МАНТРИ

09.12.2009

Привіт малята.
Життя як в коловороті. На мене кричать, тупають ногами, щось постійно вимагають, у чомусь постійно звинувачують. А не спитають -- що тобі снилося цеї ночі, а чи тобі щось болить, а може якусь діточу мрію ти не годен здійснити? Нє. Танк-бульдозер-єроплан мусить їхати безперебійно.
Але нічо.
Гарно з Вихилясом. Приємне спілкування, без жадних у мов чи непорозумінь. Зі східняками взагалі якось легше. В них нема тупої гордині, як в западенців.
Затхея потрохи витягаєм. Якщо сам не засипеться.
Пресуха трьох тенорів від політології в Леонардо. Бондаренко так собі -- явлєніє Христа народу. А от два юлелюби за великі -- її -- гроші Небоженко і Фесенко -- просто муть. Небоженко ламаною російською тупо ненавидить все українське в Ющу. Фесенко просто дрімучий. "Юля сильна". "В чьом сіла, брат?" Питаю їх. "В правде" -- вони не сказали, бо правда не за ними. Все дуже просто.
Був у навчальнім театрі. Радянська порожня п'єса Вєри Пановой. Але грали супер -- молоді, сильні, талановиті. Дуже добре. Напишу реценжку в тіатір.
Ага.
Все.
Іду. Бо Палкий мене спопелить на порох і розвіє над абчественим туалєтум.

Мені ж, о Господи, подай
Любити правду на землі
І друга щирого пошли.
Тарас ШЕВЧЕНКО