Блог Романа КУХАРУКА

Привіт малята. До Харкова їхав з шиком у чудовому потязі українського виробництва. Дорого але зі смаком. Перший захід -- конференція "Поступу". Виступав одразу після Авакова. Трохи стрьомно перед тисячною авдиторією, але нічого. Що мав сказати -- сказав. Дуже цікавий Анатолій Сергієнко. Толерантний, поміркований, хитрий, глибинно український. Дуже гарна художня солома -- вироби з неї. Виступали також гості зі Львова, Петербурга, Іван Белебеха, Сергій Кузан, Ігор Розсоха і інші офіційні особи. Другий захід -- ґламурний і адмінресурсний форум "За Україну" у чудовому палаці студентів Юракадемії імені Ярослава Мудрого. Все розписано, і блоха не пропхаєсь. Виступи: Поважна солідна пані з якоїсь РДА -- за Україну, але проти націоналізму. Кумедний герой України з Бугаївки переплюнув кроликів і вєрку сердючку разом узятих. Мабуть, так задумано -- показати дурнуватих хохлів-гречкосіїв. Качур геть недоречний у тім антуражі. Якась мажорка з Юракадемії на чістам русскааам нааарєчії пропищала, що 50 тисяч українських юнаків і дівчат щороку тікають з цієї України. Але вона за Украину. Жид Черняк пройшовся по всьому, нам вельми дорогому -- і по Ющенку, і по помаранчевій революції, і по Шухевичу, і по українізації, і по попсованій нами Росії. Його, правда, заганьбили, затюкали, затупали ногами. І жид злякався.

Привіт малята. Записали телепрограму -- Олександер Лалак, Володимир Омельчук і азмь грішний. Відпрацювали на двісті. Тепер би лиш цензура ув етер пустила. Пуща-Водиця. Семінар фонду "З000". Дуже розумні люди. В України є майбутнє. Тільки нема там ні МНК, ні Сумів обидвох, ні Пласту, що зажадав відписки від розсилки інформації інформцентру НАЦІЯ. Чому? Бо треба докласти зусиль, помислити. подумати. зметикувати. Вони копошаться у своєму вузьколобому просторі і здають свій життєвий простір без бою. Сумно. Їду на Харків. Все. Па.

Напрочуд соняшний день. Блукання Житомиром. Михайло Пасічник а Василь Сташук видали по книжці інтимної лірики. Ріжниця: перший дав на обкладинку здольні груденята незвестної дами, а другий -- себе любімого в капелюсі. Журнал "Тет-а-Тетерів" досить пристойний. Васильчук неспокійний, вічно кудись поспіша, балакун, фанат кактусів і любитель весняних дівчат. На вулиці здибали Анатолія Сірика. Упізнав. У дешевому ганделику в оточенні місцевої богеми відзначили лавреятство Василя Сташука -- йому дали місцеву премію Івана Огієнка. З горем навпіл провели подобу круглого стола у вигляді спілкування зі студентами -- істориками і журналістами. Цікаво. Біда, що до них ніхто не хоче їхати в пору невиборів. А вони чекають слова до себе і слово від себе хочуть мовити. Дуже цікавий дядько Анатолій Близнюк. Гарна задумка нового ректора -- запровадити малярську виставку в стінах універу. Записались з Олексієм на радіо. Цікаві враження і від ведучого, і від запису, і від студії. По тому дременули на наше озеро. Відкрили сезон двома пічкуриками і великим коропом, зловленим на вудку. Хотів забратися з вудкою геть у воду, але ми не дали йому такої приємності. Юшка була смачна, ситна і приємна. А ніч місячна -- "видно, хоч голки збирай".

Привіт, малята. День проминув у перемовинах і перебігах. Якось Усачов з подивунком мовив -- ніколи не думав, що політика складається з безкінечних і не завжди плідних перетрактацій. Але так є. Чигирин каже, що я багато роблю злого і недоброго для української справи. Цікава думка. Але це мене вже не проймає. "Стою, мов скеля, непорушний". Не тому, що тупий, а тому, що впевнений у собі. Багато хто мислить, же самовпевнений. Ні, панове-товариші. Шльоня вродив дитину. Дай Боже їй здоров'я і щастя, а татові -- сили волі перестати бути потворною прислугою бєні коломойського і хаїма трєтякова. Віктор Рог вперто не йде на співпрацю і це шкодить українській справі. Шкода. З нього міг би бути дуже добрий публічний політик. "Інфекція" Процюка -- геть добре написаний твір. Вже нема себе, пише про болюче,пише своїм неповторним стилем -- і це добре сприймається, бо добре воно. Євген Пашковський дав низку своїх статей-актуалок. Трохи поговорили про непрестиж Шевченківської премії та її лавріятів. І він має рацію. Маю двох юлелюбів -- Кудер'явого на Черніговнянщині і Рубана під Києвом. Як цих збочених духовно українців переконати, що ця жидівка нічого доброго ні їм, ні їх народові ніколи не принесе? Тільки практика таких людей приведе до тями.

День сонячний і теплий. Проводити такі чудові дні в абсолютних злиднях -- прикро. Але що поробиш, така доля українського діяча. Менше з тим. Канали обсіли рибачки ва всіаружії -- вудочки, черпала, ятері. Божечку ж ти мій милий та красний, що там тільки нема. А бідна риба й не тямить того. Взяти б цю армію рибаків та сміття визбирати -- ото би було круто. Переговорив з Пашковськими -- обома -- оден малює, а другий спілкується з бджолами. Набрав учора єдиним махом давнє інтерв'ю Євгена Пашковського. Це чисто моє розуміння літератури і Києва. І я так думаю і так відчуваю. Але треба було трохи часу, аби мисленно подорослішати і дозріти до того всього. Вчора також писанув реценжку на роман Процюка. Він відкрив мені важливу річ -- істину: Поезія -- це молитва. І це правда. Вона нікому не треба опріч Бога і твоєї душі. Нині зранку єдиним подихом написав статтю "Гоголь -- це Україна". Перегодом прочитав однойменну лекцію. Добре. Читаю в дорозі роман Процюка "Інфекція", а вдома -- роман "Гора" Рабіндраната Таґора. Отакево. Па.

Привіт, малята. Українська політика -- гівно, перемішане з болотом. Українські політики -- так само. З яким щастям в очах, трепетом в голосах і піонерським вогнем у дупах Омелько, Стретович, Москаль -- політичні нікчеми і рівночасно банкрути -- урізали термін президентства Президента, який їм дав усе -- кар'єру, гроші, вагу у суспільстві, місце у парламенті. Добра подяка. І добрий урок для наступних Президентів. Парламент сьогодні -- повний кретин-парад-аллє. Яворівський згадав кучмівську молодість -- пише листи вже до нового Президента. "Ющ -- це не український Президент" -- кричить ларіс кірес на всеньке своє обрізане горло. А разом з ним -- його мама, вчителька російської мови а літератури в штецлі, його тато-бухгалтір, якого за крадіжки їхньої зарплатні селяни просто заорали у ріллю, його численні помічники, і численні письмаки, які несуть весь тягар моральної відповідальності за свого лідера. Тіштеся, члени і членкині, ви його варті. А що плетуть нардупки і нардупики -- це вершина філологічної думки: Вони завалили мільйони громадян. Сергій СОБОЛЄВ. Три О от Тимошенко -- обмани, обвини, обложи. Ірина АКІМОВА. Украина -- самая бедная страна в Європейском государстве. Олександр ЄФРЕМОВ. Скрипуча правда на тіві -- це щось нове. Звізда знову на ті-ві. З Волошиним щось сталося -- якась позитивна людська реінкарнація.

Почули Президента у парламенті. Слабо. Це піар, а не політика сильного. Керівники облдержадміністрацій прикольні тіпи. Забрали Івана Ященка і поїхали ув його рідну Митницю. Гарна зустріч. Розумні діти. Зважені запитання, добре почуття гумору. Були на Озері за Таращею. Нарубав вербових котиків Оксанусі. Все.

Привіт малята. Відчуваю, же до кінця року книжка "Мандри і мантри" буде чи не на 300 сторінок. Але це прикольно. Тиждень розпочався добре -- почерез два мости, качки, чайки. Весна. Орос приварґанив свою книжку. Читати тяжко. Дроботенко бігає з фондом 3000. Метушиться. Прикольний вечір Мушкетика. Баранов (з румунської ов -- яйці, отже баранячі яйці) біга по залу гучномовно роздає запрошення на фуршет. Жлобство вищої міри. І це керівник Київської міської організації НСПУ. Зал будинку вчителя напівпорожній. З молодих письменників тільки я. І у вишиванці теж тільки я. Виступаючі: Дмитро Павличко у своєму псевдоклекотанні проти братовбивчої політики геть забув про ювіляра, тільки використав його. Іван Драч з одвічними дачними манерами і придибасами. Борис Олійник полемізував з Павличком. Жулік прочитав якусь з останніх книжку Мушкета і розтікався мисію по древу. Осадчук клекотав про комсомол. Базилевський у позі глибинного філософа просторікував про вічне -- мабуть, направду дума жидечок кіровоградський, же його холодний дощ історії опріч його дурної голови ще комусь чимось є, якимось одкровенням. Йух в тачку. Микола Луків продався Юхниці, приніс гарний букет квітів і привів юну відповідальну секретарку. Але що Мушкету з неї. 80 год як не як. Лесика Довгоносика засвистали і заганьбили. Супер.

Життя триває. Весна увіходить у свої права. Перемовини з майбутнім політиком. Повитання з днем народження одного з політиків діючих -- віскарь, теплі розмови і холодне прощання. Перемовини з Денисом Маном з Ужгорода, що обіцяє кругляк у Мукачевім. Марія Баліцька видала у Тернополі книжку про Володимира Вихруща і мріє про НСПУ. Читаю книжку Кредісова. Дуже багато цікавого там є. Нині приїхають мої сонечка. Дай Боже світла і краси. Усім.

Привіт. Привіт Балозі, Крілю і прочим ідіотам української політики. Якщо Ви, панове-товариші, маєте намір мене залякати, дарма. Я не вчорашній і не пальцем роблений. Подумайте про своє майбутнє. Якщо Валік за мною слідкує -- прапор йому в руки. Але не забувай, вуйку, я закінчив той же вуз, що і ти. Не був стукачем, але навики лінґвістичного аналізу маю. Потелефонуй Овсяннікову в Яготин, він тобі пояснить, хто ти і що ти. Ми переможем одним своїм фактом присутності, а ви згинете як роса на сонці. Зникати боляче, але що ж... Нема на то ради. Чешч.