V
Mo Guishla (Моя плоть і кров)
(Роздуми у Великий піст)
23.03.2011
17 березня 2011 року відбулася друга моя зустріч зі студентами I курсу ПНГрТ за ініціативи Ольги Кузьменко та Тетяни Масько – викладачів. Умовно продовжуючи попередню зустріч, ми вирішили цьогораз розпочати із показу моно-вистави мого авторства “4 станції метро”. А далі бесіда плавно перейшла на книгу “Листи, написані дощем” теж мого авторства. Різноманітність порушених тем дала чудову можливість спонукати студентів до роздумів над важливими складовими життя.
Перш за все спинилися на постатях Тані Метелі, котрій присвячена книга та Ігора Литвина, якому я висловлюю подяку за духовне становлення. І одразу по тому перейшли на післямову, де я викладаю короткий зміст та підтекст всієї книги – пошук ближнього. Але спершу варто розібратися із самим собою, власними поглядами, цінностями, потребами та інтересами. В цьому неабияк допомагає промова Чарлі Чапліна, яку я пропоную в одному з перших листів, адже постать цього актора особисто для мене цікава тим, що число та місяць нашого народження співпадають. Так Чаплін змушує задатися питанням: чи любимо ми самих себе та чи здатні полюбити інших? На шляху любови зустрічаємо спокуси, з декотрими з яких боремося, а декотрі лишаємо. Боротьба ж із самим собою непоодиноко є жертовністю для інших – альтруїзмом. Прояви останнього часто бачимо у такому чудовому почутті, як кохання, про що і йшлося у декламованій студентами замальовці “Він молився”. Довго говорили про кохання та любов, різницю між ними, важливість першого і другого. Так знову згадали про Таню Метелю, до якої я звертаюся у передостанньому 39 листі, називаючи “моєю плоттю і кров’ю”. Це, власне, і дає відповідь, що ближній – це той, кого любиш.
Завершити хочу рядками, якими починається нова книжка.
Мов пара з уст - моє життя
Летить і десь зникає.
Світанок манить тишою
Та я не зволікаю...
У вир буття лечу я знов,
Бо хтось мене чекає.
Тече сльоза з моїх очей,
Бо дощ цього бажає.
Останній часто покрива
Чоло моє і скроні.
І якось дивно висиха
Вода та у долоні.
Та я все йду і пару з уст
Поволі видихаю.
Творю, пишу я ці слова -
В дощі я музу маю.
18.03.11