Блог Романа КУХАРУКА

залишки істерики з інліту: Роман Кухарук повівся нечемно. Так не можна реагувати. Тим більше, що спілкувалися Ви з Жінкою - Інгою. Думаю краще було Вам не публікувати вірші, не заводити зарозумних розмов, не дратувати себе та інших. У всіх випадках від даної сторінки Ви втратили. Це я в людському розумінні. Пропоную для виправлення ситуації усім потиснути руки і тому, хто відчуває лукавство за собою - вибачитися. Ось так. Миріться, шановні! » відповісти По-перше - я не Опубліковано Anonymous в пт, 05/22/2009 - 13:18. По-перше - я не сільський голова з Вінничини, що бореться з корупцією. Наскільки я зрозумів, то на Літфорумі це сказалося Вами про мене. Не все можна знайти у пошуковій системі. Якщо Вас так цікавить, то я вчитель з Житомирщини. По-друге. Судячи з того, як Ви, шановний, реагуєте на цілком нормальні, здорові критичні зауваження і об'єктивну критику, то саме сільським є Ви, навіть не рівня голови. По-третє. Переводити балачку на літфорум, тобто запрошувати додому, і там на правах господаря обливати брудом гостей - не вельми етично. Тим паче, що на тих блогах нема як відповісти, а форуми у Вас не вельми... Дуже зручно - обпаскуджувати когось, щоби Вам не могли відповісти.

шматок гістерики з інліту: Ха, а відколи це Опубліковано Anonymous в чт, 05/21/2009 - 10:26. Ха, а відколи це буковинський молдаван став українським князем та ще й духовним, блін... Чи то у всіх, хто колись у СДПУо-ківських прихлєбатєлях ходив зараз стало модно себе українцями називати. Не треба зараз героїчних поз і "пісень про війну". Не треба було тоді (2002, 2003) робити шумок і тіпа робити тіпа з'їзди тіпа українських тіпа пісатєлів, активно залучаючи туди молодих провінційних початківців студентів, які десь там вірші трохи пописували і нічого не розуміли в тому, що діється. Хотів створити альтернативу НСПУ?... Што лі?... Якщо не Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 23:48. Якщо не стосується публікації віршів, то стосується форуму, на якому ведеться обговорення. Чи то коментарі інших людей читати не можна? Чи то думку свою з цього приводу висловлювати не можна? Чи то раніші твори Кухарука читати не можна? В особисте не вдавався - не знаю Вашої біографії. Про що знаю - про те пишу. Л.О. Що на це сказати? Люблю українців за "правду" і "толерантність" до таких саме українців. Але альтернатива НСПУ -- ось вона. Порівняйте наші сайти, наших авторів, наші книжки.

День-у-день життя триває. Перемовини--люди--зміни політичні. Вже ніхто не гавкає, що ми не то робимо. Тепер молю Бога, жеби дав мені силу написатитри романні цикли і трохи пєсів. Та й тогди вже можна вмирати. Айо. Все.

таке селяві. давно не чув про себе гидоти. Інга Кейван допомогла. І якийсь сільський голова, що бореться з корупцією на вінничині (якщо це він). Але нічо, не сахарний. Отже: А я найбільше Опубліковано Anonymous в ср, 05/20/2009 - 14:00. А я найбільше не люблю надмірного пафосу і жовчності. Не слухаю, що кажуть по базарах, бо, якби мудрим був, то зрозумів би, що мала на увазі, коли казала, що не заглиблююся у написи на стінах. Я до того, що дурне і неприйнятне треба публічно перекривати тим, що вважаєш правдою. Можливо, і провінція тут, але браку в інформації ніколи не було (хіба для глухих чи сліпих). І хочеться запитати: хто ще стане в чергу спекулянтів іменем Кожелянка, якого, здається не ти популяризував, і який на провінції перебуваючи, був і залишається письменником європейським? Класику, повір, знаю і ціную не гірше від тебе. Йдеться про те, що на все свій час. Та якщо ти не можеш без надриву та істерики сприймати те, що тобі відверто кажуть, краще не відповідай. Залишайся єдино правим на віки вічні. І ще: вибач, але ти таки не Бог, аби вирішувати, що від лихого. І ще: та "цензура" дуже давня, і не лише про сьогодення йдеться...

нА ІНЛІТІ: Прикольно що?.. Опубліковано Anonymous в сб, 05/16/2009 - 16:17. Якась цікава тенденція: з усіх боків мені говорять про те, що я щось не те мовлю про літпроцес. Напевно, все-таки я закінчений маргінал. Невже між глямуром і грунтовиками немає нічого і нікого? Видається мені, що багато залежить від того, хто яким бачить призначення літератури (чи не-призначення). А якою має бути "золота середина"? Чи взагалі вона повинна бути? Саме такий літпроцес на часі, саме така твоя реакція на нього - теж. Особисто мені не подобається поділ на сих - на тих. Але в українській літературі він звичне явище. Те, що на когось не реагують? З одного боку, не встигається, бо, по-перше, занадто насичений простір інформаційний, по-друге, герметизм (ось, напевно, він найбільше і призводить до відсутності дискусії, про яку ти говориш, але широкої дискусії). З іншого боку, те, що має залишитися, залишиться, стане потрясінням. (До речі, знову про Свиридюка: хочу в майбутньому знати твою думку). Можливо, занадто багато фаталізму у тому, що я говорю. Та це моє сприйняття. І від цього - моє сприйняття літературного процесу і багатьох інших явищ. А скільки ще існує різних поглядів. Стосовно твоїх творів. Де вони? У книгарнях їх нема.

Привіт, Романе. Опубліковано Anonymous в пн, 05/11/2009 - 14:19. Привіт, Романе. Справді, спілкування тобі бракує, бо, можливо, ти не помітив, що люди і спілкуються, і правду кажуть, і мислять, і літературне середовище існує, живе своїм нормальним життям (хтось приходить, хтось іде, хтось залишається назавжди), твори друкуються, і їх слухають (як бачиш, і на твої відгуків чимало). То правда, що не завжди чують, але ж і це далеко не нове явище для літературного процесу. Приміром, був у Вижниці такий поет Аніфатій Свиридюк. У нього не доводиться вишукувати рядки і образи, які є справді поетичними - у нього все на диво досконало! Ніяких неврозів, ніякої претензійності, засмиканості - чиста Поезія. У Свиридюка не було свого літературного середовища. Якби Бог не звів його в останній рік життя з Миколою Рачуком, то, напевно, так його поезія і залишилася б десь на маргінесах і не муляла б око та совість тих, хто свого часу не захотів (не зумів, побоявся) почути Свиридюка. То до чого це все я так довго і нудно? А до того, що, як видається мені, є поети, для яких важливо, аби їх читали, знали, а є поети, яких, не прочитавши, втратиш щось дуже важливе, тобто саме для людей важливо їх читати і...

літакцент: роман кухарук каже: 14.05.2009 о 18:36дарма літакцент затіяв цю дискусію. Дискутувати треба вміти з усіма. Літакцент і деякі його автори хочуть для себе комфорту. але літературна діяльність — річ публічна. автор пише у своїй тиші твір, але потім його виносить на публіку. і це самогубство. але без нього куди ж ти дінешся? треба шанувати всіх і кожного і мати терпіння вислухати і почути. гординя — найбільший гріх. роман кухарук каже: 14.05.2009 о 18:50і ще дві речі. зараз ми спокутуємо гріх української радянської літератури, яка своєю зневагою до читача як співрозмовника відбила в цього читача охоту до літератури. ті, що писали за гроші і премії ,перестали писати одразу ж, як тільки перестали за це платити і давати премії. може, перестаньте і ви платити і буде більше добрих матеріалів? а ще можна увести цензуру на імена. поцікавтесь в “”Макулатурній Україні і вам розкажуть, як то гарно мати чорний список заборонених імен. роман кухарук каже: 14.05.2009 о 19:02Дуже добрий текст. Метерлінк би втішився неабияк. Було б добре, якби українські театри мали доступ до текстів, перекладених Дмитром, і поставили кращі пєси у себе. А то мучаться, сердешні, велосипед вигадують.

на літакценті роман кухарук каже: 08.05.2009 о 22:32Перечитав море текстів Ільницького, але не пригадую чогось видатного чи вартісного — гострої думки, відкриття, розкриття. А Василя Івашка — шкода. Загавкали і викинули. Є ув Ільницького тільки один поетичний рядок, який запам’ятався: “Так, був Франко, але й були обставини, в стократ сильніші за Франка”. Відповідь тетянка каже: 08.05.2009 о 23:29Ільницький - радянщина! Він - стара гвардія, що товчеться на одному місці. Хоча й Роман Кухарук - теж радянський поет, не український сучасний, а саме радянський. Його вірші спочатку подобалися П. Загребельному, а потім і покійний пан Павло назвав Кухарука й інших ,,купка київських графоманів”. Відповідь Cергій Вінницький каже: 09.05.2009 о 00:32Йду купувати книги Миколи Ільницького, бо в кінці цієї розмови, він нічого мені не порадив. Дякую. Мудра людина - за словом до кишені не полізе… Відповідь МиколаСлавинський каже: 09.05.2009 о 10:19Пане Романе! Вельми шаную тебе, але навіщо ти, не шануючи Ільницького, прочитав море його текстів? Зокрема і про Богдана-Ігоря Антонича? А Тетянка як жіноче створіння знає щось таке, чого не дано знати чоловікам. МиколаСлависнський. Відповідь тетянка каже: 09.05.2009 о 10:52Пане Славинський, Загребельний так сказав на Кухарука, коли Роман збунтувався проти Мушкетика і його...

Привіт малята. В автокатастрофі загинув Ігор Пелех. Лишив Україну і троє дітей. Талановитий хлопчина, який не збувся у своїй країні тільки тому, що українець і не приховував цього. Він, звичайно, відбувся у якихось локальних проектах. Але кардинально -- ні. Прикро. Сумно. Непоправимо. Політична консерва викликає страшну огиду. Це телегівно вже їсти неможливо. У столиці країни-переможця проводять марш антифашисти, яких фінансують фашистські режими Росії і Ізраїлю. Виникає питання -- а фашисти хто? Ми? Українці? А де СБУ? А ОУН? А УПА? Там, де їм і належить бути. А в Криму акція -- в кождому вікні російський прапор. А міністр молоді і спорту набив морду директору готелю. А міністр усіх ментів відзначився за кордоном. Джулька і ЮЩ наввипередки вітають Ахмєтова. З чим? Три українці в команді -- це український футбол? Не смішіть мої яйці, вони й так смішні. З кожним днем усе більше знаментитостей заявляють про прибрання російського громадянства. Бог виганяє українців з раю, бо вони не цінують його, бо вони ліниві, боязливі і толерантні. Де брати силу для руху вперед? Де брати силу просто бути? Не знаю. Треба шукати силу знову в собі -- в собі за рахунок нездійснених діточих мрій, за рахунок свого мозку, крові, нервів.

Усачов двинанув у своєму блозі пародію на мене і замовк. Блог -- це інструмент спілкування і дисциплінування своєї мислительної діяльності. а це ще з дискасу на літакценті: Чипелик каже: 06.05.2009 о 11:37Заспіваєш на майдані, одержиш від стражника. Слухайте Кухарука - не тогО Купражника. Купражник каже: 06.05.2009 о 13:45Шановний пане Романе! Ваше авторське право - клянуся життям своїх дітей - ніхто ніколи не порушував і не порушуватиме! А те, що ви поет, то це вже ваші проблеми, бо поезія у наш час, справа пустотлива та неприбуткова. Якщо пишете таке, значить література - це не ваше, займайтеся журналістикою. На прикладі Дереша можу сказати, що за один роман цей хлопчик отримує від Заходу 7 тис.ойре чистого прибутку, без посередництва Фоліо, а до того нечесна Кальварія забирала в нього майже все, поки він із нею не порвав. Ну й ще ось що: у вас, певно, виникали думки, щоб хтось за вас замовив слово на Заході - та ж сама Карпа, той же Жадан, але ж ви - великий патріот, тому не будете так принижуватися перед якимись там письмаками, які за віком є вашими дітьми. Не ображайтеся на мене! але це чесно. Вічність каже: 06.05.2009 о 13:57Мабуть, у вас нема дітей.