Літературно-художня організація "УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ"

“УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ” - літературно-художня організація, що об’єднувала видатних діячів української культури. Установчі збори відбулися 27 квітня 1908 р., на них були присутні 94 члени-засновники.

Ініціатором створення і незмінним головою ради старшин клубу був композитор М. Лисенко, який з нагоди відкриття клубу написав фортепіанний твір «На вхідчини».

ukrclub

Будинок по вул.Володимирській, 42 в Києві.

З 1908 р. в будинку розташовувався Український клуб.

По обидва боки коридора в чотирьох досить просторих кімнатах збиралися різні секції клубу: літературно-драматична, музично-хорова, лекційна, бібліотечна. В 1911 р. при клубі було утворено художньо-етнографічну комісію, яка ухвалила оформити одну з кімнат будинку в українському національному стилі, щоб використати її як приклад побутової етнографії. Діяли також читальня, більярдна, буфет. Нині в цьому напівпідвалі міститься ресторан «Дрова»

Активну участь у діяльності клубу брали: громадсько-політичний діяч і видатний мислитель Іван Огієнко, історик мистецтва Д. Антонович, археолог, мистецтвознавець М. Біляшівський, літературознавець С. Єфремов, письменники О. Олесь, О. Пчілка, Леся Українка, Л. Яновська, актори М. Заньковецька, М. Садовський, театрознавець і драматург Л. Старицька-Черняхівська, режисер М. Старицька, педагог С. Русова, видавець В. Бублик, хірург М. Галін, нейрогістолог, перекладач О. Черняхівський та ін. У квітні 1909 р. зібрання відвідав І. Франко, неодноразово бували тут письменники М. Коцюбинський, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний.

У клубі влаштовувалися свята пам’яті Т. Шевченка, читання лекцій і рефератів. На його сцені виступали актори російського драматичного театру «Соловцов», музиканти київських симфонічного та оперного оркестрів. Кожної п’ятниці тут проводилися літературні, по суботах і неділях – музично-хорові вечори. Організовувалися концерти й літературні ранки для дітей, діяв молодіжний спортивний гурток. Статистика клубних відвідин свідчить про те, що популярність цих зібрань серед киян постійно зростала: 1909 р. – 2,5 тис. відвідувачів, 1911 р. – 13,5 тис. Діяльність національного клубу викликала невдоволення з боку влади. У жовтні 1912 р. його діячів було звинувачено у пропаганді заборонених видань, клуб закрито. Українська громадськість зуміла продовжити його діяльність під іншою назвою – клуб «Родина».

В Українському клубі, клубі «Родина» та Київському громадському зібранні (вул. Володимирська, 45) влаштовувалися публічні зібрання, на яких виголошувалися реферати і доповіді з української історії та культури. В 1921 р. товариство увійшло до складу ВУАН. Містилося в різні роки за адресам: вул. Володимирська, 28; вул. Ярославів Вал, 36; вул Десятинна, 9.

УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ від моменту його створення був осередком Товариства українських поступовців (ТУП), організованого 1908 р. на основі Української демократично-радикальної партії (УДРП; заснована 1905 р., самоліквідувалася 1907 р.). Головним напрямом діяльності товариство визначало розвиток української культури, освіти. Члени партії були активними діячами Українського наукового товариства, інших громадських науково-просвітницьких об’єднань. 3 – 7 березня 1917 р. у клубі «Родина» відбулися збори українських партій та організацій, скликані з ініціативи ТУПу у зв’язку з революційними подіями у Петрограді. Саме на них народилася ідея Української Центральної Ради як головного представницького центру українського руху. В останній день зборів головою УЦР було обрано М. Грушевського (перебував тоді у Москві), заступниками – Д. Антоновича, Д. Дорошенка, Ф. Крижанівського. Згодом УЦР працювала у Педагогічному музеї (вул. Володимирська, 57), де в березні 1917 р. проходив з’їзд ТУПу. На ньому було відроджено УДРП, провід якої працював у приміщенні клубу до червня 1917 р. За цей період партію було відновлено і перейменовано на Українську партію соціалістів-федералістів (УПСФ). До керівництва УДРП входили С. Єфремов (голова), А. В’язлов, Д. Дорошенко, М. Левицький, Д. Лотоцький, Ф. Матушевський, А. Ніковський, В. Прокопович, О. Саліковський, М. Славинський, Л. Старицька-Черняхівська, П. Стебницький, П. Чижевський, С. Шелухін, І. Шраг, О. Шульгин.

(За матеріалами «Зводу пам’яток історії і культури України»)

Роботу Українського клубу як творчого об’єднання поновлено восени 2002 року. Установче зібрання відбулось 2 грудня 2002 року у приміщенні НСПУ, вул. Банкова, 2.

З вересня 2005 року засідання Українського клубу у щотижневому режимі відбуваються у конференц-залі Міжнародного Центру національного відродження імені Степана Бандери на Ярославім Валу, 9 у Києві. З 22 січня 2007 року засідання Українського клубу відбуваються у форматі круглих столів двічі на тиждень.

Сьогодні УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ – дискусійний майданчик для експертів, політиків, науковців, політологів, представників громадськості. Забезпечує формування і діяльність незалежного експертного середовища, яке аналізує поточну політичну ситуацію, прогнозує сценарії подій та продукує проекти рішень.