Маленький райський куточок
(спогади про II сесію у Колеґії Патріярха Мстислава)
07.02.2011
Кілька днів тому повернувся із Харкова, де проходила друга двотижнева сесія у Колеґії Патріярха Мстислава УАПЦ. З неабияким терпінням чекав цього періоду, щоби зустріти решту колеґіантів, викладачів, спільно навчатися, молитися, причащатися…
Приїхав я в передвечір офіційного навчання. На квартирі мене радо зустрічав чоловік господині – Василій, з котрим мав довгу розмову про віру, Ісуса, церкву, любов і майбутнє людей…
Перший день занять був коротким, але радісним, бо зустрів отця Станіслава та кількох студентів старших курсів…
Другий день, котрий припав на іменини Тетяни, порадував переглядом фільму на парі Загальної церковної історії у Владики про апостола Павла. Вражений побаченим, виник задум створити моно-виставу з апостолом у головній ролі…
Третій день – міркування щодо привітання Владики з 55-літтям. Мені доручили написати вірша…
Коли любов у світі цім шукаєш,
То значить, що потребу у житті із Богом маєш.
Та хто навчить і хто підкаже шлях Небесний –
Осяяний теплом, терпінням і чудесний?
Хтось йде в науку, ще хтось у світи,
Але блукання в темряві ведуть у нікуди.
І лише той, хто Ігоря Владику пострічає
Те джерело добра й любови враз пізнає.
А далі є спокуси, страх і незнання,
Однак, душа Владики все те затіння,
Бо розуміє слабкости людські й потреби,
Що часто до землі ведуть – не в Небо…
Але любов все терпить й все прощає,
Бо вічність істини усим оповідає.
Отак й Владика в серці кожного живе.
Ви є Любов, яка не зникне і не вмре!
Четвертий день насичений різними парами та репетицією. Та головною стала ніч напередодні, коли бачив приємний сон, у якому була моя Любов…
П’ятого дня відбулися урочистості з нагоди ДН Владики Ігора. Разом із 13-ма отцями відправили чудесну літургію, а ввечері вже студенти привітали Владику. Також відбулася цікава зустріч з отцем Іваном Лещиком з Миколаєва. Кілька років тому ми познайомилися біля могили Шевченка у Каневі, після чого отець мене не забув. Отримавши благословення, ми розпрощалися, з надією побачитися в черговий раз…
Шостий день припав на згадку про воїнів Крут. У проповіді отець Станіслав дуже влучно сказав, що цінність подвигу тих хлопців була у тому, що про них пам’ятають. Так само і всі наші діла мають бути спрямовані на те, щоби нас не забували, адже забувають лише зло…
Сьомий день увінчався поїздкою на парафію отця Станіслава. Стояв сильний мороз, через що мене навіть у валянки взули, але загалом літургія відбулася чудесно, легко і просто. Помітив, що зачастили бесіди з Оксаною Підопригорою – кожен заслуговує на увагу до себе…
Восьмий день. Чимало міркую над різними дисциплінами: катехизисом, античною філософією, Святим письмом, вступом до літургіки. Почав відчувати втому від перенавантаження, але думкам це не перешкоджало, адже думка теж до чогось веде – добре, коли до Бога…
Дев’ятий, вартісний у моєму житті день. Читаючи Апостола, нагадав собі про згубність язика та його шкоду у повсякденні. Пара з отцем Мироном чітко сформувала модель сім’ї – спільні цінности. Мушу визнати, що раніше не думав про це, тому наробив чимало помилок. Спілкування з дітьми завше радує. Так й кількагодинний спільний час з онукою господині – Альоною безмежно радував…
Десятий день подарував можливість вперше у житті посповідатися Владиці Ігору. Глибина його знань відкрила чимало нового переді мною…
Одинадцятий день переповнений бар’єрами. На кожному кроці відчуваю ряд перешкод. Міркував про 2 типи спілкування: за інтересами та через відповідальність. Обидвоє містять любов у собі, але втілюються у житті різногранно. Людей просто варто любити…
Дванадцятий, для мене останній день сесії. Виявився тяжкуватим на фізичному рівні, адже достатньо пізно ліг й зарано прокинувся. На літургії читав 3 час й неодмінно причастився. Дружньо посиділи у трапезній всим студентським колективом. Розпрощавшись із одногрупником Олександром та студенткою Vкурсу Мариною, у супроводі отця Станіслава рушив на вокзал. Отець благословив у життєву дорогу, після чого потяг рушив до Полтави, де на мене чекав хрещений синок Анатолій. Так я повернувся у світське життя, але оновлений та зміцнений Духом…
Сьогодні ввімкнув Мамі послухати запис привітання колеґіантами Владики Ігора. Уважно вислухавши, Мама додала: “Ти побував у маленькому Райському куточкові”. Амінь…