401b5ec8a124.jpg

Століття наших днів

18.09.2011

Щойно перегорнув останню сторінку роману Володимира Лиса «Століття Якова». Дивно, в рецензії на звороті книги, Андрій Куликов пише, що роман не може мати продовження. Однак по зустрічі з останніми літерами оповіді про Якова (героя книги), ловиш себе на прагненні його неминучого пошуку. Що саме головне не будь де, а в собі. В стосах і закладках своєї історії, свого життя. Не відаю, чи буде вона такою ж захоплюючою і прочитаною на одному диханні, як історія Якова. Проте знаю одне, вона дасть продовження його історії, а чиясь – моїй. І скажіть, що це не літопис нації.