th_3522edb4c917d54e7c4845e828980aa7.jpg

Щасливого Різдва!

07.01.2015

Перш за все, це не «наш» вислів. Українській культурі, особливо на тлі пострадянського періоду, властиві побажання: гарних святок, веселої коляди, смачної куті та подібні. Все ж, в чомусь під віянням Західного світу та США до нас приросло «щасливого Різдва». Для тих, хто весь час намагається вишукувати недоліки Європи та передової країни світу, сподіваюся, не так просто буде заперечити абсурдність чи недоречність даного вислову. Я ж спробую натомість дещо глибше донести його до свідомості моїх читачів.

            Перебуваючи у тій чи іншій віковій категорії: дитинство, юність, середній вік, старість, – ти дещо інакше сприймаєш одне і те ж саме явище. Щось переосмислюєш, щось взагалі ігноруєш, а щось стає навпаки відкриттям для тебе. Різдво – пора доволі актуальна у нашій культурі й для більшости людей асоціюється з родинним колом або ж церковними відправами. Для мене цьогорічне Різдво стало по-своєму особливе. За вікном стоїть чудова сніжно-морозна пора. Після доволі вдалих та плідних театральних репетицій у першій половині дня, я отримав абсолютно неочікуваний громіздкий дарунок. На транспортній зупинці не довелося чекати довго, адже зовсім скоро прибула саме моя маршрутка, враховуючи реалії нашого району. На виході, страхуючи від ожеледиці, хлопчина подав мені руку. У супермаркеті чоловік пропустив у черзі, а касир дала мені здачу на 85коп більше. Дуже тепло та радісно пройшла вечірня церковна відправа, де у проповіді отець Ігор Литвин сказав дуже влучні слова: «Ми славимо устами Бога, а серцем лишаємося так далеко від нього. У таких випадках ліпше мовчати…». Порадувало мене різдвяне привітання Марини Фесенко. Вечір я провів у чудовій компанії з кумами Яриною, Сашком, Ігорем, Лесею й Дімою, а головне – нашим хрещеником Анатолієм, з яким ми награлися у настільний футбол та набудували усіляких будинків.

             Любить той, хто ставить переконання, а відтак потреби іншої людини вище своїх. Любов догоджає, але не потурає. Любов щедро дає та із вдячністю приймає.  Любов робить людину щасливою.

            Самоаналіз розкриває людину саму перед собою. Розкриття провокує прогрес потенціалу. Це є різдвом.

            «Щасливого Різдва» - це заклик до народження у серці кожного любови. Це побажання однієї людини іншій жити саме в любові до себе та світу.

            Особисто для мене події нинішнього дня стали прямим та завуальованим закликом до любови. Як мовилося у все тій же проповіді: «Шукайте людей за духом, а не по крові».

            Щасливого Різдва!

 

 

VII р. Б. (мц. Євгенії)