Блог Романа КУХАРУКА

День перший. Відзначення Карпатської України у Хусті полишило двояке враження. Гівняний ЄЦ проєцив добру річ своїми дебільними трикутними прапорами, проплаченими школярами та нехтуванням бодай елементарного комфорту для народу (ні до виходку піти, ні шо єнчого). На хресті бракувало вишитого рушника, як то слушно і доречно чинять у центральній Україні. Добра постановка гірких подій, коли невдатні політики кинули під танки невишколених і неозброєних вчителів, парохів, учнів, урядовців – цвіт нації. Так було під Крутами, так було в часи січових стрільців, так і тут. Приємно прогучав виступ вокального гурту з Луганщини. Добре співав Закарпатський народний хор. Коли читали мартиролог, зграя пташок пролетіла над натовпом. Як душі. Чи душі й були? Ростик Галелюк вразив своєю комунікабельністю і журналістською хваткою. З нього будуть люди. День другий. Колочава. Гори, повні снігу. Весняний клекіт ріки Колочавки. Музей під відкритим небом. Спілкування з простими людьми. Вічно заклопотаний собою Стас Аржевітін – бігом та й бігом. Сніг дуже сліпить очі. Просто палить.

Привіт малята Перед тривалою розлукою щось тут упишу. Шпроти з консерви не тямлять що вони шпроти і поза консервою їх без хліба згамцяють. Лісодід класний хлопець на рахунок когось знайти, дістати запрошення на щось патріотичне чи державне, але кругляки робити не тямить. Подарував "Голос нації" Круцику, Червакові і Павличкові. Павличко: "Шо? Ющенко -- голос нації? А я ж тоді хто?" Отож бо й авжеж, пальцем сала не віржеш, пане-товаришу, як мовив перевертень з "Вишневих ночей" Харчука-Портяка-Микульського. Соціалістичне збіговисько Мороза--Шевченка--Бокого під прикриттям великого імені Сковороди -- жалкоє видовище. Особливо концерт. Море безголосих, несмак, звукове жахіття ("Червона рута" у виконанні трахнутого на всю голову квартету "Гетьман") Паламаренко переслідує мене скрізь. Читав поему "Чернець" Шевченка. Кричав, але кривлявся менше, як перед Президентом. Але шось воно було недовольне -- мало дали чи не так хлопали. Гарно виконав квартет "Явір" "Цвітуть осінні тихі небеса" Малишка-Білаша. Але який то Явір? Два діди жили піснею, а два молоді відморозки начеб вішаки проковтнули. Станіслав Зінчук пам'ятає мене винятково як заколотника Околітенко. Таке собі кволе чмарне пісатєлішко. Борис Олійник вже ледве дише. Отаке. Тримайтеся. На світлині Маруська в нашій поїздці до Острога. Скучив за нею а вона того ні хвіга не паніма.

Привіт малята День поважний і наповнений пергою вагомих розмов і порозумінь. Стецьків майже пихато ридає у кухвайчину україншького народу: я 20 років у політиці (20 років у тебе на шиї), і хочу ще. Досить, панове ратушні, стецьківи, хфіленки, костенки, зайці і кириленки. Геть з політики! Штефан чел Хмара образився на Юща за нафталінність Кравчукчі (а отже і мене, панове, і всіх нас. Але ж це несправедливо -- возмутивсі патріярх української дантистської думки.) Але Ющ тут як ніколи має повну рацію. Тімоха веде прграшну війну одразу на 5 фронтів: Хорошковський, Оніщук, Яценюк, Чижмар Тернопільський, Сеник Львівський. Якщо 15 березня тернопільські вибори відбудуться і Джулька Луївівна де Віттон там заробиться як голий в терню, то Президентом наступні 5 років буде Ющенко. І це добре для України. Нам дехто їдко а підступно каже: а Ющ хоч знає, що ви його підтримуєте? А ми що, для Юща Юща підтримуємо? Він лідер Нації і ми будемо його підтримувати доти, доки він таким лідером буде -- чи при владі, чи в опозиції, чи в екзилі. Нам треба припинити одвічну українську практику здавати своїх ватажків ворогам. Хмельницький добре тямив цю "чудовну" рису своєї старшини і тому після чергової поразки просився у полон до татар, аби не...

привіт малята Рог читає блог. Гарна рима. Молодець Віктор. Він готовий публічний політик -- не порожній як Сява і інтелектуально вартісніший за багатьох. Одна ідея української якості в усьому чого варта. Звичайно, хвилюється, але що ж -- досвід приходить з досвідом: парадокс. Нині все в перебігу. Перемовини, праця в неті. Нічого посутнього. Хіба три вірші написав. Це мене Наталка Поліщук розкочегарила. Молодчина. Шкода буде, якщо її поденщина журналістська згамає. Щось читаю, щось роблю, щось кажу. Завтра серйозні публічні заходи і перемовини з багатьма. Перегодом мандри на захід і на схід України. Отаке.

привіт, малята. Шевченків день провів з Шевченком і з Ющенком. Дуже сильний виступ Президента на врученні премії. Та й люди достойні. Гарно прозвучав "Гамалія" Мирослава Скорика -- він симфонізував Шевченка. Супер. Дуже добре прочитала "Лілею" Лариса Кадирова. Вона розкрила її, наповнила її світлом душу. Чудово! А от увечері у філармонії -- добра музика капели бандуристів під орудою Гвоздя. Але комсомольське гівно у вигляді Паламаренка все зіпсувало. Надрив, чорнота, поверховість -- не тямить ця дурнувата ворона Шевченка читати -- не відчуває, падло. Малий Тимурко з Криму його перевершив, читаючи вірш Баранова "До українців". Море письмаків в нідаумєнії, бачачи мене у вишиванці, впевненого у собі і певного своєї української справи. Чмирі кончені. Порозумілись з Миколою Поліщуком щодо місця і ролі мінздоровля. Постномаслєнніков ощасливив Єханурова "Голосом нації". Кажу Євгенові Дудару -- "А в нас свій Дудар є". Його мало правець не вдарив. Не має гімморист почуття гумору. Кругляк добрий. Прийшов єнерал Ґречанінов, а Дроботенка не є. Так він хоче справу НАТО рухати в маси. Не вмієш працювати -- не берися. Або інакше -- хочеш завалити справу -- доручи її Дроботенкові. Вероніка написала друге повідомлення у свій блог. Молодець. Рог чимчикує на тілівізір. Прикільно. Претендує на посаду голови ОУН.

привіт, Малята. Був на п'ятому каналі у Ромка Чайки. Прикольно. Побачив пишучих журналюг Свірка, Міхельсона. Костя Матвієнко піарить свого романа. Хоч побачив, як вигляда. Смазлівий хлопчик на обкладинці. З блютусом. Певнечки, автор так бачить себе у мріях. Про що? Не каже. З Палієм перетерли. Переважно про шанси ухвалення Конституції. Паша Кужеєв як завше винятково спокійно виголошує глум і чорний гумор. Молодь, що була -- зубата, енергійна і перспективна. Тільки одне хлопченя -- майже модель з глямурного журналу -- млувив на кшталт того, же як не дасте нам самореалізації -- звалимо за кордон. І що за тим кордоном тебе чекає? Або красти, або тарелі мити, або в ліжко якоїсь підстаркуватої дами чи жагучого педераста. Вчора все добре відбули: прочитав лекцію про Володимира Івасюка, чим розчулив нерозчулюваного нічим і ніким Качковського. Лекцію з-поміж інших чули і два без-по-радникидепутата Гнаткевича -- тріпла несусвітенного. Казав, що запровадить премію імені Галини Левицької. І ґдє ана? Ото ж бо й авжеж. Потім читали свої поези Лідія Стрельченко, Уїна Попель, Олександер Драндар. Обговорювали Качковський, Поврознік, Тряшин, Красножон. Потім була дегустація вин від Качковського (з барбарису) та Драндара (з винограду). Стрельченко каже, же мій чат на Буквоїді справив враження на публіку. Приємно. Потім була божевільна трибуна.

привіт малята вчора був дуже напружений день. Чат на Буквоїді, завдячуючи Сергієві Руденку, проминув добре, і я вельми ним задоволений. Виклад шукайте у моїй кнопці на кнопці "На трапок". Це ми з адміном таке придумали і витворили. А сам вираз нам подарував Олекса Довгий. Він оповів, як була з ним сустреча в Українському клубі, селянин щось шукає по хаті і болісно згадує "Де ж я тоє поклав чи поставив? А. Згадав. На трапок." "А як це?" -- пита молоде покоління. "А де трапиться". Тобто означає принагідні якісь речі. Юричко-молодший мертвопетлює -- хитрован. Ратушний розказує всім і всякому, що я бігаю парламентом і продаю партії оптом і в роздріб. Посоромився би. Свої болячки і політичні негаразди перекидає на інших. А його лісодідик бігав на вечорі пам'яті Галини Левицької і розтикав запрошення на Шевченків вечір. Певне, на похороні Ратушного чи Павличка так само буде бігати і роздавати запрошення на свій. Похорон. Постномасленніков просто дебіл якийсь -- нервує, бігає, псує нерви і домовленості. Ще так дні два-три і лишиться доживати віку, як бабця коло розбитого корита з казки про золоту рибоньку. Знайшлася конякадрімс. Все така ж. Все те ж. Воно не мінається.

Привіт Малята Сьогодні дуже поганий день. БЮТ відправило у відставку міністра Огризка. БЮТ відмінило тернопільські вибори за 12 днів до фінішу. Сьогодні святкувала Масква, тішився Чарнамирдін і згорали від сорому нацдеми з БЮТ. Сьогодні ціла країна побачила, що БЮТ -- це гівно. Якщо хочете бовтатись у лайні і блювотині неукраїнського тоталітарного режиму -- галасуйте за каманду БЮТ. Сьогодні дуже напружений день -- перемовини, розмови, життя. Сьогодні народилась Галина Левицька. Сьогодні ми говорили про неї як про живу. Мирослав підготував фільм зі світлин. Плакав. Виступили Дмитро Пономарчук, Богдан Горинь, Уїна Попель, Іван Рибалко. Надія Красножон хоче написати художній твір про Галю -- розпочала мене тероризувати. Ми вчинили по людськи. Ми вчинили так, як хочемо аби вчинили з нами, коли "помрем і заростем квітками". Галя навчила мене бути ЛЮДИНОЮ. Вічная пам'ять.

Привіт, малята. Сьогодні перший день весни. Ви помітили? Лесь Качковський прочитав чудову лекцію про князя Володимира та хрещення ним Русі. Його побратим Грицько Бульвінський виставив вина свого виробництва -- сп'янило. Але сп'янила і поезія. Читали опріч мене Ольга Галич, Таня-Марія Литвинюк, Максим Савчук, Микола Дудар, Олександер Драндар, Михайло Горловий та Олександер Борщенко. Свої враження опріч авторів, що читали, висловили Анна Галич, Лесь Качковський, Григорій Бульвінський, Сергій Тряшин, Тарас Самелюк, Василь Остапчук, Марія Погорєлова та Олексій Усачов. Перегодом була вільна трибуна, на якій виступили Василь Остапчук, Михайло Горський, Євген Рудницький, Ігор Сокол, Микола Дроботенко та Олексій Усачов. Усачов просто молодчина. Дуже добре виступив у Карлівці на Полтавщині, провів два складних круглих столи у вузах Полтави і Кіровограда. Спіч -- просто супер: переконливо, цільно, доречно і адекватно. Маємо нового політика, який багато що зробить в Україні. Попрацювали з Тарасом Самелюком над його романом -- з нього будуть люди. Вероніка вродила перший текст на своєму блозі -- дуже добре. Юрій Сегеда, Оксана Скакодуб та Галина Геря поодружувались і мають дітей. Галя лишається в Америці. Ну й Богу дякувати. Коби всі були щасливі і не забували, що українці. Отаке. Добраніч.

привіт Малята в шабат мок на клаві. Потім пішли трохи з дівчатками до Дніпра. Тепер знову тяжко працюю і вбираю в себе Сібеліуса. Добра музика. Тонка і рівночасно з тим могутня. За наполяганням Софії прощалися із зимою млинцями. Славик Кириленко клянеться, же він з 1989 року в команді українських цінностей. Неправда. Треба дорого платити за свої помилки у політиці -- політичною кров'ю і політичним небуттям. Він не тямить того. "Геть політичну консерву" -- кричить шпрот. Шльоня розмістив на своєму Ґлаврєдє банер: колишній народний президент тепер опудало. І це чинить той Шльоня, який бігав за Кучмою у 1999-му? Той Шльоня, який на гоші Березовського і під прикриттям Безсмертного започаткував свій Главний врєд? Це той Шльоня, який не вилазив з Хоружівки і заглядав у глибину зіниць Юща? Це той Шльоня, який започаткував з негідником Третяковим голдинг? Це той Шльоня, який після виходу моєї книжки "Свобода проти України" читав мені моральні нотації? Шкода. Він міг стати добрим журналістом, ліриком, перекладачем, дипломатом, науковцем, розвідником, ЛЮДИНОЮ, а став ренеґатом і зрадником. Це найгірше, коли в людини нема гідності, стрижня, характеру. Якщо, не приведи Господи, Тімоха стане президентом в Україні -- першим, кого вона винищить до ноги, будуть її побіжні союзники і мимовільні трубадури.