НАЦІЯ -- ЦЕ ГІДНІСТЬ 41

04.08.2011

Фестиваль якось напрочуд вдався -- розмаїття і насиченість дає неочікувані результати.
На його тлі дві заяви совдепівського бидла (за мошку звірюльку і партрєт) свідчать про повну деградацію совєтської інтелігенції. Має рацію Сухий, коли мовить Крамаренкові про потребу альтернативи. Але сам тою альтернативою бути стісняється. А дарма.
Якийсь тягар з пліч ізсунувся. Бабушкі перестануть клясти нас за невидані книги -- вийшли нарешті. Це відкриває зелену дорогу моїм набуткам. Ге ж.
Ну і відповідальність принаймні за одну людську істоту перейшла на совість Коліщатка. Тепер воно несе повну відповідальність за дніпропетровського фаната. Але й отримає по повній, якщо з фанатом щось не те станеться.
Миквасій третій нарешті поїхав домів -- до мами, кіз, карасів.
А я їду на море.
Плавати, мріяти, шукати курячого бога.
Ми так багатьох переросли. Аж страшно иноді то усвідомлювати.
Тепер повертаємось до тандему і рухаємось далі. Малося ділити все на трьох, але третій пішов по пляшку і не повернувся. Прикро але не смертельно.
Життя триває.
Успіхів кождому читачеві сих моїх старечих полюцій.

Краса переходу -- найвища краса.
Прекрасне те листя, що впало під ноги --
Як трупом засохлим застеле дороги
Ясніші стають небеса.
Володимир КОБИЛЯНСЬКИЙ.