КОМЕНТАР НА ТЕМУ МАЙДАНІВ

04.12.2013

 

Вперше, і це мабуть це пов'язано з Майданом як спланованою політичною технологією, відбулася диференціація повнолітніх громадян України, яким виповнилося 18 років. Виходячи з усталеної норми, прийнятої в Україні 18 років, вже не дитячою категорією, правильно треба говорити не про дітей, а про студентів, які вийшли протестувати на Майдан. Підлітків там не було, були студенти та молодики непевної зайнятості, завсідники Майданів.

 Морально-етичний аспект не буду розглядати бо в політиці відсутня мораль апріорі. Як винуватців використання студентів у політичних цілях, треба вказувати на політиків так званої Оп-позиції, які самовільно, під своїми прапорами «очолили» всенародний протест, витіснивши представників громадських організацій, які були ініціаторами в перший день протесту.

Головні штаби Євромайдану та розробники сценарію, знаходяться поза межами України. Про це свідчать активна участь американського та інших послів їхніх сателітів. Про змовність і замовність сценарію свідчить те що у ЗМІ не було висвітлено жодного мудрого рядка про умови асоціаціїї Україна-ЄС. Дещо було опубліковано в інтернеті і то ходять чутки що текст угоди не є оригінальним. 1200 сторінок угоди про асоціацію практично ніхто з політиків не читав, що відкрило простір для політичних спекуляцій.

Суверен влади й держави - український народ не знав, не чув і не відав  про

реальні переваги й можливі ризики чи бодай загрози для громади й громадян України у випадку

набуття країною статусу асоційованого члена ЄС  народу від цього процесу.

 Копій ухвалених рішень та проектів документів суверену - платнику податків, ніхто не показав.

хто за цим стоїть ,

кому це вигідно:

Євромайдан, тобто причини гарячкової політики Оп-позиції на мій погляд, необхідно пов'язувати з політикою головних світових гравців: Китай, США, ЄС, Росія. Незакінчене будівництво « Південного потоку» дозволило керівництву України вести торг ніби про компенсацію економічних втрат внаслідок підписання угоди в розмірі 160 млрд. євро. Відомо, що внаслідок зупинки Гольфстріму в Європі очікуються сибірські морози. Останні 2 роки рвень споживання вуглеводнів значно зріс внаслідок похолодання. Україна як транзитна територія почала вести торг за умови підписання угоди про асоціацію.

  Деякі чиновники європарламенту(Фюле), які лобіюють інтереси США стали наполягати на негайному підписанні угоди. США зацікавлені не допустити посилення Росі та Євросоюзу в Україні. Ось чому в Києві з'явилися вірні вассали США- польські політики.

            Ще такий фактор європолітики як саміт Китай - Східна Європа, який відбувся в Бухаресті, налякав Брюссель. Єврокомісія розіслала країнам-учасницям саміту циркуляри - ультиматуми із заборонами підписувати самостійні угоди з китайцями.!!! Ймовірно , саме тому Віктор Янукович , якому вдалося напередодні саміту у Вільнюсі обумовити здачу китайцям в оренду на 99 років 9 % орних земель України ( 3 мільйони гектарів сільськогосподарських угідь) , як тільки почалися заворушення в Києві , відправився з офіційним візитом до Китаю , з 3 по 6 грудня.

Деякі консервативні політики Польші, які не поділяють політику ЄС, вважають , що  певна частина « українського » протесту була розроблена і підготовлена ​​в посольстві Сполучених Штатів.

 

які можуть бути позитиви та негативи:

це вже тягне на цілу публікацію, додам тільки декілька фраз:

 Звертаю увагу, що в критичні моменти Азаров і Янукович ведуть себе розгублено. Це говорить про те що вони не самостійні у своїх діях і чекають команди господаря.

Ситуацію доведено до стану втрати владою легітимності. Запущено механізм руйнації держави. На моє переконання питання перезаснування держави стало актуальним.

Головне. Входження в ЄС чи ТС буде мати більше негативні наслідки ніж позитивні. Мову можна вести ТІЛЬКИ  про рівень політичної довіри.  Наше майбутнє обумовлене новітніми технологіями, нашим інтелектуальним та соціальним капіталом. Все це може дати тільки високоінтелектуальний соціум, який ми негайно втратимо, якщо станемо членом якогось СОЮЗУ.

 

МИКОЛА БОЙКО, заступник голови наукового товариства ім. Сергія Подолинського, експерт Клубу Магдебурзького права