Думки вголос III (роздуми у Великий піст 2014)

17.03.2014

Розпочався третій тиждень Великого посту, котрий вніс собою певні чергові зміни у ситуацію нашого державотворення. Мова про баталії довкола Криму та псевдо-референдум минулої неділі. Споглядаючи на всі ці події, пригадав слова Шевченка: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя».

  Історія людства знає чимало усіляких імен, змудрілих у процесі навчання: Аристотель, Заратустра, Соломон, Ісус, Ніцше, Кант, Сковорода. Плеяда мислителів достатньо різногранна та унікальна. Це справді люди, котрі прагнули мудрости і вони набули своєї мудрости. Нам часто видається, що навіть той, хто зумів опанувати  ту чи іншу філософію: платонізму, монотеїзму, гностицизму, стоїцизму… - уже став філософом. Але розуміння чиєїсь філософії – це лише половина шляху. Шевченко, котрого теж можемо назвати носієм філософії, закликає набути свою мудрість.

   Пригадаймо шкільну парту й урок української мови, де розглядали будову слова. Пам’ятаємо, що є основа слова, закінчення, префікс, суфікс, але головна частина – корінь. Якби ми спробували назвати корінь виду природи «людина», то ним виявився б Дух. Власне, опанування та осягнення власного духа і є мудрістю життя. Українському народові конче необхідне опанування духа, адже вчення сприяє доланню речам, котрі чітко окреслив в одній з промов Вакарчук:

–        Низький інтелект;

–        Байдужість

–        Любов до корупції

Справді, – це три чіткі камені спотикання нашої нації на шляху до змудріння. Й важливість цього моменту у тому, що мудріти має кожен самостійно. Адже долання межі низькоінтелектуальности – це самонавчання та саморозвиток. Боротьба із байдужістю – це особистий стимул ініціативности та лідерства. Викорінення корупції – чесність перед самим собою

  Насамкінець цього короткого матеріалу хочу звернути вашу увагу на ключову молитву Великого посту Єфрема Сиріна, котра так само мовить про мудрість в опануванні Духа Любови:

 

“Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійности, владолюбства і марнослав'я не дай мені.

Дух же доброчесности, смиренномудрости, терпіння і любови даруй мені рабу Твоєму.

Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки  віків. Амінь”.  

 

17.03.14 р. Б. Прп. Герасима

(Полтава)