Блог Романа КУХАРУКА

Привіт.у четвер було прикольно -- прочитав-єм лекцію про націоналістичні твори Івана Нечуя-Левицького: "Рибалка Панас Круть" (жиди забирають в українця бізнес), "Дві московки" ( про то, як чужа імперія вимиває українську силу), "Причепа" (про спольщених українців, трагедію їхнього буття -- і тут не є, і там гамбєц), "Хмари" (про важкий хрест українства -- образи Памфіла Юркевича а Агатангела Кримського). Було мало -- Ігор Сокол, Сергій Тряшин, Олексій Усачов, Надія Красножон і багатостраждальний фотограф Олег Федонюк. Українчі ліниві. НЕ треба їм нічого. "Скаже німець -- Ви моголи? Моголи, моголи. Золотого Тамерлана Онучата голі." Шевченко. Геній.УПГ -- боротьба за юні душі. Беру відвертістю.Гостини у Кулиняків. Все про себе, все на себе. Як завжди.П'ятниця. Литовченко просрав етер. Прикільно. Були-с-мо з Іконніковим. Його ламана росмова -- геть вигідна уклабу. Еге ж. Розмова з чумаками -- повчальна і невтішна для них. Суки -- не хочуть інвестувати в українство. Так і здохнуть у злиднях.Субота, 31 липня -- день Рибалка.Масончик зустрічається з перестарками -- робить кар'єру. Успіхів.Вихиляс готується до конкурсу Лесі Українки. Вибрав "В'язня". В унісон зі мною. Приємно.Поштарик готовий до риболовлі.Зайчик на Шацьких озерах парнірує.Клон тішить вибагливістю і радістю буття.Бог розваг через рік буде у Києві. Клас.Отаке.Нація це гідність -- істина.

ПривітМарш-кидок на Західну. Машина поїхава в другую сторону. На потяг як завше білетів не було. Довелося їхати з народом в автобусі. Нарід ріжний, терплячий, негідний себе, дикий. Народ розчарований, огидний і прекрасний водночас.Шоферюгам абсолютно плювати на запити пасажирів. Стають там, де добре їм. І альтернативи їм не є. Зовсім. Нарід теж не користає з альтернативи -- при виборі лісу і цивілізованого туалету -- обирає ліс.Нічні автостації -- це помники одвічному совдепівському ідіотизму. Простір, мертвечина, несмак, все --проти людей. У Вінниці касієрка, не порадившись з Києвом, спродала енну кількість білетів, а місць в автобусі не є. Двоє крикунів накинулись на шоферів. Якась матуша накинулась на всіх пасажирів гамузом, мовлялечки всі ви тут безбілетники, сцуко. Еге ж. Горлопани вийшли. Матуша госталася.У Хмельницькому -- повна порожнеча. Ні тобі бабці з пиріжечком, ні молодиці з вареником. Пустка.У Тернополі -- один зариганий кіоск. Вода в холодильнику, але холодильник вимкнутий -- пані економить електроенергію. На решту дає жуйку сумнівної якості.На сільському весіллі кризи не відчуваєш. Столи ломляться обидва дні, люди тішаться, молоді замучені. Музики луплять русскоязичний блатняк -- для молоді. Потім народне -- для газдів.На весіллі вразило весільне деревце. В основі дуже багато жмутів чи оберемків васильку -- зверхи донизу. А пахне він як -- доокола.

привіт.життя як в калейдоскопі. рух і натиск. люди, зустрічі, перемовини.Качковський прочитав добру лекцію -- дали відлуп Зурабову. Чухайся дурню. Перед тим відтарабубнили Львівщину. Львівщина проігнорулава. Тепер Вася пльохо спіт, бо скальп здирають нігтями.Літературні бубніння пройшли безболісно. Руслан Морозовський і Марія Некрасова прочитали добрі вірші. Були Тряшин, якийся кремлелюб (здається платний), а також Андрій Батийович Шарафутдінов. Ото вже з'ява, прости господи.УПГ захрясла троха. Принципово русскоязичні не тямлять, що без українських цінностей далі руху не буде. Принаймні спільно з нами. Сухий молодець -- проходить чорнову школу політики. А це не пара, не семінар, і не польові виправи тіпа лідерства. Тут все набагато серйозніше і вартісніше. "Люди перевіряються працею" -- каже він. Безперечно. Людина вивіряється кількома речами -- славою, владою, грошима і сексом. Принаймні, у політиці все це гамузом має велике значення і у сполуці витворює неймовірні сюжети, ба навіть детективи. Нічого. Заїхали в болото спільно -- спільно і виберемся.На УТР Ярослав Хороший і Валентин Колєчкін. Хороший трохи затинаєсь, а Валентин пропіарив свою бабцю з Кіровограда. Круто.Обмили диплом бакалавра Хорошого, роздали довідки Масончику і Лужевському -- і на Вінницю. в Карпатах були вже поночі.А зранечку -- на Говерлю.Прикольно бачити вплив у регіоні Шкутяка, безпомічність Наливая з його немічними аргарівцями (ідуть второваною дорогою Луцика,...

Привіт.Дискусія з космополітом -- дискусія з порожнечею. За моїми плечима НАЦІЯ, а за твоїми -- хто? Я опираюсь на НАЦІЮ, а ти на що? На порожнечу? В тому то й річ. Чого хоче космополіт? Особистого добробуту а комфорту. За рахунок відречення від НАЦІЇ, як тягара, як хреста на плечах, як приреченості на глибину -- духу а віри. Але опріч хліба з маслом, мандрів, щасливого особистого космополіт хоче бути творцем , іншими словами хоче безсмертя. Поза НАЦІЄЮ його немає. І тут на порожнього космополіта чигає пастка, полапка . Відректися можна тричі як св. Петро або раз і назавше як Юда. Але повернення не є.Дискусії зі скоробагатьками цікаві. Один обід чи добра вечеря середнього українського скоробагатька -- річний бюджет Українського клубу. Але "ета разниє дєньгі". Коли ж у них з'явиться здорова амбіція володаря країни а не попихача в чужинецьких стайнях за третій, а то й десятий сніп? Не знаю.Масончик так і не потямився бути ЛЮДИНОЮ. Таке собі щось. Шустрить. Між крапельками. Між правдою а кривдою. Між людьми як між камінням. Дивишся потім -- аж то не людина, а клоччя висить, що могло стати ЛЮДИНОЮ. Та менше з тим.Обговорили з Тарнопільським, як проведемо 31 липня -- день народження Івана РИБАЛКА.

ПривітШвайники провели конферешку. Слабонько. Найадекватнішим був Пасхавер, який з усією жидівською в'їдливістю радника Кучми зауважив: влада дере гроші на утримання влади замість того, аби скорочувати видатки на владу. Мудро.Штюдеман закинув українцям, що у них нема демократичних підвалин. Фактично плюнув їм публічно у лице. А вони ... аплодували. Круто!А щодо підвалин, пане швайнику, то коли у нас була держава, віче, культура -- ви ще в звіриних шкурах по дебрях своїх несходимих бігали. Про це слушно мовить Юрій Липа у "Призначенні України".Українська політична група набирає обертів. Не радив би нікому потрапити під її тверді круглі залізні колеса.Формуємо перший номер журналу "Українська нація". Має вийти непогано.Відродили літературні бубніння. Свої твори прочитали Олександер Драндар (актуальна публіцистика), Анатолій Черняхівський (пародії) та Надія Красножон (дебют у прозі -- новела "Натюрморт"). Відтепер Літературні бубніння будуть щотижневим актом української літературної братії.Янек громить українство кирюшею аж гай шумить. А воно, українство, мовчить.Але це тиша перед бурею.Нація змете все на своєму шляху.Бо нація -- це гідність.

ПривітМандри, люди і події складають наше з вами життя. А ще книжки, картини. музика. А ще трунки, наїдки, розмови. А ще діти, родина, сни. А ще...Українська політична група пружно і пругко стартувала. Коли нуртує кров і є здорова мотивація -- перепон не є. Зграя молодих голодних мудрих вовків переверне світ і змусить його бути білим.Поєднання літератури а політики дає свої плоди -- обидва середовища стають людянішими. Вручили премію Кобилянського Марії Павловій з Сокальщини. Вона розчарована в Українському клубі -- і то навзаєм. Провінційність мислення ніколи не стане мисленням повноважним. А покинуті напризволяще подаровані сухоцвіти пояснюють ставлення до мистецтва. Так хтось і ваші вірші, пані Маріє, вкине до чужої вази з водою, хоча сухоцвіти води якраз і не потребують.Контрастом до Павлової був виступ Оксани Щербань з Білої Церкви. Штивна поезія, філософські роздуми, діалог з публікою, що не звикла мати справу з літературою -- геть не зле.Газета з В'язівським пішла в люди.Мандри:Новостав на Рівненщині. Штивні розмови з Миквасом. Нові роботи. Лікування медовухою. Пісні місячної ночі. Трухани в сінях. І дуже багато бузьків. Бузьками пронизана вся Волинь а навіть Галичина.Луцьк. Познайомились з письменником Володимиром Лисом. Було про що погомоніти. Рівно ж як із Петром Коробчуком. Набрали книжок в "Твердині". Найбільше Кралюка.

Привіт.Літо уповні. Злидні при порозі і порожнеча в країні.А ми ідемо своєю дорогою -- вперто, всупереч, без помочі сторонніх.Сліва голодує, сараку. Бондік партизує неньку. Янеки застрягли сокирою в гудзуватому дереві -- твердому, українському. Порожняк не котить. Суспільство вперто тримає удар.З-під килима вилетів Сухий, прислуг Богуслаєва. Відстоюють авіапром. На Тернопіль перекинули мента зі Львова. Привіт Михнові. Запрошуй на йозеро, домовляйсі.Дєшовка подає в суд на свого сопартійця, якого продав як чірвака в яблуку. Ну-ну.Кругляк по Закарпаттю -- дуже добре. Перевірка боєм пройшла успішно. Деца всралась. Ледида забив. Балога прислав посла. Розмова посутня, що дещо зденервувало Цибулю, а Аржевітіну понаравилась. Мені теж.Є прообраз команди, яка може все. Нарешті. Мрія ідіота збулась. Океєчки.Казав сліпий, побачимо.Читаю роман алжирця Мулуда МАММЕРІ "ОПІУМ І ДЕМОКРАТИЗАТОР" -- про французьку окупацію Алжиру. Янеки нічого не вигадали. Ось вона, сутність окупації: "Щоби допомогти вам, армія обнесе колючим дротом ваше село", "Боягузство людей, які нічого не могли, була так само безмежна, як безмежна була підлість тих, що могли все і які, користаючи з цього, вимагали від людей всього і все обезцінювали".

Привіт.Тиждень видався напружений. Чимало всього. Зелені свята відзначили добре. І коло церкви, і поза нею.В понеділок кругляк. Море народу. Навіть Заїка прийшов. Група Сухого добре себе показала. Іконніков має почуття гумору і певні елементи харизми.У середу випускний у Софії Романівни. Вона вже школярка, має законні вакації.У четвер спільно з Черняховським провели кругляк по виборах. Заїка, група Сухого, Горський, Степанюк, Новак, Усачов. Досить пристойно, компактно і виважено. Висновок -- Партія Регіонів будує однопартійну систему, як фашисти в Німеччині у 1933. Тільки ті будували на платформі німецького шовінізму, а ці -- на шовінізмі юдейо-православному. Ріжниці жодної. Результат буде той же. Тільки український нарід знову понесе великі жертви. Бездумно і безпотрібно.В п'ятницю -- тівішко з Черняховським і Колєчкіним. Валентин спокійний, грунтовний і вартісний у вислові, а отже й у мисленні. Олексій одружився. Це нова якість життя і відповідальності не тільки за себе. Дай БОЖЕ терпіння і радості.У суботу -- збір ОУН.І так як в колесі.Про літературу забув. Про журналістику теж.Тільки Бог і політика.Між Богом і мною нема посередника, опріч Ісуса Христа і його ВІРИ. "НЕ БІЙСЯ" -- кажу як молитву зранку і йду до роботи.На столі чаша, налита не мною, і мушу випити її до дна. Як мої попередники.

Привіт

Привіт.