сенсах цього слова, але ваговитий і вартісний.
Дуже вразив Дмитро Чистяк. І то у той сам спосіб, що й Волошин.
Єбанули з дрободаном медовухи. Навіть не знаю, з якого приводу. Та просто так. Чому б і ні? Дрободан показав класний проект готелю-кургану. Ну це просто супер.
Пресуха "Відкритий Жданов". Цікаво, хоч і ґлямурно. Журналісти тупі як пробки -- ні спитати, ні поцікавитись, ні виєбти цих драних політологів. Повне професійне виродження в політичній журналістиці. Це сумно.
Думки недурних хлопців (найдурніший, як не дивно, сам ведучий сего дійства -- ющененависник і юлелюб):
Жданов: коаліція ПРиБЮТ -- факт. але ймовірність цього факту -- 50%. Базове положення повинно бути поклацене. Я ідеологічно не сходжуся ні з Президентом, ні з Безсмертним.
Юрій Рубан: головне -- еокномічна криза. Сухі цифри будуть формувати виборчий результат. Єдиний позитивний антикризовий захід в країні -- девальвація гривні. У нас зараз уряд меншості. А нам потрібна реальна коаліція, що має осмислену програму уряду і спроможна її зреалізувати.
Володимир Фесенко: ми досягли першого дна економічної кризи. Головна проблема Президента -- відсутність політичних союзників і різких кроків у політичній грі.Тигіпко -- альтернатива Януковичу на президентських виборах. Треба чітко визначити національні інтереси.
МАНТРИ
23.04.2009
Дуже втомлений.
Було гарно і тепло.
Здибав у метрі Неду Неждану. Видала книжку п'єс. У середу матиме презенташку.
Прес-конференція Ліни Костенко. Вона грає багато, зумисне вибудовує свою значущість. Це неприємно. Але розумієш, чого вона так не любить публічність -- бо чиниться нездоровий ажіотаж довкола неї, а вона того не тямить любити. Ну справді, навіщо Ніна Гнатюк і Люба Голота прифігачили квіти? Це ж не ювілей, і не день народження, і не похорон, а проста прес-конференція.
Пресуха Романа Безсмертного убога, як Лариса Мудрак і зал пресух після рехворми. Просто жах. Несмак у кольорах. Чисто якийсь занюханий красний угалок некращих часів Брежнєва. Ромчик тямущий хлопець. Зізнався, що в політику варто іти після сорока. То істина.
На стіні в секретаріаті -- президент з обмеженою відповідальністю (Шльоня -- пунь-пунь) на тлі справжнього Президента. Прикольно.
З'їв усі крашанки в подневольній.
Отаке.
Все.
па.
МАНТРИ
22.04.2009
Привіт, малята.
День геть напружений і цікавий.
Невдатний інвестор партії погодився на відмову від своїх посягань і домагань. Йому комфортно в політичній консерві і там йому місце. У нас з'явився широкий сяг для маневру.
Спочатку пресуха "Літакценту" в Укрінформі. Володимир Сердюк показав клас, як треба представляти письмаків.
Володимир Панченко: У постановці питання є своя драматургія. "Літакцент" -- майданчик для естетичного плюралізму. Наше завдання -- назвати все своїми іменами.
Іван Андрусяк: Література була, є і буде. Інтернет -- можливість швидко доносити інформацію. Книжку нічого не замінить. Поки що не бульканутий Дереш. Най нормальна українська попса добре функціонує, але подалі від мене.
Артем Захарченко, як і слід було сподіватися, порожній і дрімучий. Покоління пластикових одноразових хлопчиків.
ЄЦівський кругляк -- стидоба. Ось до чого призводить жлобство і економія ресурсів.
Пресуха Зоряна Шкіряка багато про що говорить.
Пресуха Юща не говорить ні про що як про одне -- він міцний східняк і йух вам його побороти. Але команда на чолі з туалєтним утьонком працює геть похабно. Тут треба міняти. Все.
Читаю чудовного Макушинського.
МАНТРИ
22.04.2009
МАЄМО ПРАВО ЗНАТИ!
Газета "Україна молода" (ч. 60 від 2 квітня 2009 року) опублікувала статтю Василя Тавра "Спілка "Я-вор"івка". Ця публікація неабияк сколихнула письменницьку громаду. Ще б пак: у ній на адресу керівництва Національної спілки письменників України висунуті напрочуд серйозні звинувачення, пов'язані з незаконним привласненням, відчуженням, розбазарюванням, розкраданням спілчанського майна, нажитого кількома поколіннями українських письменників!
Такі звинувачення не можуть нас не тривожити. Що це – викриття чи наклеп? Гірка правда чи політична авантюра?
Особливо непокоїть те, що керівники Спілки, насамперед голова НСПУ Володимир Яворівський, наразі ніяк не відреагували на ці звинувачення.
Вочевидь ми, як і всі члени НСПУ, як і вся українська громада, маємо право знати, наскільки ефективно використовується спілчанське майно. Тому вимагаємо від голови і Президії НСПУ публічної, докладної й аргументованої відповіді на кожен пункт звинувачень "України молодої". Бо якщо це наклеп – треба давати відсіч, але якщо це правда – необхідно робити висновки.
Іван Андрусяк, Євген Баран, Станіслав Вишенський, Василь Герасим'юк, Борис Гуменюк, Леся Воронина, Олег Жупанський, Олесь Ільченко, Маріанна Кіяновська, Андрій Курков, Дмитро Лазуткін, Ростислав Мельників, Зірка Мензатюк, Павло Мідянка, Костянтин Москалець, Сергій Пантюк, Василь Портяк, Степан Процюк, Максим Розумний, Мар'яна Савка, Володимир Цибулько
(Газета "Літературна Україна" N15 (5303) від 16.04.2009...
МАНДРИ
21.04.2009
привіт, малята.
Поїхав на Франківщину до тещі. Ліс. Зеленина. Діти. Мотилі. Бджоли. Джмелі. Квіти. Трава.
Зранку в неділю -- до церкви.
Найшов у траві яйце шпачине.
М'ясиситий червак ліз собі у траву.
А я подивився на сонце і збагнув, що сонце і тільки сонце -- Бог. Це одкровення мене спопелило.
Франик слабенький, засмічений, провінційний, закритий на всі ґудзики.
Прочитав "Авірон" Гната Хоткевича, поезію Олега Чухонцева, "Чорну раду" Куліша, "Українську культуру" Огієнка.
Сліва не ставить мої стихи но свему сайті. Цензура?
Все.
Працюю.
па.
МАНТРИ
15.04.2009
Прикільно.
Зранку вся країна уздроґнула. Президент Ющенко виконав перший пункт заяви Українського клубу від 22 квітня 2008 року -- проявив політичну волю. Він оголосив, що іде на президентські вибори, що іде на президентські вибори базуючись на українських цінностях і на політиці україноцентризму, що не вестиме у політику численні політичні трупи, а натомість -- нову політичну силу як нову світоглядно політичну кров.
Політикум переклинило.
Істерика Тимошенко.
Стретович читає заяву ХДС про захист тварин.
Щурі з НУНС шоковані.
Підневільний Андрія Ляшенка порадив Ющу залишитись в історії. А ти, гнида, хто? І ти, забудовнику х... де?
Зробили порівнялку Тимошенко -- Катерина Вторая. Ідею підкинув дідок у Харкові після мого виступу на конференції місцевого Поступу. Файно.
Українська політика -- це колективна народна творчість.
Черговий Великдень зустрічаю у чергових великих злиднях і в невідомості.
Ростислав Галелюк вчергове коротко відвідав Київ. Не бачив його.
Зате бачив Коверзнєва -- потюпали з ним на програму Слабошпицького, де записали Емму Андієвську і Григорія Гусейнова. Ну це вже клініка. Чувак бігає по залі, роздає запрошення на фуршет -- номерки в бугенвальді.
Жулинський поре х... про Андієвську, плутаючи її поезію з її картинами.
Драч плете несусвітенну чуш.
МАНТРИ
14.04.2009
Привіт малята.
День чудовий. У кнессеті жиди не можуть поділити владу і гоші.
Партійні перемовини -- з перемінним успіхом.
Відзначення десятиріччя фонду Дрободана --- з розмахом.
Федір Млинченко щось хоче, але я не тямлю.
Волошин мене вельми вразив. Вельми.
Вечір Коцарева цікавий. Олег апелює до дебільного Лазуткіна, а сам читає фігню. Але два тексти були шикарні -- серйозні, аґлямурні, посутні. Подарував йому низку книжок, а він мені -- йух, не подарив.
Ну і йух з ним.
Пережиєм.
Па.
МАНТРИ
13.04.2009
День розпочався прикро -- у ґазеті, заснованій Бандерою, Віктор Рог оприлюднив брудненьку статейку дрібного політичного авантюриста Ратушного з його самовдоволеною парсуною на тлі церков, де він звинувачує Гоголя в колаборантстві --- мовному і не тільки. Одним махом цей з дозволу сказати мислитель дарує москалям нашого Гоголя. Та заберіть його собі, у нас є неколаборант Ратушний. Свої думки я виклав у статті "Гоголь -- це Україна", яку Віктор Рог ніколи не надрукує. Але в нас є де друкувати такі статті. Наголошу тільки Ратушному, Гоголь ніколи жодного поганого слова ні друком, ні усно не мовив про Україну а українців. Гоголь не сидів в українському парламенті і не закладав підвалини тої злодійської держави, яку маємо. Гоголь ніколи не носився з Українською партією, як з писаною торбою, а потім її кинув як Ратушний. Цей ряд можна продовжувати. Ратушний протиставляє Гоголя Шевченкові і клянеться останььому в страшенній любові. Але Шевченко теж того всього не чинив, що чинить Ратушний. А чи готовий Ратушний піти на 10 років у солдати без права писати й малювати -- це ще питання. Ратушний ще й не заповідався, а Гоголь вже про нього написав -- Манілов.
Увечері у будинку вчителя було збіговисько під претензійною назвою УПА.
МАНТРИ
13.04.2009
Мусив рано прокидатись і попрощати Харків. Було приємно тут бути, збагнути істину -- не штука взяти владу, штука її якісно втримати у своїх міцних руках. Почав осягати цей український материк -- Харків. Тут треба бути Сергієнком -- і все вийде.
Ранковий експрес до Києва -- мука. Немиті вікна, задуха, сміття за вікном. Країна сміття і нечупарності.
У Києві -- шутка. Дівки мої мене чекали, набили мене тою шуткою і повели на ґлювайн до крокодила. Крокодайл втішився неабияк.
Дискусії з Волошиним цікаві -- психологія корінного киянина -- це щось.
Написав рецензію на "Інфекцію" Процюка. Добрі вірші Миколи Руденка, і, як не дивно, Василя Махна.
Все.
МАНДРИ
13.04.2009
Привіт малята.
До Харкова їхав з шиком у чудовому потязі українського виробництва. Дорого але зі смаком.
Перший захід -- конференція "Поступу". Виступав одразу після Авакова. Трохи стрьомно перед тисячною авдиторією, але нічого. Що мав сказати -- сказав. Дуже цікавий Анатолій Сергієнко. Толерантний, поміркований, хитрий, глибинно український.
Дуже гарна художня солома -- вироби з неї. Виступали також гості зі Львова, Петербурга, Іван Белебеха, Сергій Кузан, Ігор Розсоха і інші офіційні особи.
Другий захід -- ґламурний і адмінресурсний форум "За Україну" у чудовому палаці студентів Юракадемії імені Ярослава Мудрого. Все розписано, і блоха не пропхаєсь. Виступи:
Поважна солідна пані з якоїсь РДА -- за Україну, але проти націоналізму.
Кумедний герой України з Бугаївки переплюнув кроликів і вєрку сердючку разом узятих. Мабуть, так задумано -- показати дурнуватих хохлів-гречкосіїв.
Качур геть недоречний у тім антуражі.
Якась мажорка з Юракадемії на чістам русскааам нааарєчії пропищала, що 50 тисяч українських юнаків і дівчат щороку тікають з цієї України. Але вона за Украину.
Жид Черняк пройшовся по всьому, нам вельми дорогому -- і по Ющенку, і по помаранчевій революції, і по Шухевичу, і по українізації, і по попсованій нами Росії. Його, правда, заганьбили, затюкали, затупали ногами. І жид злякався.
МАНТРИ
10.04.2009
Привіт малята.
Записали телепрограму -- Олександер Лалак, Володимир Омельчук і азмь грішний. Відпрацювали на двісті. Тепер би лиш цензура ув етер пустила.
Пуща-Водиця. Семінар фонду "З000". Дуже розумні люди. В України є майбутнє. Тільки нема там ні МНК, ні Сумів обидвох, ні Пласту, що зажадав відписки від розсилки інформації інформцентру НАЦІЯ. Чому? Бо треба докласти зусиль, помислити. подумати. зметикувати. Вони копошаться у своєму вузьколобому просторі і здають свій життєвий простір без бою. Сумно.
Їду на Харків.
Все.
Па.
МАНДРИ
09.04.2009
Напрочуд соняшний день. Блукання Житомиром. Михайло Пасічник а Василь Сташук видали по книжці інтимної лірики. Ріжниця: перший дав на обкладинку здольні груденята незвестної дами, а другий -- себе любімого в капелюсі. Журнал "Тет-а-Тетерів" досить пристойний. Васильчук неспокійний, вічно кудись поспіша, балакун, фанат кактусів і любитель весняних дівчат. На вулиці здибали Анатолія Сірика. Упізнав. У дешевому ганделику в оточенні місцевої богеми відзначили лавреятство Василя Сташука -- йому дали місцеву премію Івана Огієнка. З горем навпіл провели подобу круглого стола у вигляді спілкування зі студентами -- істориками і журналістами. Цікаво. Біда, що до них ніхто не хоче їхати в пору невиборів. А вони чекають слова до себе і слово від себе хочуть мовити. Дуже цікавий дядько Анатолій Близнюк. Гарна задумка нового ректора -- запровадити малярську виставку в стінах універу. Записались з Олексієм на радіо. Цікаві враження і від ведучого, і від запису, і від студії.
По тому дременули на наше озеро. Відкрили сезон двома пічкуриками і великим коропом, зловленим на вудку. Хотів забратися з вудкою геть у воду, але ми не дали йому такої приємності. Юшка була смачна, ситна і приємна. А ніч місячна -- "видно, хоч голки збирай".
МАНТРИ
07.04.2009
Привіт, малята.
День проминув у перемовинах і перебігах. Якось Усачов з подивунком мовив -- ніколи не думав, що політика складається з безкінечних і не завжди плідних перетрактацій. Але так є.
Чигирин каже, що я багато роблю злого і недоброго для української справи. Цікава думка. Але це мене вже не проймає. "Стою, мов скеля, непорушний". Не тому, що тупий, а тому, що впевнений у собі. Багато хто мислить, же самовпевнений. Ні, панове-товариші.
Шльоня вродив дитину. Дай Боже їй здоров'я і щастя, а татові -- сили волі перестати бути потворною прислугою бєні коломойського і хаїма трєтякова.
Віктор Рог вперто не йде на співпрацю і це шкодить українській справі. Шкода. З нього міг би бути дуже добрий публічний політик.
"Інфекція" Процюка -- геть добре написаний твір. Вже нема себе, пише про болюче,пише своїм неповторним стилем -- і це добре сприймається, бо добре воно.
Євген Пашковський дав низку своїх статей-актуалок. Трохи поговорили про непрестиж Шевченківської премії та її лавріятів. І він має рацію.
Маю двох юлелюбів -- Кудер'явого на Черніговнянщині і Рубана під Києвом. Як цих збочених духовно українців переконати, що ця жидівка нічого доброго ні їм, ні їх народові ніколи не принесе? Тільки практика таких людей приведе до тями.
МАНТРИ
05.04.2009
День сонячний і теплий. Проводити такі чудові дні в абсолютних злиднях -- прикро. Але що поробиш, така доля українського діяча. Менше з тим.
Канали обсіли рибачки ва всіаружії -- вудочки, черпала, ятері. Божечку ж ти мій милий та красний, що там тільки нема. А бідна риба й не тямить того. Взяти б цю армію рибаків та сміття визбирати -- ото би було круто.
Переговорив з Пашковськими -- обома -- оден малює, а другий спілкується з бджолами.
Набрав учора єдиним махом давнє інтерв'ю Євгена Пашковського. Це чисто моє розуміння літератури і Києва. І я так думаю і так відчуваю. Але треба було трохи часу, аби мисленно подорослішати і дозріти до того всього. Вчора також писанув реценжку на роман Процюка. Він відкрив мені важливу річ -- істину: Поезія -- це молитва. І це правда. Вона нікому не треба опріч Бога і твоєї душі.
Нині зранку єдиним подихом написав статтю "Гоголь -- це Україна". Перегодом прочитав однойменну лекцію. Добре.
Читаю в дорозі роман Процюка "Інфекція", а вдома -- роман "Гора" Рабіндраната Таґора.
Отакево.
Па.
МАНТРИ
01.04.2009
Привіт, малята.
Українська політика -- гівно, перемішане з болотом. Українські політики -- так само.
З яким щастям в очах, трепетом в голосах і піонерським вогнем у дупах Омелько, Стретович, Москаль -- політичні нікчеми і рівночасно банкрути -- урізали термін президентства Президента, який їм дав усе -- кар'єру, гроші, вагу у суспільстві, місце у парламенті. Добра подяка. І добрий урок для наступних Президентів.
Парламент сьогодні -- повний кретин-парад-аллє.
Яворівський згадав кучмівську молодість -- пише листи вже до нового Президента. "Ющ -- це не український Президент" -- кричить ларіс кірес на всеньке своє обрізане горло. А разом з ним -- його мама, вчителька російської мови а літератури в штецлі, його тато-бухгалтір, якого за крадіжки їхньої зарплатні селяни просто заорали у ріллю, його численні помічники, і численні письмаки, які несуть весь тягар моральної відповідальності за свого лідера. Тіштеся, члени і членкині, ви його варті.
А що плетуть нардупки і нардупики -- це вершина філологічної думки:
Вони завалили мільйони громадян. Сергій СОБОЛЄВ.
Три О от Тимошенко -- обмани, обвини, обложи. Ірина АКІМОВА.
Украина -- самая бедная страна в Європейском государстве. Олександр ЄФРЕМОВ.
Скрипуча правда на тіві -- це щось нове. Звізда знову на ті-ві.
З Волошиним щось сталося -- якась позитивна людська реінкарнація.
МАНДРИ
31.03.2009
Почули Президента у парламенті. Слабо. Це піар, а не політика сильного.
Керівники облдержадміністрацій прикольні тіпи.
Забрали Івана Ященка і поїхали ув його рідну Митницю. Гарна зустріч. Розумні діти. Зважені запитання, добре почуття гумору.
Були на Озері за Таращею. Нарубав вербових котиків Оксанусі.
Все.
МАНТРИ
31.03.2009
Привіт малята.
Відчуваю, же до кінця року книжка "Мандри і мантри" буде чи не на 300 сторінок. Але це прикольно.
Тиждень розпочався добре -- почерез два мости, качки, чайки. Весна.
Орос приварґанив свою книжку. Читати тяжко.
Дроботенко бігає з фондом 3000. Метушиться.
Прикольний вечір Мушкетика. Баранов (з румунської ов -- яйці, отже баранячі яйці) біга по залу гучномовно роздає запрошення на фуршет. Жлобство вищої міри. І це керівник Київської міської організації НСПУ.
Зал будинку вчителя напівпорожній. З молодих письменників тільки я. І у вишиванці теж тільки я.
Виступаючі: Дмитро Павличко у своєму псевдоклекотанні проти братовбивчої політики геть забув про ювіляра, тільки використав його. Іван Драч з одвічними дачними манерами і придибасами. Борис Олійник полемізував з Павличком. Жулік прочитав якусь з останніх книжку Мушкета і розтікався мисію по древу. Осадчук клекотав про комсомол. Базилевський у позі глибинного філософа просторікував про вічне -- мабуть, направду дума жидечок кіровоградський, же його холодний дощ історії опріч його дурної голови ще комусь чимось є, якимось одкровенням. Йух в тачку.
Микола Луків продався Юхниці, приніс гарний букет квітів і привів юну відповідальну секретарку. Але що Мушкету з неї. 80 год як не як.
Лесика Довгоносика засвистали і заганьбили. Супер.
МАНТРИ
29.03.2009
Життя триває.
Весна увіходить у свої права.
Перемовини з майбутнім політиком.
Повитання з днем народження одного з політиків діючих -- віскарь, теплі розмови і холодне прощання.
Перемовини з Денисом Маном з Ужгорода, що обіцяє кругляк у Мукачевім.
Марія Баліцька видала у Тернополі книжку про Володимира Вихруща і мріє про НСПУ.
Читаю книжку Кредісова. Дуже багато цікавого там є.
Нині приїхають мої сонечка. Дай Боже світла і краси.
Усім.
МАНТРИ
28.03.2009
Привіт.
Привіт Балозі, Крілю і прочим ідіотам української політики.
Якщо Ви, панове-товариші, маєте намір мене залякати, дарма.
Я не вчорашній і не пальцем роблений.
Подумайте про своє майбутнє.
Якщо Валік за мною слідкує -- прапор йому в руки. Але не забувай, вуйку, я закінчив той же вуз, що і ти. Не був стукачем, але навики лінґвістичного аналізу маю. Потелефонуй Овсяннікову в Яготин, він тобі пояснить, хто ти і що ти.
Ми переможем одним своїм фактом присутності, а ви згинете як роса на сонці. Зникати боляче, але що ж...
Нема на то ради.
Чешч.
МАНТРИ
27.03.2009
Весна.
Я жива істота, яка має щодень самореалізацію, яка любить, вірить і мертвопетлює.
Чудово відчувати зрілість у собі і усвідомлювати свою силу.
Кожна клітина дихає словом і вірою. Характер дає певність у собі, а володіння словом -- володіння світом.
Мені потрібні люди і час -- для любові і творення.
Я люблю -- значить я щасливий.
Це фото -- це мій настрій. І він триватиме доти, доки не здохну.
Чешч.
МАНТРИ
27.03.2009
Свята п'ятниця принесла сон з гівенцем. Це, мейбе, Вероніка винна, бо набажала мені кольорових снів.
Потім тілівізір. Гарно було. Алла Вайзе, Коверзнєв енд я.
Потім з Коверзнєвим пили каву. Він курив, а я -- чемний -- нє. Підпалий укатує на півроку до Гамерики. Просто фініш. Гамериконенависник шурує туда, в саме жерло.
Потім у музеї Шевченка кулуарне відзначення 80-річчя ОУН. Дрімучий Яковина (кричить як кугут американський), спокійний Гайдамаха, самозакоханий новітній гебіст Вятрович, доходяга Юхновський.
На фуршеті мене вразила чудовна риба фіш. Дуже доречно. Але смашна -- єдрі твою в пень.
Червак закликав до єдности.
Падличко геть здурів -- закликав цілувати переможний у Тернополі чобіт Ярославича. Я йому возразив, бо не витримав.
Були письмаки Герасим'юк, Портяк, Влад і Клименко.
Юра Сорока тепер козирний тіп -- голова секретаріату мельниківців. Але йому тяжко.
Потому був вечір Андрія Любки у книгарні "Є". Враження такі: публіка дебільна, автор помірно талановитий. Навіть на серйозних речах публіка ржала -- дауни даунами. Любка геть копіює Андруховича -- голосом, зачіскою, кульчиком у вусі, тональністю голосу, бажанням уєбати в німчі на рік чи два. А ще боготворить україноненависника Бродскаґа і того ж Андруховича. Але поезії читає схвильовано і по-закарпатськи. Шкода хлопчика -- гарний, розумний, талановитий, сексуальний.
МАНДРИ
27.03.2009
Зранку будило підняло і ми попрощали Харків рукостисканням з добросердим Самелюком і снігами поїхали шукати дорогу на Суми.
Найшли.
Дуже добра атмосфера.
Якийся фанат сміття як гри розказав про свій проект.
Потім кругляк. Геть добре.
Потім довга дорога на Київ.
Усачов молодець. Ось його сумський спіч: "Я чемно мовчав. Коли дитина вчиться ходити, вона збиває коліна. Коліна мають здатність заживати. Але дитина вже вміє ходити." Мудро. Усачов має здатність мислити. Він чудово мислить і розвивається. Його одношльопки, що скептично ставляться до Українського клубу, лишаються глибоко в сраці.
Все. Мандри завершились сном у Києві.
МАНДРИ
27.03.2009
У Харкові почався день у приймальні керівника области. Клерки не хотіли допускати до тіла Великого, але ми навели арґументи аж надто переконливі. Нам призначили зустріч з найдостойнішим о третій дня.
Ми встигли зайти до театру імені Т.Г. Шевченка, до журналу "Березіль" (там якраз місцеві члени і членухи НСПУ проводили членське спарювання), зустрітися з відомим фанатом Кропивницького Анатолієм Новиковим та видатним українським балеруном і письменником Тарасом Самелюком.
Потім була епохальна зустріч з Арсеном Аваковим. Класний чувак. Любить літературу, мислить здраво, володіє світом, гордиться дорогою.
Гарний ганделик "Коники". Смачно. Дешево. Класно. І млинці "Хохлушка". В якомусь блозі оприлюдню тую фодиґрафію.
Потому пили каву з Самелюком, ходили по книгарнях -- купив-єм повну збірку творів видатного українського поета Якова Щоголіва у редакції Сумцова зразка 1919 року. Репринт у вигляді жалюгідних 500 примірників -- не міг-єм не купити.
Потім купив-єм штани до костюма, бо ті продерлись і було би смішно, аби гість з княжого Києва світив голим сраком перед достославною гарківською публікою.
Зустріч у культурному центрі вийшла добра. Ми з Усачовим взяли публіку за яйці і довго не відпускали. Провокатори і стукачі просто вішались після нашої зустрічі. Самелюк оцінив нашу зустріч дуже високо і це приємно було від його чути.
Після одного культурного центру пішли...
МАНДРИ
27.03.2009
Першим у нашім мандрунку був Дніпропетровськ. Дуже багато сонця, простору і краси. Дуже мало ганделиків і маґазинів. Деякі села попри дорогу промишляють продажем простої сільської городини, яєць і меду.
У селі Кам'яні Потоки чудовий храм 1913-го року. Чудові ікони. Запалив три свічки і помолився.
Таратушка показав себе не вельми вдатним політиком чи організатором наших перемог.
Бабушкі бігали без потреби і без особливого успіху.
Кругляк у клуні. Декан боїться нації. Так само більшість студентів. Тут треба орати плугом. Орати землю. Орати мізки. Наповнювати мізки українською спермою. І це може виконати тільки одно -- НАЦІЯ.
Добре тримався Усачов. За роки поїздок він став бійцем, що уміє відстоювати свої цінності і не паде в бою при першій кулі.
Розмови з міським чиновником і місцевим бізнесменом плідні, але не плодоносні.
Але нічо.
Ніч у придорожнім готелю, медовуха і дивіння місцевого тілівізіра вивершили день на добрій ноті.
З насолодою читаю Корнила Макушинського, що є родом зі Стрия. Геніяльний польський письменник. Уже домовились з Оксаною Бєляковою, як ми його будемо просувати на український читацький ринок в українському перекладі.
МАНТРИ
27.03.2009
Давньогрецький міт про гекатонхейрів могутній як міт про сторукого кухарука. Але у нім є закладена вічна мука і вічна істина -- не ти один такий на світі є.
Дуже цікаво раптом відкрити для себе, що в один з тобою час в одній з тобою країні живе людина майже така як ти. Все збігається -- доля, біографія, характер, руки, лице, спосіб мислення, спосіб самозахисту -- брудом у словах, грубістю в поводженні заради одного: засхистити трепет чистого вогню і крихку душу дощу і вітру. Стає трохи не так. Це ж не клон, а жива істота, ЛЮДИНА.
Маючи життєвий досвід, хочеться її захтистити, щоб ця добра людина не пропала на манівцях, щоб її не продали, не з'їли і не висрали, не закатали в бетон і не викинули з країни. Ця Людина має збутися і продовжити мене після моєї смерти.
Дякую Богові, що дав мені в дорогу таку людину, значить я дійду до кінця і витворю добру глибоку МОЛИТВУ.
На цім зображенні що? Маска. Під маскою живе лице, очі, губи. Не судіть по масці живе і змінне.
МАНТРИ
21.03.2009
Зранку був дома з Софійкою.
Потім інтерв'ю Богданові Березенку для українського радіо. Мовили про українську літературу для дітей. 22 хвилини промлувили.
На телебаченні під орудою Вероніки Конончук записувались вона, Руслан Стадніченко з Кіровограда та Володимир Гура. Молодці. Юрички на Олійнику тренувались. А він на них. Взаємовигода.
Ракета по імені Українська партія у новому форматі злітає за тиждень. Дай Боже.
Павличко визнав Український клуб і тісно спілкується з Усачовим. То добре є. «Троянди й виноград, красиве і корисне», як мовили Максим Тадейович.
Мушкетику -- 80. Після ювілею будеме спілкувались. Вписав мене до комісії по українській радянській літературі. Добре є.
Наталка Поліщук вважає, що моя невинна реценжка підставляє її перед дівчатами з Лесиного Кадубу і вимага від мене зняти рецензію з сайту. Прикольно. Тобі, каже, пофіґ. Перша фраза зачепила? То що, написати – НЕ миються? А де ж почуття гумору? Жалю не маю – я вже так звик до неадекватних реакцій на мою писанину. Тільки. Здається. Починаю розуміти, за що так галичани ненавидять волиняків. Та менше з тим. Напишуть відлуп – поставлю на сайті. Корона з голови не впаде. Та й по всьому. Життя – минуще, мистецтво – вічне.
Вечір Мазепи – супер. Слів не є.
Бачив Щура.
МАНДРИ
21.03.2009
День шостий. Кам'янець-Подільський. Перемовини у мерії та в університеті імені Огієнка. Познайомились з Євгенією Сохацькою, яка все своє творче а наукове життя присвятила пам'яті Огієнка.
Проскурів. Приємна розмова з Володимиром Олійником та Анатолієм Ненцінським. Олійник хоче за нашого сприяння видати книжку поезій Ліни Костенко. Ненцінський приготував до друку книжку вибраних поезій «Полиновий плин». У липні матиме ювілей.
Житомир. Гостини у Василя Фещенка – автора пам'ятника Іванові Огієнку.
Коростишів. Приємна вечеря у майстерні Віталія Рожека, учня Фещенка і чудового менеджера з виробництва скульптури. Пили житомирську з медом під свіжоспечені коропи.
Пізно вночі – княжий Київ, золотоверхий, світлий і щасливий. Розмерзлий Дніпро, родина, затишок. Ага. Нарешті дома.
МАНДРИ
21.03.2009
День четвертий. Самбір. Добротна розмова з Іваном Білаком. Він любить коні, своє господарство і свою політичну роботу. Місце йому, безперечно, не у Львівській облраді, а в українському парламенті а то й в українському уряді.
Львів. Зустріч з давнім моїм другом і вчителем Мар'яном Климковським. Він викладач Львівської політехніки. Вимагає від спудеїв знати українську поезію. Спочатку пішли на знамениті львівські рубці. Під медовуху вони пішли геть не зле. Потім вже в єнчому місці випили доброї кави. Потім поїхали до Брюхович у Мар'янів маєток. Марія пригостила вечерею. Коти, картини, книжки. Мар'ян не змінився. Але він колись давно змінив мене – раз і на ціле життя. Він показав, як треба і можна жити зі смаком – мистецтвом і у мистецтві, як треба і можна любити поезію, малярство, музику, театр, кіно. Дуже його ціную. На таких людях тримається світ.
День п'ятий. Спілкування з тещею. Добре. Мені геть з нею пощастило.
Мамі 60. Дуже втішилась моєму приїздові. Проговорили до ранку. Про все.
МАНДРИ
21.03.2009
День третій. Ужгород. Сніданок у добротному і геть українському ресторані «Вертеп». Спожили дуже добру страву зі складною назвою. Європейський сервіс, українська музика, непопсова обстава. Просто чудово.
Розмови а перемови з місцевими письмаками.
Михайло Рошко захоплений своїми подорожами Европою, Сходом, дружбою з Андруховичем та Курковим, приязню Любки. Тішиться своїм «Джинсовим поколінням», Курков видає «Сучасну закарпатську повість». Рошко переймається долею Петра Мідянки. Обіцялисьмо запомогти.
Мар'яна Нейметі стала поважною журналісткою. Але все така ж ніжна і незахищена, перейнята літературою. Каже, же не вистачає в Ужгороді теплого гумору покійного Скунця. Будемо видавали її збірку поезій.
Олександер Гаврош заклопотаний, втомлений, але посутній і міцний хлопець. Видаватимемо його інтерв'ї з поважними людьми. Видав у Львові повістину про Пиньтю. Молодець.
З книжкового розмаїття спромігся на по купівлю двотомника Петра Скунця. У першому томі дуже багато принагідного сміття. Не варто було то все тулити.
Зустріч з Майстром у його чудовому маєтку. Володимир Микита відкрив свій прижиттєвий музей. Почалисьмо з нього. Потім ритуальна зйомка на фоні італійського дворика. Потім вечеря в майстерні. Підписав альбоми мені, Пашковському і Усачову.
Вже поночі їхали через перевал до Самбора. В Ужгороді купили диск з народними весільними піснями. Багато вартісного. Особливо там, де звучать добрі голоси і най (pan-flut).
МАНДРИ
21.03.2009
День перший. Відзначення Карпатської України у Хусті полишило двояке враження. Гівняний ЄЦ проєцив добру річ своїми дебільними трикутними прапорами, проплаченими школярами та нехтуванням бодай елементарного комфорту для народу (ні до виходку піти, ні шо єнчого). На хресті бракувало вишитого рушника, як то слушно і доречно чинять у центральній Україні.
Добра постановка гірких подій, коли невдатні політики кинули під танки невишколених і неозброєних вчителів, парохів, учнів, урядовців – цвіт нації. Так було під Крутами, так було в часи січових стрільців, так і тут.
Приємно прогучав виступ вокального гурту з Луганщини.
Добре співав Закарпатський народний хор. Коли читали мартиролог, зграя пташок пролетіла над натовпом. Як душі. Чи душі й були?
Ростик Галелюк вразив своєю комунікабельністю і журналістською хваткою. З нього будуть люди.
День другий. Колочава. Гори, повні снігу. Весняний клекіт ріки Колочавки. Музей під відкритим небом. Спілкування з простими людьми. Вічно заклопотаний собою Стас Аржевітін – бігом та й бігом.
Сніг дуже сліпить очі. Просто палить.
МАНТРИ
13.03.2009
Привіт малята
Перед тривалою розлукою щось тут упишу.
Шпроти з консерви не тямлять що вони шпроти і поза консервою їх без хліба згамцяють.
Лісодід класний хлопець на рахунок когось знайти, дістати запрошення на щось патріотичне чи державне, але кругляки робити не тямить. Подарував "Голос нації" Круцику, Червакові і Павличкові. Павличко: "Шо? Ющенко -- голос нації? А я ж тоді хто?" Отож бо й авжеж, пальцем сала не віржеш, пане-товаришу, як мовив перевертень з "Вишневих ночей" Харчука-Портяка-Микульського.
Соціалістичне збіговисько Мороза--Шевченка--Бокого під прикриттям великого імені Сковороди -- жалкоє видовище. Особливо концерт. Море безголосих, несмак, звукове жахіття ("Червона рута" у виконанні трахнутого на всю голову квартету "Гетьман") Паламаренко переслідує мене скрізь. Читав поему "Чернець" Шевченка. Кричав, але кривлявся менше, як перед Президентом. Але шось воно було недовольне -- мало дали чи не так хлопали.
Гарно виконав квартет "Явір" "Цвітуть осінні тихі небеса" Малишка-Білаша. Але який то Явір? Два діди жили піснею, а два молоді відморозки начеб вішаки проковтнули.
Станіслав Зінчук пам'ятає мене винятково як заколотника Околітенко. Таке собі кволе чмарне пісатєлішко. Борис Олійник вже ледве дише.
Отаке.
Тримайтеся.
На світлині Маруська в нашій поїздці до Острога. Скучив за нею а вона того ні хвіга не паніма.
МАНДРИ і МАНТРИ
12.03.2009
Привіт малята
День поважний і наповнений пергою вагомих розмов і порозумінь.
Стецьків майже пихато ридає у кухвайчину україншького народу: я 20 років у політиці (20 років у тебе на шиї), і хочу ще. Досить, панове ратушні, стецьківи, хфіленки, костенки, зайці і кириленки. Геть з політики!
Штефан чел Хмара образився на Юща за нафталінність Кравчукчі (а отже і мене, панове, і всіх нас. Але ж це несправедливо -- возмутивсі патріярх української дантистської думки.) Але Ющ тут як ніколи має повну рацію.
Тімоха веде прграшну війну одразу на 5 фронтів: Хорошковський, Оніщук, Яценюк, Чижмар Тернопільський, Сеник Львівський. Якщо 15 березня тернопільські вибори відбудуться і Джулька Луївівна де Віттон там заробиться як голий в терню, то Президентом наступні 5 років буде Ющенко. І це добре для України. Нам дехто їдко а підступно каже: а Ющ хоч знає, що ви його підтримуєте? А ми що, для Юща Юща підтримуємо? Він лідер Нації і ми будемо його підтримувати доти, доки він таким лідером буде -- чи при владі, чи в опозиції, чи в екзилі. Нам треба припинити одвічну українську практику здавати своїх ватажків ворогам. Хмельницький добре тямив цю "чудовну" рису своєї старшини і тому після чергової поразки просився у полон до татар, аби не...
МАНТРИ
10.03.2009
привіт малята
Рог читає блог. Гарна рима. Молодець Віктор. Він готовий публічний політик -- не порожній як Сява і інтелектуально вартісніший за багатьох. Одна ідея української якості в усьому чого варта. Звичайно, хвилюється, але що ж -- досвід приходить з досвідом: парадокс.
Нині все в перебігу. Перемовини, праця в неті.
Нічого посутнього. Хіба три вірші написав. Це мене Наталка Поліщук розкочегарила. Молодчина. Шкода буде, якщо її поденщина журналістська згамає.
Щось читаю, щось роблю, щось кажу.
Завтра серйозні публічні заходи і перемовини з багатьма.
Перегодом мандри на захід і на схід України.
Отаке.
МАНТРИ
10.03.2009
привіт, малята.
Шевченків день провів з Шевченком і з Ющенком. Дуже сильний виступ Президента на врученні премії. Та й люди достойні. Гарно прозвучав "Гамалія" Мирослава Скорика -- він симфонізував Шевченка. Супер. Дуже добре прочитала "Лілею" Лариса Кадирова. Вона розкрила її, наповнила її світлом душу. Чудово!
А от увечері у філармонії -- добра музика капели бандуристів під орудою Гвоздя. Але комсомольське гівно у вигляді Паламаренка все зіпсувало. Надрив, чорнота, поверховість -- не тямить ця дурнувата ворона Шевченка читати -- не відчуває, падло. Малий Тимурко з Криму його перевершив, читаючи вірш Баранова "До українців".
Море письмаків в нідаумєнії, бачачи мене у вишиванці, впевненого у собі і певного своєї української справи. Чмирі кончені.
Порозумілись з Миколою Поліщуком щодо місця і ролі мінздоровля.
Постномаслєнніков ощасливив Єханурова "Голосом нації".
Кажу Євгенові Дудару -- "А в нас свій Дудар є". Його мало правець не вдарив. Не має гімморист почуття гумору.
Кругляк добрий. Прийшов єнерал Ґречанінов, а Дроботенка не є. Так він хоче справу НАТО рухати в маси. Не вмієш працювати -- не берися. Або інакше -- хочеш завалити справу -- доручи її Дроботенкові.
Вероніка написала друге повідомлення у свій блог. Молодець.
Рог чимчикує на тілівізір. Прикільно. Претендує на посаду голови ОУН.
МАНТРИ
09.03.2009
привіт, Малята.
Був на п'ятому каналі у Ромка Чайки. Прикольно. Побачив пишучих журналюг Свірка, Міхельсона. Костя Матвієнко піарить свого романа. Хоч побачив, як вигляда. Смазлівий хлопчик на обкладинці. З блютусом. Певнечки, автор так бачить себе у мріях. Про що? Не каже. З Палієм перетерли. Переважно про шанси ухвалення Конституції. Паша Кужеєв як завше винятково спокійно виголошує глум і чорний гумор. Молодь, що була -- зубата, енергійна і перспективна. Тільки одне хлопченя -- майже модель з глямурного журналу -- млувив на кшталт того, же як не дасте нам самореалізації -- звалимо за кордон. І що за тим кордоном тебе чекає? Або красти, або тарелі мити, або в ліжко якоїсь підстаркуватої дами чи жагучого педераста.
Вчора все добре відбули: прочитав лекцію про Володимира Івасюка, чим розчулив нерозчулюваного нічим і ніким Качковського. Лекцію з-поміж інших чули і два без-по-радникидепутата Гнаткевича -- тріпла несусвітенного. Казав, що запровадить премію імені Галини Левицької. І ґдє ана? Ото ж бо й авжеж.
Потім читали свої поези Лідія Стрельченко, Уїна Попель, Олександер Драндар. Обговорювали Качковський, Поврознік, Тряшин, Красножон.
Потім була дегустація вин від Качковського (з барбарису) та Драндара (з винограду).
Стрельченко каже, же мій чат на Буквоїді справив враження на публіку. Приємно.
Потім була божевільна трибуна.
МАНТРИ
05.03.2009
привіт малята
вчора був дуже напружений день.
Чат на Буквоїді, завдячуючи Сергієві Руденку, проминув добре, і я вельми ним задоволений. Виклад шукайте у моїй кнопці на кнопці "На трапок". Це ми з адміном таке придумали і витворили. А сам вираз нам подарував Олекса Довгий. Він оповів, як була з ним сустреча в Українському клубі, селянин щось шукає по хаті і болісно згадує "Де ж я тоє поклав чи поставив? А. Згадав. На трапок." "А як це?" -- пита молоде покоління. "А де трапиться". Тобто означає принагідні якісь речі.
Юричко-молодший мертвопетлює -- хитрован.
Ратушний розказує всім і всякому, що я бігаю парламентом і продаю партії оптом і в роздріб. Посоромився би. Свої болячки і політичні негаразди перекидає на інших. А його лісодідик бігав на вечорі пам'яті Галини Левицької і розтикав запрошення на Шевченків вечір. Певне, на похороні Ратушного чи Павличка так само буде бігати і роздавати запрошення на свій. Похорон.
Постномасленніков просто дебіл якийсь -- нервує, бігає, псує нерви і домовленості. Ще так дні два-три і лишиться доживати віку, як бабця коло розбитого корита з казки про золоту рибоньку.
Знайшлася конякадрімс. Все така ж. Все те ж. Воно не мінається.
МАНТРИ
03.03.2009
Привіт Малята
Сьогодні дуже поганий день. БЮТ відправило у відставку міністра Огризка. БЮТ відмінило тернопільські вибори за 12 днів до фінішу. Сьогодні святкувала Масква, тішився Чарнамирдін і згорали від сорому нацдеми з БЮТ.
Сьогодні ціла країна побачила, що БЮТ -- це гівно. Якщо хочете бовтатись у лайні і блювотині неукраїнського тоталітарного режиму -- галасуйте за каманду БЮТ.
Сьогодні дуже напружений день -- перемовини, розмови, життя.
Сьогодні народилась Галина Левицька. Сьогодні ми говорили про неї як про живу. Мирослав підготував фільм зі світлин. Плакав. Виступили Дмитро Пономарчук, Богдан Горинь, Уїна Попель, Іван Рибалко. Надія Красножон хоче написати художній твір про Галю -- розпочала мене тероризувати.
Ми вчинили по людськи. Ми вчинили так, як хочемо аби вчинили з нами, коли "помрем і заростем квітками".
Галя навчила мене бути ЛЮДИНОЮ.
Вічная пам'ять.
МАНТРИ
28.02.2009
Привіт, малята.
Сьогодні перший день весни. Ви помітили?
Лесь Качковський прочитав чудову лекцію про князя Володимира та хрещення ним Русі. Його побратим Грицько Бульвінський виставив вина свого виробництва -- сп'янило.
Але сп'янила і поезія. Читали опріч мене Ольга Галич, Таня-Марія Литвинюк, Максим Савчук, Микола Дудар, Олександер Драндар, Михайло Горловий та Олександер Борщенко. Свої враження опріч авторів, що читали, висловили Анна Галич, Лесь Качковський, Григорій Бульвінський, Сергій Тряшин, Тарас Самелюк, Василь Остапчук, Марія Погорєлова та Олексій Усачов.
Перегодом була вільна трибуна, на якій виступили Василь Остапчук, Михайло Горський, Євген Рудницький, Ігор Сокол, Микола Дроботенко та Олексій Усачов.
Усачов просто молодчина. Дуже добре виступив у Карлівці на Полтавщині, провів два складних круглих столи у вузах Полтави і Кіровограда. Спіч -- просто супер: переконливо, цільно, доречно і адекватно. Маємо нового політика, який багато що зробить в Україні.
Попрацювали з Тарасом Самелюком над його романом -- з нього будуть люди.
Вероніка вродила перший текст на своєму блозі -- дуже добре.
Юрій Сегеда, Оксана Скакодуб та Галина Геря поодружувались і мають дітей. Галя лишається в Америці. Ну й Богу дякувати. Коби всі були щасливі і не забували, що українці.
Отаке.
Добраніч.
МАНТРИ
27.02.2009
привіт Малята
в шабат мок на клаві. Потім пішли трохи з дівчатками до Дніпра. Тепер знову тяжко працюю і вбираю в себе Сібеліуса. Добра музика. Тонка і рівночасно з тим могутня.
За наполяганням Софії прощалися із зимою млинцями.
Славик Кириленко клянеться, же він з 1989 року в команді українських цінностей. Неправда. Треба дорого платити за свої помилки у політиці -- політичною кров'ю і політичним небуттям. Він не тямить того. "Геть політичну консерву" -- кричить шпрот.
Шльоня розмістив на своєму Ґлаврєдє банер: колишній народний президент тепер опудало.
І це чинить той Шльоня, який бігав за Кучмою у 1999-му?
Той Шльоня, який на гоші Березовського і під прикриттям Безсмертного започаткував свій Главний врєд?
Це той Шльоня, який не вилазив з Хоружівки і заглядав у глибину зіниць Юща?
Це той Шльоня, який започаткував з негідником Третяковим голдинг?
Це той Шльоня, який після виходу моєї книжки "Свобода проти України" читав мені моральні нотації?
Шкода.
Він міг стати добрим журналістом, ліриком, перекладачем, дипломатом, науковцем, розвідником, ЛЮДИНОЮ, а став ренеґатом і зрадником. Це найгірше, коли в людини нема гідності, стрижня, характеру.
Якщо, не приведи Господи, Тімоха стане президентом в Україні -- першим, кого вона винищить до ноги, будуть її побіжні союзники і мимовільні трубадури.