Батько

22.10.2011

Їх часто ми не розуміє,

Проте вони щодня сивіють.

Не можем їхніх слів збагнути,

Але й не можемо забути.

 

Не можем ми їх розлюбити

Й не вправі ми того хотіти,

Щоб посмішка щодня була,

Тепло і ласка й доброта.

 

Бо настраждалися багато,

Виховуючи нас завзято.

Терпіли біль, душевні муки,

Коли надходив час розлуки.

 

Учили нас як в світі жити

І як добро усім творити.

І спонукали нас навчатись

Й нічого в світі не боятись.

 

Вселяли в нас могутність, силу

І дарували нам ту віру

В щасливе й радісне життя,

Що лиш веде до небуття.

 

І хоч ми вже повиростали

І з дому отчого повилітали,

Та відчуваєм ту турботу і любов,

Яку нам БАТЬКО посилає знов і знов.

нині маємо 72 роки нашому Батькові...
здоров"я і мудрости тобі, Батьку!!!