ЖИТТЄПИС. ПРОДОВЖЕННЯ...

11.10.2009

У середу після брифінгу нать устигла на семінар до Ведмедя, потім цікавезна лекція у нього ж таки. Тонкощі створення СРСР та українського питання на Паризькій конференції – це штука захоплююча, скажу я вам. От якби в моїй бурсі сформували істфак на чолі з Хижняком, то я би лишилася там ще на кілька років, хоча… побачимо… А ще ж були лекції в Маестро… Одним словом, файний день: продуктивний, цікавий і корисний! 

 

У четвер були з молодими політиками на екскурсії у Верховній Раді. Цікаво, але народ був дещо розчарований, що не пустили поблукати підземним коридором та не дійшли до знаменитого буфету. А декому реально хотілося випробувати «холодної кави» чи то «кави з лимоном»  Тре’ буде зорганізувати таку екскурсію своїй любій групі та для випускних класів моєї рідної школи, але, певно, трішки згодом, після стажування…

 

У п’ятницю успішно пережили групою семінар у Маестро. Убивча ж то дисципліна ця методика та методологія країнознавчих досліджень! Але ми вижили  Колективний розум – це сила  Гольцов, як виявилося, ще поки не друкується ні в якому літературному журналі, або ж старанно це приховує. А даремно, ой, даремно. Публічне право пройшло швидко, весело, але надто гамірно й сумбурно. І ще, ледве не забула – величезне СПАСИБІ Кузьменко, що прикриває левову частку моїх пропусків!..  Наташка, і що би ми без тебе робили? Мабуть, усі би поголовно носилися з бігунками від сесії до сесії   

 

У суботу звозили дітлахів на екскурсію на стадіон «Динамо». А вони ж у нас футболісти, як-не-як. Та ще й які футболісти! Такі ж молодці, як і наша збірна, що нарешті здобула неймовірну перемогу: ми побили англійців!!! Мрії збуваються, дива трапляються… якщо довго працювати й вірити    Потім разом сходили у кафешку та на мульт. Знаєте, французам кепсько вдається робити мульти для дітей  Як глядач, психолог-аматор (поки що) та майбутня мама і вчителька я би заборонила трансляцію багатьох анімаційних продуктів на території України, і не лише французьких  Наші могли би робити значно краще, якби робили звісно  Шкода, що суботи було так мало. Але нічого, наступної буду святкувати іменини з малечею  

 

Неділя – день Сонця! Але нині ще й дощу та вітру. Зате тренування на природі, поміж сосен, на килимі з пожовклого листя, хрустких шишок та запашної хвої, під жовтневим дощем та зі свіжим вітром – це просто диво!.. Ду-у-уже бадьорить, мобілізує та приємно гартує… Раджу спробувати 

 

О! Ну, і ще одна знаменна подія сього тижня - Усачову нині стукнуло 26 років !!! Побажаємо йому натхненного, барвистого та запашного життя, сповненого усілякими цікавинками й досягненнями, ясна річ, а ще міцного здоров'я (щоби усе це витримати, засвоїти й звершити) і щастя, такого, як він його сам собі уявляє, бачить, малює, пише, відчуває, снить...

ДІМ ДЛЯ ДУШІ

За Олегом Ігамбердиєвим

Будував я дім для душі,
Світлий і затишний дім.
Мріяв, щоб душа 
в дім мій увійшла
І навік зосталась у нім.

Зрання й до темна 
з каменю і скла
Будував я дім для душі,
Та чомусь душа 
жити не змогла
В домі тім 
кам’янім.

Я ховав печаль
і шукав кришталь,
Зводив кришталевий дім,
Тільки знов душа
жити не змогла
В кришталевім домі тім.

Мріяв я всі дні 
про стіни золоті,
Будував із золота дім,
Жив, немов вві сні,
а душа мені
Тихо проказала – ні!

Стільки стратив днів, 
врешті – зрозумів…
Збудував з любові свій дім.
Ось тоді душа
в дім мій увійшла
І навік зосталась у нім…