Роздуми-розмови. Оптимізм як життєтворчість.
09.07.2009
- Якийсь ти понурий сьогодні. Невже ящик передивився ? )
- Все жартуєш. Та то я з приятелем балакав. Послухати його, то життя – суцільний негатив та й узагалі їхати звідси, мовляв, тре поки не пізно… і чим далі. Бо тут усе рівно нема на що сподіватися. Саме лиш мракобісся довкола. Такі його тези мені геть не подобаються. І я йому про це неодноразово наголошував. Зате він каже, що мені треба реально дивитися на життя. От так.
- Спробуй сказати йому так, як я відповідаю на подібні закиди у мій бік:
"Песиміст сприймає світ як тюрму, скиглить, звинувачує долю, країну, родину й упивається своїми душевними стражданнями з цього приводу. Реаліст сприймає світ як даність, без особливого ентузіазму, не прагнучи щось змінити на краще, чи узагалі щось змінити, бо вважає то безглуздим гаянням часу та енергії. Реалісти добре пристосовуються до кон’юнктури, але тільки й того. А оптиміст творить свою власну реальність кожним вчинком, рухом, подихом, думкою, наміром. Живе у світі розписаному на власний смак, як би тяжко то не було - бере відповідальність за свою долю на себе і будує її цеглинка за цеглинкою, крок за кроком, день за днем. Він не боїться ризикувати і перемагає. Перемагає навіть якщо інші вважають його невдахою. Він перемагає свій страх і пасивність. Він робить майструє своє життя, ризикуючи власним комфортом і спокоєм. Світ, добрий чи поганий, творять саме оптимісти, бо вони відчувають себе господарями свого життя !.. Невиправна, шалена оптимістка =)"
Так от )
- Дякую за пораду) з цього і я зроблю певні висновки. Думаю, може тебе познайомити якось з цим паном?
- Можеш спробувати ) Я від нових знайомств рідко відмовляюся, та й ти ж знаєш, що позитивна пропаганда - моє покликання =)
- Будемо разом руйнувати шкідливі стереотипи )
- От і порішили…
Єдине мистецтво бути щасливим - усвідомлювати, що щастя твоє у твоїх руках.
Жан-Жак Руссо