Блог Романа КУХАРУКА

Привіт малята. Графоманіяк каже, що на сайті мало що змінилось. Дарма. На сайті змінилась динаміка. Динаміка болота і лінивства перейшла у нестрим духовного руху. Ось що важливо. Вінницька уже вічність пише реценжку на нашого специфічного любителя чорнявих. Максим Савчук самочинно оголосив анонс свого виступу на Українському клубі -- якби не зайшов на літакцент, то й не дізнався би про то. Нет не ставить анонс мого чату на Буквоїді. Всі зрозуміло чому, але Сліва? Від нього не чекав такого. Шкода. Нині було нормально. Триває процес реформування Української партії. Усачов приїхав натхненний з туру по Східній Україні. Громадська Конституційна рада відбулась добре. Виступив Коліушко, приїхав зі Львова Юрко Антоняк. Найкоротшим був Рондзістий -- работать нада, карочє ґаваря. Матківський покинув суд заради ГКР. А от солодкої парочки АВ-ІФ не вистарчало -- не було кому бігати пакурить. Був Мирослав Левицький -- уточнили сценарій вечора пам'яті Галини. Мирослав готує фільм на 30 хвилин. Має приїхати Тарас Самелюк для праці над своїм текстом. Неволькац скликає з'їзд УРПЛ. Черговий -- 3 -- номер СІД майже готовий. Там чимало цікавого. Читаю Нудьгу про спудеїв. Геть інтересно -- треба перевидавать.

Привіт. Перебирав архіви, робив черговий номер ґазети, спостерігав юльчину істерію в інформаційному просторі. Шкода, що в Юща нема такої розгалуженої системи політологів, президентів, мовлячих голів як у Юльки -- все мусить сам. Ну це ж геть нехарашо, коли на УТ-1 у Громницького сидить кончений Ігор Ждаун, якому Ющ щось недоплатив чи в чомусь розчарував, і веща: президент валить Україну...Тимошенко. А йому підспівува Андрій Єрмоша, який має контракт з Льовочкіним -- Кравчук висловив думку суспільства. Кравчук висловив думку Медведчука, а суспільство гірко пам'ятає кравчучки і кучмовози. Та менше з тим. Усім чомусь застопорило на тому, чи ми віримо у другий термін Юща. Ми кажемо, що він неминучий. І кажемо, що це добре для України. Всі забули спокійний період держави, коли в Юща прем'єром був Єхануров -- жодних потрясінь, протистоянь, публічної сверблячки на телесвободах. А тепер? Готуюся психологічно до чату на Буквоїді -- Сергій Руденко вже запустив анонси. Не тямить, хлопець, що ріжні горбчуки і кокотюхи будуть на него за тоє злі. Але нічо, він хлопець мужній і твердопрофесійний. Формую нову книжку поезій "Зарінок". Помало буду приводити до тями всі рукописи -- чужі і свої. Прочитав книжку Асєєва про Київську Русь. Дуже цікаво про архітектуру і малярство.

Привіт, малята. Як багато залежить від того, як спрацьовує команда як один механізм. Одна деталь, одна фігня може перебаранчати всю справу. Досить важко бути в чужому місті без мобільного зв'язку і без грошей. А людина, від якої то залежить, шукає причини поразки поза собою. Це найгірше. Найважливіше навчитись визнавати свої помилки, тоді бачиш поле бою в реальному світлі і наступну битву виграєш. Галичина жахлива -- провінційна, пихата, неадекватна. Міти про національну столицю -- труха, лайна варта. Мер тримає одночасно жидівську кнайпу і ганделик "Криївка". У цьому вся галицька двозначність -- і нашим, і вашим. У місцевому комерційному телепросторі перемагає жидівське бабло -- трохи муззону геть жидівсько-кацапурське. Галичани закомплексовані мамині синки і тіпа-арт-богемники з претнезією на щось нове і незнане. Форум нью-двійкарів під егідою КУНу -- гебняцька тусовка з присмаком пораженства, яке так висміював і клеймив позором Дмитро Донцов. Ярослав Сватко гарно мовив про самопожертву, але у фойє його книжечку про Бандеру, собівартість якої 3 гривні в базаровий день, продавали за десять. Шухевич, прошептаний місцевою гебнею, закликав ОУН до повернення в орденський статус і закликав не йти до парламенту, бо там панує компроміс. Це теж пораженство і шлях в нікуди, шлях геть від влади. А влада -- це можливість самореалізації для...

Привіт усім. В останніх мандрах я був аж надто емоційним. Негоже то є для державного мужа. Жидів я люблю і не раз мене Ромою Черновіцером називають. Мушу дослідити свій родовід. Будуть блайхи -- вдамся до архівів. Щодо Галичини -- не все там так однозначно. Пан Ронзістий мені то пояснив. Ми з ним однодумці. Як не дивно -- а для когось і дико -- то звучить. Книжка Віктора Рога про Путіна вже розійшлася. Чи не сам Пуцін скупив і спалив? Партійні справи тривають. Ґажаман назвав нас пацанами. Ню-ню. Повидим. Програму записав, спробуй сказати Юричкові-молодшому "Ні" -- кісток не збереш. Ці закарпатські мажори круті -- страх. Здається, на програмі теж був емоційним. Подарив єму кнігу Юща -- а він -- напиши "Таки да, Ющ лишиться на другий термін." Я ж написав там, де наші -- Українського клубу -- умови того діяння наступне : "17 січня 2010 року вскритіє покаже. Урн." Викрутився, як вправний політик. Ото ж. Наступ на Юща сатаніє. Це добре. Значить -- він сильний як ніколи. Дискутую з автором "Насправді нещастя немає". Про жизнь, про нього. Плідна дискусія. Забрав Софійку з садка. Втішилась. Наступні два дні дома буду. Це розкіш. Все, малята. Добраніч.

Вчора був дуже втомлений. Але сніг і м'яка погода, і звична дорога через два мости з крижнями і водою, що несе кригу в Дніпро -- заспокоюють. Ідеш поволи, відчуваєш світ, нікуда не спішиш. Вчора розмова з Нелею Франчук. Вона тепер менеджер гурту "Рутенія". Сміттяр хоче діяльности. Дамо. Обнули з Дударем по стограм. Цікавий тіп. Отаке. Все. Їду на захід.

Сьогоднішній кнессет був оптимістичнішим. Перемовини вселяють надію. Наступного тижня працюємо на Сході і Заході одночасно. Ратушний відкриває виставку Івана Марчука у Збаражі. Добре. Але в кулуарах пре на Кухарука. Не добре. Комуняки розкидали листівки проти Юща. Супер. Їм повна жопа. І це харашо. Іван Діяк -- радник Юща і повитуха Льоші Мерседеса -- сидить скромно у парляменті і чита йухові ґазети. Неволькац жлобиться і готує черговий з'їзд УРПЛ. Коверзнєв класний чувак -- світла пляма у кнессеті. Черняховський -- нігадяй -- змусив мене не курити. Ню-ню. Зустріч з Євгеном Петренком. Оповів про Кубань. Супер! Юрій Сомотов вболіва за футбол. Володимир Мойсик вболіва за футбол і за поезію одночасно. Шамайда -- просто дрібне чмо, чиновник, що боїться за своє маленьке вузеньке кріселечко. Шкода. Класний чувак. Тільки не тямить, що ми не обслуга і тому на ніякі місця нижче перших не претендуєме. Микола Кульчинський збирає парламентом гоші на пам'ятник Мазепі в Польтаві. Певне, хоче на табличці написати -- гоші зібрав Микола з Кульчинських, тато Романа і прочая і прочая... Цибуля переймаєсь моральним облічієм украйонскіх спісователей. Снився мені цеї ночі. Прикольна фраза -- від Садового несе Цибулею. Розмови з численними бізнесменами.

Шамайда нічо не винен -- лідер ніякий. В парламенті нерви. Вчепились у Стуса як свині. Дарма. Бізнесмени порожні. Так само кругляк. В передчутті засніженого Львова. Все.

Втома і відчуття огиди -- від кнессету, від обісраного сіманєнка, брехливого І.Кириленка, від Соболєва, що продає Пинзеника,від псевдоШевченка -- дрібного злодія і ґрушно-бютівського деґенерата (краде все -- від Української громади до гацька з його трьома стаканами і антіфашістом). Були сустречі, розмови, перемовини. Треба мати залізні нерви, страшну силу волі і звірячу певність у собі. А ще -- тил (родину) і добру команду (Усачов, Дроботенко, Вероніка, Олійник). Все інше збудеться. Отак малята.

Шістнадцятий день лютого видався гарячим аж несамовитим. Ділові зустрічі у верхах. Потім прикольний кругляк Віталіка Черняховського. Сидять дупутати (Горобчиха з ЄЦу), а він пре на дупутатів, аж дим си кури. Було прикольно побачити там Степанюка. Але то таке. Наш кругляк нормальний вийшов. Багато канкрєтних провокаторів. Але ми даємо собі з ними раду. На кругляку була Марина, яка колись була у мене на студії "Око". Прикольно. Який світ тісний. Потім про Кубань розказував Євген Петренко. І хор Володимира Яремчука виконав низку чудових пісень. З подивом дізнався, що помер Лев Силенко. Ростислав Галелюк передав мої п'єси в Ужгородський театр і готує наш кругляк в Ужгородському універі. Наступного тижня -- Карлівка, Полтава, Кіровоград. Знов козакові мандрівочка пахне. Читаю Милорадовича. Чудові речі. Хочу спати. Добраніч, малята.

Привіт усім прихильникам і не дуже, негідникам і честивим людям. Сам скучив за цим своїм що-денником. Мрію про то, же зароблю на ноутбук і шпаритиму то все одразу. Мандрувати країною гарно і приємно. Відчуваєш її краще і тямиш добре. Тернопіль. За сприяння великого прихильника дня закоханих (чи укоханих) Ярослава Хорошого провели кругляк на тему українських цінностей. Файно. Кожен з присутніх мав посутньо задуматись про те, що є українські цінності для нього як людини і громадянина і вибудувати свою ієрархію цих цінностей. Вразило: телегрупа, що приїхала на таксію і студики в піцеррії: пиво, піцца без обмежень, що свідчить -- ніякої кризи в спудеїв економічного університету в Тернополи не є. Теребовля. Древній княжий ліс. Вечеря у дерев'яному палаці при розмові про політику, майбутнє партії і вибори у Тернополи. Ну і трохи про літературу. Цікавий досвід -- змішати медовуху, микулинецьке пиво і шпирт. Львів. Зустрічі, перемовини. Встигли до великого снігу змитися з того міста. Купив книжок. Самбір. За керуванням невтомного Миколи Сенейка зустріч у районній бібліотеці. Присутній заступник голови РДА з гуманітарних питань Василь Федірко. Нарвана завідуюча вся в чорному накинулась на нас за те, що ми трохи запізнились. Публіка нульова -- жодного запитання.