kux51.jpg

МАНТРИ

26.11.2009

Привіт, малята.
Успішні перемовини з імовірним ситуативним політичним однодумцем треба скропити закарпатським коньяком, що я успішно й зреалізував у колі родини.
Провели успішні перемовини в трьох амбасадах -- Болгарія, Сирія, Азербайджан. Наш міністр закордонних справ молодчина -- доречний, коректний, привабливий для співрозмовників і не варнякає зайвого. Якби його не було, його б треба було вигадати.
Сергій вибрав на прочит "Безрадісну". Дивний вибір. Буде цікаво почути його думку про сю книзю.   
Ростік з головою втопив себе у навчання -- запевне хоче бути відмінником і тут. Мені, хронічному трієчнику як у школі так і у виші, цього ніколи не втямити. 
Каже, що я зловживаю читанням художньої літератури, яка приносить тільки насолоду і більше ніц. Можливо. Але щоб навчитися мислити, треба читати. Щоб навчитися мисленне сформулювати в чітку систему треба писати. Щоб навчитися говорити, треба говорити.
Для того, щоб з'ясувати для себе що таке життя, досить прочитати 5 книжок:
1. Константін ПАУСТОВСКІЙ. ЗОЛОТАЯ РОЗА. про природу роботи з відбором та опрацюванням інформації, про природу письменницької праці.
2. Іван ҐОНЧАРОВ. ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ. про розрив повноцінної творчої особистості між культурним містом і природним середовищем села. Про роль "презренного металу", "жовтенькі квіточки" та про те, "щоб не розчаровуватись -- не зачаровуйся. Думай про людину гірше. Якщо виявиться інакше -- що ж, приємно помилишся".
3. Джек ЛОНДОН. МАРТІН ІДЕН. про саморозвиток сильної творчої особистості, яка переборює ворожий до себе соціум а потім -- після досягнення успіху -- відмовляється від цього соціуму як непотребу.
4. Джон СТЕЙНБЕК. ЗИМА ТРИВОГИ НАШОЇ. про механізми успіху, політики, бізнесу, капіталістичного суспільства.
5. Герман МЕЛВІЛЛ. МОБІ ДІК. про любов, віру в Бога, емоції, суть жття і призначення смерті.
Опріч цих книжок є море інших: "Аналіз краси" Гоґарта, "Стать і характер" Вайнінґера, праці Фройда а Фромма з теорії сексуальності, "Призначення України" Липи, "Українська душа" Шлемкевича, твори Памфіла Юркевича, "Народження трагедії з духу маузики" Ніцше і прочая і прочая.
Читати -- значить жити. Жити вічно -- писати так, щоб було цікаво  і після тебе.
Дармовис каже, що в мене немає харизми. Можливо. Але коли я говорю публічно, мене слухає будь-яка авдиторія. Після кождого виступу маю достатньо однодумців, з якими можна робити справу і йти далі.
Харизма -- це не бути приємним ( бо це ґлямур, який мені огидний в усіх його проявах) харизма -- це бути переконливим.
Пахне мандрівочка в Закарпаттє. І то добре є, бо Київ засмічує свідомість буденністю.
Васьковець перенесла презенташу на 12 грудня.
Дрободан покидає антиукраїнську партію. Цікаво. Яйці дєшовки міцно в дверях? Ну-ну.
Отаке.  

В Петрополіськім лабіринті

Блукали ми — і тьма, і тьма...

«Ходімо, куме, в піраміду,

Засвітим світоч». І зайшли.

Єлей і миро принесли.

І чепурненький жрець Ізіди,

Чорнявенький і кавалер,

Скромненько длань свою простер,

І хор по манію лакея,

Чи то жерця: «Во Іудеї

Бисть цар Саул». Потому хор

Ревнув з Бортнянського: «О скорбь,

О скорбь моя! О скорбь велика!»
Тарас ШЕВЧЕНКО