Блог Романа КУХАРУКА

Розпочали день з квітів і меду.Потім пішли до церкви.Потім до крокодайла на ґлювайн.Життя вирує -- світ тісний, а владні коридори -- просто страшно тісні.Але маєш команду -- шуруєш далі.Вікторія СТАХ видала з Лучуком у Львові антологію еротичної поезії. Мене звідтам викинуто. Це зрада. Нашої молодості , нашої свіжості, нашої людяності. Та Бог з нею. Є маленька книжечка -- свідок того всього, де ми з Ліною Василівною на однім розвороті.Готові до друку "Чужі шедеври" і "Сухі а мокрі дороги". Запускаю.Дармовис прошмокує далі.Андроґін лаштується на жовтень до Варшави.Дєшовка збожеволіла. Але ми воліємо його не помічати.Цікаво, жлобік і фронтовик прийдуть завтра на кругляк?Канди в прези вишикувались по кругляки про свою ефективність на держпосадах. Аж смішно.з 21 по 30 вересня у будинку актора виставка Миколи Пашковського.В середу -- перший брифінг інформаційного центру Нація. Отакі справи.все малята.Добраніч.

Привіт, малятаРозмовляти з дідами -- краще повіситись. Висмоктують кров і приносять жах у душу -- невже і я буду таким занудним дідом з синіми губами і з бажанням досамореалізації за всі втрачені роки а можливості?Не хотів би.Але на моє тверде переконання, Бог дає Слово і Віру сильним, і гріх їм тими чудовними і вартісними дарами не скористатись.Дармовис знову прошмокав.Домовилися з Тимошиком про умови видання Огієнкової праці "Політична праця Богдана Хмельницького".Уляська самостійна.Софійка тішиться сумкою, яку сама за свої гроші купила.За останній тиждень стільки духовного лайна відлетіло -- фронтовики, жлобіки, дєшовки, обділено-обдаровані. І це дуже вельми позитивно.Партія Свобода тільки вимагає і протестує, але нічого не творить. І це зле. Треба українцям мати політичну силу позитивно творчу, тверду як кремінь, вартісну і неодноразову. З цим тяжко. Але нічого.Любомир Грицак поїхав до Голандії по сир. У понеділок будем вирішувати долю Дєшовки.все.Па.

Привіт, малята. Вчора був день контрастів. Відкрився парламент. Литвин знову плакав на валу. Знову не працюють, гидомирники. А ми відкрили свій парламент. Саочатку виставка китайсько-турецьких виробів і виробів українських чиновників -- 5 кілограмів паперів: постанов, розпоряджень, дозволів. Просрався АП-щебетунчик-- великий захисник знедолених. Насправді -- розводящий. Влада ухвалює рішення, він розкручує підприємців на бабло і ділиться з Бассом. Ціну він собі склав сам -- 3000 гриваків у місяць. Показав себе у повний зріст головний фронтовик нації. Жиди йому жити не дають. Певне ж не задурно він їх так піарить. Жлобік обізвав нас козлами за те, що ми відмовились пускати його в парламент від наших структур. Звичайно, козли -- що надали таку можливість. Сайт атакують тимошенківці. Дерзайте. Дєшовка зникла з овиду -- здрисла у підпілля. Все.

Привіт, малята.От і розпочалась осіння молотарка.Зранку нарада з партійними однодумцями. Ключове слово -- місце у списку. Потім узгодили з Веронікою позиції на брифінг.Потім тривала робота з основним претендентом на мера княжого Києва. Продуктивно.Потім кругляк, де дебютував Дармошмок. Не прошмокав -- і то добре.Потім ще одна зустріч з виходом на кандидата у Президенти.Якісь суки намагаються зламати сайт Літфоруму. А йух вам в тачку.Уляся іде до 5 класу, а Софія збирається на дошкільні курси.Купив густого гарного вина урожаю 2001 року. Сьогодні випробуємо. П'янить безперечно.Отаке.все.

Привіт, малята. Розпочинається новий політичний сезон. Приїхали мої дівчата. Тепер хто на працю, хто в садок, хто до школи. Дармовис уже в Києві -- має гуртожитло, повну коробку оптимізму і самопевности. Андроґін все ще шукає себе. Бібісі найшов себе у традиціоналістичному клюбі. Разом з Інфузором -- це потужна політишно-мотилишна сила. Тим більше, що Інфузор працює у парі з Історичним димом. Всеукраїнський староста готується до маршу на Київ 22 листопада у 5 річницю розчавлених помаранчів. Костя Матвієнко був у Сорочинцях з Барабанною паличкою. Остання щось там варнякала про двуствольність Ґонґадзе. П'яна Дєшовка, що гаса палацом "Україна", розлякуючи дітей і охорону Юща -- це вещ. У Дєшовки ейфорія -- українська прибютовка з чітким оскалом зернозлодія-Козаченка набирає обертів. Але Дєшовка розв'язала нам руки. Снаряди будуть бити точно в ціль і на вєрняк. Дєд переграв Жлобіка на всі сто -- в нашому пулі з'явилась ще одна потужна партія. Читаю Марину Соколянц -- добре пише, Маранка-полтавка. Отакі діла. До сустречі на барикадах.

Салют. Дивився Ющенкову показуху по телевізору. Гарно щебече. Але гляньте на сю світлину -- це реальність. Знята в Батурині, за лаштунками "державного заходу". Ющенко так і не зробив за 5 років найважливішого -- не змінив систему лицем до людей. Люди для нього, як для пана кріпаки. Є армія ментів, є армія нементів. Є армія чиновників. А люди далеко внизу, копошаться і щось хочуть. Нове покоління політиків має прийти до людей і бути з ними постійно. Час дєшовок минає. Час Людей настає. Президент -- тимчасовий статус відповідальності. Ющенко того не тямить. Але люди тямлять і скажуть своє слово -- на виборах. Та й поза ними теж. Кірюша Ґундяєв хоче бути зі мною рівним. Смішне. Все. Музика й вино.

Батурин розчарував. Ющенко поводиться як дрібний панок часів Мазепи. Простих людей не пускають. Пояснення просте -- це державний захід. Іншими словами -- захід для Президента. Якийсь майор каже людям -- о 16. 00. пан президент поїдуть і ви погуляєте там попідтинню. Я йому кажу -- В тебе совість є? -- Яка совість? -- Людська. Ти ж на їх податки живеш, ти маєш їм ноги лизати, а ти... Але нічо. Були в маєтку Пантелеймона Куліша. Файно. Люблю життя. ґратулюю всім. Чешч.

привіт, малята. В понеділок відбувся епохальний кругляк про ефективність Яценюка на держпосадах. Цікаво. У вівторок Пісуар Іванович парнірував на тіві. В середу мали двоє переговорів. Тарас Самелюк готується отримати премію Осипа Маковея. Кодло всеукраїнського старости готується на День незалежности робити марш незгодних на Хрещатику. Достойно. Славинський видав антоложку під егідою тімохи. Огидно. Це використання письмаків у сліпу. Все.

Нарешті дома. Чолом тобі , Княжий Києве мій. Першим ділом полив квіти. Найвитриваліші -- фіялки. Відчуваєш, як рослини живуть коло тебе так непомітно, дихають і п'ють воду. Вони не можуть без води. Так само я не годен без Києва, інтернету, музики і вина. А ще книжок. А ще розмов. А ще... Добре. Завтра знову віхола зустрічей, розмов, перемовин. Солодка робота на результат. Чешч.

Тиждень минув як одна мить. Сни. Діти. Сливки з огірками. Зранку -- дорога через ліс на озеро. Риби не впіймав, але наївся ожин, бачив білку і чорних журавлів, чув, як вони кричали геть незадоволені мною. Були на лісовій річці Товмачику. Там море риби і каміння. Набрав собі в Київ. Збірна України продула туркам -- це пездець. Ні гри, ні тренера, ні футболу. Шкода. Нікчема показала мені свою зневагу. Блюнула знизу і захлинулася у своїй блювоті. Нікчема, що вже дев'ятий рік горбатиться на якогось німця, чинячи чорнову роботу за копійки. А я тут, в Україні, працюю щодня, аби його діти мали достойну країну. Парадокс. На пенсію хоче сюди вернутись, патріот драний. Не вийде. Перед від'їздом тещі стало зле. Але обійшлося. Дорога до Княжого Києва була легка і світла. Музика, світлА, дівочі коліна, кава на Вінничині, екстрім, розмови... Клас. Опівночі був уже дома.