Лист XIV ( з книги "Листи написані дощем")
Ближній
18.06.2010
Пізнайте правду
і вона вас зробить вільними
Біблія
Якось уже звично стало чути фрази типу: всі прагнуть щастя, кожен хоче любові, всякий бажає здоров’я… Коли я думаю про правду, то слово ВСІ – відпадає. Я вважаю, що не всі бажають правди, а тимпаче живуть нею. Є такий часто вживаний вислів: “Така правда життя”. А яка вона? В одному випадку людина займається самообманом: я не проживу без тебе, мені це тяжко, це не реально. А в іншому – лякається правди: цього не може бути, ти не здатен на таке. Зрештою, правда лишається десь далеко осторонь, а час іде далі. На днях мені довелося подискутувати із одним юним хлопчиною. У своїй молодецькій запальності він висловив шалений подив тому, що я, будучи журналістом, не цікавлюся подіями світового матчу по футболу та не вболіваю за жодну команду; що я не радів за минулорічну перемогу “Шахтаря”. На все те я просто відповів: “Мені це не цікаво”. І це була правда життя. Життя, яке живу я. В якому я щось роблю, щось бачу, щось думаю, відчуваю, зрештою – пишу. Оце і є моя правда життя. Звісно, що я шукаю. Починаючи від вбиральні у невідомому місті й завершуючи тлумаченням слова сумління. Все це я шукаю, бо саме так уявляю життя людини. Щось я знаходжу швидше, а щось повільніше. Головне – зберегти себе для розуміння до моменту виявлення потрібного.
І ось я міркую щодо слова ближній. У Біблії сказано: “Люби Бога, як свого ближнього”. Не знаю як чітко, але явище та зміст любові я збагнув. От тільки переді мною стояло питання: Хто мій ближній? В розумінні цього мені допомогла одна недавня ситуація. У знайомій родині захворіла донька, яку змушені були госпіталізувати. Для мене подібна ситуація стала не байдужою, тому я вирішив запропонувати свою допомогу. Реакція на це була негативна. Не було сенсу сперечатися, доводити. Я просто вирішив подумати і збагнув одразу дві речі.
Ближній – це той, хто не байдужий для тебе. Поміркуй, хто є не байдужий тобі? Той, кого ти любиш братньою любов’ю. В такому випадку ти намагаєшся зробити все, щоби людина була щаслива у цьому світі. Але часто ближніми стають ті, з ким ти постійно разом. Та чому лише вони? Невже решта не варта того, щоби відчути чиюсь любов до себе у слові, ділі, усмішці, допомозі, підтримці? Оце правда життя! Я це зробив, але отримав відмову, що дало зрозуміти інше.
Людям чужа любов. Вони її не знають. Не звикли до неї. Дарувати любов – це добре, але збагнути ціну любові іншої людини – ще краще. Полюбити – не лише дати, а й уміння взяти…
Не дарма сказано: “Блаженні гнані за правду”…