VI
Радість свята
(цикл \"12 днів до Різдва\")

31.12.2011

Останній у році 2011 матеріал я хочу присвятити постаті апостола Пилипа, про котрого нам мало відомо. Один з небагатьох випадків, де зустрічається Пилип – це багатьма знана ситуація із нагодування чисельного народу п’ятьма хлібами та кількома рибинами, у чому цей апостол приймав активну участь. Не варто забувати, що Біблія – глибоко-метафорична книга, тому не слід сприймати за буквальне чудо втамування голоду тисячі людей лише п’ятьма буханками. Найперше мова іде про те, що важливо уміти іншим давати те, що маєш у цей час, щоби на обличчях ясніли усмішки. Останнє стає дуже доречне у передноворічну пору. Як правило, свято відбувається у родинному колі чи то серед друзів. А як же бути із тими, кого життєві обставини у цей час привели до лікарні, на роботу, у світ безхатченків? Чи ці люди варті усмішок?

Чимало моїх знайомих знає, що я відвідую психолога. Ірина Леонідівна є чудовим спеціалістом у своїй справі, за що їй велика вдячність. Але окрім професіоналізму іще є річ, котра для мене являється особливим бонусом. Мені не так було б приємно ходити до Ірини Леонідівни, якби не її чарівна усмішка. Більше того, я б сказав, що це якась приємно-рідкісна усмішка. Бачили б ви її! Чесно кажучи, з перших зустрічей я подібного не помічав, але вже на 3-4 зустрічі саме ця особливість Ірини Леонідівни упала мені ввічі. Відтоді, щоразу йдучи до психолога, я маю неабиякі надії побачити усмішку, котра гріє серце. Мої сподівання завше виправдовуються. Інколи навіть не так важливо про що саме і скільки часу ми говорили. Єдина усмішка психолога, мов еліксир на душу.

Я не хочу втомлювати читача у цей передсвятковий час, тому насамкінець хочу додати, що усмішка та щирість її подачі неабияк впливає на життя кожної людини. Тож не скупіться на вираження своєї внутрішньої доброти, тим самим даруючи неоціненну радість свята, як те спромігся зробити апостол Пилип серед чисельного народу, спрагненого усмішок.

З Новим роком, любі мої!

31.12.11р.Б.