a09912a47a5b1.gif

Передвеликодній час

24.04.2011

Очікування щастя порою краще,

 ніж саме щастя

Народна мудрість

            От і спливають останні години. Як правило, ці слова часто чуємо у передноворічну пору, але для світу віруючих людей чи не найбільш значимим є Воскресіння Ісуса Христа. Коли моєму батькові кажуть: Христос воскрес, то у відповідь батько каже: А ти бачив? Так, Воскресіння – це чергова підвалина віри людини у світ нематеріального, вищого, духовного. Нажаль покоління часів радянської імперії та подекуди й епохи незалежности – живуть саме матеріальними мірками: побачити, пощупати, спробувати – такий собі феномен Фоми невіруючого. Але це справа кожного, адже віра – свідомий добровільний вибір…

За період посту мені часто доводилось говорити з різноманітними людьми про твори мого авторства, ведення щоденника та молитви, зокрема перед сном. Вважаю, що це достатньо тісно зв’язані межи себе речі, котрі можна окреслити спільним словом – самоаналіз. Що дає людині самоаналіз? Можливість краще жити, жити у щасті. Пости у православній практиці є саме тими умовними доріжками у напрямку до щастя, адже у таку пору людина саме розмірковує про життя вцілому та своє місце у ньому. Аналіз найперше полягає у тому, що особа вибудовує стратегію наступних кроків, врахувавши кожне недопрацювання минулого. Ставши на цей шлях, людина заскоро чекає на результат – отримання щастя. Власне, це бачимо напряму у випадку тих осіб, котрі вперше почали постувати (обмежувати себе у їжі). Буквально днів за 3-5 виникає занепокоєння, адже ніякого дива, чуда і просто суттєвих змін непомітно, окрім відчуття голоду. Такий підхід нетерпимості ламає. Але проблема у тім, що людина є нетерплячою практично у всьому. Уявімо собі гарно викладену купу цегли, де найнижча – найліпша, а верхня – відповідно найгірша. Культурно закладено, що людина бажає собі кращого, але що ж робити? Нетерпимі беруть перше ліпше, але так само швидко розчаровуються у багатьох речах. Ще є категорія тих, котрі намагаються якось витягти нижню цеглинку, але за це чують в свою адресу не найкращі речі. Зрештою, лише той, хто здатен чекати – отримує бажане. Той, хто з трепетом чекав Великодня – так само трепетно зустріне його, а всі решта – з чаркою і шашликом у руках…

Сьогодні на вранішній службі обходили довкола храму із Плащаницею (простирадлом, котрим обмотували Ісуса після зняття з хреста). Так сталося, що мені випала нагода нести Плащаницю – то було щось особливе, немов та цеглина з самого низу – наріжний камінь терпіння, віри, любови…

Головною ж лишається Тайна вечеря, спеціальну службу в пам'ять якої відправляли у четвер (Чистий четвер за народними забобонами). Чистота Тайної вечері полягала у омиванні самим Ісусом ніг апостолів перед трапезою. Ісус мив ноги зрікаючого Петра, невіруючого Фоми, зрадника Юди та всих решти учнів – бо любив однаково всих. Так само однаково давав всим Тіло і Кров, застерігаючи: Хто їсть і п’є негідно, той суд собі чинить. Тому багато серед вас недужих та хворих, бо коли б самі себе судили, то не були б засуджені. Тож, коли сходитесь, то чекайте одне одного, а хто голодний – хай ліпше їсть дома…

Біблія – книга метафорична, але ми знову читаємо про чекання. Цей допис я починав згадкою про Новий рік. В ту ніч головним є передзвін, котрий символізує початок нового відліку. Багато хто цей момент полюбляє засвідчувати шампанським. Б’є дзвін, бокали піняться п’янким напоєм, але тосту немає, бо хтось спізнюється і тому ніяк випити. Проблема не у спізненні, а у традиції, котру намагаються усіляко виконати, тобто п’ють самостійно, бо ж уже пробило… Чекання – це суттєва підвалина любови. Уявімо собі, що саме на тій нижній цеглині написано: Любов, на середній –Хитрість, на верхній –Поспіх. Нажаль, двом останнім речам нас вчить суспільство, а любов маємо осягати власноруч, але це і свідчить про право вибору людини. Хтось піст позиціонує виключно з обмеженням їжі, хтось – з боротьбою з певною залежністю, хтось – роздумами. Всі аспекти важливі, адже ведуть до єдности, до любови, котрої всі бажають, чекають.

Люди мають більше спільного, ніж різного, то чому б не спробувати розібрати спільними зусиллями кучугуру цегли, яка приведе всих до любови…

 

Христос Воскрес!!!

 

23.04.2011р.Б.