Лист XI

11.11.2014

Падолистом осінь землю уквітчала

І зима вже перший сніг подарувала.

 

У нічнім мовчанні небо заясніло,

Бо зорю стрічання до землі скотило.

 

І від того холод, наче потеплішав.

Ночі ніжний запах став для нас миліший.

 

Але й ми мовчали – тихо все сиділи.

Розум не дозволив, та серця хотіли…

 

У цю падолистові пору пригадалися рядки вірша, котрого написав 4 роки тому. Здавалось би, чому я пригадав саме їх? Наш календарик рече наступне:

«Я – дорога, і правда, і життя.

 До отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». (Івана 14:6)

Якими шляхами блукаємо ми і чи пронизані вони  відчуттям набутого досвіду любови? Тож сьогодні мова піде про щирість наших переконань та вчинків.

            У одному зі своїх інтернет-матеріялів  писав: «Любов – це коли тобі приносять не чашку, а термос кави». Дуже важливо знати наповнення того термосу. Адже сам собою жест насправді дуже хороший, але яким може бути зміст того жесту?

            Перш за все, важливо - якою є кава? Це може бути така-сяка розчинна шкідлива суміш, а може бути якісна ароматна мелена кава. Відповідь на це все у тому, наскільки ми готові ділитися з людьми тим, що є у нас. Одна жінка втирала ноги Ісусу своїм волоссям та придбаним дорогим миром – це все, що було у неї. Наскільки пересічна людина готова віддати іншому ледь не все, що має? Отакою є міра нашої любови.

            Не менш важливе тепло кави. Чи вона заходить холодом у ясна, чи гріє, гріє теплом тіло? Тепло сердець – цього так бракує. Бракує сил і наснаги просто ділитися власним теплом. У свідомості існує накопичувальна система, яка вбирає усіма можливими способами, але жодним чином не хоче давати, щиро ділитися.

            Збагнути життя – прийняти у себе любов, стати на шлях щирости перед самим собою. Всі ми можемо помилятися, бути неправі, але бути самим собою – альтернатива. Нам хочеться чогось кращого і ми змінюємося під обставини, зовсім забуваючи про душу, яку не так легко очистити від бруду нещирости.

            Для дороги правди і життя достатня чашка, яка наповнена ароматом меленої гарячої кави!

           

14.11.13 р. Б. Безсрібників Косьми та Деміяна

(Полтава)