лютий лютує

03.02.2009

Привіт усім. Тішуся лютим, що нема коли вгору глянути. За політикою і подіями забув, коли писав щось літературне. Література прийшла сама через Недільні зустрічі. Спочатку прочитав лекцію про непряме висвітлення голодомору у творах Гончара ("Таврія"), Стельмаха ("Чотири броди") та Близнеця ("Мовчун"). Але слово-за-слово пішла жара -- геть про все. цікаво говорити, спілкуючись з розуміючими людьми. Потім читали свої вірші Василь Соловей (застиг як студенець на одному рівні), Володимир Манґов (потік свідомості), Раїса Плотнікова з Лубень (поема аж надто патосна), Ігор Сокол (він сам як ходяча гумореска), Олександер Драндар чудову річ чорного гумору... Цікаво. А. Ще Віктор Добровольський був. читав тяжкоросійський стіх, що сам його ледве розбирав. Дочитав-єм літопис життя Лесі Українки. просто супер -- стільки інфи, деталей, цитат, живого голосу людей. Панченко каже, що включили до річника "Літакценту" мої коментарі. Хочу написати для того сайту статтю "Успіх у літературі". Та ніколи. Мо перегодом. Завтра записую пілотну телепрограму з письмаком Василем Рубаном. Цікавий дебют ще й у такому аспекті. Потім кнессет. Потім ґазета. Потім ділові сустречі. Отаке. А я так хочу у гори. Добраніч усім.

Література -- моє покликання, політика -- мій обов'язок.