НАЦІЯ ЦЕ ГІДНІСТЬ 58

03.12.2011

привіт
Тиждень важкий психологічно.
Шукаю в системі дірку, через яку виринає повітря і не дає змоги машині їхати далі. Еврика! Знайшов. Але порозуміння нема. Гординя і діточий комплекс хворого самолюбства руйнує все, руйнує довіру між людьми, а без довіри -- як без віри в Бога.
Вміти казати НІ. Вміти прощатись з людьми без спожаління. Не повертатись до колишніх, вчорашніх, позаторішніх. Вони не міняються. Чомусь. Стереотипи застрягають як лайно в горлі і не дають людям дихати вільно.
Багато лінивих (не могти прийти, не могти заповнити блог, навіть рейтинг раз на тиждень вчинити), а ще більше дурних а неотесаних.
Мушу витягти Дмитра Савченка з тюрми. А люди такі повільні -- тут, на свободі. Але там -- у тюрмі -- він сидить кожен день. І кожен день думає про несправидливість світу, неповоротких родичів а друзів, про жах повернення в країну, в якій не був семеро років (а на повну якщо -- то всі 14). Якби зробив дитину, то вона була б уже тіном до часу виходу татка з тюрми.
Фільм "Грошобол" дає багато для професії, хоч сам слабкий художньо.
"Око за око" Полоки АБСОЛЮТНЕ РОСІЙСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ГІВНО. Українці-білоруси -- тупаки і дурні. Бєлий ахвіцер душка-дєдушка. Жиди дегенерати. І вивершується це патретами бєлих ахвіцеруф а полководцув на фоні кадетської патріотично-шлюшної пйосеньки аб раші-параші-мутушкє. Фальш, гидь, бидлопакостність. На х... це везти до Княжого Києва? Уздєчка кае -- хлопали. Ну і фіг? Рашотяпні баушки і стукачі. А головний герой на табачніка в старості похожий. Вічно п'яний Тримбач додав жару. Для його шедевром є "Республіка шкід". Шкода, же не "Бидлоє солнце пустині".
Прощатись не гірко. Прощатись треба.
Треба мати мужність сказати собі правду і вирватись з кола.
Страх втратити -- це і  є любов.

Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе . Але за мене свідчить инший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить -- правдиве.
Новий заповіт