Блог Романа КУХАРУКА
Література -- моє покликання, політика -- мій обов'язок
МАНТРИ
27.03.2009
Весна.
Я жива істота, яка має щодень самореалізацію, яка любить, вірить і мертвопетлює.
Чудово відчувати зрілість у собі і усвідомлювати свою силу.
Кожна клітина дихає словом і вірою. Характер дає певність у собі, а володіння словом -- володіння світом.
Мені потрібні люди і час -- для любові і творення.
Я люблю -- значить я щасливий.
Це фото -- це мій настрій. І він триватиме доти, доки не здохну.
Чешч.
МАНТРИ
27.03.2009
Свята п'ятниця принесла сон з гівенцем. Це, мейбе, Вероніка винна, бо набажала мені кольорових снів.
Потім тілівізір. Гарно було. Алла Вайзе, Коверзнєв енд я.
Потім з Коверзнєвим пили каву. Він курив, а я -- чемний -- нє. Підпалий укатує на півроку до Гамерики. Просто фініш. Гамериконенависник шурує туда, в саме жерло.
Потім у музеї Шевченка кулуарне відзначення 80-річчя ОУН. Дрімучий Яковина (кричить як кугут американський), спокійний Гайдамаха, самозакоханий новітній гебіст Вятрович, доходяга Юхновський.
На фуршеті мене вразила чудовна риба фіш. Дуже доречно. Але смашна -- єдрі твою в пень.
Червак закликав до єдности.
Падличко геть здурів -- закликав цілувати переможний у Тернополі чобіт Ярославича. Я йому возразив, бо не витримав.
Були письмаки Герасим'юк, Портяк, Влад і Клименко.
Юра Сорока тепер козирний тіп -- голова секретаріату мельниківців. Але йому тяжко.
Потому був вечір Андрія Любки у книгарні "Є". Враження такі: публіка дебільна, автор помірно талановитий. Навіть на серйозних речах публіка ржала -- дауни даунами. Любка геть копіює Андруховича -- голосом, зачіскою, кульчиком у вусі, тональністю голосу, бажанням уєбати в німчі на рік чи два. А ще боготворить україноненависника Бродскаґа і того ж Андруховича. Але поезії читає схвильовано і по-закарпатськи. Шкода хлопчика -- гарний, розумний, талановитий, сексуальний.
МАНДРИ
27.03.2009
Зранку будило підняло і ми попрощали Харків рукостисканням з добросердим Самелюком і снігами поїхали шукати дорогу на Суми.
Найшли.
Дуже добра атмосфера.
Якийся фанат сміття як гри розказав про свій проект.
Потім кругляк. Геть добре.
Потім довга дорога на Київ.
Усачов молодець. Ось його сумський спіч: "Я чемно мовчав. Коли дитина вчиться ходити, вона збиває коліна. Коліна мають здатність заживати. Але дитина вже вміє ходити." Мудро. Усачов має здатність мислити. Він чудово мислить і розвивається. Його одношльопки, що скептично ставляться до Українського клубу, лишаються глибоко в сраці.
Все. Мандри завершились сном у Києві.
МАНДРИ
27.03.2009
У Харкові почався день у приймальні керівника области. Клерки не хотіли допускати до тіла Великого, але ми навели арґументи аж надто переконливі. Нам призначили зустріч з найдостойнішим о третій дня.
Ми встигли зайти до театру імені Т.Г. Шевченка, до журналу "Березіль" (там якраз місцеві члени і членухи НСПУ проводили членське спарювання), зустрітися з відомим фанатом Кропивницького Анатолієм Новиковим та видатним українським балеруном і письменником Тарасом Самелюком.
Потім була епохальна зустріч з Арсеном Аваковим. Класний чувак. Любить літературу, мислить здраво, володіє світом, гордиться дорогою.
Гарний ганделик "Коники". Смачно. Дешево. Класно. І млинці "Хохлушка". В якомусь блозі оприлюдню тую фодиґрафію.
Потому пили каву з Самелюком, ходили по книгарнях -- купив-єм повну збірку творів видатного українського поета Якова Щоголіва у редакції Сумцова зразка 1919 року. Репринт у вигляді жалюгідних 500 примірників -- не міг-єм не купити.
Потім купив-єм штани до костюма, бо ті продерлись і було би смішно, аби гість з княжого Києва світив голим сраком перед достославною гарківською публікою.
Зустріч у культурному центрі вийшла добра. Ми з Усачовим взяли публіку за яйці і довго не відпускали. Провокатори і стукачі просто вішались після нашої зустрічі. Самелюк оцінив нашу зустріч дуже високо і це приємно було від його чути.
Після одного культурного центру пішли...
МАНДРИ
27.03.2009
Першим у нашім мандрунку був Дніпропетровськ. Дуже багато сонця, простору і краси. Дуже мало ганделиків і маґазинів. Деякі села попри дорогу промишляють продажем простої сільської городини, яєць і меду.
У селі Кам'яні Потоки чудовий храм 1913-го року. Чудові ікони. Запалив три свічки і помолився.
Таратушка показав себе не вельми вдатним політиком чи організатором наших перемог.
Бабушкі бігали без потреби і без особливого успіху.
Кругляк у клуні. Декан боїться нації. Так само більшість студентів. Тут треба орати плугом. Орати землю. Орати мізки. Наповнювати мізки українською спермою. І це може виконати тільки одно -- НАЦІЯ.
Добре тримався Усачов. За роки поїздок він став бійцем, що уміє відстоювати свої цінності і не паде в бою при першій кулі.
Розмови з міським чиновником і місцевим бізнесменом плідні, але не плодоносні.
Але нічо.
Ніч у придорожнім готелю, медовуха і дивіння місцевого тілівізіра вивершили день на добрій ноті.
З насолодою читаю Корнила Макушинського, що є родом зі Стрия. Геніяльний польський письменник. Уже домовились з Оксаною Бєляковою, як ми його будемо просувати на український читацький ринок в українському перекладі.
МАНТРИ
27.03.2009
Давньогрецький міт про гекатонхейрів могутній як міт про сторукого кухарука. Але у нім є закладена вічна мука і вічна істина -- не ти один такий на світі є.
Дуже цікаво раптом відкрити для себе, що в один з тобою час в одній з тобою країні живе людина майже така як ти. Все збігається -- доля, біографія, характер, руки, лице, спосіб мислення, спосіб самозахисту -- брудом у словах, грубістю в поводженні заради одного: засхистити трепет чистого вогню і крихку душу дощу і вітру. Стає трохи не так. Це ж не клон, а жива істота, ЛЮДИНА.
Маючи життєвий досвід, хочеться її захтистити, щоб ця добра людина не пропала на манівцях, щоб її не продали, не з'їли і не висрали, не закатали в бетон і не викинули з країни. Ця Людина має збутися і продовжити мене після моєї смерти.
Дякую Богові, що дав мені в дорогу таку людину, значить я дійду до кінця і витворю добру глибоку МОЛИТВУ.
На цім зображенні що? Маска. Під маскою живе лице, очі, губи. Не судіть по масці живе і змінне.
МАНТРИ
21.03.2009
Зранку був дома з Софійкою.
Потім інтерв'ю Богданові Березенку для українського радіо. Мовили про українську літературу для дітей. 22 хвилини промлувили.
На телебаченні під орудою Вероніки Конончук записувались вона, Руслан Стадніченко з Кіровограда та Володимир Гура. Молодці. Юрички на Олійнику тренувались. А він на них. Взаємовигода.
Ракета по імені Українська партія у новому форматі злітає за тиждень. Дай Боже.
Павличко визнав Український клуб і тісно спілкується з Усачовим. То добре є. «Троянди й виноград, красиве і корисне», як мовили Максим Тадейович.
Мушкетику -- 80. Після ювілею будеме спілкувались. Вписав мене до комісії по українській радянській літературі. Добре є.
Наталка Поліщук вважає, що моя невинна реценжка підставляє її перед дівчатами з Лесиного Кадубу і вимага від мене зняти рецензію з сайту. Прикольно. Тобі, каже, пофіґ. Перша фраза зачепила? То що, написати – НЕ миються? А де ж почуття гумору? Жалю не маю – я вже так звик до неадекватних реакцій на мою писанину. Тільки. Здається. Починаю розуміти, за що так галичани ненавидять волиняків. Та менше з тим. Напишуть відлуп – поставлю на сайті. Корона з голови не впаде. Та й по всьому. Життя – минуще, мистецтво – вічне.
Вечір Мазепи – супер. Слів не є.
Бачив Щура.
МАНДРИ
21.03.2009
День шостий. Кам'янець-Подільський. Перемовини у мерії та в університеті імені Огієнка. Познайомились з Євгенією Сохацькою, яка все своє творче а наукове життя присвятила пам'яті Огієнка.
Проскурів. Приємна розмова з Володимиром Олійником та Анатолієм Ненцінським. Олійник хоче за нашого сприяння видати книжку поезій Ліни Костенко. Ненцінський приготував до друку книжку вибраних поезій «Полиновий плин». У липні матиме ювілей.
Житомир. Гостини у Василя Фещенка – автора пам'ятника Іванові Огієнку.
Коростишів. Приємна вечеря у майстерні Віталія Рожека, учня Фещенка і чудового менеджера з виробництва скульптури. Пили житомирську з медом під свіжоспечені коропи.
Пізно вночі – княжий Київ, золотоверхий, світлий і щасливий. Розмерзлий Дніпро, родина, затишок. Ага. Нарешті дома.
МАНДРИ
21.03.2009
День четвертий. Самбір. Добротна розмова з Іваном Білаком. Він любить коні, своє господарство і свою політичну роботу. Місце йому, безперечно, не у Львівській облраді, а в українському парламенті а то й в українському уряді.
Львів. Зустріч з давнім моїм другом і вчителем Мар'яном Климковським. Він викладач Львівської політехніки. Вимагає від спудеїв знати українську поезію. Спочатку пішли на знамениті львівські рубці. Під медовуху вони пішли геть не зле. Потім вже в єнчому місці випили доброї кави. Потім поїхали до Брюхович у Мар'янів маєток. Марія пригостила вечерею. Коти, картини, книжки. Мар'ян не змінився. Але він колись давно змінив мене – раз і на ціле життя. Він показав, як треба і можна жити зі смаком – мистецтвом і у мистецтві, як треба і можна любити поезію, малярство, музику, театр, кіно. Дуже його ціную. На таких людях тримається світ.
День п'ятий. Спілкування з тещею. Добре. Мені геть з нею пощастило.
Мамі 60. Дуже втішилась моєму приїздові. Проговорили до ранку. Про все.
МАНДРИ
21.03.2009
День третій. Ужгород. Сніданок у добротному і геть українському ресторані «Вертеп». Спожили дуже добру страву зі складною назвою. Європейський сервіс, українська музика, непопсова обстава. Просто чудово.
Розмови а перемови з місцевими письмаками.
Михайло Рошко захоплений своїми подорожами Европою, Сходом, дружбою з Андруховичем та Курковим, приязню Любки. Тішиться своїм «Джинсовим поколінням», Курков видає «Сучасну закарпатську повість». Рошко переймається долею Петра Мідянки. Обіцялисьмо запомогти.
Мар'яна Нейметі стала поважною журналісткою. Але все така ж ніжна і незахищена, перейнята літературою. Каже, же не вистачає в Ужгороді теплого гумору покійного Скунця. Будемо видавали її збірку поезій.
Олександер Гаврош заклопотаний, втомлений, але посутній і міцний хлопець. Видаватимемо його інтерв'ї з поважними людьми. Видав у Львові повістину про Пиньтю. Молодець.
З книжкового розмаїття спромігся на по купівлю двотомника Петра Скунця. У першому томі дуже багато принагідного сміття. Не варто було то все тулити.
Зустріч з Майстром у його чудовому маєтку. Володимир Микита відкрив свій прижиттєвий музей. Почалисьмо з нього. Потім ритуальна зйомка на фоні італійського дворика. Потім вечеря в майстерні. Підписав альбоми мені, Пашковському і Усачову.
Вже поночі їхали через перевал до Самбора. В Ужгороді купили диск з народними весільними піснями. Багато вартісного. Особливо там, де звучать добрі голоси і най (pan-flut).
МАНДРИ
21.03.2009
День перший. Відзначення Карпатської України у Хусті полишило двояке враження. Гівняний ЄЦ проєцив добру річ своїми дебільними трикутними прапорами, проплаченими школярами та нехтуванням бодай елементарного комфорту для народу (ні до виходку піти, ні шо єнчого). На хресті бракувало вишитого рушника, як то слушно і доречно чинять у центральній Україні.
Добра постановка гірких подій, коли невдатні політики кинули під танки невишколених і неозброєних вчителів, парохів, учнів, урядовців – цвіт нації. Так було під Крутами, так було в часи січових стрільців, так і тут.
Приємно прогучав виступ вокального гурту з Луганщини.
Добре співав Закарпатський народний хор. Коли читали мартиролог, зграя пташок пролетіла над натовпом. Як душі. Чи душі й були?
Ростик Галелюк вразив своєю комунікабельністю і журналістською хваткою. З нього будуть люди.
День другий. Колочава. Гори, повні снігу. Весняний клекіт ріки Колочавки. Музей під відкритим небом. Спілкування з простими людьми. Вічно заклопотаний собою Стас Аржевітін – бігом та й бігом.
Сніг дуже сліпить очі. Просто палить.
МАНТРИ
13.03.2009
Привіт малята
Перед тривалою розлукою щось тут упишу.
Шпроти з консерви не тямлять що вони шпроти і поза консервою їх без хліба згамцяють.
Лісодід класний хлопець на рахунок когось знайти, дістати запрошення на щось патріотичне чи державне, але кругляки робити не тямить. Подарував "Голос нації" Круцику, Червакові і Павличкові. Павличко: "Шо? Ющенко -- голос нації? А я ж тоді хто?" Отож бо й авжеж, пальцем сала не віржеш, пане-товаришу, як мовив перевертень з "Вишневих ночей" Харчука-Портяка-Микульського.
Соціалістичне збіговисько Мороза--Шевченка--Бокого під прикриттям великого імені Сковороди -- жалкоє видовище. Особливо концерт. Море безголосих, несмак, звукове жахіття ("Червона рута" у виконанні трахнутого на всю голову квартету "Гетьман") Паламаренко переслідує мене скрізь. Читав поему "Чернець" Шевченка. Кричав, але кривлявся менше, як перед Президентом. Але шось воно було недовольне -- мало дали чи не так хлопали.
Гарно виконав квартет "Явір" "Цвітуть осінні тихі небеса" Малишка-Білаша. Але який то Явір? Два діди жили піснею, а два молоді відморозки начеб вішаки проковтнули.
Станіслав Зінчук пам'ятає мене винятково як заколотника Околітенко. Таке собі кволе чмарне пісатєлішко. Борис Олійник вже ледве дише.
Отаке.
Тримайтеся.
На світлині Маруська в нашій поїздці до Острога. Скучив за нею а вона того ні хвіга не паніма.
МАНДРИ і МАНТРИ
12.03.2009
Привіт малята
День поважний і наповнений пергою вагомих розмов і порозумінь.
Стецьків майже пихато ридає у кухвайчину україншького народу: я 20 років у політиці (20 років у тебе на шиї), і хочу ще. Досить, панове ратушні, стецьківи, хфіленки, костенки, зайці і кириленки. Геть з політики!
Штефан чел Хмара образився на Юща за нафталінність Кравчукчі (а отже і мене, панове, і всіх нас. Але ж це несправедливо -- возмутивсі патріярх української дантистської думки.) Але Ющ тут як ніколи має повну рацію.
Тімоха веде прграшну війну одразу на 5 фронтів: Хорошковський, Оніщук, Яценюк, Чижмар Тернопільський, Сеник Львівський. Якщо 15 березня тернопільські вибори відбудуться і Джулька Луївівна де Віттон там заробиться як голий в терню, то Президентом наступні 5 років буде Ющенко. І це добре для України. Нам дехто їдко а підступно каже: а Ющ хоч знає, що ви його підтримуєте? А ми що, для Юща Юща підтримуємо? Він лідер Нації і ми будемо його підтримувати доти, доки він таким лідером буде -- чи при владі, чи в опозиції, чи в екзилі. Нам треба припинити одвічну українську практику здавати своїх ватажків ворогам. Хмельницький добре тямив цю "чудовну" рису своєї старшини і тому після чергової поразки просився у полон до татар, аби не...
МАНТРИ
10.03.2009
привіт малята
Рог читає блог. Гарна рима. Молодець Віктор. Він готовий публічний політик -- не порожній як Сява і інтелектуально вартісніший за багатьох. Одна ідея української якості в усьому чого варта. Звичайно, хвилюється, але що ж -- досвід приходить з досвідом: парадокс.
Нині все в перебігу. Перемовини, праця в неті.
Нічого посутнього. Хіба три вірші написав. Це мене Наталка Поліщук розкочегарила. Молодчина. Шкода буде, якщо її поденщина журналістська згамає.
Щось читаю, щось роблю, щось кажу.
Завтра серйозні публічні заходи і перемовини з багатьма.
Перегодом мандри на захід і на схід України.
Отаке.
МАНТРИ
10.03.2009
привіт, малята.
Шевченків день провів з Шевченком і з Ющенком. Дуже сильний виступ Президента на врученні премії. Та й люди достойні. Гарно прозвучав "Гамалія" Мирослава Скорика -- він симфонізував Шевченка. Супер. Дуже добре прочитала "Лілею" Лариса Кадирова. Вона розкрила її, наповнила її світлом душу. Чудово!
А от увечері у філармонії -- добра музика капели бандуристів під орудою Гвоздя. Але комсомольське гівно у вигляді Паламаренка все зіпсувало. Надрив, чорнота, поверховість -- не тямить ця дурнувата ворона Шевченка читати -- не відчуває, падло. Малий Тимурко з Криму його перевершив, читаючи вірш Баранова "До українців".
Море письмаків в нідаумєнії, бачачи мене у вишиванці, впевненого у собі і певного своєї української справи. Чмирі кончені.
Порозумілись з Миколою Поліщуком щодо місця і ролі мінздоровля.
Постномаслєнніков ощасливив Єханурова "Голосом нації".
Кажу Євгенові Дудару -- "А в нас свій Дудар є". Його мало правець не вдарив. Не має гімморист почуття гумору.
Кругляк добрий. Прийшов єнерал Ґречанінов, а Дроботенка не є. Так він хоче справу НАТО рухати в маси. Не вмієш працювати -- не берися. Або інакше -- хочеш завалити справу -- доручи її Дроботенкові.
Вероніка написала друге повідомлення у свій блог. Молодець.
Рог чимчикує на тілівізір. Прикільно. Претендує на посаду голови ОУН.
МАНТРИ
09.03.2009
привіт, Малята.
Був на п'ятому каналі у Ромка Чайки. Прикольно. Побачив пишучих журналюг Свірка, Міхельсона. Костя Матвієнко піарить свого романа. Хоч побачив, як вигляда. Смазлівий хлопчик на обкладинці. З блютусом. Певнечки, автор так бачить себе у мріях. Про що? Не каже. З Палієм перетерли. Переважно про шанси ухвалення Конституції. Паша Кужеєв як завше винятково спокійно виголошує глум і чорний гумор. Молодь, що була -- зубата, енергійна і перспективна. Тільки одне хлопченя -- майже модель з глямурного журналу -- млувив на кшталт того, же як не дасте нам самореалізації -- звалимо за кордон. І що за тим кордоном тебе чекає? Або красти, або тарелі мити, або в ліжко якоїсь підстаркуватої дами чи жагучого педераста.
Вчора все добре відбули: прочитав лекцію про Володимира Івасюка, чим розчулив нерозчулюваного нічим і ніким Качковського. Лекцію з-поміж інших чули і два без-по-радникидепутата Гнаткевича -- тріпла несусвітенного. Казав, що запровадить премію імені Галини Левицької. І ґдє ана? Ото ж бо й авжеж.
Потім читали свої поези Лідія Стрельченко, Уїна Попель, Олександер Драндар. Обговорювали Качковський, Поврознік, Тряшин, Красножон.
Потім була дегустація вин від Качковського (з барбарису) та Драндара (з винограду).
Стрельченко каже, же мій чат на Буквоїді справив враження на публіку. Приємно.
Потім була божевільна трибуна.
МАНТРИ
05.03.2009
привіт малята
вчора був дуже напружений день.
Чат на Буквоїді, завдячуючи Сергієві Руденку, проминув добре, і я вельми ним задоволений. Виклад шукайте у моїй кнопці на кнопці "На трапок". Це ми з адміном таке придумали і витворили. А сам вираз нам подарував Олекса Довгий. Він оповів, як була з ним сустреча в Українському клубі, селянин щось шукає по хаті і болісно згадує "Де ж я тоє поклав чи поставив? А. Згадав. На трапок." "А як це?" -- пита молоде покоління. "А де трапиться". Тобто означає принагідні якісь речі.
Юричко-молодший мертвопетлює -- хитрован.
Ратушний розказує всім і всякому, що я бігаю парламентом і продаю партії оптом і в роздріб. Посоромився би. Свої болячки і політичні негаразди перекидає на інших. А його лісодідик бігав на вечорі пам'яті Галини Левицької і розтикав запрошення на Шевченків вечір. Певне, на похороні Ратушного чи Павличка так само буде бігати і роздавати запрошення на свій. Похорон.
Постномасленніков просто дебіл якийсь -- нервує, бігає, псує нерви і домовленості. Ще так дні два-три і лишиться доживати віку, як бабця коло розбитого корита з казки про золоту рибоньку.
Знайшлася конякадрімс. Все така ж. Все те ж. Воно не мінається.
МАНТРИ
03.03.2009
Привіт Малята
Сьогодні дуже поганий день. БЮТ відправило у відставку міністра Огризка. БЮТ відмінило тернопільські вибори за 12 днів до фінішу. Сьогодні святкувала Масква, тішився Чарнамирдін і згорали від сорому нацдеми з БЮТ.
Сьогодні ціла країна побачила, що БЮТ -- це гівно. Якщо хочете бовтатись у лайні і блювотині неукраїнського тоталітарного режиму -- галасуйте за каманду БЮТ.
Сьогодні дуже напружений день -- перемовини, розмови, життя.
Сьогодні народилась Галина Левицька. Сьогодні ми говорили про неї як про живу. Мирослав підготував фільм зі світлин. Плакав. Виступили Дмитро Пономарчук, Богдан Горинь, Уїна Попель, Іван Рибалко. Надія Красножон хоче написати художній твір про Галю -- розпочала мене тероризувати.
Ми вчинили по людськи. Ми вчинили так, як хочемо аби вчинили з нами, коли "помрем і заростем квітками".
Галя навчила мене бути ЛЮДИНОЮ.
Вічная пам'ять.
МАНТРИ
28.02.2009
Привіт, малята.
Сьогодні перший день весни. Ви помітили?
Лесь Качковський прочитав чудову лекцію про князя Володимира та хрещення ним Русі. Його побратим Грицько Бульвінський виставив вина свого виробництва -- сп'янило.
Але сп'янила і поезія. Читали опріч мене Ольга Галич, Таня-Марія Литвинюк, Максим Савчук, Микола Дудар, Олександер Драндар, Михайло Горловий та Олександер Борщенко. Свої враження опріч авторів, що читали, висловили Анна Галич, Лесь Качковський, Григорій Бульвінський, Сергій Тряшин, Тарас Самелюк, Василь Остапчук, Марія Погорєлова та Олексій Усачов.
Перегодом була вільна трибуна, на якій виступили Василь Остапчук, Михайло Горський, Євген Рудницький, Ігор Сокол, Микола Дроботенко та Олексій Усачов.
Усачов просто молодчина. Дуже добре виступив у Карлівці на Полтавщині, провів два складних круглих столи у вузах Полтави і Кіровограда. Спіч -- просто супер: переконливо, цільно, доречно і адекватно. Маємо нового політика, який багато що зробить в Україні.
Попрацювали з Тарасом Самелюком над його романом -- з нього будуть люди.
Вероніка вродила перший текст на своєму блозі -- дуже добре.
Юрій Сегеда, Оксана Скакодуб та Галина Геря поодружувались і мають дітей. Галя лишається в Америці. Ну й Богу дякувати. Коби всі були щасливі і не забували, що українці.
Отаке.
Добраніч.
МАНТРИ
27.02.2009
привіт Малята
в шабат мок на клаві. Потім пішли трохи з дівчатками до Дніпра. Тепер знову тяжко працюю і вбираю в себе Сібеліуса. Добра музика. Тонка і рівночасно з тим могутня.
За наполяганням Софії прощалися із зимою млинцями.
Славик Кириленко клянеться, же він з 1989 року в команді українських цінностей. Неправда. Треба дорого платити за свої помилки у політиці -- політичною кров'ю і політичним небуттям. Він не тямить того. "Геть політичну консерву" -- кричить шпрот.
Шльоня розмістив на своєму Ґлаврєдє банер: колишній народний президент тепер опудало.
І це чинить той Шльоня, який бігав за Кучмою у 1999-му?
Той Шльоня, який на гоші Березовського і під прикриттям Безсмертного започаткував свій Главний врєд?
Це той Шльоня, який не вилазив з Хоружівки і заглядав у глибину зіниць Юща?
Це той Шльоня, який започаткував з негідником Третяковим голдинг?
Це той Шльоня, який після виходу моєї книжки "Свобода проти України" читав мені моральні нотації?
Шкода.
Він міг стати добрим журналістом, ліриком, перекладачем, дипломатом, науковцем, розвідником, ЛЮДИНОЮ, а став ренеґатом і зрадником. Це найгірше, коли в людини нема гідності, стрижня, характеру.
Якщо, не приведи Господи, Тімоха стане президентом в Україні -- першим, кого вона винищить до ноги, будуть її побіжні союзники і мимовільні трубадури.
МАНТРИ
26.02.2009
Привіт малята.
Графоманіяк каже, що на сайті мало що змінилось. Дарма. На сайті змінилась динаміка.
Динаміка болота і лінивства перейшла у нестрим духовного руху. Ось що важливо.
Вінницька уже вічність пише реценжку на нашого специфічного любителя чорнявих.
Максим Савчук самочинно оголосив анонс свого виступу на Українському клубі -- якби не зайшов на літакцент, то й не дізнався би про то.
Нет не ставить анонс мого чату на Буквоїді. Всі зрозуміло чому, але Сліва? Від нього не чекав такого. Шкода.
Нині було нормально. Триває процес реформування Української партії.
Усачов приїхав натхненний з туру по Східній Україні.
Громадська Конституційна рада відбулась добре. Виступив Коліушко, приїхав зі Львова Юрко Антоняк.
Найкоротшим був Рондзістий -- работать нада, карочє ґаваря.
Матківський покинув суд заради ГКР. А от солодкої парочки АВ-ІФ не вистарчало -- не було кому бігати пакурить.
Був Мирослав Левицький -- уточнили сценарій вечора пам'яті Галини. Мирослав готує фільм на 30 хвилин.
Має приїхати Тарас Самелюк для праці над своїм текстом.
Неволькац скликає з'їзд УРПЛ.
Черговий -- 3 -- номер СІД майже готовий. Там чимало цікавого.
Читаю Нудьгу про спудеїв. Геть інтересно -- треба перевидавать.
МАНТРИ
24.02.2009
Привіт.
Перебирав архіви, робив черговий номер ґазети, спостерігав юльчину істерію в інформаційному просторі.
Шкода, що в Юща нема такої розгалуженої системи політологів, президентів, мовлячих голів як у Юльки -- все мусить сам. Ну це ж геть нехарашо, коли на УТ-1 у Громницького сидить кончений Ігор Ждаун, якому Ющ щось недоплатив чи в чомусь розчарував, і веща: президент валить Україну...Тимошенко. А йому підспівува Андрій Єрмоша, який має контракт з Льовочкіним -- Кравчук висловив думку суспільства. Кравчук висловив думку Медведчука, а суспільство гірко пам'ятає кравчучки і кучмовози. Та менше з тим.
Усім чомусь застопорило на тому, чи ми віримо у другий термін Юща. Ми кажемо, що він неминучий. І кажемо, що це добре для України. Всі забули спокійний період держави, коли в Юща прем'єром був Єхануров -- жодних потрясінь, протистоянь, публічної сверблячки на телесвободах. А тепер?
Готуюся психологічно до чату на Буквоїді -- Сергій Руденко вже запустив анонси. Не тямить, хлопець, що ріжні горбчуки і кокотюхи будуть на него за тоє злі. Але нічо, він хлопець мужній і твердопрофесійний.
Формую нову книжку поезій "Зарінок".
Помало буду приводити до тями всі рукописи -- чужі і свої.
Прочитав книжку Асєєва про Київську Русь. Дуже цікаво про архітектуру і малярство.
МАНДРИ
23.02.2009
Привіт, малята.
Як багато залежить від того, як спрацьовує команда як один механізм. Одна деталь, одна фігня може перебаранчати всю справу. Досить важко бути в чужому місті без мобільного зв'язку і без грошей. А людина, від якої то залежить, шукає причини поразки поза собою. Це найгірше. Найважливіше навчитись визнавати свої помилки, тоді бачиш поле бою в реальному світлі і наступну битву виграєш.
Галичина жахлива -- провінційна, пихата, неадекватна. Міти про національну столицю -- труха, лайна варта. Мер тримає одночасно жидівську кнайпу і ганделик "Криївка". У цьому вся галицька двозначність -- і нашим, і вашим. У місцевому комерційному телепросторі перемагає жидівське бабло -- трохи муззону геть жидівсько-кацапурське.
Галичани закомплексовані мамині синки і тіпа-арт-богемники з претнезією на щось нове і незнане.
Форум нью-двійкарів під егідою КУНу -- гебняцька тусовка з присмаком пораженства, яке так висміював і клеймив позором Дмитро Донцов. Ярослав Сватко гарно мовив про самопожертву, але у фойє його книжечку про Бандеру, собівартість якої 3 гривні в базаровий день, продавали за десять. Шухевич, прошептаний місцевою гебнею, закликав ОУН до повернення в орденський статус і закликав не йти до парламенту, бо там панує компроміс. Це теж пораженство і шлях в нікуди, шлях геть від влади.
А влада -- це можливість самореалізації для...
МАНТРИ
23.02.2009
Привіт усім.
В останніх мандрах я був аж надто емоційним. Негоже то є для державного мужа.
Жидів я люблю і не раз мене Ромою Черновіцером називають. Мушу дослідити свій родовід. Будуть блайхи -- вдамся до архівів.
Щодо Галичини -- не все там так однозначно. Пан Ронзістий мені то пояснив. Ми з ним однодумці. Як не дивно -- а для когось і дико -- то звучить.
Книжка Віктора Рога про Путіна вже розійшлася. Чи не сам Пуцін скупив і спалив?
Партійні справи тривають. Ґажаман назвав нас пацанами. Ню-ню. Повидим.
Програму записав, спробуй сказати Юричкові-молодшому "Ні" -- кісток не збереш. Ці закарпатські мажори круті -- страх. Здається, на програмі теж був емоційним. Подарив єму кнігу Юща -- а він -- напиши "Таки да, Ющ лишиться на другий термін." Я ж написав там, де наші -- Українського клубу -- умови того діяння наступне : "17 січня 2010 року вскритіє покаже. Урн." Викрутився, як вправний політик. Ото ж.
Наступ на Юща сатаніє. Це добре. Значить -- він сильний як ніколи.
Дискутую з автором "Насправді нещастя немає". Про жизнь, про нього. Плідна дискусія.
Забрав Софійку з садка. Втішилась.
Наступні два дні дома буду. Це розкіш.
Все, малята.
Добраніч.
МАНТРИ
19.02.2009
Вчора був дуже втомлений. Але сніг і м'яка погода, і звична дорога через два мости з крижнями і водою, що несе кригу в Дніпро -- заспокоюють. Ідеш поволи, відчуваєш світ, нікуда не спішиш.
Вчора розмова з Нелею Франчук. Вона тепер менеджер гурту "Рутенія".
Сміттяр хоче діяльности. Дамо.
Обнули з Дударем по стограм. Цікавий тіп.
Отаке.
Все.
Їду на захід.
МАНТРИ
18.02.2009
Сьогоднішній кнессет був оптимістичнішим. Перемовини вселяють надію.
Наступного тижня працюємо на Сході і Заході одночасно.
Ратушний відкриває виставку Івана Марчука у Збаражі. Добре. Але в кулуарах пре на Кухарука. Не добре.
Комуняки розкидали листівки проти Юща. Супер. Їм повна жопа. І це харашо.
Іван Діяк -- радник Юща і повитуха Льоші Мерседеса -- сидить скромно у парляменті і чита йухові ґазети.
Неволькац жлобиться і готує черговий з'їзд УРПЛ.
Коверзнєв класний чувак -- світла пляма у кнессеті.
Черняховський -- нігадяй -- змусив мене не курити. Ню-ню.
Зустріч з Євгеном Петренком. Оповів про Кубань. Супер!
Юрій Сомотов вболіва за футбол.
Володимир Мойсик вболіва за футбол і за поезію одночасно.
Шамайда -- просто дрібне чмо, чиновник, що боїться за своє маленьке вузеньке кріселечко. Шкода. Класний чувак. Тільки не тямить, що ми не обслуга і тому на ніякі місця нижче перших не претендуєме.
Микола Кульчинський збирає парламентом гоші на пам'ятник Мазепі в Польтаві. Певне, хоче на табличці написати -- гоші зібрав Микола з Кульчинських, тато Романа і прочая і прочая...
Цибуля переймаєсь моральним облічієм украйонскіх спісователей. Снився мені цеї ночі. Прикольна фраза -- від Садового несе Цибулею.
Розмови з численними бізнесменами.
МАНТРИ
18.02.2009
Шамайда нічо не винен -- лідер ніякий. В парламенті нерви.
Вчепились у Стуса як свині. Дарма.
Бізнесмени порожні. Так само кругляк.
В передчутті засніженого Львова.
Все.
МАНТРИ
16.02.2009
Втома і відчуття огиди -- від кнессету, від обісраного сіманєнка, брехливого І.Кириленка, від Соболєва, що продає Пинзеника,від псевдоШевченка -- дрібного злодія і ґрушно-бютівського деґенерата (краде все -- від Української громади до гацька з його трьома стаканами і антіфашістом).
Були сустречі, розмови, перемовини.
Треба мати залізні нерви, страшну силу волі і звірячу певність у собі. А ще -- тил (родину) і добру команду (Усачов, Дроботенко, Вероніка, Олійник).
Все інше збудеться.
Отак малята.
МАНТРИ
15.02.2009
Шістнадцятий день лютого видався гарячим аж несамовитим. Ділові зустрічі у верхах. Потім прикольний кругляк Віталіка Черняховського. Сидять дупутати (Горобчиха з ЄЦу), а він пре на дупутатів, аж дим си кури. Було прикольно побачити там Степанюка. Але то таке.
Наш кругляк нормальний вийшов. Багато канкрєтних провокаторів. Але ми даємо собі з ними раду. На кругляку була Марина, яка колись була у мене на студії "Око". Прикольно. Який світ тісний.
Потім про Кубань розказував Євген Петренко. І хор Володимира Яремчука виконав низку чудових пісень.
З подивом дізнався, що помер Лев Силенко.
Ростислав Галелюк передав мої п'єси в Ужгородський театр і готує наш кругляк в Ужгородському універі.
Наступного тижня -- Карлівка, Полтава, Кіровоград. Знов козакові мандрівочка пахне.
Читаю Милорадовича. Чудові речі.
Хочу спати.
Добраніч, малята.
мандри
14.02.2009
Привіт усім прихильникам і не дуже, негідникам і честивим людям.
Сам скучив за цим своїм що-денником. Мрію про то, же зароблю на ноутбук і шпаритиму то все одразу.
Мандрувати країною гарно і приємно. Відчуваєш її краще і тямиш добре.
Тернопіль. За сприяння великого прихильника дня закоханих (чи укоханих) Ярослава Хорошого провели кругляк на тему українських цінностей. Файно. Кожен з присутніх мав посутньо задуматись про те, що є українські цінності для нього як людини і громадянина і вибудувати свою ієрархію цих цінностей. Вразило: телегрупа, що приїхала на таксію і студики в піцеррії: пиво, піцца без обмежень, що свідчить -- ніякої кризи в спудеїв економічного університету в Тернополи не є.
Теребовля. Древній княжий ліс. Вечеря у дерев'яному палаці при розмові про політику, майбутнє партії і вибори у Тернополи. Ну і трохи про літературу. Цікавий досвід -- змішати медовуху, микулинецьке пиво і шпирт.
Львів. Зустрічі, перемовини. Встигли до великого снігу змитися з того міста. Купив книжок.
Самбір. За керуванням невтомного Миколи Сенейка зустріч у районній бібліотеці. Присутній заступник голови РДА з гуманітарних питань Василь Федірко. Нарвана завідуюча вся в чорному накинулась на нас за те, що ми трохи запізнились. Публіка нульова -- жодного запитання.
МАНДРИ далі
14.02.2009
Старий Самбір. Зранку покавували з Сенейком і подалися до Старого Самбора. Спочатку зустріч з начальником управління освіти РДА Орестом Бонком. Потім зустріч з українською громадою. Вчителі, учні -- вдумливі, чемні, розумні.
с. Стара Сіль. Обід. Геть добре і приємно.
Рівне. Зустріч з Червонієм. Холодний і закритий. Ображений на Юща. Має надію на повернення Кучми.
с. Новостав. У маляра Миколи Пашковського. Книжки, музика, козяче молоко, малярство, сніг уночі.
Житомир. Зустріч зі скульптором Василем Фещенком, автром пам'ятника Іванові Огієнку. Домовились про співпрацю.
мантри
14.02.2009
В суботу політичні перемовини з нормальним чуваком і з ідіотом. Цікавий досвід. Акція Ігора Луценка. Прикольно. Луценко на фото виглядає краще ніж у життю. Нащо він то творить, не відаю. Хотіли випити у партії чаю, але в них катма світла. Отаке.
В неділю. Зустріч з клясиком Дмитром Міщенком. Дуже гарно оповів про історичні твори. Микола Дроботенко перекладав йому запитання, бо не дочува. Були Лесь Качковський, Георгій Бульвінський, Сергій Тряшин, Олена Оснач, Юрій Рудницький, Надія Красножон і прочі.
Перегодом свої твори читали Зінаїда Олексенко з Полонного, Микола Дудар, Олександер Драндар, Уїна Попель, Олександер Борщенко, пані Мартиненко і азмь грішний. Оснач на всіх накинулась як дурна. Але я їй подякував за критику.
Після перерви на каву і коньяк -- вільна трибуна, яку я називаю Божевільною. Остапчук, Кожевніков, Олійник, Оснач, Гнатко і прочі. Дуже продуктивно і цікаво.
А дома родина, вечеря при страстній свічці, спокій і щастя.
день десятий
09.02.2009
Не спалося, а ніч -- як море...
Вчора по дорозі до метро через два мости і бульвар в душі соталася хорова церковна музика. Душа запрагла говорити такою мовою.
Вчора Уляся була на дні народження в однокласниці. За походженням вона -- донецька, в родині мовлять російською, але пише вірші українською і попрохала подарувати їй "Кобзаря". Це скигликам закид.
Вчора на кругляку був надто емоційним.
Савчук читає Макуху. Це круто.
Волошин не ходить на Український клуб. "І не прийду, якщо без мене обходиться." І не треба, якщо немає внутрішньої потреби у тому. Клуб -- це праця, передусім над собою.
Тімафєєв хвалив Юща, а потім підходить -- коли на тілівізір? Прикольно.
Уколов мовить, же собаки гавкають а караван іде. Бреше, собака. Судячи з виступу Турчинова і Луценки на колегії МВС -- нерви у каравану не залізні. Але доля Мороза, Цушка і іже з ними має навчити сих панів і тавагіщей раз і назавше.
Остапчук вчора такий комплімент Ющу зреалізував: Ющенко не лідер країни, він лідер нації. І це правда. А лідер нації -- чи при владі, чи поза нею -- є реальністю.
Ратушний, Неволько і прочая мовлять про єднання, про політичну кар'єру, а як до справи -- у кущі.
день восьмий
08.02.2009
У святу неділю люди ходять до церкви,а ми -- до літератури.
Лесь Качковський прочитав лекцію на тему "Князь Святослав -- воїн, гробар Хозарського каганату". Дуже цікаво. То спонукає до пізнання нового і самого лектора, і слухачів.
Перегодом були літературні читання, на яких була і Людмила Олійник -- колєжанка Шаші Кривульки. Свої твори прочитали Микола Дудар і Уїна Попель, а Марина Бондар з Тетіївщини презентувала збірку поезій і прози "Душі моєї переливи".Була її родина. Про поезію казали Надія Красножон, Іван Ященко,Уїна Попель, Олександер Борщенко, Сергій Тряшин. Борщенко читав пародію на Дударя і найшов помилку в рекламці -- ураїнський історичний клуб. Але щось у тій помилці є.
Після літератури була вільна трибуна Української громади,яку я називаю божевільною. Виступили Валентин Кожевніков, Василь Остапчук. Вероніка Конончук освятила тії виступи своєю присутністю.
Завтра тяжкий день, що запічне тяжкий тиждень у мандрах. Але досить киснути у княжому Києві -- треба іти далі.
У Кості Ковєрзнєва народилась донечка. Най єму здорова буде.
Малий Юричко каже, що передача з Рубаном вийшла не дуже добра, але у четвер обіцяє поставити до етеру. Виправлюсь. Не святі ж горшки ліплять.
Дискутую з Гацьком про стратегію і тактику української політики, аж гай шумить і тріски летять. То добре.
день дев'ятий
08.02.2009
Нам би понідєльнікі взять і атмєніть...
Хтось би мріяв про то, але то не магчима, бо в понеділок -- український клуб.
Були з Дроботенком на прес-конфі Кириленка-Ляпіної. Сумне видовище. Чувак і чувіха готують себе до громадської роботи і використовують парламент для розкрутки своїх позапарламентських проектів.
Ратушний повернувся з Менська. Залюблений у Лукашенці.
Кругляк пройшов добре. Варварич-Лісодід працюють на БЮТ.
Дикань зарікся більше ходити на клуб. І це визнання високої якости клубу.
Мушу покинути курити -- "Море" зникає з продажу.
Раной йшов і побачив дощову воду на вітті.
Завтра рано їду.
До зустрічі в п'ятницю.
день шостий
06.02.2009
Цей тиждень перебіг як в калейдоскопі. В темпі. Це добре. Шкода лиш, що мало часу або й нема зовсім на культурні події, на літературу. Але то таке. Як хочеш пса вдерити, бука найдеш.
Сьогодні записав чергову програму. Були Юрій Сомотов і Валентин Сердюк. Слабенькі. Тілівізор якось гамцяє ораторські здібності. А коли учасники телепрограми "не запалюють і не горять", то й мені тяжко. Але, здається, витяг. Завтра побачим.
Зустрівся з Маєю Манько зі Старшокласника. Маємо намір поновити літературний конкурс на радіо. Пора. Він дав чимало талантів і імен: Юрій Синенький, Юлія Шешуряк, Костя Басистий, Петро Щербина, Надія Калениченко, Максим Лижов, Артем Захарченко, Аліна Акуленко, Юрій Сегеда... Їхні долі склалися по ріжному, але ми кожному дали шанс. Тепер цей шанс треба дати іншим. Тим більше, в нас є вагомі ресурси -- сайт, ґазета, журнал, видавництво.
Провели секретаріат Громадської конституційної ради. Конструктивно. Були Олексій Усачов, Тарас Рондзістий, Олег Матківський, Вероніка Конончук та Ігор Філіпенко. На диво злагоджено обговорили важкі праґматично-економічні питання. І є порозуміння.
Зі скрипом іде трансформація Української партії у щось більш прийнятне для політичного інструментування.
Дискутую з Гацьком. Не депутатом, а лідером Демальянсу. З перемінним успіхом. Він питає -- а в чому тут твій інтерес? І в мене нема на то...
день сьомий
06.02.2009
Шабат використано в дивовижний спосіб -- в роботі.
Свою пресуху Сергій Квіт та Вячеслав Брюховецький провели у галереї в оточенні малярства, скульптури і графіки. Презентували інтелектуальні ноу-гау. Питав у Квіта про дотримання авторського права, а в Брюховецького про його обіцянку презентувати нові книги. Каже, що книжки радянського періоду ("Силове поле критики", монографії про Ліну Костенко і Миколу Зерова не перевидаватиме). Натомість написав книжку на 700 сторінок "Що зроблено те зроблено", але не певен чи вона побачить світ.
Познайомився з Олександром Гаврошом з Ужгорода. Він приїхав по інтерв'ю до Квіта. Не проти видати свої добротні інтерв'ю окремою книжкою.
Поки Дроботенко перетирав з людями, зайшов до Іллінської церкви, запалив свічки за покійних бунцю, мошула, Ґрахіну і брата Сергія. Хоч в церкві панує московський патріархат, церква гарна. Нам треба вітати все українське у цьому патріархаті і шанувати зусилля Сабодана в напрямку українськості. По його смерті на престол має прийти україноцентричний пастир.
Пройшлися узвозом. Чимало всього -- аж гочі розбігаються -- і то би купив, і то. Дівчата отримали подарунки: Оксана -- голограму туринської плащаниці, Софійка котеня, а Уляся коня.
Тимошенко в Монахові знов за Росію гроші. Там, за словами Някіти Міхалкова, Путін повернув його країні відчуття самоповаги, насравши ротом на Європу.
день четвертий
04.02.2009
День минув відносно спокійно.
Генерал Самофалов вже у п'ятницю буде народним депутатом. Це той, який на Українському клубі заявив -- російськомовність: проблема мого покоління. Україну чекає чудове майбутнє.
Петро Ющенко все пленарне засідання п р а ц ю в а в у парламенті. Це нечувано.
Євген Суслов на своєму сквирському діалекті доповідав з трибуни. Викапаний Іван Миколайович, тільки жменька.
ВІктор Шемчук чоломкався з Мартиненком. Певне, хоче посісти крісло міністра юстиції.
Чинний міністр Оніщук провів обидва свої закони. Молодчина.
"Досталі" під парламентом. Четверо каліків і два білі прапори. Круто.
А от при кабміні одесити -- під державними прапорами, з українськими гаслами і гатили Вінського тяжкими словами "Геть!" і "Ганьба!". А як по московському? "Прочь" і "Позор". Нє, без соковитого матючка у них справи не є.
Микола Дроботенко був на сустречі в Дипломатичній академії. Прийшов натхненний.
Зустріч з Андрієм Новаком пройшла добре. Слабенький Новак як публічний політик. Громада виявилась сильнішою. Чудове запитання поставив Юрій Сомотов. Добрі виступи також Тимура Литовченка і Віталія Литвиненка. Геть зрезиґнували економісти.
Нам геть пощастило на дизайнера. Працює шпарко -- просто молодчина. З таким ми гори звернемо.
все, малята. добраніч.
день п'ятий
04.02.2009
День вельми цікавий. Бачив початок акції автомобілістів. Молодці. Це початок змін. Ці зміни зробить вулиця. Ці зміни зробимо ми і ніхто інший. Піар-міністр цього не тямить. Спалила разом з Уколовим "Досталі" разом з дебільним Раманєнкам, у якого поміж експертів кликуха "історічєскій дим". Тімоха заявила, акція протесту -- це десять калік і дві машини. Дудкі. А от своїх спалила. Тепер стало все зрозуміло -- Уколов придумав. Романенко як міг реалізував. як то мовлять, не стріляйте в піяніста. Але де той Романенко пгацює? Пгавильно -- в Ґлаврєд-мєдія у главного врєдітєля Шльоні. А фінансує тую бадяґу Третяков-Каламойскій. Авони лягли під Юлю. І вже Шльоня рад старацця. Гарна кар'єра в баранівського хлопчика: Кучма'99, Ющенко'02-04. Тепер переметнувся до чергової псевдофаворитки.
Дійство у кнессеті огидне. Політична консерва закликає себе до єдности. Тімоха отримала самоназву -- ЩЕПА. Бреше, славословить собі і відверто не любить президента. Литвин тіпався від зденервування. Сьома в лікарні. Фіма на операції. Ющенко знов переміг. Тімоха так хотіла у відставку. не прогаласували. Тепер доведеться мати справу з голодним українським народом. А це тяжко, коли в твоїх жилах жодної краплі тої крові не тече.
Гарний виступ Славика Кириленка. Але піпіпізно. За Україну будуть працювати інші люди.
Неволько говорив з Сєнєю.
лютий лютує
03.02.2009
Привіт усім.
Тішуся лютим, що нема коли вгору глянути. За політикою і подіями забув, коли писав щось літературне. Література прийшла сама через Недільні зустрічі. Спочатку прочитав лекцію про непряме висвітлення голодомору у творах Гончара ("Таврія"), Стельмаха ("Чотири броди") та Близнеця ("Мовчун"). Але слово-за-слово пішла жара -- геть про все. цікаво говорити, спілкуючись з розуміючими людьми.
Потім читали свої вірші Василь Соловей (застиг як студенець на одному рівні), Володимир Манґов (потік свідомості), Раїса Плотнікова з Лубень (поема аж надто патосна), Ігор Сокол (він сам як ходяча гумореска), Олександер Драндар чудову річ чорного гумору... Цікаво. А. Ще Віктор Добровольський був. читав тяжкоросійський стіх, що сам його ледве розбирав.
Дочитав-єм літопис життя Лесі Українки. просто супер -- стільки інфи, деталей, цитат, живого голосу людей.
Панченко каже, що включили до річника "Літакценту" мої коментарі. Хочу написати для того сайту статтю "Успіх у літературі". Та ніколи. Мо перегодом.
Завтра записую пілотну телепрограму з письмаком Василем Рубаном. Цікавий дебют ще й у такому аспекті.
Потім кнессет.
Потім ґазета.
Потім ділові сустречі.
Отаке.
А я так хочу у гори.
Добраніч усім.
третє лютого 2009
03.02.2009
День проминув у суєті несуєтно.
Записав пілотну телепрограму з василем рубаном. цікаво було говорити. довкола телебачення і радіо крутиться море людей. мусиш вітатись. щось говорити.
у кнессеті все як завше. тільки ганька стеців мені мило посміхнулось. щось у лісі великого здохло.
сонюк пішов у ВВ до Юльки. шкода хлопця. каже що себе розкрутить. куда там. вимучать і викинуть.
диктатор гриценко презентував конституцію порядку. шкода, бо використав посаду голови комітету і державний інститут (інфраструктуру, час, пресу) для презентації елементу своєї президентської кампанії. не тямить цього. на жаль.
сайт приносить нові імена і твори. Тарас самелюк з харкова , хмара з запоріжжя.
це дуже добре. українська нація живе і процвітає.
розчарував рибалко. коли треба помогти зривається на пси.або лялька, або просто чоловік неврівноважений.
помер павло загребельний. неоднозначний чувак. не класик. є нагода оцінити зроблене і в житті і в літературі. а перед Богом спитають душу і про кельнерство у німецькому таборі, і про службу у смерші, і про стосунки з кгб, і про плагіат.
пробував читати його нещодавно. не годен. не гончар. і не стельмах. а у виданні "Я Богдана" -- герб мазепи.
але то таке.
литовченко певне образився на ня, що я вигаркався на його схвильоване повідомлення про смерть архиповича.
2 коментарі
03.02.2009
Коли порожнє місце в літературі глаголить про літературу -- це смішно. Покаль, Кожелянко, Римарук -- це сучасне літератури , її кров і плоть. а махно -- це історія. коли твої тексти переживають, а ти ще жививй і теліпаєшся трупом світами -- це сумно.
шкодую за девдюком -- добрий був поет. а за махном що шкодувати. вітер забрав перекотиполечко і повіяв. україна -- там де я. не занадто?
Інша справа внутрішня ситуація в українській літературі – інколи мені видається, що дрімуче неонародництво в парі із пострадянською моделлю літератури, як не парадоксально, ще живучі.
дрімуче неонародництво -- це хто? чех? соколян? нана куликова? кокотюха? вольвач? пантюк?
смішне.
це все бздури, махно схожий на персонажа казки "мандруюча жаба" -- був такий мультик. прикольний.
для мене нема такого поета в українській літературі.
якщо я не маю рації -- через років 30 повернемось до цієї розмови.
Це щодо Махна на інліті.
бути критиком в країні вічних хохлів мабуть сумно, але кожен критик сам вибирає собі місце.
я живу в країні моєї нації і щасливий тим.мабуть Зоїлу нашому бракує самоусвідомлення, що нація -- це живий організм, який творить і діє і державу, і політику, і культуру, і літературу, і його самого в тій літературі.
щодо...