МАНТРИ

13.03.2009

Привіт малята Перед тривалою розлукою щось тут упишу. Шпроти з консерви не тямлять що вони шпроти і поза консервою їх без хліба згамцяють. Лісодід класний хлопець на рахунок когось знайти, дістати запрошення на щось патріотичне чи державне, але кругляки робити не тямить. Подарував "Голос нації" Круцику, Червакові і Павличкові. Павличко: "Шо? Ющенко -- голос нації? А я ж тоді хто?" Отож бо й авжеж, пальцем сала не віржеш, пане-товаришу, як мовив перевертень з "Вишневих ночей" Харчука-Портяка-Микульського. Соціалістичне збіговисько Мороза--Шевченка--Бокого під прикриттям великого імені Сковороди -- жалкоє видовище. Особливо концерт. Море безголосих, несмак, звукове жахіття ("Червона рута" у виконанні трахнутого на всю голову квартету "Гетьман") Паламаренко переслідує мене скрізь. Читав поему "Чернець" Шевченка. Кричав, але кривлявся менше, як перед Президентом. Але шось воно було недовольне -- мало дали чи не так хлопали. Гарно виконав квартет "Явір" "Цвітуть осінні тихі небеса" Малишка-Білаша. Але який то Явір? Два діди жили піснею, а два молоді відморозки начеб вішаки проковтнули. Станіслав Зінчук пам'ятає мене винятково як заколотника Околітенко. Таке собі кволе чмарне пісатєлішко. Борис Олійник вже ледве дише. Отаке. Тримайтеся. На світлині Маруська в нашій поїздці до Острога. Скучив за нею а вона того ні хвіга не паніма.

Не цілуй мої очі очима, заглядаючи в душу до дна. Розірвалася нитка незрима Світлана ДУПЕЛИЧ