TB_ukr-V.jpg

Підірвані туберкульзом

24.03.2013

Сьогодні Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Для України це бомба уповільненої дії. Коли читаєш цифри, бачиш рейтинги та просвітницькі фільми, то у пам'яті вони залишаються такими ж фільмами, рейтингами та цифрами. І аж ніяк не усвідомленням жаху. До нього приходиш лише тоді, коли цю бомбу підкладають на дорогу життя твої знайомих чи друзів. 

В минулому році двоє моїх знайомих підірвали своє здоров'я на цій хворобі. Всі з благополучних сімей, з хорошим вихованням. Вони просто стали обраними ним - туберкульзом. Звичайно, добре те, що добре закінчується, так як у їх випадку. Але скільки ще таких випадків? Сотні, тисячі? Вони ніщо у порівнянні із сотнями тисяч тих, кого ця недуга забирає з собою. І чи варті після цього розмови наших політиків про майбутнє України, якщо з кожним роком все більше і більше його забирає в Українців туберкульоз? 

Думаю відповідь очевидна. Та чи довго ще зможуть очі видіти цю очевидність хворі на туберкульз українці уже зараз?

Євген Заїка