ЗАПАМ\'ЯТАЙ, ЯКЩО ТИ ЧОЛОВІК...

08.03.2013

Гадаю, цілком доречно та виправдано буде сьогодні поговорити про роль кожної статі у щоденному житті людства. Як воно часто буває, свої міркування я будуватиму з власного досвіду та особистих відчуттів, знань.

            Хто мене добре знає, то зрозуміє, а так загалом доки для себе я збагнув таку модель: «Присутність жінки – заважає. Нестача жінки – надихає». Здебільшого мене дратували жінки у школі, вузі, на різних роботах, у багатьох спільних справах. Але у той же час жінка є і вона так само несе свою місію. Нажаль, в силу неправильного виховання як хлопців, так  і дівчат, люди зростають дещо штучними, фальшивими у відповідності зі своєю природою. Відтак справді тяжко жити синергійно, адже чоловікам стає властива фемінність, сентиментальність, а жінкам натомість близькою стає мускулійність, ініціативність, лідерство. Розумні межі втрачаються і люди потерпають від всесуспільної напруги. Але жінка є. Й от коли вона таки дійсно відсутня, то молодим таткам тяжче стає наодинці з дитиною. Коли жінка відсутня, то ти просто не маєш із ким поділитися своїми радощами й тривогами. Коли жінка відсутня, то розумієш, що у тобі відсутня суттєва частина життя. Особисто я намагаюся якось все те компенсувати через книги, листування, блог. Майже вся моя творчість присвячена тій чи іншій особі жіночої статі, з якими особливо бракує спілкування, але у той же час воно буває таким нестерпним. Доволі легко звинуватити ту саму жінку, її батьків, оточення у чомусь невірному щодо формування взаємин, але чи варто?

            Буквально днями я прочитав рядки, котрі є хорошим дороговказом:

Жінка сотворена з ребра чоловіка.

Не з ноги, щоб бути приниженною.

Не з голови, щоб перевершувати.

А з боку, щоб бути поруч із тобою, і бути рівною тобі.

І з-під руки, щоб бути захищеною тобою.

І зі сторони серця, щоб бути коханою...

Будь обережним - не дай жінці заплакати, тому що Господь рахує її сльози...

 

08.03.13 р.Б. Сщмч. Полікарпа

(Полтава)