НАЦІЯ ЦЕ ГІДНІСТЬ 52

30.10.2011

Привіт
Після Европи більше ціную свою Націю і свою країну. Українці в раю живуть, а хочуть в Бога по-над раю, начеб у гніві не бачили Його.
Наївні.
Мати княжі городи -- Чернігів, Львів, Луцьк, Галич, Дубно, Острог, мати вічне місто -- золотоверхий княжий Київ з Орантою, печерами, Дніпром і скиглити та причитати -- просто божевілля.
А яка потужна культура -- Задорожний, Манайло, Шишко, Гнилицький у малярстві. А фільм який потужний ДВА ДНІ 1927 року та ще з музикою Юрія Михальчука.
Тепер ось поглинаю перший том тритомника Феофана Прокоповича -- яка потужна українська стихія.
У Европі нема яготинського молока, запорізької медовухи, львівських вареників (ресторан ВАРЕНИКИ ТУТ), пива першої приватної броварні Андрія Мацоли, українських запашних яблук, поляни квасової та инших закарпатських мінеральних вод...
Ми вже давно в Европі фізично і якісно. Просто треба політичну консерву замінити на українську альтернативу, передушити голими руками грантоїдів (які, до речі, виступають за свободу слова тільки для себе, а суті цієї цінності і не тямлять, зачепиш таке чмо хоч півсловом, а воно -- що я тобі поганого зробив? Ідеш на публіку з чимось -- будь готовий не тільки до приємного) і створити якісне реальне україноцентричне громадянське суспільство.
Скільки свіжих творчих сил у ріжних сферах: Роман Пастух, Роман Балук, Кирило Тарасюк, Сергій Чепкий у Львові, Богдан Постольний у Сумах, Ростислав Рижков у Миколаєві, Євген Гриценко у Києві... Дати б їм можливість самореалізації.
В чому і причина.
І мета.
І суть речей.
"Ти створив шахматну дошку на якій я не хочу бути фігурою". Створи свою. І я буду на ній фігурою. Не питання. Бо не маю гордині. Кожна людина мені цікава. Кожна ідея і кожна чужа країна.
Але зараз мушу заглибитись у свою культуру, історію, витягати звідти істину і опритомнювати її у свідомості українців.
В короткому житті є місце для світла, слова, кольору, музики і любові.
"Не бійся. Бог завше з тобою" -- каже одна прочанка. І це істина.

Повільною ходою йде Божий гнів до своєї помсти і за повільність відплачує жорстокістю кари.
Сенека.