Сяйво Перемоги

01.02.2013

Як часто ми споглядаємо різноманітні змагання у галузях науки, спорту, мистецтва. В межах певних критерій той чи інших учасник виборює свою перемогу, засвідчуючи перед іншими перевагу, інакшість, кращість. Але у той же час мало хто міркує щодо того, що все наше життя є суцільною роботою над самовдосконаленням, самозростанням. Чи так вже це легко?

Перш за все, люди має бути самоумотивована у тім, що у власному житті слід зростати у любови. Меж досконалости немає, але саму досконалість ніхто не відміняв.

Й так само не менш важливо бачити чітку систему етапів духовного зростання. Попри умовности, які щоденного стискають нас, слід вчитися стояти понад ними, споглядаючи на світ очима мудрости.

Як на мене, сукупність мотивації мудрого життя є вже неабиякою перемогою у сьогоденні. Подібних людей у різних сферах я зустрічав вкрай рідко. Й тут важливо розуміти, що це не ті, хто має за плечима ряд заслуг, нагород, звань, а – малопомітні пересічні особи, котрі рухаються власною дорогою життя, несучи свій хрест.

В ці дні я вважаю за доречне згадати лаборанта філологічного факультету ПНПУ Вікторію Неділько. Спілкуючись із Вікторією останні кілька років, я відкриваю для себе у її постаті образ сяйва перемоги.   Уміння лишатися спокійною та врівноваженою, тверезо дивитися на життя, вірити у перспективу щастя та втішатися незначними у цьому світі речами – все це властиво Вікторії. Як на мене, це людина, котра зуміла знайти своє місце у цьому світі, зреалізувати себе у якости дружини та мами, зарекомендувати себе хорошою людиною та довести свою щирість та відкритість перед оточенням.

Днями Вікторія відзначила ювілейну дату особистого свята, на що я можу лише побажати зміцнення у всьому світлому, позитивному та сповненому любови!