Прозріння

31.08.2009

Пошліть мені ПРОЗРІННЯ, НЕБЕСА!..

Зніміть полуду зі сліпих очей...

Не хочу знову загубитися

у пастці снів і місячних ночей...

Коли в тумані ОЧІ – РОЗУМ спить,

УСТА мовчать, ДУША в пітьмі блукає:

у ній застиг один єдиний КРИК,

та зійде СОНЦЕ – СЕРЦЕ запалає,

СУМЛІННЯ ГОЛОС більше не змовчить.

Ми все ясніше бачим на світанку.

Коли зникають тіні, то біжить

ДУША назустріч полум’янім ранку,

ТЯГАР скидає ночі нависної,

здіймається в ПОЛІТ СЕРЕД НЕБЕС,

позбувшись пут, ширяє знов НА ВОЛІ –

то НОВИЙ ДЕНЬ прийшов і ДУХ ВОСКРЕС !

Скажете: я розмовляю з собою.

Ні, я шукаю себе серед натовпу.

Алла Миколаєнко