
МАНТРИ
26.11.2009
Привіт, малята.
Успішні перемовини з імовірним ситуативним політичним однодумцем треба скропити закарпатським коньяком, що я успішно й зреалізував у колі родини.
Провели успішні перемовини в трьох амбасадах -- Болгарія, Сирія, Азербайджан. Наш міністр закордонних справ молодчина -- доречний, коректний, привабливий для співрозмовників і не варнякає зайвого. Якби його не було, його б треба було вигадати.
Сергій вибрав на прочит "Безрадісну". Дивний вибір. Буде цікаво почути його думку про сю книзю.
Ростік з головою втопив себе у навчання -- запевне хоче бути відмінником і тут. Мені, хронічному трієчнику як у школі так і у виші, цього ніколи не втямити.
Каже, що я зловживаю читанням художньої літератури, яка приносить тільки насолоду і більше ніц. Можливо. Але щоб навчитися мислити, треба читати. Щоб навчитися мисленне сформулювати в чітку систему треба писати. Щоб навчитися говорити, треба говорити.
Для того, щоб з'ясувати для себе що таке життя, досить прочитати 5 книжок:
1. Константін ПАУСТОВСКІЙ. ЗОЛОТАЯ РОЗА. про природу роботи з відбором та опрацюванням інформації, про природу письменницької праці.
2. Іван ҐОНЧАРОВ. ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ. про розрив повноцінної творчої особистості між культурним містом і природним середовищем села. Про роль "презренного металу", "жовтенькі квіточки" та про те, "щоб не розчаровуватись -- не зачаровуйся. Думай про людину гірше. Якщо виявиться інакше -- що ж, приємно помилишся".
3. Джек ЛОНДОН. МАРТІН ІДЕН. про саморозвиток сильної творчої особистості, яка переборює ворожий до себе соціум а потім -- після досягнення успіху -- відмовляється від цього соціуму як непотребу.
4. Джон СТЕЙНБЕК. ЗИМА ТРИВОГИ НАШОЇ. про механізми успіху, політики, бізнесу, капіталістичного суспільства.
5. Герман МЕЛВІЛЛ. МОБІ ДІК. про любов, віру в Бога, емоції, суть жття і призначення смерті.
Опріч цих книжок є море інших: "Аналіз краси" Гоґарта, "Стать і характер" Вайнінґера, праці Фройда а Фромма з теорії сексуальності, "Призначення України" Липи, "Українська душа" Шлемкевича, твори Памфіла Юркевича, "Народження трагедії з духу маузики" Ніцше і прочая і прочая.
Читати -- значить жити. Жити вічно -- писати так, щоб було цікаво і після тебе.
Дармовис каже, що в мене немає харизми. Можливо. Але коли я говорю публічно, мене слухає будь-яка авдиторія. Після кождого виступу маю достатньо однодумців, з якими можна робити справу і йти далі.
Харизма -- це не бути приємним ( бо це ґлямур, який мені огидний в усіх його проявах) харизма -- це бути переконливим.
Пахне мандрівочка в Закарпаттє. І то добре є, бо Київ засмічує свідомість буденністю.
Васьковець перенесла презенташу на 12 грудня.
Дрободан покидає антиукраїнську партію. Цікаво. Яйці дєшовки міцно в дверях? Ну-ну.
Отаке.
В Петрополіськім лабіринті Блукали ми — і тьма, і тьма... «Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч». І зайшли. Єлей і миро принесли. І чепурненький жрець Ізіди, Чорнявенький і кавалер, Скромненько длань свою простер, І хор по манію лакея, Чи то жерця: «Во Іудеї Бисть цар Саул». Потому хор Ревнув з Бортнянського: «О скорбь, О скорбь моя! О скорбь велика!»
Тарас ШЕВЧЕНКО









